Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №390/2339/24 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Суд: Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:

Дата: 15 березня 2026 р.

Справа: №390/2339/24

Суддя: Гершкул І. М.

Справа № 390/2339/24

Провадження №2-о/390/87/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2026 р. Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого – судді Гершкул І.М.,

присяжних: Сотнікова С.О., Тернавського М.М.,

при секретарі Лазаренко А.С.,

за участю:

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника - адвоката Охременко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , про визнання особи такою, що зникла безвісти,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою в якій, з урахуванням уточнень (а.с.60-68), просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що зник безвісти. Вимоги заяви обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 17.01.2023 року ОСОБА_2 зник виконуючи бойові завдання, здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії рф у районі населеного пункту Дружківка. Всі спроби ОСОБА_1 здобути будь-яку інформацію про долю його сина – ОСОБА_2 є безрезультатними. Державні органи чи благодійні організації не володіють інформацією про місце перебування ОСОБА_2 . До теперішнього часу місцезнаходження ОСОБА_2 не відоме. Визнання ОСОБА_2 зниклим безвісти необхідно батьку для здійснення пошуку всіма можливими засобами та способами, зокрема, звернення до державних органів і благодійних організацій, які здійснюють пошук безвісти зниклих осіб. Окрім того, визнання ОСОБА_2 зниклим безвісти дозволить встановити опіку над його майном і здійснювати утримання за рахунок цього майна сина ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому заявник звернувся до суду.

Заявник і його представник у судовому засідані підтримали вимоги заяви, а в подальшому від представника надійшла заява про завершення розгляду справи без їх участі.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, повідомлялися про час, дату та місце судового засідання в установленому законом порядку, письмових пояснень суду не надали.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 є її рідним братом. Останній раз вони спілкувалися у січні 2023 року. Коли 17.01.2023 він зник, то вона телефонувала з цього приводу командиру, проте достовірної інформації їй не надавали. Пізніше їй надійшло повідомлення з російського номеру, що ОСОБА_5 у полоні. Про місце перебування ОСОБА_5 їй невідомо, останній раз його бачила восени 2022 року, по телефону спілкувалися за 4 дні до зникнення.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 її син, вона з ним спілкувалася 17.01.2023 року, тоді він повідомив їй, що потрапив під обстріли, після чого на зв`язок не виходив. Вона зверталася до поліції, військової частини. Командир військової частини повідомив, що ОСОБА_5 змінять статус, як такого, що самовільно залишив частину. ОСОБА_5 сам виявив бажання служити, проходив лікування, перед зникненням мав піти у відпустку. Про місце перебування сина їй невідомо.

Дослідивши письмові матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно ст. 293 ч.2 п.3 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно ст.43 ч.ч.1,2 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Відповідно ст.45 ЦК України якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Згідно ст.306 ч.1 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 03.03.1989 року Крупською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області, актовий запис №3, де батьками зазначені ОСОБА_1 і ОСОБА_7 (а.с.18)

Матеріали службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2023 року містять письмові пояснення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з яких вбачається, що останні бачили військовослужбовця ОСОБА_2 17.01.2023 року, коли останній привіз військовослужбовця на ротацію в с. Васюківку з м. Дружківка, після чого мав повернутися до м. Дружківка, але не повернувся. Службове розслідування завершене, вирішено ОСОБА_2 притягнути до дисциплінарної відповідальності за самовільне залишення військової частини (а.с.19-34).

Листами ТУ ДБР у м. Полтаві від 13.11.2024 року, ТУ ДБР у м. Миколаєві від 19.11.2024 року, ТУ ДБР у м. Краматорську від 19.11.2024 року, ТУ ДБР у м. Києві від 19.11.2024 року, ТУ ДБР у м. Мелітополі від 15.12.2023 року, ТУ ДБР у м. Хмельницькому від 13.11.2024 року повідомлено, що відповідно наявних обліків відсутня інформація про кримінальні провадження та матеріали службового розслідування відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.52-54, 75-83).

Листом Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №03-31/1710 від 27.11.2024 року повідомлено, що ОСОБА_2 зареєстрований на території Соколівської територіальної громади, але відомості про його знаходження у сільській раді відсутні (а.с.89).

Листами Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №02-33/3369 від 26.11.2024 року, Кропивницької міської ради №01-21/212/1 від 25.11.2024 року, Кіровоградської обласної ради від 27.11.1024 року, Кіровоградської обласної військової адміністрації від 22.11.2024 року повідомлено про відсутність інформації про місце перебування ОСОБА_2 (а.с.88, 91-93).

Листом ГУНП в Кіровоградській області №2228/2024 від 27.11.2024 року повідомлено, що згідно данних інформаційно-комунікаційної системи ''Інформаційного порталу Національної поліції України'' ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в розшуку, як безвісти зникла особа, відомості щодо його місце перебування – відсутні (а.с.95).

28.11.2025 року рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду визнано протиправним і скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №864 від 30.04.2024 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини старшим солдатом ОСОБА_2 », відповідно якого ОСОБА_2 вважається таким, що самовільно залишив місце служби в умовах воєнного стану. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести додаткове службове розслідування за фактом зникнення старшого солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.163-170).

Проаналізувавши викладене, суд приходить до висновків, що з урахуванням уточнень заявник просить визнати ОСОБА_2 безвісно відсутнім, проте в резолютивній частині заяви зазначає про визнання особи такою, яка зникла безвісти. Для визнання особи безвістно відсутньою необхідна сукупністю юридичних фактів, а саме: 1) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; 3) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; 4) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. Заявник повинен довести за допомогою належних і допустимих доказів, з урахуванням положень ЦПК України, зазначені ним обставини. Правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою є об`ємними за своїм правовим змістом, оскільки, відповідно ст.44 ЦК України, тягнуть за собою також обмеження права власності такої особи, яке є непорушним та абсолютним, зокрема, шляхом встановлення опіки над майном особи, яка визнана безвісно відсутньою, виконання опікуном цивільних прав та обов`язків, а саме погашення зобов`язань за рахунок майна такої особи. Отже, необхідність визнання особи безвісно відсутньою повинна бути достатньо вагомою та такою, що не може бути досягнута за рахунок інших процедур. Натомість, заява не містить достатніх і беззаперечних даних про обставини, які б давали підстави для визнання ОСОБА_2 безвісно відсутнім у розумінні положень ст.43 ЦК України. Та обставина, що протягом тривалого часу у заявника були відсутні відомості про фактичне місце перебування його сина не є безумовною підставою для визнання останнього безвісно відсутнім.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи заяву у межах заявлених вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог заяви.

Керуючись ст.ст.43, 45 ЦК України, ст.ст.89, 259, 263-265, 268, 293, 305-309 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , про визнання особи такою, що зникла безвісти – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У порядку ст.265 ч.5 п.4 ЦПК України зазначаються реквізити сторін та інших учасників справи:

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа: військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 .

Суддя:

Присяжні:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua