Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №140/12302/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 15 березня 2026 р.

Справа: №140/12302/24

Суддя: Глушко Ігор Володимирович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/12302/24 пров. № А/857/10479/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року, ухвалене суддею Валюхом В.М. у м. Луцьку Волинської області у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі № 140/12302/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУНАР ТРЕЙД» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2024 року позивач – Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУНАР ТРЕЙД» звернувся в суд з позовом до відповідача – Волинської митниці, у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000046/2 від 10 липня 2024 року, №UA205030/2024/000047/2 від 11 липня 2024 року, №UA205030/2024/000048/2 від 11 липня 2024 року, №UA205030/2024/000049/2 від 11 липня 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів та обраного методу її визначення до декларації додано достатній перелік документів. При цьому зазначає, що приписи митного законодавства зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтовувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначати документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказує, що відповідачем обґрунтованість сумнівів в заявленій декларантом митній вартості з урахуванням документів, поданих до митного оформлення товару, доведена не була. Згідно доводів позивача, митниця належним чином не обґрунтувала числове значення скоригованої ним митної вартості товарів.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції достовірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ “ЛУНАР ТРЕЙД” через уповноваженого декларанта ФОП ОСОБА_1 на митний пост Волинської митниці подано МД № 24UA502030006716U0 (т.1 а. с. 18 зворот - 22), №24UA205030006717U0 (т.1 а.с.40-43), №24UA205030006718U9 (т.1 а.с.59-60), №24UA205030006721U0 (т.1 а.с.74 зворот - 75), за якими задекларовано ввезення, зокрема, таких товарів:

- товар № 1 “Перетворювачі напруги статичні – інвертори, які призначені для використання постійного струму напругою 12/24В в синусоїдальний змінний струм (220-230В), без акумуляторних батарей. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM-UPS-5000MW, арт.5904067442498 – 5 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM-UPS-5000MW, арт.5904067442412 – 5 шт., Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM-UPS-1000MW, арт.5904067442511 – 5 шт., Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM-UPS-1500MW, арт.5904067442443 – 5 шт., Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM-UPS-20000MW, арт.5904067442450 - 10 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM-UPS5000MW, арт.5904067442467 - 10 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM-UPS-1000MP, арт.5904067442436- 20 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM-UPS-5000MW, арт.5904067442429- 25 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM-UPS-5000MW, арт.5904067442436 – 25 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM-UPS-800MP, арт.5904067442429 – 25 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM-UPS-1000, арт.59040674424443, Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM-UPS-2500MP, арт.5904067442443, Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM-UPS-5000MW, арт.590406744241 -1 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM-UPS-8000MW, арт.5904067442504 – 5 шт”, ціна товару № 1 згідно графи 42 МД № 24UA502030006716U0 від 10.07.2024 – 55748,90 польських злотих (т. 1 а. с. 18 зворот);

- товар №2 “Підставка сталева для ремонту автомобілів RED TECHNIC RTPSK0080 стійки з широкими сідлами, які оснащені захисними гумовими ковпачками, арт.5904067443617 (2 шт.) – 4 комплекти”, ціна товару №16 згідно графи 42 МД №24UA502030006716U0 від 10.07.2024 – 196,60 польських злотих (т. 1 а. с. 21);

- товар № 3 “Монокристалічні кремнієві фотоелектричні панелі для комплектування електростанцій, необладнані пристроями регулювання, непридатні для прямого живлення споживачів електроенергії. Панель сонячна RISEN RSM110-8- 540M, арт R540W – 31 шт., Панель сонячна RISEN RSM114-7-445BMDG, арт. R445WsrBIFACIAL – 35шт. Панель сонячна RISEN RSM 40-8-390MB, арт. R390W-FB (390Bт) - 36 шт. Панель сонячна Risen RSM110-8-540M, арт R540W-SR-62 шт.”, ціна товару №1 згідно графи 42 МД №24UA502030006717U0 від 10.07.2024 – 50086,9763 польських злотих (т. 1 а. с. 40);

- товар №4 “Столи для фіксації оброблюваної деталі: універсальний верстак з функцією затиску: верстак KRAFT&DELE KD516, арт. KD516 – 2 шт. (605*635-780 мм 4 затискні губки) Торговельна марка – KRAFT&&DELE.”, ціна товару №10 згідно графи 42 МД №24UA502030006717U0 від 10.07.2024 – 83,73 польських злотих;

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД були подані такі документи:

- товар № 1 та №2 (МД № 24UA502030006716U0 від 10.07.2024): рахунок-фактура №FA/29/07/2024 від 03.07.2024 (т.1 а.с.27), рахунок-фактура №FA/3/07/2024 від 01.07.2024 (т. 1 а.с.28 зворот - 29), автотранспортна накладна від 09.07.2024 (т.1 а.с.31 зворот), декларація про походження товару (специфікація) FA/29/07/2024 від 03.07.2024 (т. 1 а.с.27 зворот), декларація про походження товару (специфікація) FA/3/07/2024 від 01.07.2024 (т.1 а.с.29 зворот), протокол про оплату №240701/002550 від 01.07.2024 (т.1 а.с.30), протокол про оплату №240703/002553 від 03.07.2024 (т.1 а.с.28), рахунок-фактура про надання транспортна-експедиторських послуг від 10.07.2024 (т.1 а.с.34 зворот), документ, що підтверджує вартість перевезення, контракт № 1108 від 11.08.2024 (т. 1 а.с.35-36), договір про надання послуг митного брокера №15/12/2023 від 15.12.2023, договір (контракт) про перевезення №15/12/2023 від 15.12.2023, договір (контракт) про перевезення №17/06/2024 від 17.06.2024 (т.1 а.с.32-33), експортна митна декларація №24PL301010E0834088 від 09.07.2024 (т.1 а.с.30 зворот - 31);

- товар № 3 та № 4 (МД № 24UA502030006717U0 від 10.07.2024): рахунок-фактура №140/07/2024 від 02.07.2024 (т.1 а.с.50), рахунок-фактура (інвойс) №86/07/2024 від 02.07.2024 (т.1 а.с.48 зворот - 49), автотранспортна накладна від 09.07.2024 (т.1 а.с.53), специфікація № 140/07/2024 від 02.07.2024 (т.1 а.с.51), специфікація № 86/07/2024 від 02.07.2024 (т.1 а. с. 49 зворот), протокол оплати № 240703/002553 від 03.07.2024 (т.1 а.с.51 зворот), рахунок про надання транспортно-експедиторських послуг від 10.07.2024, контракт №23 від 26.08.2022 (т.1 а.с.53 зворот - 55), додаткова угода до Контракту 29.12.2023 (т.1 а. с.55 зворот), договір про надання послуг митного брокера №15/12/2023, договір/контракт про перевезення від 17.06.2024, декларація про відповідність від 10.07.2024, експортна митна декларація №24PL301010E0833942 від 09.07.2024 (т.1 а.с.52);

- товар № 5 “Монокристалічні кремнієві фотоелектричні панелі для комплектування сонячних електростанцій, не обладнані пристроями регулювання, не придатні для прямого живлення споживачів електроенергії. Панель сонячна DAS SOLAR DAS – WH144PA-550-SF Арт. DAS – WH144PA-550 SF – 155 шт” (МД № 24UA502030006718U9 від 10.07.2024): рахунок-фактура №FE24090 від 03.07.2024 (т.1 а.с.63 зворот), рахунок-фактура №FE24091 від 03.07.2024 (т.1 а. с. 64 зворот - 65), рахунок-фактура №FE24092 від 03.07.2024 (т.1 а.с.66), автотранспортна накладна б/н від 09.07.2024 (т.1 а.с.68 зворот), декларація про походження товару (специфікація №FE24090) від 03.07.2024 (т.1 а.с.64), декларація про походження товару (специфікація №FE24091) від 03.07.2024 (т.1, а.с.65 зворот), декларація про походження товару (специфікація №FE24092) від 03.07.2024 (т.1 а. с. 66 зворот), рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг, документ, що підтверджує вартість перевезення товару, контракт № 02/23 віл 23.02.2023 (т.1 а.с.69-70), додаткова угода №1 від 29.12.2023 (т.1 а.с.71), договір про надання послуг митного брокера, договір (контракт) про перевезення, експортна митна декларація №24PL301010E0834243 (т. 1 а.с.67 зворот - 68);

- товар № 6 “Акумулятори електричні літій-іонні та накопичувачі енергії на таких акумуляторах (LiFePO4: літій-залізо-фосфатний акумулятор або літій-іонна батарея, що використовує залізофосфат літію в якості матеріалу катода і графітовий вуглецевий електрод з металевою підкладкою в якості аноду), призначені для аварійних систем електропостачання або для автономних установок: Накопичувач енергії AZO Digital BS-5000-48” (МД №24UA502030006721U0 від 10.07.2024): рахунок-фактура №2007/2024 від 04.07.2024 (т.1 а.с.80 зворот), рахунок-фактура №2008/2024 від 05.07.2024 (т.1 а.с.79), автотранспортна накладна від 09.07.2024 (т.1 а.с.83 зворот - 85), декларація про походження товару (специфікація) №2007 від 04.07.2024 (т. 1 а.с.81 зворот), декларація про походження товару (специфікація №2008) від 05.07.2024 (т.1 а.с.79 зворот), протокол оплати №240702/00255 від 02.07.2024 (т.1 а.с.80), протокол оплати №240703/00255 від 03.07.2024 (т.1 а.с.82), рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №24-FVS/07/10/01 від 10.07.2024, документ, що підтверджує вартість перевезення від 10.07.2024, контракт №1/08/2023 від 07.08.2023 (т.1 а.с.86-87), договір про надання послуг митного брокера №15/12/2023 від 15.12.2023, експортна митна декларація №24PL301010E0833835 від 09.07.2024 (т.1 а.с.82 зворот - 83).

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товару за вказаними МД не була визнана митним органом у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності:

1) по МД від 10.07.2024 №24UA502030006716U0:

- у інвойсі відсутній підпис та відбиток печатки покупця товарів;

- номер розрахункового рахунку перевізника у рахунку на перевезення не відповідає розрахунковому рахунку перевізника згідного договору на перевезення;

- довідка про транспортні витрати видана польським перевізником на українській мові та без підпису уповноваженої особи, що ставить під сумнів достовірність даного документа (т. 1, а. с. 16-17);

2) по МД від 10.07.2024 №24UA205030006717U0:

- у інвойсі відсутній підпис та відбиток печатки покупця товарів;

3) по МД від 10.07.2024 №24UA205030006718U9:

- у інвойсі відсутній підпис та відбиток печатки покупця товарів;

4) по МД від 10.07.2024 №24UA205030006721U0:

- у інвойсі відсутній підпис та відбиток печатки покупця товарів;

В зв`язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаних випадках митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) митну декларацію країни експорту; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; - та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Листами від 10.07.2024 № 10/07-24 (т.1 а.с.37-38, а.с.71 зворот - 72), № 10-07-24-2 (т.1 а.с.56-57), № 10/07-3 (т.1 а.с.88-89), у відповідь на вимогу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, ТзОВ “ЛУНАР ТРЕЙД” повідомило митний орган про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару. Крім того, позивач вказав, що митний орган не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною рахунку-фактури, основні документи містили усі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в МД.

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000046/2 від 10.07.2024 (т. 1, а. с. 16-17), №UA205030/2024/000047/2 від 11.07.2024 (т.1 а. с. 38 зворот - 39), №UA205030/2024/000048/2 від 11.07.2024 (т.1 а. с. 57 зворот - 58), №UA205030/2024/000049/2 від 11.07.2024 (т.1 а. с.73-74).

З графи 33 вказаних рішень вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Митну вартість визначено за резервним методом (стаття 64 МК України). Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД №UA205030/2024/5323 від 11.06.2024, де митна вартість товару №1 становить 60, 42 польських злотих/кг, за МД №UA205030/2024/5676 від 18.06.2024, де митна вартість товару №16 становить 10,25 польських злотих/кг (по МД № UA205030006716U0 від 10.07.2024); за МД №UA500500/2024/17171 від 14.05.2024, де митна вартість товару №1 становить 17,15 польських злотих/кг, за МД №UA205030/2024/789 від 26.01.2024, де митна вартість товару №10 становить 10,05 польських злотих/кг (по МД № UA205030006717U0 від 10.07.2024); за МД №UA100390/2024/405863 від 12.04.2024, де митна вартість товару №1 становить 17,18 польських злотих/кг (по МД №UA205030006718U9 від 10.07.2024); за МД №UA209170/2024/55675 від 08.07.2024, де митна вартість товару №1 становить 851,63 польських злотих/кг (по МД № UA205030006721U0 від 10.07.2024).

Крім того, Волинська митниця видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2024/000171 (т.1 а.с.17 зворот - 18), №UA205030/2024/000174 (т. 1 а.с. 39 зворот), №UA205030/2024/000175 (т.1 а. с.58 зворот), №UA205030/2024/000176 (т. 1 а.с.74), відповідно до яких відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України, прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів.

В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205030006735U0 від 10.07.2024 (т. 1 а.с.22 зворот - 26), №24UA205030006757U8 від 11.07.2024 (т. 1 а.с.44-48), №24UA205030006769U0 від 11.07.2024 (т.1 а.с.61-63), №24UA205030006767U2 від 11.07.2024 (т. 1 а.с.76 зворот - 78).

Не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

В розумінні пунктів 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Згідно із статтею 264 Кодексу митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

У випадках, коли з причин, визнаних органом доходів і зборів обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

За визначенням, викладеним у статті 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Згідно зі статтею 264 Митного кодексу орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст. 335 Митного кодексу України разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості, зокрема у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Варто зазначити, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості. Згідно висновків суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цьому рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та главою 8.

За приписами частини другої цієї статті декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як встановлено частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст. 53 МК України).

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини шостої цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом.

Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Як встановлено судом, до митного оформлення та на розгляд суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: рахунки-фактури №FA/29/07/2024 від 03.07.2024 (т. 1 а. с. 27), №FA/3/07/2024 від 01.07.2024 (т.1 а. с.28 зворот - 29), №140/07/2024 від 02.07.2024 (т.1 а.с. 50), №86/07/2024 від 02.07.2024 (т.1 а.с.48 зворот - 49), №FE24090 від 03.07.2024 (т. 1 а.с.63 зворот), №FE24091 від 03.07.2024 (т.1 а.с.64 зворот - 65), №FE24092 від 03.07.2024 (т. 1 а.с.66), №2007/2024 від 04.07.2024 (т.1 а с. 80 зворот), №2008/2024 від 05.07.2024 (т.1 а.с.79), а також платіжні інструкції в іноземній валюті № 240701/002550 від 01.07.2024 (т.1 а.с.30), №240703/002553 від 03.07.2024 (т.1 а.с.28), №240703/002553 від 03.07.2024 (т.1 а.с.51 зворот), №240702/00255 від 02.07.2024 (т.1 а.с.80), №240703/00255 від 03.07.2024 (т.1 а.с.82).

Згідно доводів скаржника, позивачем не надано достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товарів за основним методом.

Зокрема митний орган покликається на те, що митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронними повідомленнями вимоги на надання додаткових документів.

Конкретизація переліку документів, які повинен надати платника податків пов`язується із вимогами до суб`єкта владних повноважень під час прийняття рішень (вчинення дій) діяти обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (п.2 ч.2 ст.2 КАС України), а також забезпечити право особи на участь в процесі прийнятті рішення (п.9 ч.2 ст.2 КАС України).

Оцінивши вимогу митного органу із наведеними вище нормами МК України, судом першої інстанції слушно вказано на те, що надані позивачем докази є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Зміст наданих митному органу документів, що кореспондуються між собою, вказує на наявність всіх реквізитів та відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих позивачем товарів.

Щодо виявлених Волинською митницею порушень суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в оскаржуваних рішеннях відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цих рішеннях про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Як уже було зазначено судом, декларантом до кожної митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), які є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Згідно доводів скаржника, за обставин розглядуваного спору у поданому до митних до оформлення рахунках-фактурах відсутні деякі відомості, зокрема, підпис та печатка покупця, що не дає можливість в повній мірі ідентифікувати особу та проведену операцію з купівлі-продажу товару. Зазначає, що в розумінні положень ч.2 ст.53 МК України рахунок-фактура є документом, який подається для підтвердження митної вартості товарів та є первинним документом, і саме у вказаному документі не вказано достатньої інформації для перевірки усіх відомостей, зокрема не можливо в повній мірі ідентифікувати особу покупця. Зауважує, що згідно ч.2 ст.52 МК України саме декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості товарів, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Також з покдиканням на п.1 ч.5 ст. 54 МК України зазначає, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Стосовно відсутності в комерційних інвойсах підписів та печаток покупця слід зазначити, що в міжнародній практиці допускається застосування рахунків (invoice) без підпису особи. Рахунки (invoice), складені нерезидентами, що подаються під час здійснення митного контролю й оформлення товарів, можуть не містити підпису.

У постанові від 16.04.2019 у справі № 815/6698/17 Верховний Суд вказав, що відсутність на специфікаціях до контракту печатки фірми-відправника, відсутності печатки та підпису відповідальної особи на інвойсі не вказують на їх недійсність, та не впливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Отже, відсутність підпису та печатки покупця на поданому для здійснення митного контролю й оформлення товарів інвойсі, складеному нерезидентом, не є невідповідністю в поданих до митного оформлення документах, а тому не може бути підставою для відмови в митному оформленні товарів за першим методом.

Також не заслуговує на увагу посилання відповідача у спірних рішеннях на те, що номер розрахункового рахунку перевізника у рахунку на перевезення не відповідає розрахунковому рахунку перевізника згідного договору на перевезення, оскільки ця обставина не впливає на визначення митної вартості товарів, в той час, як послуги на перевезення товарів підтверджуються належними доказами, наявними у матеріалах справи.

Крім того, відповідачем не обґрунтовано, яким чином вказані недоліки впливають на визначення митної вартості товару, враховуючи те, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для її визначення.

Водночас судом розцінено як безпідставі покликання відповідача на те, що довідка про транспортні витрати видана польським перевізником на українській мові та без підпису уповноваженої особи, що ставить під сумнів достовірність даного документа, так як на підтвердження транспортних витрат надавалась, зокрема, калькуляція транспортних витрат від 10.07.2024 (т. 1 а. с. 34), що підтверджує витрати на перевезення вантажу по маршруту Польща-Україна, на умовах FCA від Okszow-Kolonia (Польща) – до п/п Ягодин (Україна), що склали 3000,00 злотих, а саме:

1) AZO по маршруту Польща-Україна, на умовах FCA від Okszow-Kolonia (Польща) – до п/п Ягодин (Україна) – 390,00 злотих;

2) DAWIKA по маршруту Польща-Україна, на умовах FCA від Okszow-Kolonia (Польща) – до п/п Ягодин (Україна) – 1050,00 злотих;

3) BENZO по маршруту Польща-Україна, на умовах FCA від Okszow-Kolonia (Польща) – до п/п Ягодин (Україна) – 570,00 злотих;

4) Volt Polska по маршруту Польща-Україна, на умовах FCA від Okszow-Kolonia (Польща) – до п/п Ягодин (Україна) – 990,00 злотих.

Крім того, калькуляція транспортних витрат від 10.07.2024 №б/н (т.1 а.с.34) містить печатку перевізника компанії ADMAR, числове значення вартості транспортних витрат відповідає аналогічним відомостям, вказаних у рахунку (т. 1 а.с.34 зворот). Видача довідки про транспортні витрати польським перевізником на українській мові не є невідповідністю в поданих до митного оформлення документах, а відтак не є підставою для відмови в митному оформленні товарів за першим методом.

З урахуванням наведених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за товар.

Водночас дослідивши зібрані у справі докази колегія суддів приходить до висновку, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, безпідставно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Як наслідок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що будь-які розбіжності в цій частині, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів відсутні.

Стосовно ж здійсненого коригування митної вартості товару, то відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Натомість оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі № 815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в АСАУР, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). АСАУР не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях про неповноту і недостовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Як наслідок, відсутні підстави вважати, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо обраного судом першої інстанції способу захисту порушеного права позивача, суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції, що належним способом відновлення права позивача є визнання протиправними та скасування рішень Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000046/2 від 10 липня 2024 року, №UA205030/2024/000047/2 від 11 липня 2024 року, №UA205030/2024/000048/2 від 11 липня 2024 року, №UA205030/2024/000049/2 від 11 липня 2024 року.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі №140/12302/24 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко

судді В. С. Затолочний

Н. М. Судова-Хомюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua