Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №216/7798/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/7798/25

провадження №2/216/1161/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально – Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді: Гайтко Л.А.

за участю

секретаря судового засідання Маленької Т.О.

без участі сторін та без застосування технічного запису

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на сплату комунальних послуг , -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на сплату комунальних послуг.

У своїй позовній заяві позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 відшкодування витрат на сплату комунальних послуг з постачання теплової енергії і плати за абонентське обслуговування теплопостачання, наданих по квартирі АДРЕСА_3 за період з 01 листопада 2021 року по 31 липня 2025 року в розмірі 9 235,64 гривень, а також стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.10.2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання 16.03.2026 року не з`явився, подав до суду заяву про проведення розгляду справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в жодне судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, в жовтні 2025 року на електронну адресу суду прислала заяву про відкладення розгляду справі, після чого нових заяв, клопотань суду не направляла, відзив на позов не подала. На думку суду, така поведінка відповідача свідчить про недобросовісне користування правами сторони у цивільному процесі, у зв`язку з чим суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, та за відсутності заперечень проти заочного розгляду справи з боку позивача, що відповідає положенням ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивачу ОСОБА_1 , на підставі Постанови Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2021 року у справі № 216/6074/16-ц належить 42/50 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 , інша частка, - 8/50 на підставі того ж судового рішення належить на праві власності відповідачці ОСОБА_2 .

Вказане підтверджується копією Постанови Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2021 року у справі № 216/6074/16-ц і витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно.

З січня 2014 року у вказаній квартирі відповідачка не проживає, оскільки вийшла заміж і перебралася до житла свого чоловіка за адресою: АДРЕСА_1 . З моменту придбання квартири АДРЕСА_3 і до цього часу позивач самостійно в повному обсязі сплачував комунальні платежі, у тому числі ті, розмір яких не залежить від фактичного споживання комунальної послуги власником, а саме - на опалення. За період з 01 листопада 2021 року по 31 липня 2025 роки позивачем сплачено за вказані комунальні послуги грошові кошти в сумі 57722,74 гривень. Заборгованості по сплаті спожитих житлово-комунальних послуг, наданих по квартирі АДРЕСА_3 , позивач не має. Зазначене підтверджується Актом звірки розрахунків від 01.10.2025 року, виданим постачальником теплової енергії Криворізьким підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа».

Згідно розрахунку, сума витрат, понесених позивачем за відповідачку, як власницю а по оплаті за послуги КПТМ «Криворіжтепломережа» за період з 01.11.2021 року по 31.07.2025 року, становить 9 235,64 грн., що підтверджується розрахунком.

Відповідно до ч.4 ст.319, ст.322 УК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно зі ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну і теплову енергію, інші послуги) стягується, крім квартирної плати, по затвердженим у встановленому порядку тарифам.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, власник майна має не тільки права, але і обов`язки по утриманню свого майна. Всупереч викладеним вище нормам, відповідачка ОСОБА_2 як співвласниця 8/50 частини квартири АДРЕСА_3 брати участь у сплаті наданих по цій квартирі комунальних послуг не бажає.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Касаційного Цивільного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 703/2200/15-ц співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна (у даному випадку - це оплата послуг з опалення квартири, яка складається з послуги постачання теплової енергії і плати за абонентське обслуговування), має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги, регрес).

Керуючись, зокрема, ст.544 ЦК України Верховний Суд робить висновок, що якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме: з відповідачки, як власниці 8/50 частин квартири АДРЕСА_3 , має бути стягнуто на користь позивача компенсацію у розмірі 8/50 частин вартості його витрат на оплату комунальної послуги з постачання теплової енергії і плати за абонентське обслуговування теплопостачання, яка надається в незалежності від фактичного споживання, за період з 01.11.2021 року по 31.07.2025 року в розмірі 9 235,64 грн.

Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, судовий збір в розмірі 1211,20 гривень слід стягнути з відповідача на користь позивача. Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 141, 197, 258-259, 263,265, 268, 274, 280-283, 354-355 ЦПК України, ст.ст.317, 319, 322, 360, 526, 610, 625 ЦК України, ст. ст.67, 162 ЖК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на сплату комунальних послуг - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) відшкодування витрат на сплату комунальних послуг з постачання теплової енергії і плати за абонентське обслуговування теплопостачання, наданих по квартирі АДРЕСА_3 за період з 01 листопада 2021 року по 31 липня 2025 року в розмірі 9235,64 гривень, а також стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211, 20 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.А. ГАЙТКО