Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №214/7927/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/7927/25

2/214/28/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

заочне

16 березня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Гриня Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання – Гайдученко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/7927/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

11.08.2025 року до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла вищевказана позовна заява через систему «Електронний суд».

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №282742 від 26.08.2018 року в розмірі 20599,67 грн, яка складається з: суми заборгованості 15740 грн, суми інфляційних втрат – 3441,78 грн, суми 3% річних -1417,89 грн, а також судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 26.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» уклало договір про надання фінансового кредиту №282742 з ОСОБА_1 .

Первісний кредитор виконав умови кредитного договору та переказав на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 7000 грн, в свою чергу позичальник, не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів в наслідок чого виникла заборгованість.

12.04.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») було укладено договір факторингу №1, внаслідок якого новий кредитор ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») набув права вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

30.01.2019 укладено додаткову угоду №11 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги №12 від 30.01.2019 про те, що на умовах вищезазначеного договору права вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №282742 від 26.08.2018 перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС»).

25 липня 2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він Фінанс».

Відповідно до умов договору відповідачу надано позику у розмірі 3500,00 грн ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору про надання фінансового кредиту №282742, а відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав в результаті чого має заборгованість у розмірі 15740 грн, а саме: основного боргу - 3500,00 грн, сума боргу за проценти - 1890 грн, сума боргу за пенею та штрафами - 10350 грн.

Ухвалою суду від 06.10.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 19.01.2026 року здійснено перехід зі спрощеного провадження без повідомлення сторін в спрощене провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в тексті позовної заяви просив розгляд справи здійснювати у відсутності представника позивача.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, не повідомив причини неявки, відзиву не подав.

На підставі наявних у справі доказів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що Судом встановлено, що 26.08.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №282742, який був підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.40-42).

Пунктом 1.1 відповідачу надано грошові кошти у розмірі 3500,00 грн.

Пунктом 1.2 сторони погодили наступну фіксовану проценту ставку за користування кредитом :

1.2.1 0,01% від суми кредиту за кожний день користування кредитом (3,65% річних) в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4 Договору.

Відповідно до п. 1.4 Строк дії договору 30 днів.

Кредит надається шляхом перерахування товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок клієнта через внутрішні платіжні системи.

Клієнт має право ініціювати продовження строку користування кредитом. Для цього він зобов`язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату продовження (пролонгації) проценти за користування кредитом, а також пеню та штраф (у разі наявності). У такому разі та за умови, що залишок тіла кредиту складає не менше ніж 400,00 (чотириста) гривень 00 копійок, строк користування кредитом автоматично продовжується (пролонгується) з дати внесення необхідної суми грошових коштів на такий самий строк і на таких самих умовах.

Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на сайті www.creditplus.ua. Підписуючи цей Договір, Клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору про надання фінансового кредиту № 282742 від 26.08.2018 року та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 7000 грн., а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС».

Відповідно до розрахунку заборгованості, що був складений на дату укладення договору відступлення права вимоги № 1 від 12.04.2018, загальна сума заборгованості відповідача перед новим кредитором складає 15740,00 грн., а саме : сума основного боргу – 3500,00 грн, сума боргу за процентами - 1890,00 грн, сума боргу за пенею та штрафами – 10350,00 грн.

В свою чергу відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом та інших платежів згідно з умовами договору.

Згідно розрахунку ТОВ «Авертус Україна» заборгованість відповідача становить 15740,00 грн., з яких: 3500,00 грн. сума боргу за тілом кредиту; 1890,000 грн. сума боргу за відсотками; 10350,00 грн. сума боргу за пенею і штрафами (а.с.27-30).

12.04.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») укладено договір факторингу №1 на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором (а.с.33-36).

25.07.2024 року на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (код ЄДРПОУ: 38750239) протоколом №1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38750239). Наказом №55-к від 25.07.2024 року, на виконання Протоколу №1706 від 25.07.2024 року, внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів Товариства.

Станом на дату укладення договору факторингу, сума заборгованості відповідача перед новим кредитором - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ТОВ «ВІН ФІНАНС») за кредитним договором №282742 від 26.08.2018 року становила 15740,00 грн.

Окрім того, позивачем ТОВ «ВІН ФІНАНС» згідно з положеннями ст. 625 ЦК України на суму заборгованості 15740,00 грн., за період з 23.02.2019 до 23.02.2022, нараховано суму збитків з урахуванням 3% річних 1417,89 грн та суму збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань 3441,78,78 грн, на підтвердження чого позивачем суду надано відповідні розрахунки.

Відповідачем не спростовано розрахунок заборгованості, в тому числі розрахунок інфляційних втрат та 3% річних.

Правомірність укладеного договору у судовому порядку не оскаржена.

Суд констатує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами пов`язані з виконанням умов кредитного договору, вирішуючи які, суд виходить з такого.

У п. 5 ч. 1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Частиною 1 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст.11ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. ч.1, 3 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.

Згідно зі ст. 526, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином. Доказів виконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором суду не надано. Відтак, сума основного боргу в розмірі 15740 грн підлягає стягненню.

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що прострочення є триваючим правопорушенням, тому кредитор має право на стягнення цих коштів за весь час прострочення. Розрахунки позивача є обґрунтованими, тому з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати 3441,78 грн та 3% річних – 1417,89 грн.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами статті 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.

Частиною 3 статті 141 ЦПК України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

З досліджених Договору № 33 про надання правової допомоги від 22.03.2024 Додаткової угоди 33 про надання правової допомоги від 22.03.2024, детальним описом , судом встановлено, що позивач надав представнику за надані послуги 5000 грн.

Отже, з огляду на зазначені норми права, правову позицію Великої Палати Верховного Суду та встановлені обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу підлягають задоволенню, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим за відсутності клопотання відповідача про зменшення їх розміру, а також при цьому були дотримані критерії розумності їх вартості.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути в користь ТОВ «ВІН Фінанс» судові витрати у сумі 2422,40 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №282742 від 26.08.2018 року в сумі 20599 (двадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 67 коп, яка складається з: суми заборгованості 15740 грн, суми інфляційних втрат – 3441,78 грн, суми 3% річних – 1417,89 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» судові витрати у виді судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 38750239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.Г. Гринь