Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №213/742/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/742/26

Номер провадження 3/213/343/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Алексєєв О.В., розглянув матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працює, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №548734 від 06.02.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 , повторно протягом року, 06.02.202 о 22 год. 02 хв. вчинив домашнє насильство стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 психологічного та фізичного характеру, що полягало в образах нецензурною лайкою, штовхав та бив руками по голові, не спричинивши тілесних ушкоджень, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої, викликавши у неї побоювання за свою безпеку.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.3 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В порядку ст. 268 КУпАП справу розглянуто без його участі.

Дослідив матеріали справи у їх сукупності, приходжу до таких висновків.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 3 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.01.200, «Леванте проти Латвії» від 07.11.200 неодноразово зазначав, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Постанова судді згідно із ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Так, в протоколі серії ГП№548734 від 06.02.202 зазначено, що правопорушення, передбачене частиною 3 статті 173-2 КУпАП, ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року.

Проаналізувавши надані документи судом встановлено, що жодного доказу в розумінні ст. 251 КУпАП (завіреної належним чином постанови суду) щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 або ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи не містять.

Те, що правопорушення вчинено повторно, має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, оскільки ч. 2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку, органами Національної поліції.

Згідно із ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, вважаю, що всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, необхідно тлумачити на його користь.

Разом з тим, проаналізувавши зібрані по справі докази, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ГП№548734 від 06.02.202, рапорт поліцейського, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, дослідив відеозаписи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, вважаю за доцільне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ст. 173-2 ч.1 КУпАП у виді штрафу, що буде достатнім для виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення та здійснення виховного впливу на правопорушника, а також стягнути з нього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, ст.4 Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст. ст. 24, 27, 40-1, 173-2 ч.1, 251, 252, 268, 279, 280, 283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн 00 коп. (Отримувач платежу – ГУК у Дн-кiй обл/Iнгул.р. м. Кривого Рогу /21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) – 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО) – 899998, Рахунок – UA178999980313030106000004649, Код класифікації доходів бюджету – 21081100 (адмінштраф до державного бюджету).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Алексєєв