Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №201/6595/25 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/6595/25

Провадження № 2/201/582/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

17 березня 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Наумової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради в інтересах дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви (з урахуванням уточнень)

В управлінні-службі у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради на обліку перебувають малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Діти перебувають у складних життєвих обставинах через зловживання батьками алкогольними напоями та систематичне ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків (копії наказів УССД про взяття на облік додаються, оригінали знаходяться в особових справах).

Батьками дітей є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . 10.05.2023 між ними зареєстровано шлюб, під час якого ОСОБА_6 визнав батьківство щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Сім`я мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , де батьки вели асоціальний спосіб життя, постійно билися та вживали спиртне. У липні 2024 року з`ясувалося, що відповідачка разом із дітьми переїхала до свого співмешканця ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за адресою: АДРЕСА_2 .

17.04.2023 на підставі акту органу внутрішніх справ та закладу охорони здоров`я, діти були влаштовані до КНП «МДКЛ № 6» ДМР. Причиною стало те, що батьки залишили дітей самих у квартирі, через що сусіди викликали поліцію. 10.05.2023 згідно з листом УССД № 612/08-16-53, в присутності працівника служби дітей було повернуто батькам.

27.05.2023 о 23:45 на лінію «102» надійшло повідомлення, що на АДРЕСА_3 , біля будинку лежить невідома жінка у стані сильного алкогольного сп`яніння з двома дітьми 3 та 5 років. Поліцією встановлено, що це була ОСОБА_10 . Матері викликали «швидку», а дітей передали батькові ОСОБА_3 (подія зареєстрована в ЖЕО № 17072 від 28.05.2023).

12.07.2023 ОСОБА_11 та ОСОБА_7 знову влаштували до КНП «МКЛ № 6», оскільки їх було знайдено за адресою: АДРЕСА_4 , без нагляду матері. До батька, який працював на будівництві, додзвонитися не вдалося.

З 28.03.2023 родина отримувала послугу соціального супроводу (лист ДМЦСС від 18.07.2023 № 2/04-08-2833). Проте з 17.04.2023 ОСОБА_2 перестала виходити на контакт, двері не відчиняла, запрошення ігнорувала, арт-терапію діти відвідувати перестали. Така ситуація демонструє низьку мотивацію батьків до змін та негативно впливає на права малолітніх.

Незважаючи на заяви батьків від 27.07.2023 про зобов`язання належно виховувати дітей, вже 01.02.2024 діти знову потрапили до лікарні. Мати покинула їх самих вдома на чотири дні без ключів. Батько ОСОБА_3 замість виклику служб був вимушений «виходити» та «заходити» додому через балкон на третьому поверсі; він готував їжу та йшов на роботу, залишаючи ОСОБА_11 та ОСОБА_7 на цілий день самих.

Згідно з характеристикою КЗО «СЗШ № 20» від 09.02.2025, ОСОБА_7 навчається в 1-му класі з 01.09.2023. Батько до школи жодного разу не прийшов. Дитина розповідала, що тато б`є маму. Хлопчик пропустив майже третину навчального часу. Під час візиту вчителя додому в грудні, її не впустили, але через двері було видно занедбане, непридатне для дитини житло.

18.07.2024 під час рейду на території Підстанції виявлено відповідачку, яка разом із ОСОБА_9 та іншими особами вживала алкоголь, тоді як ОСОБА_12 та ОСОБА_7 у брудному одязі та голодні сиділи під деревом. 31.07.2024 ОСОБА_13 письмово підтвердила, що попереджена про наслідки зловживання алкоголем. 10.09.2024 дітей вчергове влаштували до лікарні через неналежний догляд.

У жовтні 2024 року надійшов лист від УССД Шевченківського району: діти потрапили в поле зору поліції, оскільки мати залишила їх на п`яного співмешканця, а діти вчинили крадіжку в магазині «АТБ» (складено протоколи за ч. 1 ст. 178 та ч. 1 ст. 184 КУпАП).

ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідачка народила доньку ОСОБА_5 . До лікарні (філія пологовий будинок ОСОБА_14 ) вона надійшла з ознаками алкогольного сп`яніння. Батьком дитини записано відповідача. 14.04.2025 дитину перевели до відділення патології (КНП «МБКЛМД Руднєва») з діагнозами: неонатальна жовтяниця, синдром церебральної збудливості, кефалогематома та ЗВУР 1 ст. Мати перебувати з дитиною відмовилася через «сімейні обставини», відвідала її лише один раз 17.04.2025 і більше не з`являлася.

З серпня 2025 року ОСОБА_15 перебувала на вулиці з немовлям ОСОБА_16 в стані сильного сп`яніння, через що перехожі викликали поліцію. Дитину вилучено до лікарні, де вона перебуває досі (акт від 03.08.2025). Батьки не зверталися за дозволом на відвідування дитини в лікарні та не цікавилися долею Ніни й ОСОБА_7 , які з 30.04.2025 перебувають у центрі «Довіра».

Ураховуючи викладене, орган опіки та піклування просив:

позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , аліменти у сумі по 3000 грн. на кожну дитину щомісячно, на користь особи, на утриманні якої будуть знаходитись діти.

Заяви учасників процесу по суті справи.

Відповідачі правом а надання відзиву не скористалися.

Рух справи.

Ухвалою судді від 02.06.2025 відкрите провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання (а.с. 68).

Підготовче засідання закрите 21.10.2025 та справ призначена до судового розгляду (а.с. 109).

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечувала, пояснивши, шо змінила спосіб життя. У жовтні 2025 року добровільно пройшла курс лікування від алкоголізму в приватній клініці «Амулет» (кодування). Наразі потягу до алкоголю не маєє він викликає огиду. Для підтримки результату щомісяця вживаю препарат «Тетюрам» та планує регулярні консультації з лікарем. З моменту лікування фактів перебування у стані сп`яніння чи скарг не зафіксовано. Тривалий час проживає з цивільним чоловіком ОСОБА_17 , який є біологічним батьком молодшої доньки ОСОБА_16 . Наразі у суді розглядається позов про визнання його батьківства та виключення запису про ОСОБА_18 (з яким зв`язок втрачено з весни 2025 року, він мобілізований до лав ЗСУ). Щодо виховання та догляду за молодшою дитиною ОСОБА_16 , то вона повністю виконує батьківські обов`язки щодо маленької ОСОБА_16 , вони регулярно відвідують сімейного лікаря, дитина проходить курс масажу, щоденно гуляє (купили новий візочок). Всі медичні рекомендації та фотозвіти сумлінно надає представникам служби у справах дітей. Вони проживають у двокімнатній квартирі ОСОБА_19 на АДРЕСА_3 . Умови задовільні, для дитини придбано всі необхідні речі. Її попереднє житло (по АДРЕСА_5 ) наразі непридатне для проживання через занедбаний стан. Щодо старших дітей ( ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ), то вона підтримує постійний зв`язок із ними, постійно спілкується з ОСОБА_7 та ОСОБА_20 , а також із їхніми вихователями в Закарпатській області. Діти виявляють бажання повернутися додому. Попри відстань, вона регулярно відправляє дітям посилки та передаю необхідні речі. На підтвердження спілкування має фотографії та свідчення вихователів. Тому категорично просить не позбавляти її батьківських прав. Вона усвідомила минулі помилки, виправилася, змінила умови проживання та оточення. На сьогодні демонструє стабільну позитивну динаміку, забезпечує належний догляд за молодшою дитиною та готова піклуватися про старших дітей, які прагнуть возз`єднання сім`ї.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином неодноразово.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що на обліку в управлінні-службі у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради перебувають малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які перебувають у складних життєвих обставинах, згідно наказів УССД про взяття дітей на облік (а.с. 10, 11).

Мати дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . 10.05.2023 між ними зареєстровано шлюб (а.с. 14 – 19).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неодноразово притягалися до адміністративної відповідальності , у тому числі за неналежне виконання батьківських обов`язків (а.с. 21. 22).

Як видно із акта обстеження умов проживання, листва Дніпровсткого міського центкру соціальних служб та інших матеріалів справи ОСОБА_3 визнав батьківство щодо дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Діти разом з батьками проживали за адресою: АДРЕСА_1 . Батьки дітей вживали алкогольні напої, билися, вели асоціальний спосіб життя. У липні 2024 року з`ясовано, що ОСОБА_13 переїхала з дітьми до співмешканця ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 24 24 – 33).

17.04.2023 по акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, діти були влаштовані до КНП «Міська дитяча клінічна лікарня № 6» ДМР - залишення дітей самих в квартирі, сусіди викликали поліцію (а.с. 25).

10.05.2023 згідно з листом управління-служби у справах дітей адміністрації Соборного району ДМР від 10.05.2023 № 612/08-16-53 в присутності працівника управління-служби у справах дітей малолітніх дітей ОСОБА_3 , 2017 року народження, та ОСОБА_4 , 2019 року народження, повернули батькам.

12.07.2023 відповідно до Акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку до КНП «Міська клінічна лікарня № 6» ДМР було влаштовано малолітніх дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Працівники поліції встановили, що діти були знайдені за адресою: АДРЕСА_4 . Матері поряд не було. Так як батько дітей ОСОБА_3 працює на будівництві, до нього не змогли додзвонитися (а.с. 29).

Відповідно до листа Дніпровського міського центру соціальних служб департаменту соціальної політики ДМР від 18.04.2023 № 2/04-08-1346 фахівцем відділу Дніпровського міського центру соціальних служб у Соборному районі міста 16.03.2023 здійснено вихід у родину ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , для з`ясування актуальної ситуації у сім`ї та розгляду питання щодо взяття під соціальний супровід. Під час виходу складено акт оцінки потреб, з`ясовано, що ОСОБА_21 проживає разом зі співмешканцем ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та виховує двох малолітніх дітей: ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На момент здійснення оцінки потреб у квартирі чисто, хоча й помічено тарганів. У наявності місця для сну та занять для дітей, іграшки, книжки, одяг за сезоном, засоби особистої гігієни та запас продуктів харчування, також в наявності приготована до вживання їжа (суп, макарони). До початку воєнних дій малолітні ОСОБА_7 та ОСОБА_12 відвідували ДНЗ № 327.

За результатами складання акта оцінки потреб сім`ї з`ясовано, що складні життєві обставини наявні: існує потреба у підвищенні батьківського виховного потенціалу матері, зокрема щодо удосконалення навику догляду за житлом, раціонального планування бюджету та сприяння інтеграції дітей у соціум в умовах воєнного часу.

Згідно рішення Центрального управління соціального захисту населення від 27.03.2023 № 2035 та наказу начальника відділу Дніпровського міського центру соціальних служб у Соборному районі міста від 28.03.2023 № 15 родину взято під соціальний супровід.

В рамках надання послуги соціального супроводу малолітніх дітей ОСОБА_23 та ОСОБА_24 разом із матір`ю залучено до участі у роботі Служби підтримки сімей з дітьми раннього та молодшого віку для забезпечення їх гармонійного всебічного розвитку та з метою підвищення батьківської компетентності ОСОБА_25 (а.с. 24).

27.07.2023 ОСОБА_2 звернулася до управління-служби у справах дітей із заявою про повернення дітей, зазначила, що діти мешкатимуть із нею за адресою: АДРЕСА_1 , а вона зобов`язується належним чином виконувати батьківські обов`язки, а також повідомлена про правові наслідки за нехтування своїми обов`язками та розлиття спиртних напоїв, залишення дітей без нагляду (а.с. 30).

27.07.2023 ОСОБА_3 також звернувся із заявою про повернення дітей та повідомлений про відповідальність за невиконання батьківських обов`язків відносно дітей (а.с. 31).

28.07.2023 відповідно до Акту про факт передачі дитини ОСОБА_26 та ОСОБА_4 були передані батькам.

01.02.2024 відповідно до Акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку до КПП «Міська клінічна лікарня № 6» ДМР було влаштовано малолітніх дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати ОСОБА_15 покинула дітей самих вдома на чотири дні, ключів від квартири не залишила, батько дітей ОСОБА_27 був вимушений «виходити» та «заходити» до дому через балкон. Батько готував дітям їжу та йшов на роботу, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 цілий день знаходились самі вдома (а.с. 32).

Відповідно до характеристики КЗО «СЗШ № 20» ДМР від 09.02.2025, ОСОБА_26 навчається в 1-му класі з 01.09.2023. Батько ОСОБА_7 до школи жодного разу не приходив. Із слів дитини тато б`є маму. За І семестр ОСОБА_7 пропустив 21 день за записками від матері - це майже третина навчального часу. В II семестрі пропустив 12 днів із 20 навчальних: з них тільки 5 днів за довідкою від лікаря. Дитиною в сім`ї займаються мало, хоча потенціал у хлопчика хороший. При відвідуванні родини класним керівником в кінці грудня її в приміщення не пустили, але у відкриті двері було видно дуже занедбане та неприбране житло, яке не прийнятне для проживання дитини (а.с. 33).

20.02.2024 ОСОБА_28 звернулася до управління-служби у справах дітей із заявою про повернення дітей. У заяві зазначила, що змінила своє ставлення до виховання своїх дітей, створила належні умови, спиртні напої не вживає (а.с. 34).

21.02.2024 відповідно до Акту про факт передачі дитини ОСОБА_26 та ОСОБА_4 були передані матері.

Під час кількох виходів за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено, що ОСОБА_2 разом з дітьми тривалий час не проживають за цією адресою.

Як вказує орган опіки та піклування, 18.07.2024 співробітниками управління-служби у справах дітей та ювенальної превенції ОСОБА_29 та діти розшукані на території Підстанції, ОСОБА_2 разом зі своїм новим співмешканцем, ОСОБА_9 , та ще кількома чоловіками вживали спиртні напої, а діти, ОСОБА_26 та ОСОБА_4 , в брудному одязі та голодні сиділи під деревом. ОСОБА_2 повідомила, що проживає разом з дітьми та ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 . Співробітниками управління-служби у справах дітей та ювенальної превенції були обстежені умови проживання за вищезазначеною адресою та встановлено, що квартира має задовільні умови, в наявності продукти харчування. ОСОБА_2 пообіцяла більше не вживати алкогольні напої та дбати про дітей. У своїх письмових поясненнях від 31.07.2024 ОСОБА_28 зазначила, що протягом останніх двох місяців проживає з дітьми у співмешканця ОСОБА_9 . Також зазначила, що їй відомо, що у раз і зловживання нею алкогольними напоями та залишення дітей без нагляду буде розглядатися питання про позбавлення її батьківських прав.

10.09.2024 відповідно до Акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку до КНП «Міська клінічна лікарня № 6» ДМР було влаштовано малолітніх дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 38).

20.09.2024 ОСОБА_28 надала письмове пояснення, в якому зазначила, що їй повідомлено про дату засідання комісії з питань захисту прав дитини, на якій буде розглядатись питання про позбавлення батьківських прав. Також жінка зазначила, що вагітна третьою дитиною. ОСОБА_28 подала документи на оформлення 1D картки (під час реєстрації шлюбу 10.05.2023 було змінено прізвища з “ ОСОБА_30 ” на “ ОСОБА_31 ” і паспорт на нове прізвища ОСОБА_13 не оформляла) /надається копія письмового пояснення, оригінал пояснення знаходиться в особових справах дітей/.

27.09.2024 відповідно до Акту про факт передачі дитини ОСОБА_26 та ОСОБА_4 були передані матері.

11.11.2024 до управління-служби у справах дітей адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради надійшов лист від Управління-служби у справах дітей адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради про те, що діти, ОСОБА_4 та ОСОБА_26 , потрапили в поле зору у жовтні 2024 року, а саме мати ОСОБА_2 залишила дітей на п`яного співмешканця, діти вчинили крадіжку товарів в АТБ, про що складені адміністративні протоколи за ч. 1 ст. 178 КУпАП та ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 29).

01.04.2025 ОСОБА_2 звернулася до адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради із заявою щодо тимчасового влаштування дітей на час пологів, після повернення з пологового будинку зобов`язується забрати ОСОБА_11 і ОСОБА_7 .

04.04.2025 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 влаштовано до КНП «Міська дитяча клінічна лікарня № 6» ДМР.

10.04.2025 ОСОБА_2 госпіталізована в КНП “МДКЛ № 6” ДМР (філія пологовий будинок ОСОБА_14 з ознаками алкогольного сп`яніння (зі слів жінки вживала алкоголь). 14.04.2025 новонароджена дівчинка переведена з КНП “МДКЛ № 6” ДМР (філія пологовий будинок ОСОБА_14 до відділення патології новонароджених та недоношених дітей КНП “МБКЛМД Руднєва” ДМР. Мати надійшла до стаціонару разом з дитиною, інформацію про стан її здоров`я отримала, але перебувати у відділенні з нею на цей час відмовилася через сімейні обставини. За час перебування дитини у відділенні патології новонароджених та недоношених дітей мати відвідала її один раз, а саме 17.04.2025, принесла засоби догляду, цікавилась її станом та висловила бажання з наступного тижня перебувати з нею у відділенні, але більше не приходила та не дзвонила.

30.04.2025 діти ОСОБА_26 та ОСОБА_4 , направлені до КЗСЗ “Центр соціальної підтримки дітей та сімей “Довіра” Дніпровської міської ради/, що видно з копій направлень № 1 та № 2 від 29.04.2025 (а.с. 42).

Відповідно до листа КНП “МБКЛ матері та дитини ім. Проф. М.Ф. Руднєва” ДМР від 23.04.2025 № 363, у відділенні патології новонароджених перебуває дитина ОСОБА_31 (дівчинка), яка народилась у КНП “Міська дитяча клінічна лікарня № 6” ДМР (філія пологовий будинок ОСОБА_14 ) 10.04.2025 та була переведена до відділення патології новонароджених та недоношених дітей КНП “МБКЛМД Руднєва” ДМР 14.04.2025 діагноз клінічний при надходженні: неонатальна жовтяниця, синдром церебральної збудливості, кефалогематома правої тім`яної кістки. ЗВУР по гіпотрофічному типу 1 ст. Мати, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , надійшла до стаціонару разом з дитиною, інформацію про її стан здоров`я отримала, але перебувати у відділенні з нею на цей час відмовилася через сімейні обставини. Через байдуже ставлення батьків до долі дітей, 30.04.2025 діти, ОСОБА_26 та ОСОБА_4 , були направлені до КЗСЗ “Центр соціальної підтримки дітей та сімей “Довіра” Дніпровської міської ради на Західну Україну, де діти перебувають і на сьогоднішній день. На сьогодні, ні батько, ні мати не цікавилися життям та здоров`ям своїх дітей. За час перебування дитини у відділенні патології новонароджених та недоношених дітей мати відвідала її один раз, а саме 17.04.2025, принесла засоби догляду, цікавилася її станом та висловила бажання з наступного тижня перебувати з нею у відділенні, але більше не приходила, не дзвонила (а.с. 41).

Як видно із листа КНП “МБКЛ матері та дитини ім. Проф. М.Ф. Руднєва” ДМР від 06.05.2025 № 446, 05.05.2025 дитина була виписана з лікарні в задовільному стані. Зі слів ОСОБА_2 вона з дитиною будуть мешкати за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 45).

Позивач зазначає, що ОСОБА_2 , протримавшись кілька тижнів, знову почала вживати алкогольні напої. З серпня 2025 року ОСОБА_15 перебувала на вулиці з дитиною - ОСОБА_5 в сильному алкогольному сп`янінні, через що перехожі викликали поліцію і поліція забрала дитину, ОСОБА_5 , до лікарні КНП “МБКЛМД Руднєва” ДМР, де дівчинка перебуває і на сьогодні.

Також з матеріалів справи встановлено, що відповідачкою надана медична довідка, видана Медичним центром «АМУЛЕТ» (ТОВ «ВЕСТ-АН», м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 13) від 20.10.2025, відповідно до якої відповідачка ОСОБА_2 , 1986 року народження, проходила процедуру алко-блокади комбінованим методом «Дисульфірам» (терміном на 3 роки) (а.с. 116).

До матеріалів справи надано акт про факт передачі дитини (Додаток 2 до Порядку № 893), складений 03.10.2025, відповідно до якого дитина ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), передається від КНП «МБКЛМД ім. Руднєва» ДМР (в особі заступника медичного директора) до КЗ «Центр соціальної підтримки» ДОБРЕ ВДОМА «ДОР». Підстава: Направлення служби у справах дітей Дніпропетровської ОДА № 65 від 03.10.2025. Фізичний та емоційний стан дитини: На момент передачі стан дитини офіційно зафіксований як задовільний (а.с. 120).

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.

Відповідно до ст.9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р., ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991р. № 780-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особистості відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989р. в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жеребкування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

Згідно з п. 16 постанови особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд зазначає, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини ст. 166 Сімейного кодексу. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року зазначив, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і такі інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага. ЄСПЛ наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

А у справі «Савіни проти України» Європейський суд з прав людини в рішенні зазначив, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному судочинстві, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачкою надана медична довідка, видана Медичним центром «АМУЛЕТ» (ТОВ «ВЕСТ-АН», м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, 13) від 20.10.2025, відповідно до якої відповідачка ОСОБА_2 , 1986 року народження, проходила процедуру алко-блокади комбінованим методом «Дисульфірам» (терміном на 3 роки) (а.с. 116).

Надана довідка свідчить про те, що відповідачка усвідомлювала наявність у себе алкогольної залежності та зверталася за медичною допомогою для її подолання. Факт проходження процедури «блокади» комбінованим методом підтверджує проходження курсу лікування від алкогольної залежності. Враховуючи дату видачі довідки (жовтень 2025 року) та термін дії процедури, можна виснувати про те, що відповідачкою вжито заходів щодо подолання згубної звички та її прагнення до медичної реабілітації з метою виправлення своєї поведінки.

Акт про факт передачі дитини від 03.10.2025 свідчить про успішне завершення стаціонарного лікування (госпіталізації), що мало місце у вересні 2025 року. Переведення дитини до Центру «Добре вдома» (разом із матір`ю або з метою подальшого возз`єднання) вказує на те, що на початку жовтня 2025 року спостерігаються вбачали позитивні зміни в ситуації. Повернення дитини з медичного закладу до закладу соціальної підтримки (де передбачено перебування з матір`ю) фіксує етап відновлення батьківського піклування та стабілізацію сімейної ситуації.

Судом встановлено, що відповідачка дійсно у певний період часу неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки щодо дітей, що стало підставою для втручання органів опіки та піклування та застосування заходів соціального захисту дитини.

Разом з тим під час розгляду справи судом встановлено, що на теперішній час поведінка відповідачки змінилася, вона вживає заходів для виправлення ситуації та відновлення належного виконання батьківських обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка пройшла курс лікування від алкогольної залежності, що підтверджується відповідними медичними документами, та на даний час перебуває у стані ремісії. Крім того, відповідачка висловлює намір налагодити своє життя, усвідомлює допущені помилки та виявляє зацікавленість у подальшому вихованні своєї дитини.

Суд також бере до уваги, що відповідачка підтримує зв`язок із дітьми, цікавиться їх станом здоров`я та життям, що свідчить про наявність емоційного зв`язку між матір`ю та дітьми.

Так, натепер відповідачка активно співпрацює зі службою у справах дітей здійснює та регулярні візити до лікарів з молодшою дитиною, демонструє стабільну позитивну динаміку у відносинах із дітьми, що не заперечувалося позивачем. Наявність у відповідачки цивільного чоловіка ( ОСОБА_19 ), який визнає батьківство та забезпечує житло, сприятиме знаходженню дітей у більш сприятливому середовищі, ніж державний заклад.

Дослідивши пояснення відповідачки та матеріали справи, суд вбачає наявність суттєвої позитивної динаміки у способі життя ОСОБА_2 . Судом встановлено, що остання добровільно вжила заходів щодо лікування від хронічної залежності, змінила місце проживання на таке, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам, та відновила належне піклування про малолітню дитину ОСОБА_16 . Відповідачка демонструє стале бажання виправлення та підтримує зв`язок зі старшими дітьми.

Під час розгляду справи судом встановлено, що матеріали справи фактично не містять доказів, які б свідчили про неналежне виконання батьківських обов`язків саме відповідачем ОСОБА_3 – батьком дитини. Зокрема, позивачем не надано доказів того, що сам батько відмовляється від участі у вихованні дитини, не цікавиться станом її здоров`я, розвитком чи життям, не надає матеріальної допомоги, ухиляється від спілкування з дитиною, або будь-яким іншим чином свідомо самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків.

Матеріали справи також не містять актів обстеження умов проживання батька, висновків соціальних служб щодо оцінки його батьківського потенціалу, характеристик чи інших документів, які б дозволили суду дійти обґрунтованого висновку про неналежне виконання ним батьківських обов`язків.

Фактично доводи позовної заяви та подані докази стосуються переважно поведінки матері дитини, тоді як обставини виконання або невиконання батьківських обов`язків відповідачем – батьком дитини належним чином позивачем не досліджені та не підтверджені доказами.

При цьому суд зазначає, що відповідно до принципу змагальності цивільного процесу та положень статей 12, 81 ЦПК України обов`язок доказування обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, покладається саме на цю сторону.

Таким чином, за відсутності належних доказів, які б підтверджували наявність винної поведінки відповідача – батька дитини та його свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків, суд позбавлений можливості дійти висновку про наявність передбачених законом підстав для позбавлення його батьківських прав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України підстав для позбавлення батьківських прав відповідача – батька дитини, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Проаналізувавши всі надані докази по справі у їх сукупності, виходячи із конкретних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав відносно малолітній дітей не буде відповідати меті такого заходу: захисту інтересів дитини та стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

З огляду на викладене, суд вважає, що підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав відсутні, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Щодо судового збору.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із відмовою у задоволенні позову із відповідачів судовий збір не сплачується та відноситься на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 4 ст. 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради в інтересах дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення складений 17 березня 2026 року.

Суддя О.С. Наумова