Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №160/18793/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/18793/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року в адміністративній справі №160/18793/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд», визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 12419941/41071921 від 28.01.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 03.01.2025 року, і зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 03.01.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Груп Інтрейд» з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з підстав порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права, а також не з`ясування та невірного дослідження наданих до суду доказів у справі, що слугувало підставою для прийняття необґрунтованого і незаконного рішення суду, яке просить скасувати та відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ «Груп Інтрейд» в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність їх правової оцінки, і застосування до них норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача виходячи з нижченаведеного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатом здійсненої ТОВ «Груп Інтрейд» поставки товару на адресу покупця ТОВ «ЛУЦЬКИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД «МОТОР» на виконання умов укладеного Договору №885 від 18.12.2024 року зі Специфікацію №1 від 18.12.2024 до Договору, а саме, поставки товару за видатковою накладною №3751 від 03.01.2025 року на суму 2 700 000,00 грн. з ПДВ (за рахунком-фактурою №0002591 від 03.01.2025 року на суму 2700000,00 грн.), позивачем за фактом господарської операції із постачання товару було складено ПН №1 від 03.01.2025 року з направленням її на реєстрацію в ЄРПН.

Згідно квитанції про реєстрацію ПН/РК кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 23.01.2025 року за №9006968545, вказана податкова накладна №1 від 03.01.2025 року збережена, але реєстрація цієї податкової накладної зупинена, і підставою для такого зупинення зазначено: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Груп Інтрейд» на виконання вищезазначених умов були надані відповідні пояснення та копії документів, і судом першої інстанції правильно у цій справі було узято до уваги: як пояснення ТОВ «Груп Інтрейд» про основні види діяльності, якими є неспеціалізована оптова торгівля (46.90) та виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування (30.30), а також про те, що Товариство здійснює продаж радіоелектронних компонентів, здебільшого покупцями таких товарів є підприємства, які входять до складу ДК «Укроборонпром» (АТ «Українська оборонна промисловість»), та про те, що Товариство, яке є постачальником ТОВ «Груп Інтрейд» не являється платником ПДВ, тож податкового кредиту не буде зареєстровано по даному коду товару згідно з УКТ ЗЕД; так і документально підтверджений факт того, що господарська операція із поставки товару за видатковою накладною №3751 від 03.01.2025 року здійснена повністю в рамках договірних зобов`язань, які викладені у Договорі, найменування та кількість товару, вказаного у видатковій накладній, його ціна, повністю відповідає товару, вказаному у Специфікації до Договору, що підтверджено наданими копіями: Договору із Покупцем товару, Специфікацією до нього, видатковою накладною, рахунком-фактурою і копією платіжної інструкції №2180 від 20.01.2025 року на суму 700 000,00 грн., якою підтверджено здійснення покупцем позивача оплати за придбаний товар; а також наданими копіями: картки по субрахунку 361, з якої видно факт здійснення поставки товару на користь покупця за видатковою накладною №3751 від 03.01.2025 року та картки по рахунку 281, і документів, якими підтверджується операція із придбання товару позивачем у ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ ТРЕЙДЛАЙТ», а саме Договір №2-2025 від 02.01.2025 року, видаткову накладну №4 від 02.01.2025 року про придбання ТОВ «Груп Інтрейд» товару; придбання товару у ТОВ «ОБСЛУГОВУЮЧА КОМПАНІЯ РЕНТАЛ СЕРВІС», а саме Договір №4-2025 від 02.01.2025 року, видаткову накладну №3 від 02.01.2025 року про придбання ТОВ «Груп Інтрейд» товару; придбання товару у ТОВ «ВЕСТФОЛ ОПТ», а саме Договір №1/25 від 02.01.2025 року, видаткову накладну №2 від 03.01.2025 року про придбання ТОВ «Груп Інтрейд» товару.

Як встановлено судом у цій справі, саме за результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області наведених у попередньому абзаці документів та пояснень позивача, наданих з Повідомленням до податкової накладної №1 від 03.01.2025 року, було винесено Рішення 12419941/41071921 від 28.01.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 03.01.2025 року, і підставою для прийняття такого рішення Комісією зазначено «надання платником податків копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: не встановлено походження товару, який реалізується», що саме і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у цій справі, вирішуючи який по суті суд першої інстанції правильно виходив з положень: п.201.1. п.201.10. п.201.16. ст.201 Податкового кодексу; п.12, п.13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246); п.4, п.5, п.6, п.7, п.10, п.11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 з Додатками 1, 2, 3 (далі – Порядок № 1165); а також п.4, п.5, п.6, п.7, п.9-10, п.12 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 (далі - Порядок №520), на підставі правового аналізу яких суд правильно звернув увагу на те, що реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з підстав відповідності позивача вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, а у квитанції запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

За наведених вище обставин, а також виходячи з висловленої Верховним Судом правової позиції у постанові від 02.07.2019 року по справі № 140/2160/18 і якій колегія суддів Касаційного адміністративного суду виснувала, що «невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності» - судом першої інстанції обґрунтовано підкреслено, що підставою ж для відмови в реєстрації спірної податкової накладної в оскаржуваному рішенні Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних вказано «ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): «не встановлено походження товару, який реалізується.», але посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову у реєстрації податкової накладної, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення Комісією доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про необґрунтованість таких рішень.

Оскільки форма рішення суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані, що узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 03.11.2021 року по справі № 360/2460/20, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 по справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 по справі № 824/245/19-а тощо, суд цілком правильно наголосив, що в оскаржуваному рішенні містить лише загальне твердження без наведення Комісією доказів того, що подані позивачем документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, що саме і свідчить про протиправність такого рішення.

При цьому, враховуючи позицію Верховного Суду, що наведена була у постановах від 16.05.2024 року по справі № 400/11727/23 і від 23.07.2025 року по справі № 160/32067/23, суд першої інстанції підкреслив, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних чи розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції, а приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності, оскільки змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України, а під виконання податковим органом повноважень щодо моніторингу податкових накладних мають аналізуватися тільки первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями, без здійснення аналізу господарських операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності).

Судова колегія у повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в оскаржуваному рішенні № 12419941/41071921 від 28.01.2025 року у розумінні ст.2 КАС України не вказано чітко критерії оцінки ступеня ризиків відповідної господарської операції та не конкретизовано підстави, з яких відповідач не визнав надані пояснення та первині документи, що підтверджують господарські операції, оскільки за змістом вказаного рішення Комісії регіонального рівня відповідача дійсно не обґрунтовано підстави не врахування поданих позивачем документів при прийнятті рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, а матеріли справи не містять жодних доказів на підтвердження правомірності відхилення тих документів, що були надані позивачем та підтверджують правомірність складання спірних податкових накладних.

Виходячи з того, що предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, колегія суддів наголошує, що сам факт відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних чи розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування за умови того, що інші надані документи підтверджують проведення господарської операції, оскільки приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності, тому посилання відповідача на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову в реєстрації податкової накладної за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації і свідчить про протиправність таких рішень.

Колегія суддів також звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч.2 ст.77 КАС України.

Зважаючи на наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм Порядку №520 та Порядку №1165, встановлені у цій справі фактичні обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для реєстрації податкової накладної, на переконання колегії суддів підтверджують зроблені судом першої інстанції висновки про те, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені податковим законодавством, необхідні для реєстрації податкових накладних.

Не знаходить колегія суддів також правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги податкового органу та для скасування рішення суду першої інстанції в частині, яка стосується покладення на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкову накладну №1 від 03.01.2025 року, фактичною датою її подання на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне, оскільки виходячи з положень п.4 ч.2 та ч.4 ст.245 КАС України законодавець прямо передбачив право суду у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язати суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту, і це не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Колегія суддів також враховує, що чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте, “свобода розсуду” податкового органу у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У даному спірному випадку, суд першої інстанції встановивши протиправність прийнятого Комісією рішення, що є предметом оскарження у цій справі, цілком обґрунтовано задовольнив і вимоги позивача щодо зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 03.01.2025 року, оскільки саме у такий спосіб є гарантованим, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, і такий спосіб не суперечить положенням пунктів 19 та 20 Порядку №1246.

З урахуванням вищевикладеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно було досліджено усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення спору, суд надав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне та обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального і процесуального права, а усі аргументи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у адміністративній справі №160/18793/25 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов