Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №160/13945/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 09 березня 2026 р.

Справа: №160/13945/25

Суддя: Добродняк І.Ю.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/13945/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року (суддя О.С. Рябчук)

у справі № 160/13945/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області № 111050002632 від 03.03.2025 про відмову позивачці в призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивачки про призначення пенсії за віком від 19.02.2025, яка подана 22.02.2025 та зареєстрована відповідачем за № 385, з урахуванням поданої позивачкою заяви від 12.03.2025 про неодержання пенсії на окупованій території та від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, сканована копія якої розміщена в електронному кабінеті вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України, як додаток до скарги позивачки на рішення Пенсійного фонду України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка з метою призначення пенсії за віком звернулась з відповідною заявою до територіального управління Пенсійного фонду України. Однак після розгляду заяви відповідачем відмовлено у призначенні пенсійних виплат у зв`язку з відсутністю інформації про отримання чи не отримання позивачкою пенсії на окупованій території та неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації. Одночасно з цим подані особисті заяви позивачки про неотримання таких виплат на окупованій території відповідачем проігноровано.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд вказав, що оскільки позивачка працювала та набула страховий стаж на території держави Україна, єдиним державним органом, що у розпорядженні якого наявна інформація про отримання чи не отримання позивачкою пенсійних виплат є територіальне управління Пенсійного фонду України. За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні пенсії за віком за наведених пенсійним органом підстав є протиправною.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вказує, що спірне рішення про відмову позивачці у призначенні пенсії є правомірним згідно положень п. 14-4 розділу XV Закону №1058-IV, адже відсутня інформація щодо отримання чи не отримання позивачкою пенсії на окупованій території та щодо не одержання пенсії позивачкою від органів пенсійного забезпечення російської федерації. Відтак, скаржник наполягає, що підстав для задоволення позову немає.

Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно довідки №3511-5001534747 від 17.05.2022 позивачка взята на облік як внутрішньо переміщена особа з м. Донецьк.

19.02.2025 позивачка звернулась до територіального управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком, разом з якою надано анкету – опитування.

Заяву позивачки розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яким прийнято рішення від 03.03.2025 №111050002632 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю інформації щодо отримання чи не отримання пенсії на окупованій території та щодо неодерження пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації.

12.03.2025 позивачка звернулась до голови правління Пенсійного фонду України зі скаргою на рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №111050002632 від 03.03.2025, до якої додала власноручні заяви про неотримання пенсійних виплат ані на окупованій території, ані від органів пенсійного забезпечення рф.

25 квітня 2025 року в електронному кабінеті вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України внесений запис, що відповідь і на скаргу від 12.03.2025, і на заяву-клопотання надана 25.04.2025 о 10:44:56 за номером 16205-19455/К-03/8- 2800/25 від 23.04.2025, а саме: після звернення позивачки 23 квітня 2025 року до Урядового контактного центру (реєст. номер звернення К-18751902 від 23.04.2025).

Не погоджуючись з прийнятим пенсійним органом рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Згідно ст.44 цього Закону призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно приписів п. 14-4 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Перелік документів, які подаються разом із заявою про призначення пенсії, визначений в п.2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1

Відповідно до пп.9 п.2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації). Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії.

У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу, що призначає пенсію, в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії (для осіб, зазначених у пункті 14-4 розділу XV Закону).

Відповідно до п. 1.8 розділу І Порядку №22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Крім того, згідно п.4.2 розділу IV Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (п.4.7 розділу IV Порядку №22-1).

В спірному випадку, як встановлено судом вище, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення №111050002632 від 03.03.2025 про відмову позивачці у призначенні пенсії мотивовано відсутністю інформації щодо отримання чи не отримання пенсії на окупованій території та щодо неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації.

В той же час, суд апеляційної інстанції з`ясував і скаржником це не спростовано, що доказів повідомлення позивачки у визначений Порядком № 22-1 спосіб про неналежне оформлення поданих документів і необхідність подання додаткових документів, в тому числі передбаченого п. 14-4 розділу XV Закону №1058-IV особистого повідомлення, матеріали справи не містять.

До того ж суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про безпідставність наведеного пенсійним органом мотивування, адже п.14-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, на який посилається пенсійний орган, встановлює умови (неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації) не для призначення пенсії, а для виплати пенсії певній категорії громадян України, а саме: громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію.

Також вказана норма передбачає можливість підтвердження факту неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації шляхом повідомлення про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

Встановлені у справі обставини свідчать, що позивачка не перебувала і не перебуває на території підконтрольній окупаційній владі, що підтверджується, зокрема, довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, записами в трудовій книжці позивачки, довідкою про нараховану заробітну плату. У поданій разом із заявою про призначення пенсії анкетою-опитуванням позивачкою вказано, що раніше пенсія іншого виду (в т.ч. і через інше відомство) не призначалась.

Вказані обставини пенсійним органом під час розгляду заяви позивачки про призначення пенсії не досліджувались і не перевірялись.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення пенсійного органу №111050002632 від 03.03.2025 не є обґрунтованим, прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже є протиправним та підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги цей висновок суду не спростовують.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі № 160/13945/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua