Постанова від 09 березня 2026 р. у справі №160/6585/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/6585/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року (суддя В.В. Рянська)

у справі № 160/6585/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні позивачці перерахунку пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2022-2024 роки), викладену в листі від 13.02.2025 № 7926-2140/1-01/8-0400/25;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести позивачці перерахунок та виплату пенсії за віком з 03.01.2025 відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024 роки), з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 02.07.2015 позивачка отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ. 03.01.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. На підставі зазначеної заяви позивачку переведено на пенсію за віком, однак при розрахунку пенсії відповідачем не враховано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2022-2024 рр. На заяву позивачки від 16.01.2025 про перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки надано відповідь листом від 13.02.2025 № 7926-2140/1-01/8-0400/25, якою протиправно відмовлено у проведенні перерахунку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки при призначенні позивачці з 03.01.2025 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 03.01.2025 перерахунок та виплату позивачці пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 27, ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії – за 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Закону № 1058-IV.

Отримуючи пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивачка не отримувала жоден із видів пенсій, передбачених Законом № 1058-IV. Тому суд дійшов висновку, що при призначенні позивачці у 2025 році пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV.

Суд вказав, що після звернення позивачки 03.01.2025 із заявою про призначення пенсії за віком, відповідач повинен був призначити їй пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не вирішувати питання щодо переведення з пенсії за вислугу років, призначеної за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком, передбачену Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та при обчисленні пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії – за 2022, 2023 та 2024 роки.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вказує, що в силу положень ст.45 Закону №1058-ІV при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені у ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Зазначає, що позивачку згідно її заяви переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону №1058-ІV. В такому випадку перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058-ІV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу в Україні), та розраховується за формулою наведеною у ч.2 ст.40 Закону №1058-ІV, при цьому показник середньо заробітної плати залишається незмінним.

Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, з 02.07.2015 позивачці призначено пенсію за вислугу років як працівнику освіти відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується копією протоколу № 3023 від 07.07.2015 з пенсійної справи позивачки.

З 03.01.2025 позивачки за її заявою призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У розрахунку пенсії з системи ППВП ПФУ зазначено, що пенсію позивачки обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 рр. (3764,40 грн).

На звернення позивачки від 16.01.2025 (вх. № 2140/І-0400-25 від 16.01.2025) Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 7926-2140/І-01/8-0400/25 від 13.02.2025 повідомило, що згідно з поданою заявою від 03.01.2025 їй призначено пенсію за віком. Станом на 03.01.2025 розмір пенсійної виплати обчислено виходячи із страхового стажу, зарахованого до 30.09.2024, що становить 41 рік 11 місяців 10 днів та заробітної плати за період з 01.10.1991 до 30.09.1996, та за даними, що містяться у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування з 01.07.2000 до 30.09.2024. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% становить 0,41917. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 1,67450. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки та збільшеної на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796, становить 13386,74 грн (7994,47 грн х 1,67450). Загальний розмір пенсії станом на 03.01.2025 – 5729,46 грн, з яких: 5611,32 грн – розмір пенсії за віком (ст. 27) (13386,74 х 0,41917); 118,14 грн – доплата за понаднормовий стаж (11 років).

Вважаючи протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні позивачці перерахунку пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2022-2024 роки), позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV, як в ньому зазначено, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 9 цього Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно приписів ч.2 ст. 40 Закону №1058-ІV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, як встановлено вище, не спростовується відповідачем, позивачці призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

За загальними правилами ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 цього Закону для пенсій за віком. Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку (статті 64-67, 69), одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років (статті 54 і 55).

Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

В спірному випадку на момент звернення до пенсійного органу у 2025 році позивачка набула право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а на призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 цього Закону, оскільки за таким призначенням вона звернулася вперше.

За встановлених у цій справі обставин суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи пенсійного органу щодо застосування у спірних відносинах ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 у справі №21-6331а15, де Верховний Суд зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Така правова позиція Верховного Суду України підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №577/2576/17.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про протиправність дій пенсійного органу щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки при призначенні позивачці з 03.01.2025 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року у справі № 160/6585/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров