Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №340/5808/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2026 року м. Дніпросправа № 340/5808/25

(суддя Науменко В.В., м. Кропивницький)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі №340/5808/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24 серпня 2025 року звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, згідно з яким, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.07.2025 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки та щодо відмови у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем неправомірно під час призначення пенсії за віком, не застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року, у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено частково.

Суд визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.07.2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії - за 2022-2024 роки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Рішення суду мотивовано тим, що у спірних відносинах мав місце перехід з пенсії за вислугу років, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком, передбачену Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (тобто призначення пенсії за віком вперше), а не переведення з одного виду пенсії на інший вид в межах одного закону.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи враховується заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач перебуває на обліку в Пенсійному фонді України з 01.02.2014 року та отримує пенсію на пільгових умовах згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням органу Пенсійного фонду від 01.02.2018 року, за заявою ОСОБА_1 , в якій вказано, що заявниця не працює, призначено пенсію за віком на пільгових умовах (за вислугу років), з позначкою довічно, у 52 роки відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», загальний стаж склав 35 р. 2 міс. 13 дн., стаж в галузі освіти – 10 р., 10 міс, 13 дн., у розмірі 1970,23 грн.

Згодом, 05.02.2018 року, позивачка звернулась до структурного підрозділу головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, із заявою про працевлаштування на посаду, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років, в результаті чого виплату пенсії було припинено.

01.07.2025 року ОСОБА_1 подано заяву, відповідно до якої, за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» по досягненню 60 років.

На звернення позивачки щодо нарахування і виплати пенсії за віком, починаючи з 01.07.2025 року, з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки (за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком) та щодо нарахування та виплатити, відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, 31.07.2025 року ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом повідомило позивача, що відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для проведення розрахунку заробітної плати із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки законних підстав не має та повідомлено, що пенсія за віком позивачу розрахована із застосуванням середнього показника заробітної плати по Україні 2014-2016 роки із застосуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, а правом на призначення пенсії за вислугу років позивачка скористалась у 2018 році, тому права на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, не має.

Правомірність дій відповідача щодо не застосування при призначенні пенсії за віком позивачу показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, згідно з якої суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

У постанові від 10.07.2018 (справа № 520/6808/17) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У справі, що розглядається з 01.02.2014 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач звернулась вперше 01.07.2025 року.

Таким чином, беручи до уваги зазначені вище висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає, що в цьому випадку при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 01.07.2025 року має застосовуватися показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2022, 2023, 2024 роки.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що пенсія за вислугу років і пенсія за віком передбачені різними законами і за своєю природою є різними пенсіями, а тому призначення пенсії за віком особі, яка до того отримувала пенсію за вислугу років, не відповідає передбаченому ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV поняттю переведення на інший вид пенсії.

Зважаючи на те, що позивач 01.07.2025 року звернувся вперше за призначення пенсії відповідно до Закону №1058-ІV, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачу повинна бути призначена така пенсія із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме за 2022, 2023, 2024 роки.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), згідно з якою у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третью статті 45 Закону № 1058-IV. Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2025 року у справі №340/5808/25 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 04 березня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов