Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №520/14561/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Лук`яненко М.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 р. Справа № 520/14561/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - Співак Вероніки Вікторівни на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025, по справі № 520/14561/25

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №056750005769 від 22.04.2025 про відмову у поновленні нарахування та виплати пенсії з 01.03.2025 ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити поновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 з 01.03.2025, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №056750005769 від 22.04.2025.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про поновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам від 15.04.2025 відповідно до Закону «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» з 01.03.2025, з урахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 18.09.2025.

25.11.2025 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача в порядку ст. 382 КАС України щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду №520/14561/25 від 18.08.2025 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати у встановлений судом термін звіт про виконання постанови у справі №520/14561/25 від 18.08.2025.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у триденний строк з дня отримання даної ухвали надати письмові пояснення на подану заяву в порядку ст. 382 КАС України та докази виконання рішення суду у справі №520/14561/25.

04.12.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надійшли письмові пояснення щодо виконання рішення суду по справі №520/14561/25, в яких зазначено, що судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов`язань. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 по справі №520/14561/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_2 та для перевірки електронну пенсійну справу передано до головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Оскільки, ОСОБА_2 перебуває на обліку в головному управління Пенсійного фонду України в Донецькій області інформація відсутня про нараховані на виконання рішення суду кошти.

11.12.2025 представник позивача звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, у якій зазначив, що на сьогоднішній день не виконується рішення Харківського окружного адміністративного суду №520/14561/25 від 18.08.2025, оскільки пенсія не виплачується, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 у справі №520/14561/25 ігнорується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

У зв`язку з викладеним представник позивача просив не приймати звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду №520/14561/25 від 18.08.2025; зобов`язати подати звіт Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області до Харківського окружного адміністративного суду на виконання рішення у справі № №520/14561/25 від 18.08.2025; зобов`язати подати повторно звіт Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області до Харківського окружного адміністративного суду на виконання рішення у справі №520/14561/25 від 18.08.2025.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у задоволенні заяви представника позивача в порядку ст. 382 КАС України відмовлено.

Представник позивача, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати вказану ухвалу, встановити судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду №520/14561/25 від 18.08.2025, а саме: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати у встановлений судом термін звіт про виконання постанови у справі №520/14561/25 від 18.08.2025.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що судове рішення не виконано, оскільки виплата пенсії не поновлена до цього часу, а інформація Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.12.2025 №26630/02-16, не відповідає дійсності, що підтверджується випискою АТ «Ощадбанку» по пенсійному банківському рахунку ОСОБА_2 . Крім того не виплачена пенсія, починаючи з квітня 2025.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 КАС України, оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду №520/14561/25 від 18.08.2025 є виконаним.

Колегія суддів не погоджується із наведеним висновком, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382, 382-3 КАС України.

Частиною 1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За приписами ч.ч. 1-3, 10, 11 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.

Рішення суду, яке набрало законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Як встановлено з матеріалів справи, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 по справі №520/14561/25 скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №056750005769 від 22.04.2025 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківський області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про поновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам від 15.04.2025 відповідно до Закону «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» з 01.03.2025, з урахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду.

Так, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви в порядку ст. 382 КАС України, виходив з того, що судове рішення є виконаним, оскільки на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 по справі №520/14561/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_2 та для перевірки електронну пенсійну справу передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Та оскільки зобов`язань щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у межах даної справи судом не покладено, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виконано.

Виходячи зі змісту оскаржуваної ухвали зазначені вище висновки судом першої інстанції сформовані на підставі пояснень Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.12.2025, у яких пенсійним органом повідомлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 по справі №520/14561/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_2 та для перевірки електронну пенсійну справу передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Крім того, відповідачем зазначено, що оскільки ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області інформація про нараховані на виконання рішення кошти відсутня.

Отже, фактично на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 по справі №520/14561/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області передано електронну пенсійну справу позивачки до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Також, відомості щодо подальшого виконання судового рішення, у тому числі щодо нарахування пенсійних виплат, у відповідача відсутні.

З цього приводу колегія суддів звертає увагу, що виходячи зі змісту резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 по справі №520/14561/25, виконання даного рішення передбачає повторний розгляд заяви ОСОБА_2 від 15.04.2025 про поновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, із урахуванням висновків суду.

При цьому, відповідно до висновків суду першої інстанції оскільки у ході судового розгляду рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області скасоване, то саме у цього органу виникає обов`язок повторно розглянути заяву позивача про поновлення виплати пенсії.

Водночас, із посиланням на Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, постанову правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», судом першої інстанції зазначено, що за результатом розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після надходження заяви приймається відповідне рішення.

Разом з тим, будь-яких рішень пенсійного органу, прийнятих за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 про поновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам від 15.04.2025, відповідачем не надано.

Посилання відповідача на те, що оскільки ОСОБА_2 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області електронну пенсійну справу передано для перевірки до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, не виключають обов`язок Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання рішення суду здійснити повторний розгляд заяви позивачки із винесенням відповідного рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції обставини виконання (невиконання) судового рішення, зокрема щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_2 про поновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам від 15.04.2025 відповідно до Закону «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» з 01.03.2025 з урахуванням висновків суду у даній справі, належним чином не досліджено.

Наведеним обставинам належна оцінка судом першої інстанції не надавалася, незважаючи на доводи позивача, викладені у заяві щодо невиконання відповідачем рішення суду, яке набрало законної сили.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що під час розгляду заяви про встановлення судового контролю судом першої інстанції не було надано оцінки доводам заявника в частині невиконання суб`єктом владних повноважень рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 по справі №520/14561/25, що свідчить про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення заяви про встановлення судового контролю за виконання рішення суду, висновки суду першої інстанції є передчасними.

Інші доводи і заперечення сторін по справі, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про відмову у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, дійшов передчасних висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Отже, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Співак Вероніки Вікторівни - задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 по справі № 520/14561/25 - скасувати.

Справу № 520/14561/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов