Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №200/6417/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року справа №200/6417/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі № 200/6417/25 (головуючий суддя у І інстанції – Голошивець І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 2264501322 від 07.03.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву від 27.02.2025 щодо переходу на пенсію по втраті годувальника, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В обґрунтовування позову зазначила, що 27.02.2025 звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, до якої додала, зокрема, судове рішення, яким підтверджено факт перебування позивача на утриманні її чоловіка, який помер у 2015 році та довідку про заробітну плату № 254.

Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 2264501322 від 07.03.2025 відмовлено позивачу в переведенні її на інший вид пенсії, з посиланням на те, що після проведення обчислень, відповідачем виявлено, що розмір пенсії буде зменшено.

Вказує, що відповідач під час обрахунку пенсії по втраті годувальника протиправно не врахував довідку про заробітну плату від 21.04.2008 № 254, видану ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1» за період роботи з січня 1992 року по грудень 1996 року.

Таке рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує право позивача на належний соціальний захист.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 07.03.2025 про відмову в переході на інший вид пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.2025 про перехід на інший вид пенсії, розрахувавши розмір пенсії із заробітку, вказаного в довідці про заробітну плату № 254 від 21.04.2008, виданої ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», з урахуванням висновків суду по цій справі.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 грн 96 коп.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

При обчисленні пенсії у зв`язку з втратою годувальника згідно заяви позивача від 27.02.2025 довідка про заробітну плату від 21.04.2008 № 254, видана ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1» за період роботи з січня 1992 року по грудень 1996 року не враховувалася, оскільки з наявних документів по годувальнику в електронній пенсійній справі відсутні відомості про зарахування заробітної плати при призначення пенсії померлого та з відсутністю акту перевірки.

Крім того, за наданими до заяви від 27.02.2025 документами було проведено перевірку доцільності переходу на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону № 1058-IV. Після проведення обчислень встановлено, що розмір пенсії з 27.02.2025 склав 2361,00 грн, що є меншим в порівнянні з розміром пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV - 3537,00 грн.

Відтак, ГУ ПФУ в Чернігівській області правомірно прийнято рішення про відмову в переведенні позивача на пенсію у разі втрати годувальника у зв`язку із зменшенням розміру пенсії.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на зазначене, суд надає оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача ГУ ПФУ в Чернігівській області.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП “Діловодство спеціалізованого суду”.

Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему “Електронний суд” матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі “Електронний суд”.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Встановлені обставини справи.

ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , отримує пенсію за віком призначену їй у відповідності до Закону № 1058-ІV.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва усправі № 755/5221/23 від 09.12.2024, зокрема, встановлено факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На момент смерті чоловік позивача - ОСОБА_2 отримував пенсію у розмірі 2782,00 грн та щомісячну допомогу у розмірі 893,49 грн, в той час як ОСОБА_1 отримувала пенсію у розмірі 1263,41 грн.

Позивач звернулася до Пенсійного фонду України із заявою від 27.02.2025 про перехід на інший вид пенсії – по втраті годувальника.

За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області та 07.03.2025 прийнято рішення про відмову позивачу в переході на інший вид пенсії.

У своєму рішенні про відмову від 07.03.2025 відповідач зазначив, що за наданими до заяви документами було проведено перевірку доцільності переходу на пенсію в разі втрати годувальника згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Після проведення відповідних обчислень розмір пенсії з 27.02.2025 склав 2361,00 грн, що є меншим в порівнянні з розміром пенсії за віком згідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» який складає - 3537,00 грн.

З наявної в матеріалах справи копії перерахунку пенсії, дата час розрахунку – 07.03.2025, встановлено, що розрахунок пенсії ОСОБА_1 в разі втрати годувальника ОСОБА_2 , був виконаний наступним чином: коефіцієнт стажу без урахування кратності та з урахуванням кратності - 0,65000; розмір пенсії за віком (ст. 27) * 0,65000 – 0,00; доплата до прожиткового мінімуму (ст. 28 ч. 1 абз. 1) – 1074 грн; загальний розмір пенсії – 50% для обчислення пенсії у разі втрати годувальника, розмір пенсії по втраті годувальника – 537,00 грн. Пенсія позивача: доплата для одного утрим. Пост. № 265 п.ч. 1 – 1824,00 грн; призначена пенсія утриманцю – 2361,00 грн.

З наданого розрахунку встановлено, що відповідачем не було взято до уваги надану позивачем разом із заявою від 27.02.2025 довідку № 254 про заробітну плату для обчислення пенсії померлого її чоловіка ОСОБА_2 , видану 21.04.2008 ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», оскільки в графі розмір пенсії за віком зазначено – 0,00.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що спірна довідка відповідає вимогам Порядку № 22-1, а неможливість проведення відповідачем її перевірки не повинна покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки така обставина не пов`язана з його волею.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Загальні умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначені в статті 36 Закону № 1058, відповідно до якої пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині 2 статті 32 цього Закону - незалежно від тривалості страхового стажу.

При цьому, згідно з п. 1 ч. 2 статті 36 Закону № 1058, непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону № 1058, до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону № 1058, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на одного непрацездатного члена сім`ї в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Відповідно до статті 38 Закону № 1058, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058 визначено, що переведення з одного виду пенсій на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Щодо неврахування при розгляді заяви позивача довідки № 254 про заробітну плату для обчислення пенсії померлого її чоловіка ОСОБА_2 , виданої 21.04.2008 ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

На підставі частини четвертої статті 45 Закону № 1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Відповідно до частини п`ятої статті 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Аналогічні положення містить Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі – Порядок № 22-1).

Розділ ІІ Порядку № 22-1 містить перелік документів, необхідних, зокрема для призначення, перерахунку пенсії, одним з яких є довідка про заробітну плату.

Згідно з частиною першою статті 40 Закону № 1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Як визначено частиною третьою статті 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі пункту 4.7 розділу 4 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

Згідно з пунктом 2.10 розділу ІІ Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року (тобто, по 30 червня 2000 року включно) є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Як свідчать матеріали справи, при обчисленні пенсії у зв`язку з втратою годувальника згідно заяви позивача від 27.02.2025 довідка про заробітну плату від 21.04.2008 № 254, видана ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1» за період роботи з січня 1992 року по грудень 1996 року відповідачем не враховувалася, оскільки з наявних документів по годувальнику в електронній пенсійній справі відсутні відомості про зарахування заробітної плати при призначення пенсії померлого та з відсутністю акту перевірки.

Суд зауважує, що вказана довідка видана померлому чоловіку позивача та містить інформацію щодо його заробітної плати за період з 01.01.1992 по 31.12.1996, довідка видана у відповідності до Додатку до п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і підписана керівником підприємства, головним бухгалтером та виконавцем, містить посилання на первинні документи, на підставі яких вказані нарахування заробітної плати за зазначений період. Окрім того, у довідці вказано, що на всі виплати нараховано страхові внески (єдиний внесок).

Отже, довідка відповідає вимогам Порядку № 22-1.

Таким чином, є неприйнятними доводи апелянта про неможливість врахування спірної довідки в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості їх видачі, оскільки надані позивачем довідки містять посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вони видані, підприємство яке їх видало знаходиться на території де проводяться активні бойові дії, а тому підстави для проведення перевірки поданих довідок у відповідача були відсутні.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 26.10.2022 року у справі № 808/1735/18.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 07.03.2025 про відмову в переході на інший вид пенсії. Та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (від 27.02.2025 про перехід на інший вид пенсії, розрахувавши розмір пенсії із заробітку, вказаного в довідці про заробітну плату № 254 від 21.04.2008, виданої ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» з урахуванням висновків суду по цій справі.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі № 200/6417/25 – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі № 200/6417/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 16 березня 2026 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 16 березня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв