Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №520/31778/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 р. Справа № 520/31778/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної військової адміністрації про визнання протиправними дій та бездіяльності зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправними дії Київської обласної військової адміністрації, які полягають у недотриманні вимог ч.2 ст.14 ЗУ "Про звернення громадян" при розгляді звернення (пропозицією-зауваженням) ОСОБА_1 ПР-19007168, від 01.07.2025р.;

2. визнати протиправною бездіяльність Київської обласної військової адміністрації, яка полягає у нерозгляді звернення ОСОБА_1 ПР-19007168, від 01.07.2025р. першими керівниками Київської обласної військової адміністрації в термін передбачений ст. 20 ЗУ "Про звернення громадян";

3. зобов`язати Київську обласну військову адміністрацію розглянути звернення (пропозицією-зауваженням) ОСОБА_1 ПР-19007168, від 01.07.2025р з дотриманням вимог ЗУ "Про звернення громадян".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни. 01.07.2025 позивач звернувся на адресу відповідача через сайт урядовий портал зі зверненням (пропозицією – зауваженням) ПР-19007168. Відповідачем надана відповідь за підписом виконувача обов`язків Начальника управління ветеранської політики. Позивач вважає, що його звернення (пропозиція – зауваження) ПР-19007168 від 01.07.2025 розглянуто з порушенням ЗУ «Про звернення громадян», оскільки воно не розглянуто першими керівниками відповідача, а також не розглянуто у термін передбачений ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян».

Ухвалою судді від 08.12.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що звернення позивача не містило питань, вирішення яких потребувало б прийняття індивідуального управлінського акта щодо нього як отримувача допомоги, не порушувало питання відмови у вже передбачених законом виплатах та не стосувалося оскарження рішень чи бездіяльності конкретних посадових осіб. За таких умов, відповідач вважає, що розгляд цього звернення виконувачем обов`язків начальника Управління ветеранської політики як керівником профільного структурного підрозділу є правомірним і відповідає як змісту Закону України «Про звернення громадян», так і положенням Регламенту Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) та Положенню про Управління ветеранської політики. Також вважає, що обласна військова адміністрація при розгляді пропозиції-зауваження позивача надала відповідь у строки та у спосіб відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що дії відповідача щодо розгляду звернення позивача є протиправними, оскільки відповідачем здійснено неналежний розгляд звернення позивача, що полягав у нерозгляді та наданні відповіді не уповноваженою на це особою. Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 11.05.2018.

01.07.2025 позивач через Урядовий контактний центр (Урядова "гаряча лінія" 1545) звернувся до Київської обласної військової адміністрації із пропозицією-зауваженням №ПР-19007168 від 01.07.2025 (зареєстровано в системі електронного документообігу 02.07.2025 за вхідним № П.3216.2025), в якій запропонував відповідачу вирішити питання у Київській області про надання особам з інвалідності внаслідок війни одноразової грошової допомоги у 2025 році у наступних розмірах: особа з інвалідністю ІІІ групи в наслідок війни 15000 гривень; особа з інвалідністю ІІ групи в наслідок війни 20000 гривень; особа з інвалідністю І групи в наслідок війни 25000 гривень.

До звернення долучено копію посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни.

Листом від 22.07.2025 №591/51/51.1/51/2025 за підписом виконувача обов`язків Начальника управління ветеранської політики Київської обласної військової адміністрації Тетяни Шпакової, надано відповідь на вказане звернення, якою повідомлено наступне: "в Київській області діє обласна цільова програма соціальної підтримки в Київській області Захисників та Захисниць України, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також родин Героїв Небесної Сотні на 2024 – 2025 роки, затвердженої рішенням Київської обласної ради від 07.12.2023 №761-22-VIII (далі – Програма). Відповідно до Програми та Порядком використання коштів обласного бюджету для надання грошової допомоги у 2025 році, затвердженим розпорядженням Київською обласною державною адміністрацією (далі-Адміністрація), встановлено одноразову допомогу яка виплачується особам, які задекларували/зареєстрували місце проживання на території Київської області. Розміри допомоги обчислюються у кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня бюджетного року: І група – 20 прожиткових мінімумів, ІІ група – 15 прожиткових мінімумів. Ви зареєстровані у м. Харкові, тому під дію вищезгаданої обласної програми та порядку не підпадаєте. Питання надання регіональної грошової підтримки вирішується в межах відповідного бюджету області проживання. Рекомендуємо звернутися до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації для отримання інформації про аналогічні програми підтримки. Також, згідно з ст. 12, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ви маєте право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня та компенсаційні виплати на реабілітацію та лікування, що здійснюються управліннями соціального захисту за місцем реєстрації."

Посилаючись на неналежний розгляд відповідачем його звернення, а саме порушення частини 2 статті 14 та статті 20 Закону України "Про звернення громадян", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96 (далі - Закон №393/96).

Частиною 1 статті 1 Закону №393/96 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 Закону №393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Статтею 4 Закону №393/96 передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно із положеннями статті 5 Закону №393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Матеріалами справи підтверджено, що звернення позивача №ПР-19007168 від 01.07.2025 відповідало вимогам статті 5 Закону №393/96, а тому підлягало розгляду відповідачем у встановлені законом строки та порядку з наданням оцінки усім вимогам та аргументам заявника.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №393/96 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення (частина 3 статті 7 Закону №393/96).

Суд зазначає, що предметом розгляду справи є правомірність надання відповідачем відповіді від 22.07.2025 №591/51/51.1/51/2025 за підписом виконувача обов`язків Начальника управління ветеранської політики Київської обласної військової адміністрації Тетяни Шпакової.

При цьому, позивачем не оскаржується зміст наданої відповіді, однак вказується, що така відповідь надана не уповноваженою особою та не у передбачений законом строк.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Статтею 14 Закону №393/96 передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Частиною 1 статті 15 Закону №393/96 визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно із статтею 19 Закону №393/96 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Аналізуючи наведені норми Закону №393/96 суд зазначає, що пропозиція (зауваження) осіб з інвалідністю внаслідок війни, яка відповідає вимогам Закону №393/96, повинна бути прийнята, всебічно та повно розглянута особисто першим керівником державного органу, до якого вона подана.

Як вказав Конституційний Суд України, з огляду на специфіку військової служби, яка полягає, зокрема, у виконанні військовослужбовцями спеціальних завдань, наявності ризиків для їх життя та здоров`я тощо, будь-яка форма проходження військової служби є обов`язком громадян України щодо захисту держави. Отже, закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги (абзац десятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другого сенату) від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019). Одним із проявів такої поваги з боку держави до осіб, які отримали інвалідність внаслідок війни, є передбачена частиною другою статті 15 Закону №393/96-ВР гарантія розгляду їхніх заяв (клопотань) особисто першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Оскільки позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни, він має право на особистий розгляд його заяв (клопотань) першими керівниками органів державної влади.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 11.05.2018.

01.07.2025 позивач через Урядовий контактний центр (Урядова "гаряча лінія" 1545) звернувся до Київської обласної військової адміністрації із пропозицією-зауваженням №ПР-19007168 від 01.07.2025.

До вказаної пропозиції-зауваження позивач додав копію посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується відповідною відміткою в кінці тексту документу та позначкою про прикріплені до нього файли.

У відповідь на звернення позивача від 01.07.2025 надано лист від 22.07.2025 №591/51/51.1/51/2025 за підписом виконувача обов`язків Начальника управління ветеранської політики Київської обласної військової адміністрації Тетяни Шпакової, а не за підписом першого керівника державного органу.

Отже, з наведеного слідує, що відповідач допустив неналежний розгляд пропозиції-зауваження ОСОБА_1 №ПР-19007168 від 01.07.2025, оскільки таке звернення розглянуто не першим керівником державного органу, що є порушенням наведених вище вимог ч. 2 ст. 14 Закону №393/96, відповідно до яких пропозиції (зауваження), зокрема, осіб з інвалідністю внаслідок війни, розглядаються першими керівниками державних органів особисто.

При цьому, суд зауважує, що не є предметом розгляду справи надана відповідачем відповідь від 22.07.2025 №591/51/51.1/51/2025 за підписом виконувача обов`язків Начальника управління ветеранської політики Київської обласної військової адміністрації Тетяни Шпакової.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо розгляду звернення позивача без дотримання вимог ч. 2 ст. 14 Закону №393/96, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача в даному випадку є визнання протиправними дій Київської обласної військової адміністрації, які полягають у недотриманні вимог частини 2 статті 14 Закону України "Про звернення громадян" при розгляді звернення (пропозиції–зауваження) ОСОБА_1 ПР-19007168 від 01.07.2025.

Щодо дотримання відповідачем строків надання відповіді, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 20 Закону №393/96, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

За матеріалами справи судом встановлено, що звернення позивача з пропозицією-зауваженням №ПР-19007168 від 01.07.2025 до обласної військової адміністрації надійшло від Урядового контактного центру Урядова «гаряча лінія» 02.07.2025 року та зареєстровано в системі електронного документообігу за № П.3216.2025.

Відповідь за результатами розгляду вищевказаної пропозиції-зауваження надана обласною військовою адміністрацієювід 22.07.2025 за №591/51/51.1/51/2025.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, обласна військова адміністрація при розгляді пропозиції-зауваження позивача надала відповідь у строки передбачені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо вимог зобов`язального характеру, суд зазначає, що критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення всіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, установлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 826/17220/17.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення (пропозицією – зауваженням) ОСОБА_1 ПР-19007168 від 01.07.2025 з дотриманням вимог ч. 2 ст. 14 Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю другої групи, розподіл судових витрат відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Представником позивача надано до суду заяву про стягнення судових витрат з відповідача, в якій останній зазначив, що відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 26.11.2025 Б/Н щодо виплати гонорару подати докази, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до закінчення судових дебатів у справі є неможливим.

У вказаній заяві представник позивача просив вирішити питання про витрати на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог та для вирішення питання про судові витрати призначити судове засідання.

З приводу вказаної заяви суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки представником позивача не подано доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу не вирішується. У разі подання позивачем відповідних доказів, указане питання буде вирішено судом в порядку частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення учасників справи, з огляду на приписи ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Київської обласної військової адміністрації, які полягають у недотриманні вимог частини 2 статті 14 Закону України "Про звернення громадян" при розгляді звернення (пропозиції–зауваження) ОСОБА_1 ПР-19007168 від 01.07.2025.

Зобов`язати Київську обласну військову адміністрацію повторно розглянути звернення (пропозицією – зауваженням) ОСОБА_1 ПР-19007168 від 01.07.2025 з дотриманням вимог ч. 2 ст. 14 Закону України «Про звернення громадян».

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано – 16.03.2026, з урахуванням наявності сталого енергозабезпечення та Інтернет з`єднання, безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко