Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №320/30879/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року м.Київ № 320/30879/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної охорони України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язати вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Державної охорони України та просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ № 441-ос від 01.06.2024 "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким на полковника ОСОБА_1 , старшого помічника начальника Управління групи помічників Департаменту забезпечення діяльності накладено дисциплінарне стягнення "зауваження";

визнати протиправним та скасувати наказ № 442-ос від 03.06.2024 "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким на полковника ОСОБА_1 , старшого помічника начальника Управління групи помічників Департаменту забезпечення діяльності накладено дисциплінарне стягнення "догана";

визнати протиправним та скасувати наказ № 451-ос від 05.06.2024 "Про накладення дисциплінарного стягнення", яким на полковника ОСОБА_1 , старшого помічника начальника Управління групи помічників Департаменту забезпечення діяльності накладено дисциплінарне стягнення "сувора догана";

визнати протиправним та скасувати наказ № 522-ос від 24.06.2024 "Про преміювання", яким полковника ОСОБА_1 , старшого помічника начальника Управління групи помічників Департаменту забезпечення діяльності частково позбавлено у червні 2024 року премії від встановленого наказом від 27.12.2023 № 1146/дск "Про граничні розміри премій" граничного розміру премії, а саме на 90%;

зобов`язати УДО України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за червень 2024 року відповідно до встановленого наказом УДО України від 27.12.2023 № 1146/дек "Про граничні розміри премій" граничного розміру премії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Позов обґрунтований тим, що відповідачем безпідставно застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді зауваження, догани та сурової догани до військовослужбовця, оскільки норми діючого законодавства передбачають встановлення факту правопорушення (часу, місця, способу тощо), ступеня вини порушника, розміру завданих збитків з урахуванням попередньої поведінки порушника.

Представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити, зокрема, з підстав викладених у письмовому відзиві та пояснив, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження, догани та сурової догани через не виконання вимог наказу Управління державної охорони України від 27.05.2024 № 491 «Про заходи попередження пияцтва в УДО України на 2024 рік». Так, позивач не однократно відмовлявся проходити перевірку на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, звертає увагу, що позивач у своєму позові вводить суд в оману щодо фактичних обставин справи, позаяк надає суду недостовірну інформацію з приводу ознайомлення його з наказом № 491 від 27.05.2024. Вважає, що під час накладення дисциплінарного стягнення дотримано всі вимоги щодо порядку накладення дисциплінарного стягнення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Управління державної охорони України, проходить службу за контрактом з 08.07.2020 на осаді старшого помічника начальника Управління групи помічників Департаменту забезпечення діяльності.

04.06.2024 полковник ОСОБА_1 , старший помічник начальника Управління групи помічників Департаменту забезпечення діяльності, був ознайомлений з наказом УДО № 441-ос від 01.06.2024 «Про накладення дисциплінарного стягнення» та наказом УДО № 442-ос від 03.06.2024 «Про накладення дисциплінарного стягнення» за підписом т.в.о. Начальника УДО України бригадного генерала Максима Донця.

05.06.2024 його було ознайомлено з наказом УДО № 451-ос від 05.06.2024 «Про накладення дисциплінарного стягнення» за підписом т.в.о. Начальника УДО України бригадного генерала Максима Донця.

Відповідно до наказу № 441-ос від 01.06.2024 на позивача накладено дисциплінарне стягнення «зауваження». Наказом № 442-ос від 03.06.2024 накладено дисциплінарне стягнення «догана» та наказу № 451-ос від 05.06.2024 накладено дисциплінарне стягнення «сувора догана».

Вказані накази позивач вважає незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню у зв`язку з чим звернувся до суду.

Державна охорона органів державної влади України та посадових осіб (далі - державна охорона) - це система організаційно-правових, режимних, оперативно-розшукових, інженерно-технічних та інших заходів, які здійснюються спеціально уповноваженими державними органами з метою забезпечення нормального функціонування органів державної влади України, безпеки посадових осіб та об`єктів, визначених цим Законом (ст. 1 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб»).

Правову основу державної охорони становлять Конституція України, міжнародні договори України, цей та інші закони України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, а також відомчі та міжвідомчі нормативно-правові акти, що регулюють відносини у сфері державної охорони (ст. 2 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб»).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» Управління державної охорони України є державним правоохоронним органом спеціального призначення, підпорядкованим Президентові України та підконтрольним Верховній Раді України.

Загальна структура і чисельність Управління державної охорони України затверджуються Верховною Радою України за поданням Президента України.

Управління державної охорони України в межах своїх повноважень на основі та на виконання законів та інших нормативно-правових актів видає накази, організовує і контролює їх виконання.

Керівництво діяльністю Управління державної охорони України здійснює Начальник Управління державної охорони України, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України.

Начальник Управління державної охорони України має заступників, які за його поданням призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України.

Інші посадові особи Управління державної охорони України призначаються на посаду та звільняються з посади Начальником Управління державної охорони України.

Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548 «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі - Статут) вказано про необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;

бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов`язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості;

бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Згідно ст. 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статтею 35 Статуту визначено, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.

Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

Як вбачається з матеріалів справи 27.05.2024 т.в.о. начальника Управління державної охорони України Максимом Донець було видано наказ № 491 «Про заходи щодо попередження пияцтва в УДО України на 2024 рік».

Вказаним наказом визначено ряд завдань керівникам самостійних структурних підрозділів УДО України.

Відповідно до абзацу 6 п. 3 розділу І Інструкції організаційно-штатної роботи в Управлінні державної охорони України, затвердженої наказом УДО України від 17.11.2023 № 1014, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2023 за № 2092/41148 самостійний структурний підрозділ начальнику УДО України або його заступникам.

У зв`язку з цим, відповідно до абзацу 3 п.п. 9 п. 1 наказу № 491 наказано керівникам самостійних структурних підрозділів, тобто нижчим на один ступінь керівникам в порядку підпорядкованості згідно ст. 35 Статуту для своєчасного виявлення осіб, що вживають алкогольні напої та наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги у службовий час чи перебувають на службі в нетверезому стані, застосувати такі форми, як, крім іншого, систематичні (щоденні) перевірки особового складу перед заступанням на службу на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння, в тому числі за допомогою спеціальних пристроїв та тестів, з подальшим наданням інформації відповідному підрозділу.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджено Законом України від 24.03.1999 № 551 «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження начальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами Дисциплінарного статуту.

Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі (ст. 2 Дисциплінарного статуту). Ш

Згідно ст. 3 Дисциплінарного статуту військова дисципліна досягається шляхом:

виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі;

особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України;

формування правової культури військовослужбовців;

умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;

зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих;

підтримання у військових з`єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;

своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;

чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

Також ст. 4 Дисциплінарного статуту встановленню, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця:

додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;

бути пильним, зберігати державну таємницю;

додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;

поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;

не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Крім цього, ч. 3 ст. 5 Дисциплінарного статуту покладено обов`язок на командира стосовно кожного випадку правопорушення прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

З аналізу вказаного вбачається, що кожен військовослужбовець зобов`язаний дотримуватися військової дисципліни та неухильно виконувати вимоги Дисциплінарного статуту, Конституції, законів України та Військової присяги. В іншому випадку, у разі невиконання чи неналежного виконання військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військової дисципліни чи громадського порядку, командир зобов`язаний вжити всіх передбачених законами та військовими статутами заходів про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної та/або кримінальної відповідальності.

Крім цього, повідомляється, що вживання спиртних напоїв під час виконання обов`язків військової служби прямо заборонено Дисциплінарним статутом, а отже факт перебування військовослужбовця в стані алкогольного сп`яніння в службовий час є достатнім приводом притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Слід також звернути увагу на ч. 6 ст. 47 Дисциплінарного статуту де визначено, що у разі відмови або ухилення від обов`язкового медичного огляду, а також появи на службі у стані сп`яніння усунення військовослужбовця від виконання службових обов`язків може здійснити безпосередній або прямий начальник, про що негайно доповідається в порядку підпорядкованості із зазначенням причин і обставин усунення.

Під час розгляду справи по суті, встановлено, що 15.05.2024 першим заступником начальника Управління - начальником Служби безпеки Президента України, який на той час, у зв`язку зі звільненням Указом Президента України від 09.05.2024 № 317/2024 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника Управління державної охорони України» начальника Управління, був старшим за посадою в УДО проведено службову нараду (відеоконференцію) з керівниками самостійних структурних підрозділів УДО України, про що складено відповідний Протокол № 18 (реєстр. № 1/1/8-413 від 15.05.2024) під час якої Перший заступник начальника Управління дав відповідне доручення (віддав наказ) із застосуванням відповідних медичних засобів перед заступанням на службу здійснювати перевірку 100% особового складу (включно з керівним та особовим складом, до начальників Служб включно) щодо вживання алкогольних та наркотичних речовин. (належним чином засвідчена копія протоколу додається)

В подальшому, Першим заступником начальника Управління 16.05.2024 проведено службову нараду (відеоконференцію) з керівниками самостійних структурних підрозділів УДО України, про що складений Протокол № 19 (реєстр. № 1/1/8-414 від 16.05.2024), під час якої Перший заступник начальника Управління дав доручення (видав наказ) вживати заходи щодо збільшення кількості перевірок особового складу стосовно зловживання спиртними напоями та вживання наркотичних речовин.

Як зазначено позивачем у своєму позові він систематично проходив перевірки на стан алкогольного сп`яніння то в УДО України, то в спеціалізованих закладах охорони здоров`я, тобто у зазначених питаннях діяв на власний розсуд.

Зокрема, як зазначає сам позивач 29.05.2024 перевірку на стан алкогольного сп?яніння він проходив у спеціалізованому закладі охорони здоров`я.

Водночас, суд звертає увагу, що 29.05.2024 під час відмови ОСОБА_1 від проходження відповідної перевірки в УДО України складено відповідний акт комісійної перевірки на стан алкогольного сп`яніння від 29.05.2024, у якому засвідчено вказаний факт.

При підписані вказаного акта від 29.05.2024, ОСОБА_1 власноруч було зазначено, що наказ № 491 від 27.05.2024 суперечить постанові Кабінету Міністрів України № 32 від 12.01.2024, яка затверджує Порядок направлення військовозобов`язаних, а саме п. 4 де вказані підстави та п. 3 де вказані причини.

Доказів оскарження наказу від 27.05.2024 № 491 позивачем не подано до суду.

Також ОСОБА_1 відмовлявся від проходження перевірок на стан алкогольного сп`яніння 30.05.2024, 31.05.2024 та 01.06.2024, про що складені відповідні акти комісійної перевірки на стан алкогольного сп`яніння, які власноруч підписані позивачем, та на яких останній виклав у письмовій формі свої роздуми.

Поряд з цим, 02.06.2024 ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних приладів, про що останньому видано відповідну довідку про відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння. Вказана обставина визнається і самим позивачем у позові.

Одночасно, т.в.о. директора оперативного підрозділу УДО України доповів т.в.о. начальника УДО України про порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства та актів УДО України, у доповідних записках від 30.05.2024, 31.05.2024 та 03.06.2024 (реєстр. № 2/2-400дск від 31.05.2024, № 2/20-399дск від 31.05.2024 та № 2/2-404дск від 03.06.2024).

Водночас, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що у разі нерозуміння позивачем змісту наказу № 491, останній міг в установленому порядку звернутись за його роз`ясненням, оскільки зазначений порядок уточнення наказів позивачеві достеменно відомий, про що зокрема свідчить подана ним заява про уточнення наказу.

Отже, відмовившись 30.05.2024, 31.05.2024 та 01.06.2024 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 допустив порушення наказу № 491, у зв`язку з чим на останнього накладено відповідні дисциплінарні стягнення, а його твердження про протилежне є необґрунтованим.

В контексті наведеного суд відмічає, що встановлені під час розгляду справи обставини підтверджують матеріали справи, що ОСОБА_1 не одноразову було відмовлено у виконі наказу від 27.05.2024 № 491, що в розумінні Дисциплінарного статуту є порушенням службової дисципліни.

Також, при розгляді справи судом враховується, що у відповідності до Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

На виникнення спірних правовідносин в Україні діяв особливий період, про що зробив висновок Верховний суд , який однозначно сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття "особливий період" в постанові від 25.04.2018 у справі №205/1993/17-ц.

В постанові зазначено, що період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення указу президента України від 17.03.2014 № 303/2014 "Про часткову мобілізацію".

На думку суду, не виконання військовослужбовцем наказу командира під час перебування країни під військовою агресією є не допустимим.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Згідно з ч. 8 ст. 85 Дисциплінарного статуту порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України. Вказаний порядок визначений в УДО України Інструкцією про проведення службового розслідування в Управлінні державної охорони України, затвердженою наказом УДО України від 10.06.2021 № 455, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.06.2021 за № 803/36425 (далі - Інструкція № 455).

Відповідно до п. 86 Порядку виконання дисциплінарних стягнень Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Відповідно до п. 9 розділу І Інструкції № 455 службове розслідування не проводиться, якщо обставини порушення військової дисципліни (час, місце, спосіб тощо), а також причини та умови, що сприяли його вчиненню, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини встановлено під час перевірки, ревізії, інвентаризації, іншого службового розслідування, а також судом, або встановлюються (досліджуються) під час досудового розслідування.

Поряд з цим, п. 3 розділу ІХ Інструкції № 455 чітко визначено, що службове розслідування не проводиться, якщо обставини порушення військової дисципліни (час, місце, спосіб тощо), а також причини та умови, що сприяли його вчиненню, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини встановлено і викладено у відповідному рапорті (документі).

Отже, у зв`язку з тим, що обставини порушення військової дисципліни (час, місце, спосіб тощо), а також причини та умови, що сприяли його вчиненню та інші обставини встановлено і викладено у доповідних записках від 30.05.2024, 31.05.2024 та 03.06.2024 (реєстр. № 2/2-400дск від 31.05.2024, № 2/20-399дск від 31.05.2024 та № 2/2-404док від 03.06.2024), службове розслідування у відповідності до п. 3 розділу IX Інструкції № 455 не проводилось.

В контексті наведеного, суд відмічає, що, позивач допустив порушення військової дисципліни під час дії особливого періоду, який вимагає готовності та здатності при необхідності переведення на воєнний стан та відсіч збройної агресії, що створює підвищені вимоги до виконання своїх обов`язків, в першу чергу, військовослужбовців, до їх моральних та професійних якостей, на підставі чого суд вважає співмірним видом дисциплінарного стягнення у вигляді «зауваження», «догани», «сурової догани».

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

За вказаних обставин суд вважає, що у відповідача були підстави для прийняття рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки факт дисциплінарного проступку не спростований.

Керуючись ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.