Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №320/374/19 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2026 року м. Київ справа №320/374/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести йому перерахунок та виплату грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги та інших виплат, встановлених законодавством, що належать йому і своєчасно не виплачені або виплачені в меншому, ніж належало розмірі, за період з 07.07.2014 по 06.05.2015 у порядку та розмірах, встановлених для військовослужбовців, які проходять військову службу за призивом під час мобілізації.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 07.07.2014 ним укладено контракт про проходження служби у військовому резерві, наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 07.07.2014 № 136 його зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.

Відповідно наказу від 18.07.2014 № 148дск він був відправлений в зону АТО з 17.07.2014.

На підставі наказу від 06.05.2015 № 104 його виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 у зв`язку із проведенням організаційно-штатних змін.

Також вказав, що він 03.10.2018 звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив надати документи про проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації, перерахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 7 липня 2014 року по 06 травня 2015 року в порядку та розмірах, установлених для осіб, які проходять військову службу за контрактом. Однак, командир військової частини НОМЕР_1 повідомив, що він проходив службу у військовому резерві та не призивався на військову службу під час мобілізації, а тому грошове забезпечення здійснювалось відповідно до вимог наказу МВС № 639 від 06.04.2014.

Позивач вважає відмову командира військової частини НОМЕР_1 у задоволенні його вимог незаконною і такою, що порушує його права, закріплені Конституцією України.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У зв`язку із звільненням з посади головуючої судді у справі проведено повторний автоматизований розподіл справи.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Лапію С.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 справу прийнято до провадження та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом встановлено, що 07.07.2014 між позивачем та Державою, від імені якої виступає командир військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено контракт по проходження громадянином України служби у військовому резерві.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2014 № 136 позивача, солдата резерву, зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення та призначено солдатом резерву - командиром міномета вогневого розрахунку мінометного взводу 2-го батальйону спеціального призначення.

На підставі наказу № 148дск від 18.07.2014 позивача 14.07.2014 відправлено в зону АТО.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.05.2015 № 104 позивача виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв`язку із проведенням організаційно-штатних змін.

Позивачем 03.10.2018 подано відповідачу заяву про видачу документів про проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 як військовослужбовцю, який був призваний на службу під час мобілізації, та виплату грошового забезпечення, одноразової допомоги та інших виплат, встановлених законодавством, що належать йому і своєчасно не виплачені або виплачені в меншому, ніж належало розмірі за період з 07.07.2014 по 06.05.2015 у порядку та розмірах, встановлених для військовослужбовців, які проходять військову службу за призивом під час мобілізації.

Листом від 03.10.2018 № 1/27-1511 відповідач повідомив позивача, що він проходив службу у військовому резерві та грошове забезпечення здійснювалося у відповідності до вимог наказу МВС від 04.07.2014 № 639.

Позивач, вважаючи, що порушені його права, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 26-1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" громадяни України в добровільному порядку можуть бути прийняті на службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань. Служба у військовому резерві запроваджується з метою планомірної підготовки резервістів для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань особовим складом у мирний час та воєнний час шляхом набуття та підтримання на належному рівні вмінь і навичок за військово-обліковою спеціальністю.

Згідно пунктів 8 та 28 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 28.10.2012 року №618/2012 закінченням проходження резервістом служби у військовому резерві вважається день закінчення строку контракту. Контракт припиняється (розривається), а резервіст звільняється зі служби у військовому резерві у разі призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (пункт 28 доповнено підпунктом 18 згідно з Указом Президента України №502/2014 від 06.06.2014 року).

Відповідно до Закону України "Про Національну гвардію України" Національна гвардія комплектується військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом та за призовом. Комплектування Національної гвардії військовослужбовцями та проходження ними військової служби здійснюються відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації.

При цьому, згідно з положеннями ч. 1 ст. 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", призов резервістів на військову службу у зв`язку з мобілізацією проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації призивають командири військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві. Резервісти, які перебувають на зборах, у разі оголошення мобілізації продовжують перебувати на зборах. За необхідності зазначені особи призиваються на військову службу командирами відповідних військових частин.

Президент України своїм Указом від 06.05.2014 "Про часткову мобілізацію" постановив здійснити призов військовозобов`язаних, у тому числі резервістів, для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, інших військових формувань України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" початком проходження військової служби для військовозобов`язаних та резервістів, які проходять збори під час мобілізації вважається день зарахування до списків особового складу військової частини.

Згідно з пунктом 3 Указу Президента України "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" дія Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого цим Указом, та статті 2 цього Указу поширюється на військовослужбовців Національної гвардії України.

Відповідно до пункту 230 цього Положення наказами по особовому складу командирів виключаються зі списків особового складу Національної гвардії України військовослужбовці.

Відповідно до Постанови КМУ від 09.04.2014 №111 військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації грошове забезпечення сплачується в порядку та розмірах, установлених для осіб, які проходять військову службу за контрактом.

Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам затверджено Наказ Міністерства внутрішніх справ України 04.07.2014 № 638 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 липня 2014 за № 849/25626 грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у військових частинах за місцем служби (пункт 1.3.).

Грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років із дня виникнення права на їх отримання. У разі коли періоди служби, які не були внесені до особових справ, будуть документально підтверджені, грошове забезпечення в нових установлених розмірах виплачується з дня надання військовослужбовцями до кадрового підрозділу відповідних документів, що підтверджують не враховані раніше періоди служби (роботи) (пункт 1.7.).

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов`язання військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплатити гр. ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 07.07.2014 року по 06.05.2015 року в порядку та розмірах, установлених для осіб, які проходять військову службу за призивом під час мобілізації на посаді командира міномета вогневого розрахунку мінометного взводу 2-го батальйону спеціального призначення, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання провести перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги та інших виплат, встановлених законодавством, що належать позивачу і своєчасно не виплачені або виплачені в меншому, ніж належало розмірі за період з 07.07.2014 по 06.05.2015 у порядку та розмірах, встановлених для військовослужбовців, які проходять військову службу за призивом під час мобілізації, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивач з рапортом щодо виплати одноразової допомоги та інших виплат до закінчення трьох років із дня виникнення права на їх отримання до відповідача не звертався.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню частково.

У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести перерахунок та виплатити гр. ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 07.07.2014 року по 06.05.2015 року в порядку та розмірах, установлених для осіб, які проходять військову службу за призивом під час мобілізації на посаді командира міномета вогневого розрахунку мінометного взводу 2-го батальйону спеціального призначення.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.