Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №640/32707/21 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері

Дата: 15 березня 2026 р.

Справа: №640/32707/21

Суддя: Кушнова А.О.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року справа №640/32707/21

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів головуючого судді Кушнової А.О., суддів Дудіна С.О., Шевченко А.В., за участю секретаря судового засідання Франковської А.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Всеукраїнська громадська організація «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об`єктів архітектури», Всеукраїнська громадська організація «Гільдія проектувальників у будівництві», Всеукраїнська громадська організація «Асоціація експертів будівельної галузі», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку) про визнання протиправними та нечинними нормативно-правових актів у частині,

за участю представників сторін:

від позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвокат Євдоченко Н.Д.,

від відповідача - Лемешев Р.О. (в порядку самопредставництва),

від третьої особи (Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку)) - Паньків В.В.,

від третьої особи (Всеукраїнська громадська організація «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об`єктів архітектури») - не з`явився,

від третьої особи (Всеукраїнська громадська організація «Гільдія проектувальників у будівництві») - не з`явився,

від третьої особи (Всеукраїнська громадська організація «Асоціація експертів будівельної галузі») - не з`явився,

Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просять суд визнати нечинними та скасувати:

1) положення Додатку 4 до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23.06.2021 №681 «Про затвердження Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва»:

Розділу «Професія - інженер-проектувальник» «Спеціалізація (вид робот) - інженерно-будівельне проектування в частині»:

Назва роботи Категорія (кваліфікаційний рівень) Класи наслідків Забезпечення механічного опору та стійкості Інженер-проектувальник, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1» Дотримання вимог пожежної безпеки Інженер-проектувальник, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1» Забезпечення безпеки життя та здоров`я людини, захисту навколишнього природного середовища Інженер-проектувальник, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3 СС2, СС1» Забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму Інженер-проектувальник, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3 СС2, СС1» Забезпечення економії енергії Інженер-проектувальник, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3 СС2, СС1»

Розділу «Професія - інженер-проектувальник» «Спеціалізація (вид робот) у частині «Інженерно-будівельне проектування доріг»

Назва роботи Категорія (кваліфікаційний рівень) Класи наслідків Інженер-проектувальник, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1»

Розділу «Професія - інженер технічного нагляду» «Спеціалізація (вид робот) - Технічний нагляд за будівництвом будівель і споруд»

Розділу «Професія - інженер технічного нагляду» «Спеціалізація (вид робот) - Технічний нагляд за будівництвом доріг»

Назва роботи Категорія (кваліфікаційний рівень) Класи наслідків Технічний нагляд за будівництвом автомобільних доріг Інженер-проектувальник, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1»

Розділу «Професія - експерт» «Спеціалізація (вид робот) - Експертиза проектної документації в частині»

Назва роботи Категорія (кваліфікаційний рівень) Класи наслідків Забезпечення механічного опору та стійкості Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1» Дотримання вимог пожежної та техногенної безпеки Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1» Забезпечення безпеки життя та здоров`я людини, захисту навколишнього природного середовища, забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1» Забезпечення безпеки експлуатації та вимог охорони праці, забезпечення захисту від шуму Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1 СС1» Забезпечення економії енергії Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1» Виконання вишукувань Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1»

Розділу «Професія - експерт» «Спеціалізація (вид робот) - Експертиза проектної документації доріг»

Назва роботи Категорія (кваліфікаційний рівень) Класи наслідків Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1» Технічне обстеження будівель та споруд Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1»;

2) підпункт 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №651 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури»;

3) пункт 14 Порядку атестації, затвердженого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №651 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури».

Як третіх осіб у позовній заяві позивачі вказують: Міністерство розвитку громад та територій України, Всеукраїнську громадську організацію «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об`єктів архітектури», Всеукраїнську громадську організацію «Гільдія проектувальників у будівництві», Всеукраїнську громадську організацію «Асоціація експертів будівельної галузі».

В обґрунтування позовних вимог позивачі вказують, що отримали кваліфікаційні сертифікати відповідальних виконавців окремих видів послуг (робіт), пов`язаних зі створенням об`єктів архітектури, які надають право виконувати відповідні роботи (надавати послуги) на всіх об`єктах без обмежень за категоріями складності/класами наслідків (відповідальності) та строками. Отримуючи вказані кваліфікаційні сертифікати, позивачі мали легітимні очікування щодо наявності права виконувати відповідні роботи безстроково. Натомість, спірні положення Додатку 4 до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23.06.2021 №681 «Про затвердження Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» (далі - Порядок №681), встановлюють обмеження для реалізації їх професійних (трудових) прав: з 01.01.2022 встановлюється заборона на виконання позивачами робіт (послуг) на об`єктах з класами наслідків (відповідальності) СС2 та СС3; для продовження діяльності після 01.01.2022 позивачі зобов`язані пройти професійну атестацію. На переконання позивачів, стаття 17 Закону України «Про архітектурну діяльність» не містить положень щодо обмеження дії кваліфікаційного сертифіката за об`єктами, що належать до різних класів наслідків (відповідальності) в залежності від періоду видачі такого сертифіката. Позивачі вказують, що встановлення обмежень професійних прав позивачів з огляду на період видачі кваліфікаційного сертифіката ставить позивачів у несприятливе становище у порівнянні з іншими фахівцями - є дискримінацією. Позивачі зазначають, що спірні положення прийняті Кабінетом Міністрів України поза компетенцією, встановленою статтями 113, 117 Конституції України, статтею 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», статтями 22-1, 22-2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статтею 17 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Разом із позовною заявою позивачами подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії положення Додатку 4 до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23.06.2021 №681 «Про затвердження Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» в частині зазначень «до 31.12.2021 року» та «з 01.01.2022 року - СС1» в оскаржуваних розділах таблиці.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2021 (суддя Кузьменко В.А.), залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2022, відмовлено у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2021 (суддя Кузьменко В.А.) відкрите провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання; залучено до участі у справі Всеукраїнську громадську організацію «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об`єктів архітектури», Всеукраїнську громадську організацію «Гільдія проектувальників у будівництві» та Всеукраїнську громадську організацію «Асоціація експертів будівельної галузі» як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів; залучено до участі у справі Міністерство розвитку громад та територій України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

24.12.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва від Кабінету Міністрів України надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач зазначає, що Порядок №681 розроблено з метою реалізації вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» та розпорядження Уряду від 20.05.2020 №565 «Про затвердження плану заходів щодо створення та запровадження Єдиної державної системи у сфері будівництва». Відповідач вказує, що за результатами правової експертизи проекту, спірні положення відповідають чинним міжнародним договорам України, стандартам Ради Європи у сфері демократії, верховенства права та прав людини, положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України та законам України, іншим актам законодавства. Відповідач у відзиві наголошує, що у зв`язку з прийняттям спірних положень Порядку №681, не змінився строк дії кваліфікаційних сертифікатів, а визначена лише спроможність виконання робіт (послуг) щодо об`єктів класу наслідків (відповідальності) СС2 та СС3.

06.01.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивачів надійшла відповідь на відзив, де вказують на необґрунтованість доводів відповідача та повторно наголошують, що отримуючи вказані кваліфікаційні сертифікати позивачі мали легітимні очікування щодо наявності права виконувати відповідні роботи безстроково, а внесення спірних змін є порушенням положень Конституції України щодо заборони зворотної дії нормативно-правових актів у часі.

20.01.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли пояснення третьої особи - Міністерства розвитку громад та територій України, де останнє заперечує щодо позовних вимог. Мінрегіон вказує, що кваліфікаційні сертифікати, видані до 01.01.2016, не містять інформації про кваліфікаційну категорію виконавця та клас наслідків (відповідальності) об`єкта. Проте, стаття 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає поділ об`єктів на класи наслідків (відповідальності), що обумовлює різні вимоги до працівників, які залучаються до виконання робіт (надання послуг) щодо таких об`єктів. На переконання Мінрегіону, вказані зміни законодавства мали наслідком приведення у відповідність вимог щодо кваліфікаційних сертифікатів. Третя особа наголошує, що позивачі не позбавлені можливості пройти професійну атестацію та отримати кваліфікаційний сертифікат вищої категорії.

31.01.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва від Кабінету Міністрів України надійшли додаткові пояснення, де відповідач вказує, що строк для отримання сертифікатів вищої категорії жодним нормативно-правовим актом не обмежується. Натомість, на переконання відповідача, чинне законодавство України передбачає можливість зараховувати у межах професійної атестації результати іспитів, складених раніше (до 01.01.2022).

01.02.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивачів надійшла заява про зміну предмета позову, у якій позивачі просять:

1) визнати протиправними та нечинними положення Додатку 4 до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 23.06.2021 №681 «Про затвердження Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва»:

Розділу «Професія - експерт» «Спеціалізація (вид робот) - Експертиза проектної документації в частині»

Назва роботи Категорія (кваліфікаційний рівень) Класи наслідків Забезпечення механічного опору та стійкості Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1» Дотримання вимог пожежної та техногенної безпеки Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1» Забезпечення безпеки життя та здоров`я людини, захисту навколишнього природного середовища, забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1» Забезпечення безпеки експлуатації та вимог охорони праці, забезпечення захисту від шуму Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1» Забезпечення економії енергії Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1» Виконання вишукувань Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1»;

Розділу «Професія - експерт» «Спеціалізація (вид робот) - Експертиза проектної документації доріг»

Назва роботи Категорія (кваліфікаційний рівень) Класи наслідків Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1 СС1» Технічне обстеження будівель та споруд Експерт будівельний, кваліфікаційний сертифікат отримано до 1 січня 2016 р. здійснює в частині «до 31.12.2021р.» в частині «з 1 січня 2022 р. СС3, СС2, СС1»

2) визнати протиправними та нечинними підпункт 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №651 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури»;

3) визнати нечинними та скасувати пункт 14 Порядку атестації, затвердженого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №651 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2022 (суддя Кузьменко В.А.) прийнято до розгляду заяву позивачів про зміну предмета позову.

21.10.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва від Кабінету Міністрів України надійшов відзив на позовну заяву (з урахуванням зміни предмета позову). Відповідач повторно наголошує, що Порядок №681 розроблено з метою реалізації вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» та розпорядження Уряду від 20.05.2020 №565 «Про затвердження плану заходів щодо створення та запровадження Єдиної державної системи у сфері будівництва», а за результатами правової експертизи проекту встановлено, що спірні положення відповідають чинним міжнародним договорам України, стандартам Ради Європи у сфері демократії, верховенства права та прав людини, положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України та законам України, іншим актам законодавства. Відповідач повторно вказує, що у зв`язку з прийняттям спірних положень Порядку №681, не змінився строк дії кваліфікаційних сертифікатів, а визначена лише спроможність виконання робіт (послуг) щодо об`єктів класу наслідків (відповідальності) СС2 та СС3.

01.11.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли пояснення (з урахуванням зміни предмета позову) третьої особи - Міністерства розвитку громад та територій України з доводами аналогічними тим, що викладені у поясненнях від 20.01.2022.

03.11.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли пояснення третіх осіб - Всеукраїнської громадської організації «Асоціація експертів будівельної галузі» та Всеукраїнської громадської організації «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об`єктів архітектури», де заперечують проти позовних вимог. Треті особи вказують, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скористались своїм правом та отримали кваліфікаційні сертифікати найвищої категорії, що надає право виконувати роботи (послуги) на об`єктах класу наслідків (відповідальності) СС2 та СС3.

07.11.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва від третьої особи - Всеукраїнської громадської організації «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об`єктів архітектури» надійшло клопотання про закриття провадження у справі у частині позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки 02.09.2022 останній отримав кваліфікаційний сертифікат найвищої категорії, що надає право виконувати роботи (послуги) на об`єктах класу наслідків (відповідальності) СС2 та СС3.

07.11.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва від третьої особи - Всеукраїнської громадської організації «Асоціація експертів будівельної галузі» надійшло клопотання про закриття провадження у справі у частині позовних вимог ОСОБА_2 , оскільки 23.05.2022 останній отримав кваліфікаційний сертифікат найвищої категорії, що надає право виконувати роботи (послуги) на об`єктах класу наслідків (відповідальності) СС2 та СС3.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2022 (суддя Кузьменко В.А.) відмовлено у задоволенні клопотання Всеукраїнської громадської організації «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об`єктів архітектури» про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2022 (суддя Кузьменко В.А.) відмовлено у задоволенні клопотання Всеукраїнської громадської організації «Асоціація експертів будівельної галузі» про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 .

28.11.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивачів надійшла заява про виключення документів з числа доказів. На переконання представника позивачів, оскільки предметом оскарження є окремі положення спірних постанов Кабінету Міністрів України, а не весь нормативно-правовий акт, виключенню підлягають докази, які стосуються спірних нормативно-правових актів в цілому.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2022 у справі (суддя Кузьменко В.А.) закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.01.2023 у складі колегії суддів.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон України опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

30.06.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/32707/21.

30.06.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 прийнято до провадження судді Лиска І.Г. адміністративну справу №640/32707/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 27.09.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 09.10.2023 замінено третю особу у справі - Міністерство розвитку громад та територій на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Призначено наступне підготовче засідання на 04.12.2023.

26.09.2024 на адресу суду надійшла заява представника позивача ( ОСОБА_1 ) адвоката Євдоченко Н.Д. про відвід судді Лиска І.Г. у справі № 640/32707/21.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 30.09.2024 повернуто без розгляду заяву представника позивача ( ОСОБА_1 ) адвоката Євдоченко Н.Д. про відвід судді Лиска І.Г. від розгляду адміністративної справи №640/32707/21.

У підготовчому засіданні Київського окружного адміністративного суду 17.12.2024 головуючий суддя Лиска І.Г. оголосив заяву про самовідвід.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 задоволено заяву про самовідвід судді Лиска І.Г. Матеріали адміністративної справи №640/32707/21 передано для визначення іншого складу суду Київського окружного адміністративного суду згідно з вимогами статей 31 та 18 Кодексу адміністративного судочинства України.

13.03.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 прийнято адміністративну справу №640/32707/21 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання у справі на 12.08.2025.

23.07.2025 через підсистему «Електронний суд» від третьої особи - Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України надійшла заява про внесення змін до назви третьої особи, перейменувавши Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України на Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку).

12.08.2025 підготовче судове засідання зняте з розгляду у зв`язку із перебуванням судді Кушнової А.О. у щорічній відпустці. Наступне підготовче засідання призначене на 16.09.2025.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 витребувано докази у справі від відповідача та відкладене підготовче судове засідання на 16.10.2025.

10.10.2025 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача ОСОБА_1 , подану через підсистему «Електронний суд» 09.10.2025, про участь у судовому 16.10.2025 засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 підготовче судове засідання відкладене у зв`язку із витребуванням доказів від відповідача на 04.11.2025.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 підготовче судове засідання відкладене на 18.11.2025 у зв`язку із клопотанням представника відповідача та витребуванням доказів від відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 закрите підготовче провадження у справі, призначене судове засідання для розгляду справи по суті колегією у складі трьох суддів. Зазначено, що дату судового засідання буде визначено після призначення складу колегії суддів за наслідками автоматизованого розподілу судової справи та повідомлено учасників справи повістками про виклик до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 19.11.2025, для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Кушнової А.О., суддів: Дудіна С.О., Шевченко А.В.

Судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 14.01.2026, про що учасники справи сповіщені повістками про виклик до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 клопотання позивача ОСОБА_1 від 18.12.2025, подане через підсистему "Електронний Суд", про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі №640/32707/21 за участю позивача ОСОБА_1 , - повернуто без розгляду.

Судове засідання, призначене на 14.01.2026 відкладене на 04.02.2026 у зв`язку з клопотанням представника позивача.

Судове засідання, призначене на 04.02.2026 відкладене на 09.03.2026.

06.03.2026 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано додаткові письмові пояснення позивача ОСОБА_1 , подані як свідком, за ініціативою позивача.

У судовому засіданні 09.03.2026 представник позивачів підтримала позовні вимоги, представник відповідача та третьої особи Мінрозвитку заперечували щодо їх задоволення, сторони надали пояснення по суті спору. Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів Всеукраїнської громадської організації «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об`єктів архітектури», Всеукраїнської громадської організації «Гільдія проектувальників у будівництві» та Всеукраїнської громадської організації «Асоціація експертів будівельної галузі» у судове засідання 09.03.2026 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 09.03.2026 оголошено перерву до 16.03.2026.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд.

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 отримав кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єкта архітектури - інженера технічного нагляду серії АТ №002518, виданий 25.04.2014 Атестаційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Позивач ОСОБА_3 отримав кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єкта архітектури - інженера технічного нагляду серії АТ №003647, виданий 29.05.2015 Атестаційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Позивач ОСОБА_2 отримав кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єкта архітектури - експерта серії АЕ №000660, виданий 28.08.2012 Атестаційною архітектурно- будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Позивач ОСОБА_4 отримала кваліфікаційні сертифікати відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних зі створенням об`єкта архітектури: інженера-проектувальника з правом виконання інженерно-будівельного проектування у частині забезпечення економії енергії серії АР №005085, інженерно-будівельного проектування у частині забезпечення механічного опору та стійкості серії АР №005083, інженерно-будівельного проектування у частині забезпечення безпеки експлуатації, захисту від шуму серії АР №005084, видані 16.11.2012 Атестаційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 23.06.2021 №681 «Про затвердження Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» (далі - Порядок №681).

Порядок №681, крім іншого, містить Додаток 4 «Спеціалізації, кваліфікаційні рівні та класи наслідків (відповідальності) об`єктів», який визначає категорії (кваліфікаційні рівні) за професіями, що надають право виконувати роботи (надавати послуги) на об`єктах класу наслідків (відповідальності) СС1, СС2 та СС3.

Згідно з положеннями Додатку 4 «Спеціалізації, кваліфікаційні рівні та класи наслідків (відповідальності) об`єктів» до Порядку №681, представники професій інженер-проектувальник, інженер технічного нагляду та експерт будівельний, які отримали кваліфікаційні сертифікати до 01.01.2016, мають право виконувати роботи (надавати послуги) на об`єктах за класом наслідків (відповідальності) СС1, СС2, СС3 до 31.12.2021, з 01.01.2022 - за класом наслідків (відповідальності) СС1.

23.06.2021 Кабінет Міністрів України також прийняв постанову №651 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури» (далі - Постанова №651), якою пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури» викладено у такій редакції: «Установити, що виконавці окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, які отримали кваліфікаційний сертифікат до 1 січня 2016 р. або виконували на законних підставах відповідні роботи без отримання кваліфікаційного сертифіката, можуть за результатами проходження професійної атестації отримати кваліфікаційний сертифікат вищої категорії за умови підтвердження досвіду виконання відповідних робіт (послуг).».

Постановою №651, крім іншого, затверджений Порядок проведення професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури (далі - Порядок проведення професійної атестації).

Згідно з пунктом 14 Порядку проведення професійної атестації, виконавці, які одержали кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати роботи (послуги) щодо об`єктів класу наслідків (відповідальності), що визначаються кваліфікаційними вимогами, які діють на час виконання робіт (послуг) для відповідної або нижчої категорії працівників.

Вважаючи протиправними окремі положення вказаних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, позивачі звернулись до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», до основних завдань Кабінету Міністрів України належать: забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності.

Згідно з частинами першою та другою статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

01.12.2019 набрав чинності Закон України від 17.10.2019 №199-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної системи у сфері будівництва», згідно з абзацом 2 підпункту 4 пункту 11 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого, зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом восьми місяців з дня набрання чинності цим Законом прийняти Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим законом у частині функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

20.05.2020 Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження №565 «Про затвердження плану заходів щодо створення та запровадження Єдиної державної системи у сфері будівництва».

У пункті 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №565 «Про затвердження плану заходів щодо створення та запровадження Єдиної державної системи у сфері будівництва» у частині заходів щодо розроблення та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України нормативно-правових актів, спрямованих на створення та запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, визначено таке: розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» - до 15.11.2020.

Отже, на виконання вказаних вище положень, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 23.06.2021 №681 «Про затвердження Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва».

Судом попередньо встановлено та сторонами не заперечується, що Порядок №681, крім іншого, містить Додаток 4 «Спеціалізації, кваліфікаційні рівні та класи наслідків (відповідальності) об`єктів», який визначає категорії (кваліфікаційні рівні) за професіями, що надають право виконувати роботи (надавати послуги) на об`єктах класу наслідків (відповідальності) СС1, СС2 та СС3.

Також Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 23.06.2021 №651 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури» (далі - Постанова №651), якою пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури» викладено у такій редакції: «Установити, що виконавці окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, які отримали кваліфікаційний сертифікат до 1 січня 2016 р. або виконували на законних підставах відповідні роботи без отримання кваліфікаційного сертифіката, можуть за результатами проходження професійної атестації отримати кваліфікаційний сертифікат вищої категорії за умови підтвердження досвіду виконання відповідних робіт (послуг).».

Так, відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Отже, чинне законодавство України (зокрема, частина перша статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність») наділяє Кабінет Міністрів України повноваженнями щодо врегулювання порядку професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, та встановлення переліку таких видів робіт (послуг).

Ураховуючи викладене, суд відхиляє доводи позивачів про те, що у Кабінету Міністрів України відсутні повноваження на визначення категорій (кваліфікаційних рівнів) за професіями, що надають право виконувати роботи (надавати послуги) на об`єктах класу наслідків (відповідальності) СС1, СС2 та СС3.

Щодо доводів позивачів про протиправність обмеження дії кваліфікаційних сертифікатів за об`єктами, що належать до різних класів наслідків (відповідальності) в залежності від періоду видачі такого сертифіката, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини тринадцятої статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п`ять років, не обмежується.

При цьому, згідно з положеннями Додатку 4 «Спеціалізації, кваліфікаційні рівні та класи наслідків (відповідальності) об`єктів» до Порядку №681, представники професій інженер-проектувальник, інженер технічного нагляду та експерт будівельний, які отримали кваліфікаційні сертифікати до 01.01.2016, мають право виконувати роботи (надавати послуги) на об`єктах за класом наслідків (відповідальності) СС1, СС2, СС3 до 31.12.2021, з 01.01.2022 - за класом наслідків (відповідальності) СС1.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Постанови №651, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, які отримали кваліфікаційний сертифікат до 01.01.2016 або виконували на законних підставах відповідні роботи без отримання кваліфікаційного сертифіката, можуть за результатами проходження професійної атестації отримати кваліфікаційний сертифікат вищої категорії за умови підтвердження досвіду виконання відповідних робіт (послуг).

Буквальний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що положення Додатку 4 «Спеціалізації, кваліфікаційні рівні та класи наслідків (відповідальності) об`єктів» до Порядку №681 та підпункт 2 пункту 1 Постанови №651 не обмежують строк дії кваліфікаційних сертифікатів, виданих до 01.01.2016, а виключно встановлюють вимоги для виконавців робіт (послуг) на об`єктах за класом наслідків (відповідальності) СС2 та СС3 у формі проходження професійної атестації з 01.01.2022.

Колегія суддів окремо звертає увагу на те, що кваліфікаційні сертифікати, видані до набрання чинності Законом України від 17.01.2017 №1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», не містять інформації щодо класу наслідків (відповідальності) об`єктів на яких виконуються роботи (надаються послуги).

При цьому, 10.06.2017 набрав чинності Закон України від 17.01.2017 №1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», яким встановлюється поділ об`єктів за класами наслідків (відповідальності) - СС1, СС2 та СС3.

Пунктом 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 17.01.2017 №1817-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» зобов`язано Кабінет Міністрів України, крім іншого, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Отже, на виконання повноважень, визначених частиною першою статті 17 Закону України «Про архітектурну діяльність», з метою приведення у відповідність власних нормативно-правових актів до змін, внесених у законодавство України, Кабінет Міністрів України правомірно встановив вимоги для виконавців робіт (послуг) на об`єктах за класом наслідків (відповідальності) СС2 та СС3 у формі проходження професійної атестації з 01.01.2022.

Щодо доводів позивачів про те, що дискримінацією є встановлення обмежень професійних прав з огляду на період видачі кваліфікаційних сертифікатів, суд зазначає таке.

Згідно із частинами першою, другою статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Заборона дискримінації гарантується Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до статті 14 якої користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. Протокол №12 до Конвенції, ратифікований Україною 09.02.2006, розширює сферу дії заборони дискримінації на будь-яке право, що гарантується національним законодавством, навіть якщо таке право не передбачене Конвенцією.

Стаття 1 Протоколу №12 до Конвенції передбачає, що здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об`єктивного та розумного обґрунтування, у відносно схожих ситуаціях (рішення у справі «Вілліс проти Сполученого Королівства», заява №36042/97). Відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимну ціль або якщо немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною ціллю (рішення від 21.02.1997 у справі «Ван Раальте проти Нідерландів», рішення від 07.11.2013 у справі «Пічкур проти України», заява № 10441/06).

Аналогічний підхід у своїх рішеннях застосовує Конституційний Суд України, вказуючи на те, що мета встановлення певних відмінностей (вимог) у правовому статусі повинна бути істотною, а самі відмінності (вимоги), що переслідують таку мету, мають відповідати конституційним положенням, бути об`єктивно виправданими, обґрунтованими та справедливими. У противному разі встановлення обмежень означало б дискримінацію (абзац 7 пункту 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 07.07.2004 №14-рп/2004).

Для визначення тих чи інших ознак, за якими забороняється дискримінація, доцільно використовувати загальне правило, сформульоване на підставі практики Європейського суду з прав людини: ознаки дискримінації повинні відображати певну «персональну» характеристику (статус), за якою можна відрізнити осіб або групи осіб, та бути достатньо подібними до ознак, які зазначені у відповідних нормах антидискримінаційного законодавства, зокрема бути невід`ємними, вродженими, незалежними від особи та майже або повністю незмінними характеристиками (як, наприклад, колір шкіри, стать, сексуальна орієнтація) або стосуватися визначального для особистої або групової ідентичності вибору (як, наприклад, релігійні або інші переконання, національна приналежність) (рішення у справі «Кьєльдсен, Буск Мадсен і Педерсен проти Данії» від 07.12.1976).

Колегія суддів звертає увагу на те, що спірними положеннями актів Кабінету Міністрів України для виконання робіт (надання послуг) на об`єктах за класом наслідків (відповідальності) СС2 та СС3 встановлені вимоги щодо проходження професійної атестації з 01.01.2022 для всіх без виключення виконавців робіт (послуг), які отримали кваліфікаційні сертифікати до 01.01.2016.

Таким чином, суд не вбачає ознак дискримінації у положеннях спірних актів Кабінету Міністрів України у частині зміни правового регулювання щодо вимог до виконавців робіт (послуг) на об`єктах за класом наслідків (відповідальності) СС2 та СС3.

Розглянувши доводи позивачів щодо наявності у них легітимних очікувань у частині дії кваліфікаційних сертифікатів під час виконання робіт (послуг) на всіх об`єктах без обмежень за класами наслідків (відповідальності), суд зазначає таке.

Принцип легітимних (законних) очікувань виражає, зокрема, позицію, що органи публічної влади повинні не лише дотримуватися правових актів, а й своїх обіцянок та пробуджених у зв`язку із цим очікувань. Іншими словами, якщо суб`єкт владних повноважень створив для особи (осіб) обґрунтовані підстави сподіватися на отримання певних прав, що гарантуються відповідно до принципів справедливості і природного права, особа (особи) вважається такою, яка має легітимні (законні) очікування, що підлягають захисту. Такий підхід забезпечує особам, на яких поширюється дія рішень органів публічної влади, можливість завбачливо вибудувати свою поведінку та очікувати настання відповідних наслідків.

У матеріальному аспекті легітимні очікування повинні охоронятися від хаотичних та непрогнозованих змін законодавства, у якому закріплено відповідний правовий режим.

Водночас, виникнення в особи легітимних очікувань не можна ототожнювати зі сподіваннями, що виникають на підставі особистого сприйняття або оцінки певних правових норм. Так само принцип легітимних очікувань не слід протиставляти можливості державним інституціям змінити за певних умов свою поведінку, зокрема, коли йдеться про обґрунтований і такий, що базується на законодавчих приписах, відступ.

Зміна очікувань унаслідок прийняття чи зміни закону сама по собі не завжди є зміною самого права особи (носія очікувань), яке вона має. У протилежному випадку варто говорити про те, чи не стає саме право внаслідок відповідних законодавчих змін ілюзорним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 №990/92/22.

Так, судом не встановлено, а позивачами не доведено, що законодавство України (чинне станом на дати отримання позивачами кваліфікаційних сертифікатів) містило застереження про те, що вимоги до виконавців робіт (послуг) не можуть змінюватись нормативно-правовими актами протягом строку дії відповідних кваліфікаційних сертифікатів.

Сподівання позивачів, що вимоги до виконавців робіт (послуг) не можуть бути змінені нормативно-правовими актами - ґрунтуються на їх особистому сприйнятті та тлумаченні правових норм.

Ураховуючи наведене, доводи позивачів про порушення Кабінетом Міністрів України легітимних очікувань відхиляються судом, оскільки вони не базуються на правових підставах.

Окремо колегія суддів наголошує, що прийняття підзаконних нормативно-правових актів у формі постанов є компетенцією Кабінету Міністрів України (частина друга статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»). Перевіряючи на відповідність вимогам закону нормативні акти Кабінету Міністрів України, суд не вправі втручатися в його нормотворчу діяльність. Суд не вправі підміняти вищий орган виконавчої влади, визначаючи необхідність та/або доцільність, порядок та/або спосіб врегулювання тих чи інших відносин, оскільки це суперечитиме принципу розподілу влади.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.04.2024 у справі №640/6980/19.

Отже, під час розгляду справи щодо визнання нечинною та скасування постанови Кабінету Міністрів України (або її окремих положень), суд не перевіряє доцільність, цілі, ефективність прийняття такого нормативно-правового акта, а встановлює виключно законність його прийняття (наявність повноважень у відповідного органу державної влади, дотримання процедури прийняття та відповідність актам вищої юридичної сили).

Колегія суддів попередньо дійшла висновку про те, що спірні положення нормативно- правових актів прийняті у межах повноважень Кабінету Міністрів України, встановлених чинним законодавством України, та відповідають змісту актів вищої юридичної сили (зокрема, Закону України «Про архітектурну діяльність»).

При цьому, судом не встановлено, а позивачі під час судового розгляду не вказували на порушення Кабінетом Міністрів України процедури прийняття спірних нормативно-правових актів.

Отже, у межах спірних правовідносин судом не встановлено підстав для визнання протиправними та нечинними спірних положень Додатку 4 до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23.06.2021 №681 «Про затвердження Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», підпункту 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №651 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури», пункту 14 Порядку атестації, затвердженого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 №651 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури».

Щодо поданих 06.03.2026 представником позивача через підсистему «Електронний суд» додаткових письмових пояснень позивача ОСОБА_1 , судова колегія не приймає їх до уваги як докази, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі. В ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Відповідно до статті 93 КАС України сторони, треті особи та їхні представники за їх згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Суд зазначає, що позивачем ОСОБА_1 або його представником в суді адвокатом Євдоченко Н.Д. під час підготовчих судових засідань по справі до суду не подавались заяви про виклик позивача ОСОБА_1 в якості свідка за його згодою.

Натомість наведені вище приписи статей 91-93 КАС України передбачають реалізацію права на допит позивача як свідка за умови, якщо відповідна заява подана під час підготовчого судового засідання, судом вирішено питання про виклик позивача як свідка відповідною ухвалою суду, а свідка попереджено судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Враховуючи відсутність відповідних заяв на стадії підготовчого провадження у суду відсутні підстави для прийняття поданих 06.03.2026 представником позивача через підсистему «Електронний суд» додаткових письмових пояснень позивача ОСОБА_1 як свідка, які подані на стадії розгляду справи по суті.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, аналогічно відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

У судовому засіданні 16.03.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення суду складено 16.03.2026.

На підставі викладеного, керуючись статями 243-246, 250, 255, 264 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий суддя Кушнова А.О.

судді Дудін С.О.

Шевченко А.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua