Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 12 березня 2026 р.
Справа: №280/11499/25
Суддя: Богатинський Богдан Вікторович
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2026 року Справа № 280/11499/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за виконання бойового завдання у оперативному підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 , згідно Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 50 000 гривень за 50 діб за період з 25.01.2025 по 11.03.2025.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за виконання бойового завдання у оперативному підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 , передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 50 000 гривень за 50 діб за період виконання бойових (спеціальних) завдань з 25.01.2025 по 11.03.2025.
Позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, оскільки позивачу не нарахована та не виплачена додаткова винагорода в сумі 50 000 гривень передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) за періоди часу з 25 січня 2025 по 15 березня 2025 року, в які позивач перебував у відрядженні для виконання бойового завдання у оперативному підпорядкуванні Військової частини НОМЕР_2 загальним терміном 50 діб. Оригінали документів, які необхідні для нарахування та виплати додаткової винагороди до стройової частини Військової частини НОМЕР_1 подавалися неодноразово. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 05 січня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії документів щодо розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_1 за період січень, лютий, березень 2025 року та про нарахування та виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 за січень, лютий, березень 2025 року за виконання бойового завдання у оперативному підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 згідно БР ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 21.01.2025 №1314/13/3/3/40 дск.
26 січня 2026 року представником позивача подана до суду заява про долучення додатків (матеріалів) до справи: копії довідки про доходи ОСОБА_1 від 07.01.2026 №3648; копії виписок з карткового рахунку ОСОБА_1 про надходженням по картці за період з 01.01.2025 по 26.01.2026 включно.
Відповідач позов не визнав, 02 березня 2026 року надав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначено наступне. Військова частини НОМЕР_1 у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, директивами Міністра оборони та начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України. Позивач звертався до Військової частини НОМЕР_1 із відповідним зверненням №АН-1921225 від 01.09.2025, щодо невиплати додаткової винагороди. Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь від 12.09.2025 року №568, в якій зазначено, що для подальшого нарахування фінансово-економічній службі грошових виплат, необхідні оригінали наданих документів. Будь-яких порушень та неправомірних дій стосовно позивача Військовою частиною НОМЕР_1 допущено не було. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
У період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , на підставі бойового розпорядження Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 21.01.2025 №1314/13/3/3/40дск в період з 25 січня 2025 по 15 березня 2025 перебував у відрядженні у оперативному підпорядкуванні Військової частини НОМЕР_2 .
Даний факт підтверджується копіями документів, долучених до позовної заяви у якості доказів, а саме: довідкою військової частини НОМЕР_2 від 30.03.2025 №4698/9/1/1438; довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 23.04.2025 №4698/4806; витягом з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 інвентарний №4т від 01.03.2025.
До матеріалів справи надані копії: довідки Військової частини НОМЕР_2 від 30.03.2025 №4698/9/1/1438, довідки Військової частини НОМЕР_2 від 23.04.2025 №4698/4806 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, витягу з журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_2 інвентарний №4т від 01.03.2025, які підтверджують, що позивач у період з 25.01.2025 по 15.03.2025 безпосередньо брав участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань у складі діючого угрупування військ (сил) оборони держави та із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій безпосередньо на території Петропавлівської територіальної громади, Куп`янського району, Харківської області.
17.07.2025 позивач подав командиру Військової частини НОМЕР_1 рапорт про нарахування та виплату додаткової винагороди за січень - березень 2025 року у розмірі 30000 грн.
Відповідь щодо розгляду рапорту про виплату додаткової винагороди позивач не отримав, тому звернувся зі скаргами на бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 .
Військовою частиною НОМЕР_1 у відповідь на скаргу, повідомлено, що для подальшого нарахування фінансово-економічною службою грошових виплат – потрібні оригінали документів. 11.09.2025 військовослужбовець ОСОБА_1 – надав документи до стройової служби Військової частини НОМЕР_1 – для подальшого опрацювання.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди передбаченою Постановою № 168 в розмірі 50 000 грн у вказані періоди, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Положеннями п.1-1 Постанови № 168 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;
військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;
військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджено наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок №260).
Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану визначено розділом XXXIV Порядку №260.
Згідно з п.2 цього розділу на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах, зокрема 50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до п.4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Відповідно до п.9 та 10 розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вважав протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової винагороди за січень, лютий, березень 2025 за 50 діб виконання бойового завдання у оперативному підпорядкуванні Військової частини НОМЕР_2 у сумі 50 000 грн, та просив зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову винагороду у розмірі 50 000 гривень за 50 діб за період виконання бойових (спеціальних) завдань з 25.01.2025 по 11.03.2025.
Суд зауважує, що додаткова винагорода згідно з положеннями Постанови № 168 у розмірі 50000 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань) виплачується військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі одиниць, перелік яких наведено у п.1-1. Постанови №168, а підтвердженням виконання таких завдань військовослужбовцями є документи, передбачені у п.4 розділу XXXIV Порядку №260.
Як встановив суд, наявними в матеріалах справи не підтверджено, що позивач у спірних періодах під час дії воєнного стану виконував бойові (спеціальні) завдання у складі одиниці, яка належить до переліку, що наведений у п.1-1 Постанови №168 (згідно затвердженого переліку органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України).
Відтак, суд вважає, що позивач не має право на нарахування та виплату додаткової винагороди у вищезгаданих спірних переродах у розмірі 50000 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання завдань) згідно п.1-1 Постанови №168, тому заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають.
При цьому, суд звертає увагу, що Постанова №168, визначає, зокрема, що військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі від 15000 до 30000 гривень з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), затвердженого керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Розмір додаткової винагороди за категоріями посад керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) встановлюється згідно з додатком.
Згідно з пунктом 1 розділу ХХХV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям за час проведення підготовки та навчання персоналу здійснюється виплата додаткової винагороди:
1) які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах) (далі - навчальні військові частини) у розмірах, установлених додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Перелік навчальних військових частин (навчальних центрів, навчальних підрозділів), а також посад керівного та інструкторсько-викладацького складу (далі - Перелік навчальних військових частин) затверджується Міністром оборони України;
2) які обіймають посади інструкторсько-викладацького складу у вищих військових навчальних закладах, військових інститутах, на факультетах військової підготовки, кафедрах військової підготовки, у відділеннях військової підготовки, які входять до складу закладів вищої освіти, а також у закладах фахової передвищої військової освіти (далі - військові навчальні заклади) у розмірах, установлених додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Перелік вищих військових навчальних закладів, військових інститутів, факультетів військової підготовки, кафедр військової підготовки, відділень військової підготовки, які входять до складу закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої військової освіти, а також посад інструкторсько-викладацького складу (далі - Перелік військових навчальних закладів) затверджується Міністром оборони України.
Пунктом 3 розділу ХХХV Порядку №260 встановлено, що підтвердження проведення підготовки та навчання особового складу (підрозділів) здійснюється на підставі таких документів:
1) у навчальних військових частинах:
розпорядження на здійснення підготовки;
наказу командира навчальної військової частини про організацію проведення підготовки;
розкладу занять;
журналу обліку бойової підготовки;
2) у військових навчальних закладах;
розпорядження на здійснення підготовки;
наказу начальника (командира) військового навчального закладу про організацію освітнього процесу у навчальному році;
розкладу навчальних занять;
журналу обліку навчальних занять.
Підтвердження військовослужбовцям, направленим у службові відрядження для виконання завдань, пов`язаних з підготовкою та навчанням особового складу (підрозділів), часу виконання цих завдань здійснюється командирами військових (навчальних військових) частин, військових навчальних закладів шляхом повідомлення про це навчальних військових частин (військових навчальних закладів) за місцем штатної служби військовослужбовців.
Як встановлено судом, позивач у спірному періоді перебував на посаді інструктора навчального взводу навчальної роти НОМЕР_3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки.
Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 23.04.2025 №4698/4806 Військової частини НОМЕР_2 , молодший сержант ОСОБА_1 , інструктор навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 дійсно в період з 25.01.2025 по 11.03.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Харківській області, Куп`янський район, Кіндрашівська сільська ТГр, с. Грушівка. Підстава : БР ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 21.01.2025 №1314/13/3/3/40дск, журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 інв. №4т від 01.03.2025.
Разом з тим, у витягу з журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_2 інвентарний №4т від 01.03.2025 вказано, що згідно бойового розпорядження ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №1314/13/3/3/40дск від 24.01.2025, наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №25 від 25.01.2025 з метою підготовки новоприбулого особового складу до сил та засобів військової частини НОМЕР_2 з 25.01.2025 до 12.03.2025 залучено групу інструкторів 239 ЦПП у складі, зокрема, молодшого сержанта ОСОБА_1 інструктор навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу здійснювалась виплата додаткової винагороди згідно з пунктом 1-1 Постанови №168 пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу в розрахунку на місяць, що підтверджується наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №80 від 18.03.2025, карткою особового рахунку військовослужбовця за січень - березень 2025 року.
При цьому, суд зауважує, що позивач не звертався до відповідача по питанню виплати додаткової щомісячної винагороди у розмірі 15 000 - 30 000 гривень на місяць, як військовослужбовцю, який обіймав посади інструкторсько-викладацького складу.
Згідно з обґрунтуванням позовної заяви та позовних вимог виплата такої додаткової винагороди позивачем не спростовується, та її розрахунок не є спірним в межах цієї справи.
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення цього адміністративного позову, у зв`язку з чим у його задоволенні слід відмовити.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ),
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Повне судове рішення складено 13.03.2026.
Суддя Б.В. Богатинський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua