Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №240/13039/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/13039/25

категорія 113050000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської постійно діючої комісії ДШВ ЗСУ Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військово-лікарської постійно діючої комісії ДШВ ЗСУ Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії Десантно-штурмових військ Збройних Сил України Військової частини НОМЕР_1 , яка оформлена довідкою від 24.01.2025 року № 84, з висновком "Придатний до служби у Десантно-штурмових військах Збройних Сил України";

- зобов`язати позаштатну постійно-діючу комісію військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частини НОМЕР_1 повторно провести медичний огляд позивача з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що він є діючим військовослужбовцем, який в результаті отримання бойових поранень проходив стаціонарне лікування, по завершенню якого позивачу встановлено діагноз: основний ВТ ВОСП в/З задньої поверхні правого та лівого стегна, з наявністю металевого осколка в лівому стегні S 71.1.

Як зазначає позивач, 14.01.2025 року позаштатною постійно діючою ВЛК ДШВ ЗСУ в/ч НОМЕР_1 йому проведено медичний огляд та складено постанову за № 84, якою його визнано придатним для подальшої військової служби в Десантно-штурмових військах Збройних Сил України.

Із таким висновком позивач не погоджується, вказуючи, що відповідач провів медичний огляд з порушенням Положення № 420 - без фізикального обстеження та належного огляду частини тіла; без огляду хірургом-травматологом; не проведено дослідження, передбачені п.п. 3.4, 3.5 Положення № 402; не зафіксовані результати досліджень наявних у позивача туберкульозу та вірусного гепатиту А; не оцінено ступінь втрати працездатності (можливості здійснювати військову службу) у зв`язку з вогнепальним пораненням ключиці. Крім того, таке поранення не відображено у постанові взагалі.

Позивач зазначає, що оскаржував постанову позаштатної ВЛК від 14.01.2025 року № 84 (позивач помилково зазначив у прохальній частині позову дату 24.01.2025 року) до 11 Регіональної військово-лікарської комісії, яка згідно листа № 82 від 21.01.2025 року не знайшла підстав для перегляду цієї постанови. Також було подано скаргу на постанову позаштатної ВЛК і до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, яка також залишила оскаржувану постанову без змін.

Наведені обставини спонукали позивача оскаржити постанову позаштатної ВЛК №84 до адміністративного суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Військова частина НОМЕР_1 у відзиві на позовну заяву заперечила проти позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні з наведених у відзиві підстав.

Зокрема, як зазначено у відзиві, травму ключиці позивач отримав у 2000 році, що не має відношення до проходження військової служби; необхідні обстеження та аналізи (загальний аналіз крові, аналіз сечі, флюрографія органів, ЕКГ) позаштатною ВЛК проводилися та відбиралися; при встановлені позивачу діагнозу та прийняття постанови ВЛК результати проведених обстежень враховано, усі діагностовані у позивача захворювання зазначено правильно, тоді як позивач у позовній заяві не навів, які конкретно обставини не були встановлені під час огляду та які норми законодавства порушені.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши позовну заяву, відзив на позов, оцінивши письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, встановив таке.

Згідно наявної у матеріалах справи копії військового квитка серії НОМЕР_2 позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 .

24.10.2024 року позивач отримав вибухову травму, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 29.10.2024 року № 4030.

Як вбачається з виписки-епікризу № 5972 від 04.11.2024 року, складеної КНП "Корюківська центральна районна лікарня" Корюківської міської ради, з 26.10.2024 по 04.11.2024 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з основним діагнозом: ВТ (24.10.2024) ВОСП в/З задньої поверхні правого та лівого стегна, з наявністю металевого осколка в лівому стегні. S71.1 Консолідований перелом лівої ключиці з наявністю МОС/пластина, гвінти/S42.0.

14.01.2025 року позаштатною постійно діючою ВЛК ДШВ ЗСУ в/ч НОМЕР_1 позивачу було проведено медичний огляд з метою встановлення причинного зв`язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва).

Постановою № 84 від 14.01.2025 року, оформленою довідкою, військово-лікарська комісія встановила діагноз: стан після вибухової травми, вогнепального осколкового сліпого поранення верхньої третини задньої поверхні правого та лівого стегна (24.10.2024) у вигляді зміцнілих шкірних рубців з наявністю стороннього тіла металевої щільності в м`яких тканинах лівого стегна без порушення функції. Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Консолідований МОС перелом (2000 рік – анамнестично) лівої ключиці з незначним порушення функції (S42). Травма, НІ, не пов`язана з проходженням військової служби.

На підставі статті 78-в графи ІІ Розкладу хвороб _ТДВ графи 3 позивача визнано придатним до служби у Десантно-штурмових військах Збройних Сил України.

Як свідчать матеріали справи, не погоджуючись з цією постановою, позивач звернувся до 11 Регіональної військово-лікарської комісії, яка листом № 82 від 21.01.2025 року повідомила позивача про те, що постанова позаштатної ВЛК № 84 від 14.01.2025 року прийнята відповідно до вимог Положення № 402 і підстав для її перегляду немає.

Вважаючи, що постанова позаштатної ВЛК № 84 від 14.01.2025 року підлягає скасуванню з призначенням та проведенням повторного медичного огляду, позивач звернувся зі скаргою до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі – ЦВЛК ЗСУ), виклавши у ній відповідні вимоги.

Однак, отримавши від ЦВЛК ЗСУ лист-роз`яснення № 598/9/4907 від 25.02.2025 року, у якому повідомлено про відсутність підстав для скасування постанови позаштатної ВЛК № 84 від 14.01.2025 року, позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся з вимогами про визнання протиправною та скасування цієї постанови нижчого рівня до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII) визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

За правилами частини 1 статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з частинами 1, 2 статті 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною 2 статті 12 Закону України "Про національну безпеку України".

Процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями військовослужбовців Збройних Сил України врегульована "Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженим наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

За змістом пункту 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 1.3. розділу І Положення № 402 встановлено, що серед основних завдань військово-лікарської експертизи є добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України.

Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до абз. 1-3 п. 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Згідно з положеннями підпунктів 2.5.1, 2.5.4 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Як передбачено вимогами п.п. 2.3.4 п. 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії) Збройних Сил України; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Згідно з п.п. 2.3.5 п. 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до пп. 2.4.5 п. 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10. п. 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402).

Згідно з п.п. 2.5.11. п.2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 документи позаштатних ВЛК скріплюються печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені.

Відповідно до підпунктів 2.7.1. – 2.7.3. пункту 2.7. розділу І Положення № 420 на ВЛК Десантно-штурмових військ покладається:

медичний огляд військовослужбовців Десантно-штурмових військ, кандидатів на навчання у ВВНЗ, резервістів частин (підрозділів) Десантно-штурмових військ за наявністю медичних показань - поповнення з числа військовозобов`язаних та військовослужбовців, яке прибуває у з`єднання з ТЦК та СП, з інших родів військ (сил), ВВНЗ;

аналіз та узагальнення результатів огляду військовослужбовців Десантно-штурмових військ.

У разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК Десантно-штурмових військ встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення згідно з главою 21 розділу II цього Положення.

ВЛК приймає постанови, наведені в главі 20 розділу II цього Положення. Постанови ВЛК Десантно-штурмових військ розглядаються, переглядаються, контролюються, відміняються, скасовуються, затверджуються штатною ВЛК регіону в порядку, установленому цим Положенням.

Згідно із п.п.3.3. та 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення".

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України "Про звернення громадян".

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.

У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Таким чином, із наведених вище норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення №402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності:

до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);

військовослужбовців до військової служби;

військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю;

військовослужбовців, призовників, військовозобов`язаних та резервістів до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення;

кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів;

кандидатів до військової служби за контрактом;

кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу;

військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ) та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами;

військовослужбовців до служби у спеціальних спорудах.

Відповідно до п. 1.2 розділу ІІ Положення № 402 Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Згідно з п. 6.4. пункту 6.4 глави 6 розділу II Положення № 402 у разі виявлення під час обстеження або лікування у закладі охорони здоров`я (установі) у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють непридатність до військової служби, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника (керівника) закладу охорони здоров`я (установи) на підставі подання начальника (керівника) лікувального відділення, в якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис у медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом начальника (керівника) закладу охорони здоров`я (установи).

Порядок проходження медичного огляду військовослужбовців визначений главою 6 розділу II Положення № 402.

Згідно з матеріалами справи позивач 14.01.2025 року пройшов медичний огляд позаштатною постійно діючою ВЛК ДШВ ЗСУ в/ч НОМЕР_1 , результати якого оформлені постановою у формі довідки від 14.01.2025 року № 84 із висновками про придатність позивача до військової служби у Десантно-штурмових військах ЗСУ.

У свою чергу, норми Положення № 402 не передбачають право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку.

Згідно з Положенням № 402 у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.

У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Разом з цим, як зазначалося вище, постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Судом встановлено, що позивач звертався зі скаргами на постанову позаштатної постійно діючої ВЛК і до 11 Регіональної ВЛК, і до Центральної ВЛК ЗСУ.

Водночас, доказів оскарження позивачем рішень (постанов) військово-лікарських комісій вищого рівня у судовому порядку матеріали справи не містять.

Абзацом першим частини 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Однак, будь-яких письмових заяв від позивача (представника позивача) про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, поданих у порядку частини першої статті 47 КАС України, матеріали справи не містять.

При цьому слід зазначити, що суд не наділений повноваженнями самостійно визначати (встановлювати) рішення суб`єкта владних повноважень, якими порушені права позивача.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту.

Поряд з цим, доводи позивача стосовно того, що висновок здійснено без повного та належного огляду його стану здоров`я судом не розглядаються.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Разом з тим, суд зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача, врахування тих чи інших медичних документів при формуванні висновку та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду у справах №600/2448/22-а від 06.03.2023 р., № 240/7883/23 від 08.08.2023 р.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними в цілому, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено, не передбачено.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного суду ОСОБА_1 до Військово-лікарської постійно діючої комісії ДШВ ЗСУ Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко