Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 15 березня 2026 р.
Справа: №160/30665/25
Суддя: Коренев Андрій Олексійович
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2026 рокуСправа №160/30665/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
24.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 , щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із непридатністю до військової служби за п. 6 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про ВО і ВС».
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про його виключення з військового обліку з 12.03.2024 року на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про ВО і ВС» згідно інформації наявної у тимчасовому посвідченні №4/630 від 25.03.2024 року.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12 березня 2024 року позивач був зняти та виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Проте, 09 червня 2026 року відповідач звернувся до Національної поліції з проханням доставити позивач для складання протоколу у зв`язку з неприбуттям за повісткою, враховуючи що позивач не є військовозобов`язаним, про що стоїть відмітка у Резерв+. Позивач уважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення даних доЄдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про його виключення з військового обліку з 12.03.2024 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у справі №160/30665/25 прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/30665/25.
Згідно з розпорядженням від 09.01.2026 № 130д та Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 09.01.2026 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв`язку з призначенням судді Станіслава ЗЛАТІНА суддею іншого суду, на підставі Указу Президента України від 13.12.2025 року № 958/2025, справу передано судді Кореневу А.О.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
12 лютого 2026 до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому відповідач заперечував проти позовної заяви, просив у задоволенні позову відмовити. На обґрунтування своєї позиції посилався на те, що згідно відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 . Встановлюючи обставини по справі, слід враховувати, що 18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, яким було внесено зміни до Закону № 2232-XII. Отже, у зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-XII було розширено коло осіб, щодо яких діє військовий обов`язок і які можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави. Вказаний закон поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, в тому числі й на тих, які були раніше виключені з військового обліку як засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно тимчасового посвідчення № 4/630 від 25.03.2024 року виданого ОСОБА_1 12 березня 2024 року виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».
Позивач уважає, що обов`язок відповідача вести в Реєстр актуальну інформацію існує незалежно від того, звертається позивач до ТЦК та СП з відповідним проханням чи ні, оскільки відповідач виключив позивача з військового обліку (що підтверджується тимчасовим посвідчення № 4/630 від 25.03.2024, у відповідача виник обов?язок внести відповідну інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів
Позивач не погодившись із такою бездіяльністю відповідача звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України. Громадяни проходять військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно із частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІвійськовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ст.2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII(далі - Закон №3543-XII, у редакції від 18.05.2024) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно із частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону №2232-ХІІ.
Згідно з п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції, що була чинною до 17.05.2024 року включно, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
При цьому, суд зауважує, що позивач в даній справі оскаржує дії щодо відновлення на військовому обліку, як військовозобов`язаного.
11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" за № 3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.2024 (далі - Закон № 3633-ІХ).
Так, вищевказаним Законом № 3633-ІХ внесені зміни до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та ч.6 ст. 37 викладено в новій редакції, а саме, зазначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку"
Таким чином, на дату уточнення даних позивача – 16.12.2024 року (а.с. 11) частина 6 статті 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу не містила такої підстави для виключення з військового обліку, як попереднє засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Окрім того, згідно пункту 4 розділу «Загальні питання» Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:
особи, звільнені з військової служби у зв`язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України Про очищення влади. Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України;
особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
З огляду на наведені вище положення ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та Порядку № 560, з 18.05.2024 року особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, підлягають взяттю на військовий облік та можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, доводи позивача з приводу того, що оскільки позивач був виключений з військового обліку до набрання чинності Закону № 3633 від 11.04.2024 року, то не міг бути взятий на військовий облік після набрання чинності вказаним законом є необгрунтованими, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Суд акцентує, що законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що у зв`язку із внесенням змін до Закону № 2232-XII було звужено коло підстав для виключення з військового обліку.
Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.
З часу набрання чинності змін до Закону № 2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на осіб, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, зокрема, за тяжкий злочин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 у справі № 160/7239/25.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог позивача без задоволення.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 77-78, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев
Оригінал: reyestr.court.gov.ua