Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №607/25808/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/25808/25Головуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П.

Провадження № 33/817/146/26 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - ст. 124, 122-4 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Лекан І.Є.

за участю адвоката Вербицького О.Р., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Вербицького О.Р. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.12.2025 року,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.12.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто судовий збір.

Згідно з постановою суду, 05.12.2025 року о 07:13 год. в м. Тернополі по вул. С.Будного, 10В, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 , із спеціалізованим причепом для перевезення авто Niewiadow BR2, державний номерний знак НОМЕР_2 , в порушення вимог п.п. 2.3 (а), 2.3 (б) ПДР України, не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною не перевірив правильність розміщення та кріплення вантажу, внаслідок чого під час руху транспортним засобом вантаж, а саме спеціалізований причіп Niewiadow BR2, державний номерний знак НОМЕР_2 , від`єднався та здійснив наїзд на перешкоду, що стоїть, а саме прибудинкову споруду. Внаслідок ДТП інше майно отримало механічні пошкодження, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Окрім того, 05.12.2025 року о 07:13 год. в м. Тернополі по вул. С.Будного, 10В, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 , із спеціалізованим причепом для перевезення авто Niewiadow BR2, державний номерний знак НОМЕР_2 , в порушення вимог, п. 2.10 (а) ПДР України, будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, місце події залишив, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

В апеляційній скарзі адвокат Вербицький О.Р. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 грудня 2025 року у справі та закрити провадження у справі та вирішити питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Вважає, що складення протоколу у справі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №533903 від 07.12.2025 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №533906 від 07.12.2025 року, відбулося без вини ОСОБА_1 , за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що ОСОБА_1 є директором Благодійної організації «Благодійний фонд «Шлях до відновлення» та довіреною особою - представником Благодійної організації «Благодійний фонд «Шпиталь доктора Свідерського» та від початку повномасштабного вторгнення росіян на територію України активно здійснює волонтерську діяльність.

Посилається на те, що проїжджаючи по вулиці Будного у м.Тернополі на неосвітленій ділянці вулиці на дорогу раптово вийшла пішохід поза межами пішохідного переходу, внаслідок чого водію довелось різко маневрувати для уникнення зіткнення з пішоходом. Внаслідок цього спеціалізований причеп для перевезення авто Niewiadow BR2, від раптового маневру зійшов з кріплення та вільно і не керовано покотився по інерції на пересічення зустрічних смуг дороги та зупинився в бордюрі протилежної частини дороги і незначно пошкодив зовнішню панель обшивки тимчасової споруди - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Вказує, що приїхавши у м. Тернопіль, ОСОБА_1 самостійно звернувся до працівників патрульної поліції та надав їм свої дані, дав усні пояснення та підписав протоколи про адміністративні правопорушення, що були складені поліцейськими.

Звертає увагу, що при цьому у протоколах не було прописано про час та місце розгляду справи.

Вважає, що вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , на думку апелянта, не порушував правил дорожнього руху умисно, а навпаки був уважний до дорожньої обстановки та зумів уникнути зіткнення із пішоходом.

Зазначає, що наїзд спеціалізованого причепу на тимчасову споруду мав місце внаслідок різкого і необхідного маневру водія ОСОБА_1 при об`їзді перешкоди, котра раптово виникла на шляху його руху.

Апелянт посилається на те, що в діях ОСОБА_1 хоча формально і містяться ознаки складу правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, а саме - залишення водіями транспортних засобів, на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, водночас такі дії були зумовлені характером вантажу, котрий перевозився.

Вважає, що вказані дії ОСОБА_1 можна вважати такими, що спростовують вину чи умисел водія на залишення місця ДТП з метою уникнути адміністративної відповідальності, а отже притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, є неправомірним.

Посилається на те, що в матеріалах адміністративної справи відсутні дійсні дані про фактичне пошкодження чужого майна - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », не відібрано заяви чи пояснень у фактичного власника об`єкту нерухомості ОСОБА_2 , не здійснено фіксації пошкоджень.

Наголошує на тому, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні.

Окрім цього, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки про постанову дізнався 13.02.2026 року.

ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про день і час розгляду справи, що відповідно до ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Відповідно до поданої потерпілим ОСОБА_3 . Заяви, просить розгляд справи проводити у його відсутності, претензій до ОСОБА_1 немає.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Вербицького О.Р., який підтримав подану апеляційну скаргу, просить її задовольнити та пом`якишити вид стягнення, приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

Так, суд вірно послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №533903 від 07.12.2025 року, згідно з якими зафіксовано той факт, що 05.12.2025 року о 07:13 год. в м. Тернополі по вул. С.Будного, 10В, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 , із спеціалізованим причепом для перевезення авто Niewiadow BR2, державний номерний знак НОМЕР_2 , в порушення вимог п.п. 2.3 (а), 2.3 (б) ПДР України, не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною не перевірив правильність розміщення та кріплення вантажу, внаслідок чого під час руху транспортним засобом, вантаж, а саме спеціалізований причіп Niewiadow BR2, державний номерний знак НОМЕР_2 , від`єднався та здійснив наїзд на перешкоду, що стоїть, а саме прибудинкову споруду. Внаслідок ДТП інше майно отримало механічні пошкодження.

Також, суд вірно послався на протокол серії ЕПР1 №533906 від 07.12.2025 року, відповідно до якого 05.12.2025 о 07:13 в м. Тернополі по вул. С.Будного, 10В, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 , із спеціалізованим причепом для перевезення авто Niewiadow BR2, державний номерний знак НОМЕР_2 , в порушення вимог, п. 2.10 (а) ПДР України, будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, місце події залишив.

Згідно з вимогами Правил дорожнього руху:

- п. 2.3.а - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити та забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;

- п. 2.3.б - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу, і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п. 2.10 (а) - у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Вказаних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав, що підтверджується дослідженими в суді першої інстанції доказами.

Так, з письмових пояснень потерпілого ОСОБА_3 від 05.12.2025 року вбачається, що він займається підприємницькою діяльністю за адресою АДРЕСА_1 , автомагазин запчастин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Вказує, що прибувши за місцем роботи 05.12.2025 року ним було виявлено пошкодження фасаду магазину, а саме: нижня панель правої сторони.

Як вбачається із заяви потерпілого ОСОБА_3 від 05.12.2025 року він просить встановити невідому особу, яка 05.12.2025 року пошкодила фасад автомагазину запчастин "ІНФОРМАЦІЯ_1", який знаходиться АДРЕСА_1. Подія відбувалася в період часу з 04.12.2025 року 19:00 год. по 05.12.2025 року 08:00 год.

В матеріалах справи наявна схема ДТП, яка складена у відповідності з вимогами наказу МВС №1395 від 07.11.2015 року "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі".

У вказаній схемі зафіксовано наступне: ділянку дороги, на якій відбулось ДТП та місце зіткнення.

Характер та локалізація пошкоджень фасаду магазину підтверджують факт спричинення їх внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , який, не був достатньо уважним, не перевірив правильність розміщення та кріплення вантажу, внаслідок чого під час руху транспортним засобом, вантаж, а саме спеціалізований причіп Niewiadow BR2, державний номерний знак НОМЕР_2 , від`єднався та здійснив наїзд на перешкоду, що стоїть, а саме прибудинкову споруду.

Схема складена у присутності потерпілого ОСОБА_3 при цьому будь-яких зауважень, заяв, скарг учасники події не подавали.

Відповідно до відеозапису і фотознімок, наявних в матеріалах справи, пояснення потерпілого ОСОБА_3 , за наслідками ДТП в автомагазині запчастин " ІНФОРМАЦІЯ_1", було виявлено пошкодження фасаду магазину, а саме: нижня панель правої сторони.

З відеозапису також вбачається, що під час руху транспортного засобу Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 , із спеціалізованим причепом для перевезення авто Niewiadow BR2, державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Тернополі по вул. С.Будного, 10 В, водій ОСОБА_1 не перевірив правильність розміщення та кріплення вантажу, внаслідок чого під час руху транспортним засобом, вантаж, а саме спеціалізований причіп Niewiadow BR2, державний номерний знак НОМЕР_2 , від`єднався та здійснив наїзд на перешкоду, що стоїть, а саме прибудинкову споруду.

Також з відеозапису вбачається, що після зіткнення з перешкодою, фасадом автомагазину запчастин " ІНФОРМАЦІЯ_1", спеціалізований причіп Niewiadow BR2 був відтягнутий та наново приєднаний до транспортного засобу Renault Master, д.н.з. НОМЕР_1 та учасник пригоди залишили місце ДТП.

Окрім цього, у матеріалах справи наявний протокол огляду речей та предметів від 05.12.2025 року з якого вбачається, що у приміщенні автомагазину запчастин "ІНФОРМАЦІЯ_1", який знаходиться АДРЕСА_1, пошкоджень товару у наслідок пошкодження фасаду даного приміщення не виявлено.

Суд повно та всебічно, відповідно до вимог ст.251 КУпАП дослідив докази у справі та правомірно визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушенні, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки будучи учасником дорожнього руху, він порушив п.п. 2.3 (а), 2.3 (б) ПДР України, що у комплексі вихідних факторів дії перебувають у причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та правопорушенні, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки порушив п.2.10а ПДР України.

Твердження апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, а також щодо порушення судом норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки факт порушення ОСОБА_1 відповідних пунктів ПДР, є правовою підставою адміністративної відповідальності за ст.124, ст.122-4 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст.ст.251, 252 КУпАП.

Не відповідають дійсності посилання апелянта, що проїжджаючи по вулиці Будного у м. Тернополі на неосвітленій ділянці вулиці на дорогу раптово вийшла пішохід поза межами пішохідного переходу, внаслідок чого водію довелось різко маневрувати для уникнення зіткнення з пішоходом, оскільки з відеозаписів камери спостереження по вул. С. Будного, 38, вбачається, що рухається вище вказаний транспортний засіб, зі спеціалізованим причепом та жодної особи, яка б переходила дорогу перед даним автомобілем на відеозаписі немає.

Окрім цього, на відеозаписі зафіксовано, як спеціалізований причіп Niewiadow BR2, державний номерний знак НОМЕР_2 від`єднався, перетнув зустрічну смугу руху та здійснив наїзд на перешкоду, що стоїть, а саме прибудинкову споруду.

Безпідставними є твердження апелянта про те, що у протоколах не прописано про час та місце розгляду справи, оскільки у відповідній графі протоколів міститься підпис ОСОБА_1 , який повідомлений про свої права та обов`язки і про дату та час розгляду справи. Окрім того, останній скористався своїм правом на апеляційне оскарження.

Необґрунтованими є твердження апелянта про те, що в матеріалах адміністративної справи відсутні дійсні дані про фактичне пошкодження чужого майна - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », не відібрано заяви чи пояснень у фактичного власника об`єкту нерухомості ОСОБА_2 , не здійснено фіксації пошкоджень, оскільки у матеріалах справи міститься заява потерпілого ОСОБА_3 від 05.12.2025 року він просить встановити невідому особу, яка 05.12.2025 року пошкодила фасад автомагазину запчастин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який знаходиться АДРЕСА_1 .

За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень є доведеною, а його дії вірно кваліфіковано за ст.124, 122-4 КУпАП.

Разом з тим, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції враховує, характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Зокрема, ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, відшкодував заподіяну шкоду, потерпілий до нього претензій немає.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 надає волонтерську допомогу військовослужбовцям ЗСУ, є директором Благодійної організації «Благодійний фонд «Шлях до відновлення» та довіреною особою - представником Благодійної організації «Благодійний фонд «Шпиталь доктора Свідерського» і від початку повномасштабного вторгнення росіян на територію України активно здійснює волонтерську діяльність.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги, що відсутні обтяжуючі обставини, відповідно до вимог ст.294 КУпАП, вважаю за можливе пом`якшити ОСОБА_1 вид стягнення, застосований судом першої інстанції, в межах, передбачених санкцією статті, змінивши його на штраф.

Щодо посилання апелянта на розподіл судових витрат у справі, то такі необґрунтовані, оскільки апелянтом не надано доказів того, що останній має право на пільги відповідно до ЗУ "Про судовий збір".

Враховуючи, що ОСОБА_1 участі в судовому засіданні суду першої інстанції не брав, з копією постанови суду ознайомився 13.02.2026 року, йому слід поновити строк на апеляційне оскарження, визнавши причини пропуску поважними.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу адвоката Вербицького О.Р. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.12.2025 року відносно ОСОБА_1 змінити в частині накладення адміністративного стягнення.

Вважати ОСОБА_1 винуватим за ст.124, 122-4 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя