Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №607/4157/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2026 Справа №607/4157/26 Провадження №3/607/1797/2026

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 ,

за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 та ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

13.02.2026 року о 22:30 год в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 умисно висловлювала погрози, ображала нецензурною лайкою, давала ляпаси, штовхала по відношення свого співмешканця ОСОБА_2 що проживає із ним за адресою АДРЕСА_1 , чим завдав шкоду психічному здоров`ю, чим вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, відповідальність за що передбачена за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №150081 від 14.02.2026, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Окрім того, 13.02.2026 о 22:30 год в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 у присутності свого малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ) умисно висловлювала погрози, ображала, виражалася нецензурною лайкою, давала ляпаси, щіпала в сторону свого співмешканця ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) що проживає разом із нею АДРЕСА_1 , чим завдала шкоди психічному здоров`ю дитини ОСОБА_3 , чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, відповідальність за що передбачена за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №150083 від 14.02.2026, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Також, 13.02.2026 о 22:30 год в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 перебуваючи у нетверезому стані та неналежно доглядає сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ухиляється від передбачених законодавством обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина, перебуваючи у п`яному вигляді, чим порушує вимоги ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», відповідальність за що передбачена за ч. 1 ст. 184 КУпАП

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №849465 від 14.02.2026, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих їй адміністративних правопорушень, визнала повністю.

З`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Диспозиція ч.2 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Відповідно до пунктів 3, 14, 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно норм вказаного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно норм вказаного Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, приходжу до висновку, що окрім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 173-2, частиною другою статті 173-2 КУпАП, частиною першою ст. 184 КУпАП, доведена наступними належними та допустимими доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ВБА №150081 від 14.02.2026, серії ВБА №150083 від 14.02.2026, серії ВАД №849465 від 14.02.2026; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 14.02.2026; копією заяви ОСОБА_1 ; копією письмових пояснень ОСОБА_1 від 14.02.2026; випискою №22 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 14.02.2026; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 14.02.2026; копією ТЗП серії ЕТ №103880 від 14.02.2026 стосовно ОСОБА_1 ; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №150082 від 14.02.2026; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №150084 від 14.02.2026; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №150081 від 14.02.2026; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №849465 від. 14.02.2026; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №150083 від 14.02.2026; копією рапорту поліцейського взводу роти №1 батальйону УПП в Тернопільській обл. ДПП капрала поліції Зварич М. Т. від 14.02.2026; витягом з ІПНП України від 14.02.2026; копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 .

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому судом приймаються до уваги. На думку суду, такі докази підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді даної справи.

Таким чином, оцінюючи досліджені у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки вона вчинила домашнє насильство, ч.2 ст. 173-2 КУпАП, діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої особи та ч.1 ст. 184 КУпАП, ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.

Обираючи таке стягнення, суддя керується ч. 2 ст. 36 КУпАП, якою визначено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення, суд, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, обставини справи, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважає, що на порушника слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення, а тому у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.40-1, 173-2, 184, 283, 284, 287, 294, 301, 304, 326 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст. 173-2 та ч.1 ст. 184 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн в дохід держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується штраф в подвійному розмірі.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Дуда О.О.