Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №595/123/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Суд: Бучацький районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 15 березня 2026 р.

Справа: №595/123/26

Суддя: Содомора Р. О.

Справа № 595/123/26

Провадження № 3/595/72/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2026 м. Бучач

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Содомора Р.О.,

при секретарі Пастушак І.Д.,

з участю ОСОБА_1 ,

захисника Рекуша О.Р.,

розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

25 січня 2026 року о 01 год 28 хв в с. Трибухівці, вул. Балюка, 5, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Caddy», номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора драгер 6810 та в медичному закладі останній відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення заперечив, зазначив, що за кермом транспортного засобу був ОСОБА_2 , якого він викликав, оскільки сам вживав алкоголь, але коли їх зупинила поліція, вони помінялися місцями, тому що ОСОБА_2 боявся працівників ТЦК.

Захисник Рекуш О.Р. у судовому засіданні вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення заперечив, подав до суду клопотання про закриття провадження у справі. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Відеозапис не містить в собі будь-яких даних, які б вказували, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Згідно відеозапису долученого до матеріалів справи не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Відео з нагрудної камери розпочинається в момент, коли транспортний засіб перебував в нерухомому стані. Іншого відеозапису щодо керування ОСОБА_1 автомобілем не надано. Зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка має бути підтверджена належними доказами. Як вбачається з матеріалів справи, до протоколів про адміністративне правопорушення не надано жодних доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. За відсутності доказів керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом при обставинах, вказаних у протоколі та постанові, така особа у розумінні диспозиції ст. 130 КУпАП не є суб`єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознакою керування особою в стані алкогольного сп`яніння, так як відсутні докази керування ним транспортним засобом на момент зупинення автомобіля працівниками поліції, і як наслідок не може нести відповідальність. Крім того, зазначив, що аналіз матеріалів адміністративної справи свідчить про відсутність у працівників поліції підстав щодо зупинки вказаного транспортного засобу. На підставі наведеного проситьпровадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що до нього зателефонував ОСОБА_1 та попросив його забрати. Він пішов і забрав його, тоді їх зупинила поліція. Пояснив, що вони пересіли, оскільки налякалися працівників ТЦК.

Суд, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника та свідка, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, та відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння

або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім того, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними, що містяться в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення ЕПР1 № 574799 від 25.01.2026; рапортом старшого інспектора чергового ВП №2 (м.Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Шуї В.С. від 25.01.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду за допомогою технічного приладу, що підтверджується його підписом, також вбачається, що в акті вказані ознаки алкогольного сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовся від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, що підтверджується його підписом.

Згідно ч.2, ч.3 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Як вбачається із матеріалів справи до них долучено відеозапис.

Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, відмовився пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці, а також в медичному закладі.

Протокол складено відповідно до вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього

руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України № 1395 07.11.2015 року.

Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд звертає увагу на те, що п. 2.5 ПДР України встановлює обов`язок водія, а не право, пройти на вимогу поліцейського в установленому порядку медичний огляд на визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння і жодних винятків для цього правила дорожнього руху не містять.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, європейський суд з прав людини у складі його великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ОСОБА_1 реалізуючи своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Посилання захисника на відсутність у працівників поліції підстав для зупинки, регламентованих ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до положень п.7 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію», ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» і п.16 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ №573 від 08.07.2020р., працівники Національної поліції уповноважені на території де запроваджено комендантську годину тимчасово обмежувати рух транспортних засобів, перевіряти документи водія та оглядати його транспортний засіб і багаж.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 по всій території України введено воєнний стан, який триває досі.

З цього часу на території Тернопільської області діє щоденно комендантська година, яка станом на 25.01.2026 встановлена з 00:00 до 05:00 год. та у зв`язку із цим заборонено перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень у цей час.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з відеореєстратора службового автомобіля поліції вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 рухався 25 січня 2026 року о 01 год. 28 хв., тобто у комендантську годину.

Таким чином, твердження захисника про те, що у працівників поліції не було підстав для зупинки спростовується вищевикладеним.

Як пояснює ОСОБА_1 , він не керував транспортним засобом, проте із оглянутого відеозапису вбачається, що автомобіль був зупинений під керуванням ОСОБА_1 , що зокрема підтверджується відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля поліції. Крім того, під час складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 не заперечував, що він керував транспортним засобом.

Покази свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні про те, що він керував автомобілем, а потім вони з ОСОБА_1 пересіли, судом оцінюються критично, як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності, оскільки покази ОСОБА_2 не узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема відеозаписом на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та перебування останнього за кермом під час зупинки транспортного засобу.

За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.

Згідно із ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Суд, керуючись ст.33 КУпАП, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, яке являється грубим порушенням ПДР, дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавленням прав керування транспортними засобами.

У відповідності до ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.

Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.252, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням прав керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп судового збору.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Р. О. Содомора

Оригінал: reyestr.court.gov.ua