Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №481/136/26 — Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/136/26

Провадж.№ 2/481/258/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Новий Буг

Новобузький районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді – Васильченко-Дриги Н.О.,

за участю секретаря – Войцеховської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 , на навчання та утримання дочки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу), на період навчання, але не більш як до досягнення двадцяти трьох років.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між позивачкою та відповідачем було укладено шлюб, який 03.02.2012 року розірвано на підставі рішення Новобузького районного суду Миколаївської області. Від спільного шлюбу мають повнолітню доньку – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на даний час навчається на першому курсі освітнього ступеня бакалавр, денної форми здобуття освіти, Географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, четвертого рівня акредитації за спеціальністю «Готельно-ресторанна справа та кейтеринг» на контрактній формі навчання. Вартість навчання згідно з умовами договору про надання освітньої послуги складає 53700,00 грн. на рік та 26850,00 грн. за кожен семестр. Донька потребує постійної матеріальної допомоги, позивачка на даний час тимчасово не працює, фактично сім`ю утримує її теперішній чоловік. Коштів на навчання доньки не вистачає, а будь яких інших доходів в неї немає.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15.01.2008 року ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 23.10.2018 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 уклали шлюб, після чого остання змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

Відповідно до довідки №177 від 01.09.2025 року виданої Львівським національним університетом імені Івана Франка, ОСОБА_3 є студенткою першого курсу освітнього ступеня бакалавр денної форми здобуття освіти Географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029.

Копією квитанції, яка знаходиться в матеріалах справи, підтверджується оплата позивачкою за навчання доньки на суму 26850,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 199, 200 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжує навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином та з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, платника аліментів, наявність у платника інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина.

Із норм СК України вбачається, що утримання дітей, надання їм необхідного матеріального забезпечення, в тому числі і в період навчання у навчальному закладі покладається на обох батьків та не може бути покладено на одного із них.

Положеннями ст. 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Отже, кожній дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, що повинні забезпечувати обоє батьків.

Відповідно до п. 20 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляд і справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

За загальними принципами норм чинного законодавства, суд при визначені розміру аліментів має враховувати матеріальний стан обох батьків, наявність у них інших утриманців та інші обставини, які так чи інакше впливають на матеріальний стан сторін та визначають реальну можливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

При вирішенні вказаної справи суд враховує, що ОСОБА_3 є повнолітньою, продовжує навчання та потребує у зв`язку з цим матеріальної допомоги.

Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається, оскільки відповідач будучи працездатною особою, зобов`язаний та має можливість утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, отже є такою, що потребує матеріальної допомоги. Відповідач, маючи обов`язок у змагальному процесі доводити свої твердження, не надав суду доказів, що не має змоги сплачувати аліменти у визначеному розмірі.

Водночас суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутись до суду з позовом саме про зміну встановленого розміру аліментів за наявності доведених підстав, передбачених положеннями ст. 192 СК України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що необхідно задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, на період навчання, але не більш як до досягнення донькою 23 років.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом 05 лютого 2026 року, тому саме з цього дня з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь держави в сумі 1331,20 грн.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) на період навчання, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 лютого 2026 року і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_9 , 23-х років, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а вразі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА