Вирок від 16 березня 2026 р. у справі №308/9227/17 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9227/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017070000000132 від 03.04.2017, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, освітою вищою, не працюючого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, відповідно до наказу Голови Державної фіскальної служби України №2385-0 від 17.06.2016, обіймаючи посаду заступника начальника відділу оперативних заходів управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - УВБ ГУ ДФС у Закарпатській області), будучи службовою особою, наділеною організаційно- розпорядчими функціями, та працівником правоохоронного органу, діючи в порушення вимог п.п. 2.2.2, 2.2.3.1, 2.2.4.19, 2.2.4.23 посадової інструкції, затвердженої 17.06.2016 начальником УВБ ГУ ДФС у Закарпатській області, у період часу з 28.03.2017 по 14.04.2017 вчинив умисний злочин у сфері службової діяльності при наступних обставинах.

Так, 28.03.2017 ОСОБА_3 в ході розмови зі своїм знайомим ОСОБА_6 дізнався про те, що останній здійснює діяльність з ввезення на митну територію України з країн Євросоюзу товарів - продуктів харчування та дрібної побутової техніки - з метою їх подальшої реалізації в м. Ужгороді.

При цьому ОСОБА_3 , вирішивши використати виниклу ситуацію у своїх корисливих цілях, поставив перед ОСОБА_6 вимогу про передачу йому грощових коштів за кожне ввезення останнім на територію України через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС в якості неправомірної вигоди за вплив ОСОБА_3 на працівників митного посту з метою непропроведення ними митного огляду транспортного засобу ОСОБА_6 та виявлення незадекларованих останнім товарів, що переміщуватимуться на митну територію України.

У свою чергу ОСОБА_6 , усвідомлюючи те, що ОСОБА_3 є посадовою особою УВБ ГУ ДФС у Закарпатській області, функції якого з виявлення протиправних дій службових осіб поширюються на працівників митних органів Закарпатської митниці ДФС, та до службових повноважень якого входить можливість ініціювання додаткових митних процедур стосовно транспортних засобів та вантажів, що ввозяться на митну територію України через митні пости Закарпатської митниці ДФС, був вимушений погодитись на умови ОСОБА_3 .

У подальшому, 11.04.2017 близько 08.40 год. ОСОБА_6 під час зустрічі з ОСОБА_3 , яка мала місце поблизу кав`ярні по вул. Волошина в м. Ужгороді, повідомив ОСОБА_3 про намір ввезення на митну територію України зі Словацької Республіки товару - мобільних телефонів у кількості 10 штук через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, на що ОСОБА_3 повідомив про можливість здійснення ввезення за його сприяння у цей день, 11.04.2017, після 20 години.

Діючи на виконання домовленості з ОСОБА_3 , 11.04.2017 близько 22 години 50 год. транспортний засіб марки «Фольксваген Кадді», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , якого ОСОБА_6 залучив для переміщення товарів, із товаром мобільних телефонів у кількості 10 штук прибув в зону митного контролю митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, де за сприяння ОСОБА_3 , який був особисто присутнім в зоні митного контролю, було здійснено митне оформлення автомобілю без митного оформлення товарів, що ним переміщувались.

У подальшому, ОСОБА_3 діючи умисно, з метою протиправного збагачення, 12.04.2017 близько 14 години, під час зустрічі з ОСОБА_6 , яка мала місце на площі Театральній в м. Ужгороді, одержав від останнього раніше обумовлену частину суми неправомірної вигоди в розмірі 100 доларів США за сприяння у здійсненому 11.04.2017 ОСОБА_6 ввезенні на митну територію України товарів - 10 мобільних телефонів без їх митного оформлення.

Одночасно, під час цієї розмови ОСОБА_3 , продовжуючи діяти умисно, з корисливих мотивів, обумовив ОСОБА_6 можливість ввезення на територію України за свого сприяння з використанням службового становища через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС товарів - мобільних телефонів - без їх митного оформлення, та вказав, що ввозити товари необхідно 13.04.2017 після 20 год.

Після цього, продовжуючи діяти на виконання домовленості із ОСОБА_3 , 13.04.2017 близько 21.50 години транспортний засіб марки «Фольксваген Кадді», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , якого ОСОБА_6 залучив для переміщення товарів, із товаром мобільних телефонів у кількості 30 штук прибув в зону митного контролю митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, де за сприяння ОСОБА_3 , який був особисто присутнім в зоні митного контролю, було здійснено митне оформлення автомобіля без митного оформлення товарів, що ним переміщувались.

У подальшому, ОСОБА_3 діючи умисно, з метою протиправного збагачення, 14.04.2017 близько 14 години, під час зустрічі з ОСОБА_6 , яка мала місце на площі Театральній в м. Ужгороді, одержав від останнього раніше обумовлену частину суми неправомірної вигоди в розмірі 300 доларів США за сприяння у здійсненому 13.04.2017 ОСОБА_6 ввезенні на митну територію України товарів мобільних телефонів без їх митного оформлення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням свого службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище та поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

В ході судового розгляду пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення, щодо фактичних обставин справи державним обвинувачем не уточнювалося, а підтримувалося в обсязі обвинувального акту.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 по суті пред`явленого йому обвинувачення вказав, що суть обвинувачення йому зрозуміла, свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України не визнав та показав наступне.

Він обіймав посаду заступника начальника відділу оперативних заходів управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області. Його знайомий ОСОБА_6 , якого він знає з 2003, який також працював в правоохоронних органах пропонував йому здійснювати вплив на працівників митниці для без митного оформлення ввезення на митну територію України товарів. Розмову про безмитне ввезення товарів, завжди починав ОСОБА_6 , але він завжди йому відповідав, що такими питаннями він не займається і впливати на працівників митниці він не буде. Підтверджує, що ОСОБА_6 пропонував йому завезення мобільних телефонів без митного оформлення, але ним було в його проханні відмовлено.

14.04.2017 він зустрічався з ОСОБА_6 для того, щоб повернути йому борг, який брав на ремонт транспортного засобу.

Також, зазначив, що він до працівників митниці нічого не має, він не має права зупиняти транспортний засіб для перевірки, він здійснював контроль за законністю роботи самих працівників митниці.

Пред`явлене йому обвинувачення за ч. 3 ст. 368 КК України вважає необґрунтованим, недоведеним та просить його виправдати.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 суду підтвердив, що в ході спілкування із своїм знайомим ОСОБА_9 , останній повідомив йому, оскільки він займався підприємницькою діяльністю, можливість впливати на працівників митниці для безперешкодного завезення на митну територію України зі Словацької Республіки продуктів харчування та іншого дрібного товару. Зустрівшись наступного разу, висловив пропозицію про можливість здійснення ввезення за його сприяння у цей день, 11.04.2017, після 20 години, внаслідо чого 11.04.2017 близько 22 години 50 год. транспортний засіб марки «Фольксваген Кадді», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , якого ОСОБА_6 залучив для переміщення товарів, із товаром продуктами харчування та мобільних телефонів у кількості 10 штук прибув в зону митного контролю митного посту «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, де за сприяння ОСОБА_3 , який був особисто присутнім в зоні митного контролю, було здійснено митне оформлення автомобіля без митного оформлення товарів, що ним переміщувались, а 12.04.2017 близько 14.00 год., ОСОБА_9 під час зустрічі з ОСОБА_6 , яка мала місце на площі Театральній в м. Ужгороді, одержав від останнього у якості неправомірної вигоди грошові кошти в розмірі 100 доларів США за сприяння у здійсненому 11.04.2017 ОСОБА_6 ввезенні на митну територію України товарів - 10 мобільних телефонів без їх митного оформлення.

В подальшому на виконання домовленості із ОСОБА_3 , 13.04.2017 близько 21.50 години транспортний засіб марки «Фольксваген Кадді», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , якого ОСОБА_6 залучив для переміщення товарів, із товаром продуктами харчування та мобільних телефонів у кількості 30 штук прибув в зону митного контролю митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС, де за сприяння ОСОБА_3 , який був особисто присутнім в зоні митного контролю, було здійснено митне оформлення автомобіля без митного оформлення товарів, що ним переміщувались, а 14.04.2017 близько 14.00 год., ОСОБА_9 під час зустрічі з ОСОБА_6 , яка мала місце на площі Театральній в м. Ужгороді, одержав від останнього у якості неправомірної вигоди грошові кошти в розмірі 300 доларів США, за сприяння у здійсненому 13.04.2017 ОСОБА_6 ввезенні на митну територію України товарів мобільних телефонів без їх митного оформлення.

Зазначив, що жодних коштів в обвинуваченого ОСОБА_9 не позичав.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 суду підтвердив, що він в той час 11.04.2017, у зв`язку з відсутністю начальника виконував обов`язки начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Ужгород». ОСОБА_9 він особисто не знав. 11.04.2017 з 20.00 год. по 12.04.2017 до 08.00 год. перебував на митному. ОСОБА_3 разом з колегами також в цей час перебував на території митного поста, але із жодними проханнями до нього він не звертався. Ззначив, що кожен транспортний засіб вони перевіряють тільки візуально, підстав для ретельної перевірки транспортного засобу «АО12678ВМ», який переміщував товари на територію України не було.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 суду підтвердив, що він в той час 11.04.2017, як державний інспектор митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС здійснював митний контроль транспортних засобів. Обвинуваченого ОСОБА_9 він не знав. До нього ніхто не звертався з приводу не перевіряти транспортний засіб. Зазначив, якщо не спрацювали ризики він не має права перевіряти транспортний засіб.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 суду підтвердив, що він, як старший оперуповноважений з ОВС УВБ ГУ ДФС у Закарпатській області працював по лінії в одному відділі з обвинуваченим ОСОБА_9 та підпорядковувався йому. Старший оперуповноважений з ОВС УВБ ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_13 також працював з ними в одному відділі. 14.04.2017 вони разом ішли на роботу та були зупинені на набережній в м. Ужгород працівниками правоохоронних органів, де в подальшому проводився огляд місця події. Підтвердив, що за посадовими обов`язками вони виконують наглядові функції за дотримання чинного законодавства працівниками митниці та можуть перебувати на території митниці за дозволом прикордонної служби. 11.03.2017 та 13.04.2017 за розпорядженням здійснювалось опрацювання митних постів. Будь - який вплив на працівників митниці вони не можуть здійснювати.

Інших свідків зазначених в обвинувальному акті сторона обвинувачення для їх допиту в судовому засіданні не забезпечила та на їх допиті не наполягала.

На підтвердження винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, стороною обвинувачення надано, а судом досліджено наступні докази:

- заяву громадянина ОСОБА_6 від 3103.2017 року на ім`я заступника ВБК ОЗ УСБУ в Закарпатській області, в якій він просить перевірити факт вимагання неправомірної вигоди співробітниками УВБ ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 за організацію безперешкодного переміщення товарів через митний кордон України в режимі імпорт, зокрема 28.03.2017 під час зустрічі з ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , ОСОБА_9 повідомив йому щодо можливості завезення товару широкого вжитку з країн Євросоюзу з порушенням митних правил (т. 2 а.с. 3);

- витяг з ЄРДР від 03.04.2017, правова кваліфікація ч. 3 ст. 368 КК України, згідно якого заступник начальника відділу оперативних заходів управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області ОСОБА_9 протягом часу з 28.03.2017 по 14.04.2017 вимагав та одержав у ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 400 доларів США за сприяння з використанням свого службового становища у безперешкодному ввезені на митну територію України товарів без їх митного оформлення (т. 2 а.с. 1);

- наказ Державної фіскальної служби України № 2385-0 від 17.06.2016, згідно якого ОСОБА_3 на момент внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за № 42017070000000132 від 03.04.2017 обіймав посаду заступника начальника відділу оперативних заходів управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (т. 2 а.с. 155);

- положення про управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, згідно якого основними завданнями Управління є: забезпечення у територіальних органах ДФС безпеки діяльності, а також державних службовців та працівників від протиправних посягань, пов`язаних із виконанням ними службових обов`язків та здійснення у межах повноважень заходів щодо запобігання корупції та злочинам і контроль за їх здійсненням у територіальних органах ДФС, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери їх управління (т. 2 а.с. 157-183);

- положення про відділ оперативних заходів Управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, згідно якого основними завданнями відділу є: забезпечення у територіальних органах ДФС безпеки діяльності, а також державних службовців та працівників від протиправних посягань, пов`язаних із виконанням ними службових обов`язків та здійснення у межах повноважень заходів щодо запобігання корупції та злочинам і контроль за їх здійсненням у територіальних органах ДФС, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери їх управління (т. 2 а.с. 184-211);

- постанову про проведення контролю за вчиненням злочину від 05.04.2017 у формі імітування обстановки злочину, направленої на документування протиправної діяльності ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 використати заздалегідь ідентифіковані (помічені) грошові кошти (т. 2 а.с. 32-33);

- протокол про результати отримання грошових коштів від 11.04.2017, відповідно до якого, на виконання постанови про проведення контролю за вчиненням злочину проведено огляд, ідентифікацію, копіювання грошових коштів у сумі 100 доларів США, номіналом 1 купюра, які отримані від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та вручені останньому для передачі їх заступнику начальника відділу оперативних заходів управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області ОСОБА_9 та старшому оперуповноваженому з ОВС УВБ ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_13 , за сприяння у безперешкодному митному оформленні імпорту товарів на територію України (т. 2 а.с. 5-7);

- протокол вручення грошових коштів від 11.04.2017, відповідно до якого, на виконання постанови про проведення контролю за вчиненням злочину грошові кошти у сумі 100 доларів США, номіналом 1 купюра, які отримані від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вручені останньому для передачі їх заступнику начальника відділу оперативних заходів управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області ОСОБА_9 та старшому оперуповноваженому з ОВС УВБ ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_13 , за сприяння у безперешкодному митному оформленні імпорту товарів на територію України (т. 2 а.с. 8-9);

- протокол про результати отримання грошових коштів від 14.04.2017, відповідно до якого, на виконання постанови про проведення контролю за вчиненням злочину проведено огляд, ідентифікацію, копіювання грошових коштів у сумі 300 доларів США, шістьма купюрами, номіналом 50 доларів США, які отримані від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та вручені останньому для передачі їх заступнику начальника відділу оперативних заходів управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області ОСОБА_9 та старшому оперуповноваженому з ОВС УВБ ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_13 , за сприяння у безперешкодному митному оформленні імпорту товарів на територію України (т. 2 а.с. 10-13);

- протокол ідентифікації (помічення) та вручення грошових коштів від 14.04.2017, відповідно до якого, на виконання постанови про проведення контролю за вчиненням злочину грошові кошти у сумі 300 доларів США, шість купюр, номіналом 50 доларів США, оброблено аерозолем «Світлячок» з обох боків, які отримані від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вручені останньому для передачі їх заступнику начальника відділу оперативних заходів управління внутрішньої безпеки Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області ОСОБА_9 та старшому оперуповноваженому з ОВС УВБ ГУ ДФС у Закарпатській області ОСОБА_13 , за сприяння у безперешкодному митному оформленні імпорту товарів на територію України (т. 2 а.с. 14-15);

- протокол про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 15.04.2017 та та аудіо - відео файлом №14/60 до протоколу, якими відображається, що близько 08.40 год. 11.04.2017 ОСОБА_6 зустрічався біля кавярні по вул.. Волошина в м. Ужгород з обвинуваченим ОСОБА_9 , до яких в подальшому приєднався ОСОБА_13 та між останніми мала місце розмова в ході якої ОСОБА_6 повідомляє обвинуваченому ОСОБА_9 , що транспортний засіб, який він залучив для переміщення товарів через митний кордон України безперешкодно проїхав з товаром, запитує з приводу графіку чергування в зоні митного контролю митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС для подальшого безперешкодного проїзду через митний кордон України, розмовляють між собою який товар краще завозити, погоджують час проїзду транспортного засобу через митний кордон України (т. 2 а.с. 55-58,67);

- протокол про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 15.04.2017 та аудіо - відео файлом №14/61 до протоколу, якими відображається, що в період близько 21.17 год. , 23.10 год. 11.04.2017 ОСОБА_6 зустрічався біля магазина по вул. Менделєєва в м. Ужгород з обвинуваченим ОСОБА_9 та між останніми мала місце розмова з приводу безперешкодного переміщення продуктів харчування через митні пости Закарпатської області. 12.04.2017 о 14.05 год. ОСОБА_6 зустрічався на пл.. Театральна в м. Ужгород з обвинуваченим ОСОБА_9 та між останніми мала місце розмова наступного змісту. ОСОБА_6 запитує у ОСОБА_9 з приводу безперешкодного завезення мобільних телефонів через митний кордон України, з слів обвинуваченого ОСОБА_9 зрозуміло, що він не може гарантувати безперешкодне перевезення цього товару, що водій після може проговоритися та домовляються зустрітися на слідуючий день (т. 2 а.с. 59-62, 67);

- протокол про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 15.04.2017 та аудіо - відео файлом №14/65 до протоколу, якими відображається, що 13.04.2017 о 23.40 год. ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_9 , ОСОБА_13 та невстановленою досудовим розслідуванням особою біля магазину по вул.. Менделя в м. Ужгород та між ними відбулась розмова, зокрема ОСОБА_6 повідомляє ОСОБА_9 , що його транспортний засіб проїхав через митний кордон без затримки, ОСОБА_9 йому відповідає «он спокойно проехал, ми стояли, он себе проехал, та и все». В подальшому ОСОБА_6 повідомляє ОСОБА_9 «смотри он привез, тридцять телефогов провез, в обед тебя завтра наберу», на що ОСОБА_15 відповів «добре» (т. 2 а.с. 65-66, 67);

- протокол про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 15.04.2017, яким відображається, що 14.04.2017 о 14.10 год. ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_9 на пл. Театральній в м. Ужгород, та між ними відбулась розмова наступного змісту: зокрема ОСОБА_6 запитує у ОСОБА_9 «завезли они ето самоє», відповідь ОСОБА_9 «слишиш, слишиш.. говорять, чтоби я не слушал что кто-то таскаєт, щипаєт капусту…..) (т. 3 а.с. 106-107);

- протокол про результати візуального спостереження за особами від 15.04.2017, яким відображається, що 14.04.2017 о 13.44 год. на пл.. Театральній в м. Ужгород, неподалік пішохідного моста мала місце зустріч ОСОБА_9 з ОСОБА_6 , які між собою спілкувалися та в процесі розмови останній передав ОСОБА_9 предмет, схожий на долари США, о 13.47 год. обидва пішли в напрямку пл. Ш.Петефі м.Ужгорода, о 13.50 год. вони прийшли на Київську Набережну до кіоску «Форнеті», де замовили каву та продовжили між собою спілкування, о 13.51 год. до них приєднався ОСОБА_13 та не встановлена досудовим розслідуванням особа, о 13.53 год. ОСОБА_13 та не встановлена досудовим розслідуванням особа пішли в напрямку Київської Набережної, де зупинились та уважно вивчали оточення, а ОСОБА_9 та ОСОБА_6 продовжували пити каву кіоску «Форнеті», о 13.55 год. ОСОБА_9 та ОСОБА_6 пішли в напрямку Київської Набережної, де розійшлись, ОСОБА_6 пішов у напрямку пішохідного мосту, а ОСОБА_9 підійшов до ОСОБА_13 та не встановлена досудовим розслідуванням особи з якими почав спілкуватися (т. 2 а.с. 63-64);

- електронні витяги з АСМО ПІК «Інспектор», згідно яких наявна інформація про перетин митного кордону 11.04.2017 в напрямку «в`їзд» в Україну, по смузі руху «зелений коридор» транспортного засобу, марки «Фольксваген Кадді», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням громадянина України ОСОБА_16 , закордонний паспорт НОМЕР_2 , який згідно заявленої адреси проживає в АДРЕСА_2 . Митне оформлення здійснено державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного посту «Ужгород» ОСОБА_17 , за яким закріплено ОНП № 567 та про перетин митного кордону 13.04.2017 в напрямку «в`їзд» в Україну, по смузі руху «зелений коридор» вищевказаного транспортного засобу під керуванням громадянина України ОСОБА_18 , закордонний паспорт НОМЕР_3 , який згідно заявленої адреси проживає в АДРЕСА_3 . Митне оформлення здійснено старшим державним інспектором відділу митного оформлення № 4 митного посту «Ужгород» ОСОБА_19 , за якою закріплено ОНП № 732 (т. 3 а.с. 108-111);

- протокол огляду місця події від 14.04.2017 та відеозапис огляду місця події, якими відображається, що 14.04.2017 в період з 14.22 год по 15.10 год. проводився огляд місця події - ділянки пішохідної доріжки навпроти будівлі ресторану «La Familia», розташованого за адресою м. Ужгород, Київська Набережна, 2б, в ході якого обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він з ОСОБА_13 та ОСОБА_12 повертались на роботу з обідньої перерви та по дорозі зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_20 , який раніше позичав у нього грошові кошти в сумі 700 доларів США для купівлі автомобіля. 12.04.2017 ОСОБА_21 повернув йому частину боргу в сумі 100 доларів США, а сьогодні, 14.04.2017 - ще частину боргу в сумі 300 доларів США. Таким чином, ОСОБА_21 ще винен йому 300 доларів США. Передані у цей день ОСОБА_21 грошові кошти знаходяться у нього у правій кишені штанів. В ході проведеного огляду грошових коштів, які ОСОБА_3 дістав з правої кишені штанів за допомогою лампи ультрафіолетового випромінювання, внаслідок чого на поверхні лицьової та зворотньої сторони кожної з купюр виявлено нашарування речовини, яка у світлі ультрафіолетового випромінювання світиться зеленим кольором. Також в ході огляду встановлено номінал кожної купюри та їх загальну кількість, а саме 6 купюр номіналом по 50 доларів США кожна, на загальну суму 300 доларів США, серійний номер кожної купюри, які відповідають грошовим коштам отриманих ОСОБА_6 за протоколом про результати отримання грошових коштів від 14.04.2017 (т. 2 а.с. 69-76);

- висновок криміналістичної експертизи № 2173 від 17.05.2017, яким підтверджено, що на поверхнях двох дисків фільтрувального паперу, за допомогою яких відібрано змиви з правої та лівої долонь рук підозрюваного ОСОБА_3 , під час огляду місця події від 14.04.2017, виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини із жовтувато-зеленою люмінесценцією. На поверхнях шести грошових банкнот номіналом 50 доларів США, що були вилучені 14.04.2017 під час проведення огляду місця події, виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини із жовтувато-зеленою люмінесценцією. Спеціальна хімічна речовина, яка виявлена на шести грошових банкнот, номіналом 50 доларів США, що були вилучені 14.04.2017 під час проведення огляду місця події та на поверхнях двох дисків фільтрувального паперу за допомогою яких відібрано змиви з правої та лівої долонь рук підозрюваного ОСОБА_22 має спільну родову приналежність із наданим зразком спеціальної хімічної речовини (т. 2 а.с. 128-129);

- протокол огляду від 18.04.2017 та фото таблиця до нього, якими відображено огляд картонних коробок із наявними на них записами мобільних телефонів наданих ОСОБА_6 у приміщенні службового кабінету будівлі прокуратури Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а. Оглядом встановлено наявність 30 картонних упаковок із наступними мобільними телефонами: марки «Samsung» моделі «Galaxy J1 mini» - 3 штуки, марки «Samsung» моделі «Galaxy J1 (6)» - 3 штуки, марки «Samsung» моделі «Galaxy J2» - 1 штука, марки «Samsung» моделі «Galaxy J3 (6)» - 3 штуки, марки «Samsung» моделі «Galaxy J5 (6)» - 1 штука, марки «Samsung» моделі «Galaxy J5 Prime» - 1 штука, марки «Samsung» моделі «Galaxy J7» - 1 штука, марки «Вravis» моделі «Мajor» - 1 штука, марки «Huawei» моделі «Y3 II» - 1 штука, марки «Huawei» моделі «Y5 II» - 1 штука, марки «Nokia» моделі «225» - 1 штука, марки «Nokia» моделі «105» - 2 штуки, марки «Nokia» моделі «222» - 1 штука, марки «Nokia» моделі «і 184» - 3 штуки, марки «Nokia» моделі «І4510» - 1 штука, марки «Nokia» моделі «І5011» - 1 штука, марки «Рrestigio» моделі «Мuse А5» - 1 штука, марки «Рrestigio» моделі «Wize 03» - 2 штуки, марки «Рrestigio» моделі «Wize NV3» - 1 штука, марки «Рrestigio» моделі «Wize NK3» - 1 штука (т. 2 а.с. 130-150);

- постанову про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні від 18.04.2017, якою визнано речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні, добровільно видані ОСОБА_6 , відповідно жо протоколу огляду від 18.04.2017, мобільні телефони: марки «Samsung» моделі «Galaxy J1 mini» - 3 штуки, марки «Samsung» моделі «Galaxy J1 (6)» - 3 штуки, марки «Samsung» моделі «Galaxy J2» - 1 штука, марки «Samsung» моделі «Galaxy J3 (6)» - 3 штуки, марки «Samsung» моделі «Galaxy J5 (6)» - 1 штука, марки «Samsung» моделі «Galaxy J5 Prime» - 1 штука, марки «Samsung» моделі «Galaxy J7» - 1 штука, марки «Вravis» моделі «Мajor» - 1 штука, марки «Huawei» моделі «Y3 II» - 1 штука, марки «Huawei» моделі «Y5 II» - 1 штука, марки «Nokia» моделі «225» - 1 штука, марки «Nokia» моделі «105» - 2 штуки, марки «Nokia» моделі «222» - 1 штука, марки «Nokia» моделі «і 184» - 3 штуки, марки «Nokia» моделі «І4510» - 1 штука, марки «Nokia» моделі «І5011» - 1 штука, марки «Рrestigio» моделі «Мuse А5» - 1 штука, марки «Рrestigio» моделі «Wize 03» - 2 штуки, марки «Рrestigio» моделі «Wize NV3» - 1 штука, марки «Рrestigio» моделі «Wize NK3» - 1 штука, які передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 151-154).

На підтвердження не винуватості, обвинуваченим ОСОБА_9 надано, а судом досліджено наступні докази:

- повідомлення митним управлінням Михайлівці від 15.05.2017 з приводу запиту про перевірку виїзду транспортного засобу, марки «Фольксваген Кадді», реєстраційний номер НОМЕР_1 в Україну через прикордонний перехід «Вишнє Немецьке» протягом 11.03.2017 о 21.12 год. та 13.04.2017 о 20.16 год., згідно якого вказаним транспортним засобом за даними обліку митного управління в кожному із зазначених випадків не переміщувався товар комерційного характеру і по цій причині словацьким митним органом не надавалось жодних документів (т. 3 а.с. 96);

- звернення обвинуваченого ОСОБА_9 до керівника ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» від 23.07.2025 про надання інформації стосовно стільникови телефонів, які оглянуті, згідно протоколу від 18.04.2017 та визнані речовими доказами, згідно постанови від 18.04.2017 у зазначеному кримінальному провадженні (т. 3 а.с. 98);

- відповідь фінансового директора ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» від 22.08.2025, згідно якої мобільні телефони, марки «Samsung», які згідно обвинувального акта були предметом переміщення 13.04.2017 транспортним засобом, марки «Фольксваген Кадді», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , через митний кордон України з прихованням від митного контролю та які ідентифіковані, згідно таблиці до протоколу огляду від 18.04.2017 (т. 2 а.с. 132-150) по моделі та ІМЕІ були імпортовані на територію України ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» у 2017 році, за винятком моделі SM-J700HZWDSEK (т. 2 а.с. 147), яка була ввезена в 2016 році. На всі вищезазначені моделі було оформлено декларації відповідності відповідно до чинного законодавства України (т. 3 а.с. 100).

Дослідивши надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, допитавши свідків обвинувачення, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 17, 22, 23 КПК України щодо презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини поза розумним сумнівом, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи відповідно до вимог ст. 321 КПК України здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямувавши судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд у відповідності до вимог ст. 337 КПК України лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд прийшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України було вчинено ОСОБА_9 , зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

За змістом ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Предмет доказування в конкретному кримінальному провадженні, тобто сукупність передбачених кримінальним процесуальним законом обставин, встановлення яких необхідно для вирішення кримінального провадження, залежить від того, у вчиненні якого саме кримінального правопорушення обвинувачується особа, оскільки кримінальні правопорушення різняться за об`єктом, об`єктивною та суб`єктивною сторонами, суб`єктом. Пред`являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретного кримінального правопорушення з кваліфікацією її дій за статтею (частиною статті) КК, сторона обвинувачення фактично визначає, які обставини вона буде доводити перед судом.

Відповідно до положень ст. 92 КПК УКраїни, у кримінальному провадженні обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Стаття 84 КПК України визначає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно статей 85 та 86 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 87 КПК України визначає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист.

Суд дотримався норм, визначених статтями 10, 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу суд розглянув відповідно до вимог закону.

При оцінці представлених суду доказів, суд виходить з загальних принципів кримінального судочинства, положень КПК України, статей 84, 85, 86, 89 КПК України, практики Європейського суду з прав людини та практики Верховного суду.

Так, ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

У ч. 2 ст. 8 КПК України визначено що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а у ч. 5 ст. 9 КПК України наголошено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд, проте вона не визначає критеріїв допустимості доказів, оскільки це питання вирішується перш за все внутрішнім правом і національними судами (справа «Хеглас проти Республіки Чехія», заява № 5935/02, рішення від 01 березня 2007 року, § 84).

Національне судове провадження, коли йдеться про порушення захищеного Конвенцією права (з огляду на характер цього порушення), ЄСПЛ розглядає з позицій дотримання справедливого судового розгляду, що вирізняється не стільки прийнятністю певних доказів за національним правом, скільки тим, чи є провадження, включно із способом збирання доказів, справедливим у цілому («Аллан проти Сполученого Королівства», заява № 48539/99, рішення від 05 листопада 2002 року, § 42).

Дотримання стандартів справедливості провадження досягається через дотримання прав сторони захисту з урахуванням якості доказів сторони обвинувачення, включно з вирішенням питання про те, чи породжують сумнів щодо їх надійності або точності обставини, за яких їх було отримано, чи були використані у провадженні докази, отримані з порушенням права на захист.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі № 688/788/15-к від 04 липня 2018 року, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Суд зазначає, що він обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченого за власною ініціативою та, залишаючись об`єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов`язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальну справу і постановити відповідне рішення. Суд при розгляді кримінальних проваджень не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

У відповідності до вимог ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд, поряд з іншим, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Тобто, сторона обвинувачення, поряд з іншими питаннями, повинна довести перед судом належними та допустимими доказами той факт, що мало місце діяння, зазначене у обвинуваченні, що таке діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 198 КК України, що обвинувачений ОСОБА_9 винен у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Так, покази в судовому засіданні свідка сторони обвинувачення ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, не узгоджуються та спростовуються наступними доказами дослідженими в судовому засіданні в ході розгляду кримінального провадження.

Зокрема, оцінюючи показання свідків, безпосередньо допитаних в судовому засіданні, сторони обвинувачення ОСОБА_10 , який станом на 11.04.2017 виконував обов`язки начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Ужгород» та ОСОБА_11 , який станом на 11.04.2017, як державний інспектор митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС здійснював митний контроль транспортних засобів, суд звертає увагу на наступне.

Так, зазначені свідки підтвердили, що дійсно 11.04.2017 з 20.00 год. по 12.04.2017 до 08.00 год. здійснювали митний контроль транспортних засобів. Обвинувачений ОСОБА_3 також в цей час перебував на території митного поста, але із жодними проханнями до них він не звертався.

Свідок ОСОБА_12 , як старший оперуповноважений з ОВС УВБ ГУ ДФС у Закарпатській області також підтвердив, що за посадовими обов`язками він, як і обвинувачений ОСОБА_9 виконують наглядові функції за дотримання чинного законодавства працівниками митниці та можуть перебувати на території митниці за дозволом прикордонної служби. 11.03.2017 та 13.04.2017 за розпорядженням здійснювалось опрацювання митних постів. Будь - який вплив на працівників митниці вони не можуть здійснювати.

Аналізуючи покази свідків допитаних в судовому засіданні суд виходить з того, що за своїми функціональними обов`язками обвинувачений ОСОБА_9 не відноситься до органів, які здійснюють митний контроль транспортних засобів, тобто він безпосередньо не міг впливати на ввезення на митну територію товару мобільних телефонів без їх митного оформлення, використовуючи своє службове становище.

Також, обвинуваченому ОСОБА_9 органом досудового розслідування не ставиться у вину така кваліфікуюча обставина, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, а саме, що останній здійснюючи вплив на працівників митниці, використовуючи своє службове становище, спільно з працівниками митниці пропустили на митну територію України 11.04.2017 та 13.04.2017 товар мобільні телефони без їх митного оформлення.

Оглянутими в судовому засіданні протоколами про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 15.04.2017 та відеозаписами до протоколів встановлено, що на запитання ОСОБА_6 з приводу безперешкодного завезення мобільних телефонів через митний кордон України, обвинувачений ОСОБА_9 відповідає, що він не може гарантувати безперешкодне перевезення цього товару, а при зустрічі 13.04.2017 о 23.40 год. ОСОБА_6 також першим повідомляє ОСОБА_9 , що його транспортний засіб проїхав через митний кордон без затримки, ОСОБА_9 йому відповідає «он спокойно проехал, ми стояли, он себе проехал, та и все». В подальшому ОСОБА_6 повідомляє ОСОБА_9 «смотри он привез, тридцять телефонов провез, в обед тебя завтра наберу», на що ОСОБА_15 відповів «добре» .

Аналізуючи зазначені протоколи та відеозаписи до них, вбачається що, ініціативу безперешкодного перевезення товару через митницю без митного оформлення виявляв саме свідок ОСОБА_6 , жодних активних дій обвинувачений не вчиняв.

Оглянутим протоколом про результати візуального спостереження за особами від 15.04.2017, також встановлено, що ініціатива передачі 14.04.2017 о 13.44 год. на пл.. Театральній в м. Ужгород, неподалік пішохідного моста обвинуваченму ОСОБА_9 виходила з боку ОСОБА_6 .

Крім цього, стороною обвинувачення не надано доказів, що транспортний засіб, зазначений в обвинувальному акті, зокрема транспортний засіб, марки «Фольксваген Кадді», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , якого ОСОБА_6 залучив для переміщення товару на митну територію України, із товаром мобільних телефонів у кількості 10 штук, 11.04.2017 та транспортний засіб марки «Фольксваген Кадді», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , якого ОСОБА_6 залучив для переміщення товару на митну територію України, із товаром мобільних телефонів у кількості 30 штук, 13.04.2017 в зоні митного контролю митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС та за межами такого був затриманий, проведено огляд місця події затримання транспортних засобів, проведено вилучення товару, мобільних телефонів, їх кількість та найменування, складено адміністративний протокол на водіїв, тощо.

Як вбачається з протоколу огляду від 18.04.2017 (т. 2 а.с. 130-150) огляд картонних коробок із наявними на них записами мобільних телефонів наданих ОСОБА_6 проводився у приміщенні службового кабінету будівлі прокуратури Закарпатської області за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а., а не на місці їх виявлення.

Під час огляду встановлено наявність 30 картонних упаковок із наступними мобільними телефонами: марки «Samsung» моделі «Galaxy J1 mini» - 3 штуки, марки «Samsung» моделі «Galaxy J1 (6)» - 3 штуки, марки «Samsung» моделі «Galaxy J2» - 1 штука, марки «Samsung» моделі «Galaxy J3 (6)» - 3 штуки, марки «Samsung» моделі «Galaxy J5 (6)» - 1 штука, марки «Samsung» моделі «Galaxy J5 Prime» - 1 штука, марки «Samsung» моделі «Galaxy J7» - 1 штука, марки «Вravis» моделі «Мajor» - 1 штука, марки «Huawei» моделі «Y3 II» - 1 штука, марки «Huawei» моделі «Y5 II» - 1 штука, марки «Nokia» моделі «225» - 1 штука, марки «Nokia» моделі «105» - 2 штуки, марки «Nokia» моделі «222» - 1 штука, марки «Nokia» моделі «і 184» - 3 штуки, марки «Nokia» моделі «І4510» - 1 штука, марки «Nokia» моделі «І5011» - 1 штука, марки «Рrestigio» моделі «Мuse А5» - 1 штука, марки «Рrestigio» моделі «Wize 03» - 2 штуки, марки «Рrestigio» моделі «Wize NV3» - 1 штука, марки «Рrestigio» моделі «Wize NK3» - 1 штука (т. 2 а.с. 130-150).

Однак, згідно наданих суду доказів стороною захисту, які попередньо були відкриті стороні обвинувачення мобільні телефони, марки «Samsung», які згідно обвинувального акта були предметом переміщення 13.04.2017 транспортним засобом, марки «Фольксваген Кадді», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , через митний кордон України з прихованням від митного контролю та які ідентифіковані, згідно таблиці до протоколу огляду від 18.04.2017 (т. 2 а.с. 132-150) по моделі та ІМЕІ були імпортовані на територію України ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» у 2017 році, за винятком моделі SM-J700HZWDSEK (т. 2 а.с. 147), яка була ввезена в 2016 році. На всі вищезазначені моделі було оформлено декларації відповідності відповідно до чинного законодавства України (т. 3 а.с. 100).

Також, стороною обвинувачення не забезпечено огляд безпосередньо в судовому засіданні речових доказів мобільних телефонів, які згідно обвинувального акта були предметом переміщення 13.04.2017 транспортним засобом, марки «Фольксваген Кадді», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , через митний кордон України з прихованням від митного контролю та які ідентифіковані, згідно таблиці до протоколу огляду від 18.04.2017 (т. 2 а.с. 132-150). Зі слів сторони обвинувачення такі відсутні та їх не можливо надати суду для огляду.

Таким чином, не знайшли свого підтвердження як вимагання з боку обвинуваченого ОСОБА_9 неправомірної вигоди так і вчинення обвинуваченим ОСОБА_9 будь - яких дій в інтересах особи, яка надавала неправомірну вигоду з використанням свого службового становища.

Крім цього, отримані судом покази обвинуваченого ОСОБА_9 , що передані свідком ОСОБА_6 кошти, в розмірі 400 доларів США 11.04.2017 та 14.04.2017 є борговими коштами, які він надавав свідку для ремонту транспортного засобу стороною обвинувачення також залишились не спростованими.

Всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки вони як самі по собі, так і в сукупності - прямо чи не прямо не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті та свідчили б про вину обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Таким чином суд вважає, що сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом те, що ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК Ураїни, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», є недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму ВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 (п. 18,19), при розгляді кримінальних справ має суворо додержуватись закріплений у ч. 1 ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Згідно з ч. 3 зазначеної статті, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом.

Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що положення підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом1 цієї статті.

Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березня 2001 року та «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 08 лютого 1996 року.

Згідно з пунктом 1 частини 1 ст. 373 КПК України у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа ухвалюється виправдувальний вирок.

На підставі наведеного, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, приходить до висновку про необхідність виправдання обвинуваченого ОСОБА_9 , оскільки стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_9 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 3714,00 грн. віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України та виправдати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю винення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 у вигляді застави - скасувати.

Заставу внесену заставодавцем ОСОБА_23 в розмірі 32000,00 грн., згідно квитанції № 0171820017 від 18.04.2017 на рахунок ДКС України в м. Київ, отримувач ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача 26213408, заставу в розмірі 80000,00 грн., згідно квитанції № 0220610037 від 10.05.2017 на рахунок ДКС України в м. Київ, отримувач ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача 26213408, - повернути заставодавцю ОСОБА_23 .

Речові докази: грошові кошти у розмірі 400 доларів США, які передано на зберігання АТ КБ «Приватбанк», згідно ату прийому - передачі майна на зберігання № 20250519СОР007 від 19.05.2025 - повернути власнику ОСОБА_6 ; аркуші фільтрувального паперу зі змивами з долонь ОСОБА_3 - залишити при матеріалах наглядового провадження прокурора; особисті грошові кошти ОСОБА_3 в сумі 1183 грн., 6000 угорських форинтів та 10 євро, які передано на зберігання АТ КБ «Приватбанк», згідно ату прийому - передачі майна на зберігання № 20250519СОР007 від 19.05.2025 - повернути власнику ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; три мобільні телефони, три флеш-накопичувачі, службове посвідчення ОСОБА_3 , які зберігаються в камері зберігання речових прокуратури Закарпатської області - повернути власнику ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Арешт накладений ухвалами Ужгородського міськрайонного суду від 20.04.2017 на речові докази в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017070000000132 від 03.04.2017 - скасувати.

Процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 3714,00 грн. віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1