Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №128/3972/25 — Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3972/25

Провадження № 2/144/111/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2026 р. с-ще Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Магдяк Н.І.,

секретаря судового засідання Дудник С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

в с т а н о в и в :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс" (далі -ТОВ «Свеа Фінанс») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Посилалося на те, що 21.07.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1644204, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у сумі 12600 гривень та зобов`язався повернути кредит, сплати проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, надавши йому, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач не виконав умови кредитного договору.

Згідно п. 2.1 кредитного договору, кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок споживача, укладаючи використання реквізитів платіжної картки.

24.02.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-04/25, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає ТОВ «Свеа Фінанс», а ТОВ «Свеа Фінанс» набуває права вимоги від ТОВ «Селфі Кредит» за кредитними договорами та сплачує ТОВ «Селфі Кредит» за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Згідно Додатку 1 (Реєстру боржників) до договір факторингу №01.02-04/25 від 24.02.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 54431,99 гривень.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №1644204 від 21.07.2024 року становить 54431,99 гривень, з яких: 12599,99 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 35532 гривень - заборгованість по відсоткам; 6300 гривень - пеня.

Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за договором №1644204 від 21.07.2024 року у розмірі 54431,99 гривень та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 03.11.2025 року провадження по справі було відкрито та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем відзиву на позов подано не було.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином в порядку, передбаченому положеннями ст. ст. 130, 131 ЦПК України, про що у справі є належні докази, про причини відсутності не повідомив.

Від представника відповідача адвоката Слізняк М.М. 06.03.2026 через систему "Електронний суд" отримано заяву, в якій вона повідомляє, що договір №М-304 про надання правничої допомоги припинено.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 21.07.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №1644204 (а. с. 6-8).

Відповідно до п. 1.1. договору, Товариство на умовах, встановлених договором, надало споживачу кошти у кредит, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно п. 1.2. договору, тип кредиту: кредит. Кредит надається строком на 360 днів. За користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Денна процентна ставка становить 1,50% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього договору. Розрахунок денної процентної ставки за формулою, наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (68040грн./12600 грн.)/360 дн.х100%=1,5% в день (п. 1.5, 1.5.1, 1.7.1. договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачі кредиту.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору, за користування кредитом товариством нараховуються виключно проценти. Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 6.4 кредитного договору, у випадку невиконання та\або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та\або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити штраф: 6.4.1 в розмірі 1890 грн. на 4 день такого невиконання та\або неналежного виконання; та 6.4.2 у розмірі 138,60 грн., починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразового ідентифікатора В604.

21.07.2024 року відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, яким, у тому числі, передбачені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови (а. с. 9).

Відповідно до повідомлення ТОВ «Пейтек» №20250226-1515 від 26.02.2025 року, успішно прийнято платежі на користь ТОВ «Селфі кредит» - 21.07.2024 року о 21:28:08 на суму 12600 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - 67а19382-3с8b-4398-80a3-fac38b495d1b, призначення платежу «зарахування на карту» (а. с. 17).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №164 4204 від 21.07.2024 року загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на 24.02.2025 року становить 54431,99 гривень, з яких: 12599 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 35532 гривень - заборгованість за процентами; 6300 гривень - заборгованість за штрафом (а. с. 15-16).

Відповідач здійснював часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1644204 від 21.07.2024 шляхом здійснення платежів, зазначених у розрахунку заборгованості за кредитним договором. Сплачуючи кредит, відповідач вчинив дії, що свідчать про прийняття укладеного кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано. Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової падати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц, а саме, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

24.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (клієнт) та ТОВ «Свеа Фінанс» (фактор) було укладено договір факторингу №01.02-04/25, відповідно до умов якого, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором (а. с. 18-21).

Відповідно до п. 2.2 договору факторингу, загальний розмір заборгованостей складає 42 822 135 грн. 47 коп., згідно з реєстром боржників, який складається сторонами в паперовому вигляді та у формі електронного документа.

Підпунктом 3.1.3 договору факторингу передбачено, що право вимоги переходить до фактора з моменту підписання цього договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами.

Згідно витягу з реєстру боржників від 24.02.2025 року до договору факторингу №01.02-04/25 від 24.02.2025 року, до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №1644204 у розмірі 54431,99 гривень, з яких: 12599,99 - сума заборгованості за основною сумою боргу; 35532 гривень - сума заборгованості за відсотками; 6300 гривень - сума заборгованості за штрафом. Кількість днів прострочення виконання кредитних зобов`язань - 158 (а. с. 26).

Рішенням єдиного учасника від 25.03.2024 року найменування Товариства з

обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» змінено на Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (а.с.37).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відтак, матеріалами справи підтверджуються обставини уступки права вимоги за договором №1644204 від 21.07.2024 року про надання споживчого кредиту.

Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Із дослідженого судом договору про надання споживчого кредиту №1644204 від 21.07.2024 року встановлено, що оспорюваний договір укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як було встановлено судом, договір про надання споживчого кредиту №1644204 від 21.07.2024 року укладений в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписаний сторонами, відповідно до вимог ст. 12 вказаного Закону, а саме з боку кредитодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а з боку позичальника за допомогою електронного підпису (В604), та за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Із копії вказаного договору видно, що ОСОБА_1 як позичальник за кредитним договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши відповідачу свої персональні дані (РНОКПП, серію та номер паспорта, мобільні номера та номер картки).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частини першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За положеннями статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ст. 525, ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Звертаючись до суду з позовними вимогами, ТОВ «Свеа Фінанс» посилалося на те, що у відповідача наявна заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1644204 від 21.07.2024 року у розмірі 54431 грн. 99 коп., з яких: 12599 грн. 99 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 35532 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками; 6300 грн. 00 коп. - заборгованість за пенею.

Щодо позовних вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Верховний Суд неодноразово наводив висновки щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див. постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23(провадження № 61-8279св23).

Судом враховано, що законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (п. 15 та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов`язок припиняється без його виконання.

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 21.07.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час. З огляду на викладене, позовні вимоги в частині заборгованості за пенею (неустойкою) за кредитним договором у розмірі 6300 гривень задоволенню не підлягають.

У зв`язку із зазначеним, оскільки позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) у період дії в Україні воєнного стану, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1644204 від 21.07.2024 року у розмірі 48131 грн. 99 коп., з яких: 12599 грн. 99 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 35532 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками.

Ураховуючи викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2141 грн. 88 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265 суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: вул. Іллінська, 8, м. Київ, 01070) заборгованість за договором № 1644204 від 21.07.2024 у сумі 48131 (сорок вісім тисяч сто тридцять одну) гривню 99 коп. та судовий збір у розмірі 2141 (дві тисячі сто сорок одна) грн. 88 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», юридична адреса: вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення виготовлено та підписано 13 березня 2026 року.

Суддя: Н.І. Магдяк