Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №128/4443/25 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/4443/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 березня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

при секретарі Нагірняк Т.А.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи власні вимоги тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . У вказаному свідоцтві про народження батьками вказані: батько – ОСОБА_2 та мати – ОСОБА_3 . Відповідно до довідки відділу реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції за № 2807-67 від 11.07.2007 року, прізвище позивача було змінено на підставі спільної заяви батьків про зміну прізвища неповнолітнього від 24.04.2007 року з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». Позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , шлюб між його батьками було розірвано. Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, батьками ОСОБА_2 є: батько – ОСОБА_6 та мати – ОСОБА_7 .

В подальшому зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , його бабуся ОСОБА_7 , померла. Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,109 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,109 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 1,5327 га., що розташована на території Літинської селищної ради Вінницької області; квартира, загальною площею 61,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Також вказує, що відповідно до довідки Якушинецької сільської ради за № 2851/02-06 від 08.09.2025 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 була зареєстрована одна з 26.07.2018 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Він - позивач є онуком померлої та спадкоємцем п`ятої черги. Після смерті бабусі, позивач звертався в усному порядку до нотаріуса з метою подачі заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Однак, в усному порядку йому було роз`яснено, що оскільки його батько – ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги він має право подати заяву про прийняття спадщини, але у разі не подання ним вказаної заяви у шестимісячний строк, тоді у позивача є строк для прийняття спадщини, що встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. При цьому, позивач сподівався, що його батько, як спадкоємець першої черги подасть вчасно заяву про прийняття спадщини, тому більше не звертався до нотаріуса з вказаного питання.

В серпні 2025 року, позивач звернувся до Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області щодо подання заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, але йому роз`яснено, що строк звернення із заявою про відкриття спадкової справи до нотаріуса закінчився та надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.08.2025, в якій зазначено, що визначений законом строк пропущений та рекомендовано звернутись до суду. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався. КМУ 28.02.2022 була прийнята Постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану». З 29.06.2022 року діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану, які були запроваджені на підставі постанови КМУ від 24.06.2022 № 719 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану». 19 червня 2023 року набрав чинності підпункт 2 пункту 3 постанови КМУ від 09 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», яким виключено п. 3 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою було встановлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. В подальшому постановою КМУ від 24.06.2022 № 719 внесено зміни до п. 3 постанови КМУ від 28.02.2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», відповідно до яких перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

На підставі вказаного позивач вважає, що поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини також є збройна агресія російської федерації, введення воєнного стану та воєнними діями, що відбуваються в Україні, а також суперечливі зміни щодо строків прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для позивача як спадкоємця та в кінцевому підсумку стали причиною пропущення строку для подачі ним заяви про прийняття спадщини. Вважають також, що шестимісячний строк для прийняття спадщини ним було пропущено з поважних причин. Спадкову справу у нотаріуса ніхто не відкривав та інших спадкоємців щодо майна померлої бабусі ОСОБА_7 крім позивача – немає.

За вказаних обставин, позивач вважає, що ним не втрачено право на спадщину, однак у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини він позбавлений права подати заяву для її прийняття та реалізувати свої права на прийняття спадщини після смерті своєї бабусі.

В судове засідання сторони не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Камочкіна А.Ю. подала суду заяву за якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі, змін та доповнень не має та просить вимоги задоволити, не заперечує проти заочного розгляду. Судовий розгляд просять провести у її відсутність.

Відповідач Якушинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області про дату, час та місце судового розгляду повідомлена судом належним чином, жодних заяв/клопотань не надходило.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України судом розглянуто справу в заочному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження, серії НОМЕР_1 , актовий запис № 2758 від 10.10.2007 року (а.с. 13-16).

У вказаному свідоцтві про народження батьками вказані: батько – ОСОБА_2 та мати – ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки відділу реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції за № 2807-67 від 11.07.2007 року, прізвище Позивача було змінено на підставі спільної заяви батьків про зміну прізвища неповнолітнього від 24.04.2007 року з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а.с. 17).

19.06.2003 року, шлюб між батьками позивача ОСОБА_1 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_2 , актовий запис № 790 від 19.06.2003 року (а.с.18).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, батьками ОСОБА_2 є: батько – ОСОБА_6 та мати – ОСОБА_7 (а.с.21-22).

ІНФОРМАЦІЯ_5 , бабуся позивача – ОСОБА_7 , померла, що підтверджується свідоцтвом про її смерть, серії НОМЕР_3 , актовий запис № 145 (а.с.23).

Після смерті бабусі відкрилася спадщина до складу якої входить: земельна ділянка площею 0,109 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,109 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 1,5327 га., що розташована на території Літинської селищної ради Вінницької області; квартира, загальною площею 61,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.27-29).

Відповідно до довідки Якушинецької сільської ради за № 2851/02-06 від 08.09.2025 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 була зареєстрована одна з 26.07.2018 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20).

ОСОБА_1 в серпні 2025 року звернувся до Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області щодо подання заяви про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, але йому роз`яснено, що строк звернення із заявою про відкриття спадкової справи до нотаріуса закінчився та надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.08.2025, в якій зазначено, що визначений законом строк пропущений та рекомендовано звернутись до суду (а.с.24-26).

Відтак, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє на території України по даний час.

28.02.2022 Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

Постановою КМУ від 06.03.2022 року №209 «Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №164» внесено зміни до постанови КМУ від 28.02.2022 року №164, а саме, доповнено постанову п.3 такого змісту: «Установити, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється».

Постановою КМУ від 24.06.2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» внесено зміни до постанови КМУ від 28.02.2022 року №164, а саме, у першому реченні п.3 слова «на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється» замінити словами «перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці».

19 червня 2023 року набрав чинності підпункт 2 пункту 3 постанови КМУ від 09 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», яким виключено п. 3 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», відповідно до якого перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Частиною 1 ст.ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За змістом ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1269, ч. 1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 4 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-497цс17.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7роз`яснено, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від14 листопада 2018 року у справі № 636/2510/17.

Крім того, суд враховує ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» згідно з якою практика ЄСПЛ застосовується українськими судами як джерело права.

Так, право на захист власності викладено у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Конвенція в ст. 1 Першого протоколу, практично в єдиному приписі, що стосується майна, об`єднує всі права фізичної або юридичної особи, які містять у собі майнову цінність. На відміну від традиційного розуміння інституту права власності, ЄСПЛ тлумачить поняття «майно» (possessions) набагато ширше й у контексті ст. 1 Першого протоколу під «майном» розуміє не тільки «наявне майно» (existing possessions).

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика ЄСПЛ розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Суд вважає, що пропуск строку позивачем для прийняття спадщини, яке складається із нерухомого майна, на яке інші особи, окрім позивача, не претендують, пов`язане із правом володіти і користуватися майном, а тому є перешкодою для позивача у користуванні власністю, що входить до складу спадщини, що в свою чергу є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням обставин справи та наданих позивачем доказів, враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд дійшов висновку визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 19.06.2022 року поважними, а тому ОСОБА_1 необхідно визначити додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю три місяці, для подання заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що на теперішній час дійсно існують перешкоди для оформлення позивачем спадкових прав у нотаріальному порядку і за таких обставин визнання права власності на майно в порядку спадкування є компетенцією суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1216, 1218, 1264, 1266, 1268, 1270,1272, 1276 ЦК України, ст.ст. 2,11,12,13,206,247,263,264,265,355 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задоволити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 – додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю 2 (два) місяці, з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після смерті його бабусі – ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

учасники судового провадження:

позивач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 ;

відповідач – Якушинецька сільська рада Вінницького району Вінницької області, адреса: с. Якушинці, вул. Новоселів,1, Вінницького району Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 16.03.2026.

Суддя Оксана БОНДАРЕНКО