Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №128/3535/24 — Вінницький районний суд Вінницької області

Суд: Вінницький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 15 березня 2026 р.

Справа: №128/3535/24

Суддя: Саєнко О. Б.

Справа № 128/3535/24

РІШЕННЯ

Іменем України

16.03.2026 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі - Савченко Я.С.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області «про визнання права власності в порядку спадкування»,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Панасюк К.Ю. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася у вересні 2024 року до Вінницького районного суду Вінницької області з вищевказаною позовною заявою, яку обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який був чоловіком позивача ОСОБА_1 .

Вказує, що під час шлюбу подружжя разом із дочкою ОСОБА_3 приватизували квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та відповідно до на право власності на житло від 23.11.1999, дана квартира належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, а доля кожного із співвласників складає 1/3, відтак на момент смерті ОСОБА_2 належала 1/3 квартири.

Представник позивача зазначає, що у подружжя також є двоє повнолітніх дочок, які заяви про вступ у спадщину протягом шестимісячного терміну не подали та на момент смерті спадкодавця разом з ним не проживали.

Однак, спадкування позивачем ОСОБА_1 у позасудовий порядок виявляється неможливим, у зв`язку із тим, що частки на спадкову квартиру не виділені. У зв`язку з чим , 12 червня 2024 року державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори Вінницької області Когутницьким Є.В. було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, оскільки таке майно перебуває у спільній сумісній власності, а частки власників не виділені.

Тому представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

05.03.2026 у судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Панасюк К.Ю. не з`явилися, попередньо за допомогою системи «Електронний суд» представник скерувала заяву, в якій просила проводити розгляд справи у відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області також в судове засідання не з`явився; при цьому 22.10.2024 на адресу суду надійшло клопотання сільського голови Сітарського С., в якому останній просить розгляд справи проводити у його відсутності, при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

З урахування зазначених заяв, суд, вважає за можливе розглянути справу у відсутності не з`явившихся осіб .

Вивчивши позов, дослідивши та оцінивши наявні письмові докази в справі в їх сукупності, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та така, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 80 років помер ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18.09.2023 Агрономічною сільською радою Вінницького району Вінницької області, актовий запис №75 (а.с.7).

З копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , виданого повторно 26.11.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану Тульчинського районного управління юсиції Вінницької області, судом убачається, що позивач ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_2 перебували з 19.08.1967 року, у зареєстрованому шлюбі (а.с.8).

Згідно копії свідоцтва на право власності на житло від 23.11.1999, позивачу ОСОБА_1 та членам її сім`ї: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на праві спільної сумісної власності належала по 1/3 частці кожному квартира, загальною площею 64,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9), що також підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №93813821 від 07.08.2017 (а.с.11).

З копії спадкової справи №465/2023, заведеної Вінницькою районною державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , вбачається, що із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом звернулася його дружина ОСОБА_1 (а.с.41); при цьому інші спадкоємці першої черги за законом, а саме його доньки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із заявами про прийняття спадщини за законом після смерті батька до нотаріуса не зверталися.

Окрім того, постановою державного нотаріуса Вінницької районної державної нотаріальної контори Когутницького Є.В. від 12.06.2024 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки спадкова квартира перебуває у спільній сумісній власності та розмір частики у спільній власності не визначені, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1074/02-31 від 12.06.2024 (а.с.12).

Застосовуючи норми матеріального та процесуального права, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

На підставі ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб - спадкоємців.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 5 статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Частиною 1 статті 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст.1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно аналізу положень ст. 392 ЦК України, вбачається, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З матеріалів справи судом установлено, що квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває спільній сумісній власності позивача ОСОБА_1 , її покійного чоловіка ОСОБА_2 та їх спільної доньки ОСОБА_3 , при цьому позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті чоловіка, шляхом подання заяви до нотаріальної контори протягом визначеного законом строку, проте не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , про що свідчить копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1074/02-31 від 12.06.2024 Вінницької районної державної нотаріальної контори (а.с.12).

Окрім того, судом установлено, що інші спадкоємці першої черги за законом, а саме доньки ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із заявами про прийняття спадщини за законом після смерті батька до нотаріуса не зверталися, таким чином в силу ч1 ст.1272 ЦК України, вважаються такими, що не прийняли спадщину.

Тому, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки можливість позасудового вирішення спору у позивача відсутня ; задоволення позову відповідає чинному законодавству України, є ефективним способом захисту невизнаних прав позивача, а також не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Також, суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності на 1/3 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Олена САЄНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua