Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №643/13505/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 643/13505/24

Номер провадження 22-ц/818/528/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді (судді-доповідача) Мальованого Ю.М.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П .,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на заочне рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 26 червня 2025 року у складі судді Крівцова Д.А. по справі № 643/13505/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 04 лютого 2022 року ОСОБА_1 уклав зТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір № 235372421 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV77XR2, який о 13:23 ввів у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «так», що є підтвердженням підписання договору.

04 лютого 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 15 700,00 грн на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 .

Проте, відповідач умови вказаного договору належним чином не виконував, що призвело до утворення заборгованості.

На підставі договорів факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (з урахуванням додаткових угод до нього, якими продовжено строк договору до 31 грудня 2024 року), № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а також № 3009/24 від 30 вересня 2024 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал», право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 235372421 перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу 3009/24 від 30 вересня 2024 року, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 21 084,53 грн, з яких 15 007,59 грн - заборгованість за кредитом, 6073,94 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Посилаючись на вказані обставини ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 235372421 від 04 лютого 2022 року у розмірі 21 084,53 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Заочним рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 26 червня 2025 року у задоволенні позову ТОВ «Юніт Капітал» відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт надання відповідачу коштів за кредитним договором № 235372421 від 04 лютого 2022 року, оскільки надане позивачем платіжне доручення не містить будь-яких відміток банку про його виконання, номер банківської картки відповідача вказаний у ньому не повністю; а лист АТ «Таскомбанк» про зарахування на рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 15 700,00 грн не є належним доказом, оскільки власник вказаного рахунку у ньому не зазначений.

На вказане судове рішення 25 липня 2025 року через систему «Електронний суд» ТОВ «Юніт Капітал» до суду апеляційної інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просило заочне рішення суду - скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позов, стягнути з відповідача судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ним надано докази укладення відповідачем кредитного договору з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 15 700,00 грн на картку. До позовної заяви долучено платіжне доручення № f45c53fl-38dc-4efd-b016-0fa8baf934e5 від 04 лютого 2022 року та електронне повідомлення, видане АТ «Таскомбанк», в якому вказано, що 04 лютого 2022 року о 13:23 перераховано 15 700,00 грн на картку № НОМЕР_3, що відповідає номеру особистого платіжного засобу, вказаному позичальником у заявці на отримання грошових коштів в кредит. Оскільки Банк є незацікавленою особою по справі, даний доказ є достовірним і належним. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на їх спростування, а саме того, що відповідні кошти не зараховані на картковий рахунок або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких. Натомість позивач не є банківською установою і не міг надати відомості про повний номер банківської картки, на яку відповідачу перераховані кошти.

Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ТОВ «Юніт Капітал» на заочне рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 26 червня 2025 рокув порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.

Перевіряючи законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 лютого 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 235372421 в електронній формі, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 15 700,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 24-40 том 1).

Пунктом 2.3 договору встановлено, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 15 700,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 06 березня 2022 року.

Згідно пунктів 3.6, 3.7 договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу.

Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за вибором Позичальника кожен окремий Транш за цим Договором може надаватися Позичальнику в наступний спосіб: 5.1.1. шляхом ініціювання Кредитодавцем безготівкового перерахування суми Кредиту на банківський рахунок Позичальника, за реквізитами Платіжної картки НОМЕР_3, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб, Кредитодавець відповідальності не несе.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 на момент укладення цього Договору Сторони дійшли згоди, що сума Кредиту за всіма наданими Траншами має бути повернена Кредитодавцю не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду кредитування - 06 березня 2022 року, а саме не пізніше ніж через 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

Дата повернення Кредиту, що вказана в п. 7.1. Договору, переноситься, а вказаний строк кредитування продовжується при настанні наступних відкладальних обставин:

7.2.1. у разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування, зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту кожен раз переносяться на нову дату закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахувану відповідно до правил цього Договору;

7.2.2. у разі якщо Позичальник продовжує користуватись Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування, зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

Згідно пунктів 8.3, 8.4, 8.5.1 договору за умови якщо Позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості Кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору, то зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку Кредиту що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним (далі - Базова процентна ставка).

Зобов`язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.

Якщо Позичальник здійснить повернення всієї суми отриманого Кредиту до закінчення строку Дисконтного періоду, то зобов`язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом будуть визначається за процентною ставкою 266,45 (двісті шістдесят шість цілих сорок п`ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,73 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка).

Пунктами 14.1, 14.2 договору передбачено, що невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора MNV77XR2, відправленого 04 лютого 2022 року о 13:22:26, введеного 04 лютого 2022 року о 13:22:57 (а.с. 40, 56 том 1).

З паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 235372421 від 04 лютого 2022 року вбачається, що тип кредиту - кредитна лінія на суму 100 - 22 000,00 грн. Строк кредитування - 1-65 днів з можливістю продовження строку. Мета отримання кредиту - на споживчі цілі. Спосіб та строк надання кредиту - цілодобово (24/7) шляхом переказу грошових коштів позичальнику після заповнення заявки на сайті www.moneyveo.ua або в мобільному додатку, або за допомогою іншого програмного забезпечення з доступом до інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця (особистого кабінету позичальника) в строк від 1 хвилини до 3-х днів. Процентна ставка, процентів річних: дисконтна 3,65%-722,7%, індивідуальна 361,35%-722,7%, базова 722,7%; тип процентної ставки - фіксована. Реальна річна процентна ставка, процентів річних - 649%. Інформація зберігає чинність та є актуальною до 09 лютого 2022 року (а.с. 21-23 том 1).

На підтвердження перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання умов вказаного кредитного договору на картку № НОМЕР_1, вказану у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 04 лютого 2022 року (а.с. 55 том 1), грошових коштів у розмірі 15 700,00 грн, надано копію платіжного доручення № f45c53f1-58dc-4efd-b016-0fa8baf934e5 від 04 лютого 2022 року (а.с. 81 том 1) та електронне повідомлення АТ «Таскомбанк» від 08 серпня 2024 року № 3980/47.7.-БТ щодо підтвердження переказів коштів (а.с. 84-86 том 1).

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір) пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 87-98 том 1).

У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору, та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.2).

Відповідно до додаткових угод № 19, № 26, № 27, № 31, № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2019 року, від 31 грудня 2020 року, від 31 грудня 2021 року, від 31 грудня 2022 року, від 31 грудня 2023 року, укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», сторони виклали договір у новій редакції, а також домовилися продовжити строк дії договору до 31 грудня 2020 року, в подальшому до 31 грудня 2021 року, а потім до 31 грудня 2022 року, 31 грудня 2023 року, 31 грудня 2024 року (а.с. 99-114 том 1).

Як вбачається з витягу з реєстру прав вимоги № 176 від 10 травня 2022 року на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за № 562 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 235372421 від 04 лютого 2022 року, загальна заборгованість 15 547,99 грн, з яких тіло кредиту 15 007,59 грн, проценти - 540,40 грн (а.с. 115-117 том 1).

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», станом на 10 травня 2022 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 235372421 від 04 лютого 2022 року в розмірі 15 547,99 грн, з яких тіло кредиту 15 007,59 грн, проценти - 540,40 грн. На погашення тіла кредиту зараховано 692,41 грн, процентів - 3 410,36 грн (а.с. 146-147 том 1).

Відступлення 10 травня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за кредитним договором № 235372421 від 04 лютого 2022 року, укладеного з ОСОБА_1 , згідно договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року також підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 235372421/ФК від 02 жовтня 2024 року (а.с. 164 том 1).

Надалі між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (п. 2.1. Договору) (а.с. 118-126 том 1).

Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 30 жовтня 2023 року до договору факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», за № 1317 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 235372421 від 04 лютого 2022 року, загальна заборгованість 21 081,53 грн, з яких 15 007,59 грн - за тілом кредиту, 6073,94 грн - за процентами (а.с. 127-130 том 1).

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс», станом на 30 жовтня 2023 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 235372421 від 04 лютого 2022 року в розмірі 21 081,53 грн, з яких тіло кредиту 15 007.59 грн, проценти - 6073.94 грн (а.с. 143-144 том 1).

Згідно договору факторингу № 3009/24 від 30 вересня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників. Перелік боржників зазначено в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком №1 (п. 1.1 Договору) (а.с. 131-141 том 1).

Відповідно до реєстру боржників від 30 вересня 2024 року до договору факторингу № 3009/24 від 30 вересня 2024 року, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», за № 523 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 235372421 від 04 лютого 2022 року, загальна заборгованість 21 081,53 грн, з яких тіло кредиту - 15 007,59 грн, проценти - 6073,94 грн. Також 30 вересня 2024 року між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 3009/24 (а.с. 142-145 том 1).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З договору № 235372421, укладеного ОСОБА_1 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідач уклав електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У справі, що розглядається, позивачем зазначено, що право вимоги до відповідача ОСОБА_1 переходило тричі: від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал».

Як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).

Додатковими угодами до договору факторингу № 28/1118-01, укладеними між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», продовжено строк дії договору загалом до 31 грудня 2024 року.

Отже, строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року був неодноразово продовжений, та договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 від 04 лютого 2022 року був укладений в межах строку його дії.

Як вбачається з витягу з реєстру прав вимоги № 176 від 10 травня 2022 року на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за № 562 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 235372421 від 04 лютого 2022 року, загальна заборгованість 15 547,99 грн.

Таким чином, право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 10 травня 2022 року відповідно до підписаного сторонами реєстру прав вимоги № 176, та договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року на момент переходу права вимоги був чинним.

Надалі між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року. Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 30 жовтня 2023 року до вказаного договору факторингу за № 1317 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 235372421 від 04 лютого 2022 року, загальна заборгованість 21 081,53 грн.

У подальшому між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 3009/24 від 30 вересня 2024 року. Відповідно до реєстру боржників від 30 вересня 2024 року до вказаного договору за № 523 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 235372421 від 04 лютого 2022 року, загальна заборгованість 21 081,53 грн.

При цьому, умовами договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та наступних договорів факторингу не було передбачено, що права грошової вимоги вважаються відступленими в день отримання клієнтом в повному обсязі оплати за такими договорами.

Колегія суддів звертає увагу, що умовами укладених договорів факторингу передбачено перехід права вимоги з моменту підписання реєстру права вимоги, та не пов`язано перехід з оплатою за договором факторингу, проведення якої відтерміновано на визначений договором строк.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі укладених договорів факторингу та реєстрів прав вимоги, а тому до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором від 04 лютого 2022 року № 235372421, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 січня 2026 року у справі № 727/2790/25 у подібному спорі за позовом ТОВ «ФК «ЕЙС».

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання первісним кредитором умов кредитного договору про надання кредитних коштів відповідачу.

На підтвердження надання кредитних коштів позивач надав копію платіжного доручення, з якого вбачається, що на виконання кредитного договору № 235372421 від 04 лютого 2022 року кредитором здійснено переказ коштів у розмірі 15 700,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , отримувачем зазначений ОСОБА_1 (а.с. 81 том 1).

Згідно електронного повідомлення від 08 серпня 2024 року АТ «Таскомбанк» підтверджує здійснення переказу коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с. 84-85 том 1). Отже, вищевказане платіжне доручення виконано.

Саме такий номер картки вказано у кредитному договорі № 235372421 від 04 лютого 2022 року, підписаному відповідачем (п. 5.1.1). Тобто відповідний переказ було здійснено на рахунок, зазначений боржником у змісті кредитного договору.

На вказану обставину суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Юніт Капітал» надало виписку з особового рахунку за Кредитним договором № 235372421, згідно якої заборгованість ОСОБА_1 складає 21 081,53 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 15 007,59 грн, заборгованість за процентами 6073,94 грн (а.с. 150 том 1).

Між тим, щодо суми заборгованості, що підлягає стягненню, судова колегія виходить з такого.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 15 700,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 06 березня 2022 року.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 на момент укладення цього Договору Сторони дійшли згоди, що сума Кредиту за всіма наданими Траншами має бути повернена Кредитодавцю не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду кредитування - 06 березня 2022 року, а саме не пізніше ніж через 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником.

Дата повернення Кредиту, що вказана в п. 7.1. Договору, переноситься, а вказаний строк кредитування продовжується при настанні наступних відкладальних обставин:

7.2.2. у разі якщо Позичальник продовжує користуватись Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування, зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаний висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження №4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Як вбачається з розрахунків заборгованості, що містяться у матеріалах справи, ОСОБА_1 нараховувались відсотки за користування кредитом у розмірі, що неодноразово змінювався: у період з 04 лютого 2022 року по 03 березня 2022 року у розмірі по 114,61 грн на день (0,73% від суми кредиту), 04 березня 2022 року списано 802,27 грн процентів, 08 березня 2022 року нараховано 577,76 грн процентів, з 11 по 30 квітня 2022 року проценти нараховувались по 10,51 грн на день, з 01 по 15 травня 2022 року - по 33,02 грн на день, з 16 травня 2022 року по 03 липня 2022 року по 109,56 грн на день (0,73% від суми кредиту). На погашення тіла кредиту зараховано 692,41 грн, процентів - 3 410,36 грн (а.с. 146-147 том 1).

Водночас, за відсутності доказів, що відповідачем в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку дії дисконтного періоду, строк виконання зобов`язання згідно пункту 7.2.2 договору у повному обсязі настав 04 червня 2022 року (90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду 06 березня 2022 року).

Станом на вказану дату заборгованість за тілом кредиту становила 15 007,59 грн заборгованість за процентами складала 2896,70 грн, а всього 17 904,29 грн.

Надалі відсотки за користування кредитом продовжували нараховуватись кредитором поза межами строку кредитування.

Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України, а тому відповідні вимоги задоволенню не підлягають.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Однак, таких вимог позивач у справі не заявив.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру відсоткової ставки за кожен день прострочення та періоду кредитування, позивачем доведено суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором у загальному розмірі 17 904,29 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15 007,59 грн та зі сплати нарахованих відсотків в межах строку кредитування станом на 04 червня 2022 року в розмірі 2896,70 грн.

Даних про те, що відповідач у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором погасив, матеріали справи не містять.

Оскільки суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскаржуване рішення суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову ТОВ «Юніт Капітал» та стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором № 235372421 від 04 лютого 2022 року в сумі 17 904,29 грн.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

При зверненні до суду з позовом ТОВ Юніт Капітал» сплачено 2422,40 грн судового збору, за подання апеляційної скарги 3633,60 грн (а.с. 2 том 1, а.с. 46 том 2).

Зважаючи на те, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» задоволено частково, на 84,9%, судові витрати у розмірі 5 141,54 грн ((2422,40 + 3633,60) х 84,9%) підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал».

Крім того, ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

Матеріали справи свідчать про те, що інтереси ТОВ «Юніт Капітал» представляв адвокат Адвокатського бюро «Тараненко та партнери» Тараненко А.І. на підставі договору про надання правничої допомоги № 0110/24 від 01 жовтня 2024 року і додаткової угоди № 6 до нього від 01 жовтня 2024 року, а також довіреності від 02 жовтня 2024 року (а.с. 151-158, 161 том 1).

Як вбачається з акту прийому-передачі наданих послуг від 01 жовтня 2024 року, адвокатським бюро надано ТОВ «Юніт Капітал» наступні послуги: складання позовної заяви до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 235372421 від 04 лютого 2022 року протягом 2 годин вартістю 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи протягом 1 години вартістю 500,00 грн, надання усної консультації стосовно складання позовної заяви протягом 1 години вартістю 500,00 грн, загалом вартістю 6000,00 грн (а.с. 159 том 1).

Згідно вимог статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

З урахуванням складності та категорії справи (стягнення заборгованості за кредитним договором), обсягу доказів, складання позовної заяви не потребувало від професійного адвоката значних зусиль та витрат часу. Послуги з усної консультації при складанні позовної заяви та ознайомлення з матеріалами справи фактично охоплюються послугою зі складання позовної заяви. При цьому, колегія суддів бере також до уваги, що у провадженні адвоката перебувають аналогічні справи за позовами товариства до інших осіб, що передбачено додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги, тобто процесуальні документи у таких справах є типовими.

Враховуючи викладене, оскільки позов ТОВ «Юніт Капітал» задоволено частково, на 84,9%, з урахуванням принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, судова колегія дійшла висновку, що справедливим буде стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» у рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надану протягом розгляду справи судом першої інстанції, суми в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити частково.

Заочне рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 26 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (адреса: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4-А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №235372421 від 04 лютого 2022 року у розмірі 17 904 (сімнадцять тисяч дев`ятсот чотири) грн 29 коп, а також 5141 (п`ять тисяч сто сорок одна) грн 54 коп судового збору та 2000 (дві тисячі) грн 00 коп у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 16 березня 2026 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук