Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №630/1618/25 — Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/1618/25

Провадження № 3/630/5/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 березня 2026 рокум. Люботин

Суддя Люботинського міського суду Харківської області Малихін О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, яка надійшла з Відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області,про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Луганської області, громадянина України, українця, ідентифікаційний № НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , інші відомості суду невідомі,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 17 листопада 2025 року о 21-21 год. в м. Люботин, на вул. Дмитрівська, 17 керував автомобілем ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, хитка хода), та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки з використанням алкотестеру DRAGER ARLH 0158 та в медичному закладі КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» відмовився.

Захисником ОСОБА_1 – адвокатом Апазіді К.Ю. були подані письмові заперечення від 16 січня 2026 року, в яких він просив закрити провадження в справі з підстав відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Захисник вказав, що матеріали справи не підтверджують законність зупинки працівниками поліції автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , так як відсутні докази факту порушення водієм ПДР, який би відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давав поліцейським законну підставу для зупинки транспортного засобу. Тому усі дії працівників поліції після зупинки автомобіля були незаконними та ОСОБА_1 не зобов`язаний був їх виконувати. Як зазначив захисник, 17 листопада 2025 року інспектором СРПП відділення поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області Багметом М.О. була складена постанова ЕНА № 6173060 від 17 листопада 2025 року, про накладення адміністративне на підставі ч. 5 ст. 121 КУпАП стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу за порушення п. 2.3.в). ПДР, яке полягає у керуванні 17 листопада 2025 року о 21-53 год. в м. Люботин на вул. Дмитрівська, 17, автомобілем ВАЗ 21011, державний номер НОМЕР_2 , який обладнаний засобами пасивної безпеки, без пристебнутого паска безпеки. Після цього на ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 516091 від 17 листопада 2025 року за порушення вимог п. 2.5. ПДР, що передбачає відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Але не погоджуючись з винесеною постановою, ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з відповідним позовом з вимогою про скасування постанови ЕНА № 6173060 від 17 листопада 2025 року. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2025 року в справі № 935/12632/25 адміністративний позов ОСОБА_1 , пред`явлений до ГУНП в Харківській області, був задоволений та скасовано постанову ЕНА № 6173060 від 17 листопада 2025 року, а провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП закрито. В рішенні суд вказав, що відповідачем не був доведений факт правомірної зупинки транспортного засобу, як того вимагає ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», та факту вчинення адміністративного правопорушення, а надані працівниками поліції відеозаписи фіксують зовсім іншу подію, які відбулась в інший час. Отже працівники поліції безпідставно зупинили транспортний засіб ОСОБА_1 та незаконно вимагали пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Окремо в своїх запереченнях захисник Апазіді К.Ю. посилався на наявність у відеозаписах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, істотних розбіжностей у часі та необґрунтованих перерв у фіксації події, що ставить під сумнів їх повноту та достовірність. Так, на початку відеозапису ОСОБА_1 висловлює згоду на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, після чого відеозапис переривається. Але після поновлення відеозапису фіксується протилежна поведінка ОСОБА_1 , який відмовляється від проходження огляду. Тому відсутність частини відеозапису, на якому зафіксовані події, які могли змінити позицію ОСОБА_1 , свідчать про порушення поліцейським Інструкції МВС № 1026 щодо безперервної відеофіксації службових дій. Можливо в цей період, який не охоплюється відеозаписом, поліцейський здійснив тиск на ОСОБА_1 . Це зумовлює неможливість використання відеозаписів як належних і допустимих доказів в розумінні ст. 251 КУпАП. Виходячи з принципу презумпції невинуватості, в справі відсутні безумовні та беззаперечні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відмова водія виконати незаконну вимогу поліцейського не тягне за собою відповідальності.

В судовому засіданні захисник Апазіді К.Ю. подані раніше заперечення підтримав та просив закрити провадження в справі.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило. Відповідно до ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за умови, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, справу може бути розглянуто під час відсутності цієї особи.

Суд, вислухавши пояснення захисника Апазіді К.Ю., дослідивши матеріали справи та відеозаписи, приходить до висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні з огляду на таке.

Протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 516091 від 17 листопада 2025 року зафіксовано керування ОСОБА_1 17 листопада 2025 року о 21-21 год. в м. Люботин на вул. Дмитрівська, 17, транспортним засобом – автомобілем ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота.

Така ознака алкогольного сп`яніння відповідає ознакам, які визначені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

На представленому до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписі зафіксовані ті обставини, що 17 листопада 2025 року о 22-20 год. по вулиці рухається автомобіль поліції, а на зустріч рухається автомобіль ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_2 , якому поліцейські, які перебувають в салоні службового автомобіля, подають вимогу про зупинку з використанням проблискових маячків синього і червоного кольору. На відеозаписі видно, що за кермом автомобіля ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_2 , перебуває молодий чоловік та він не пристебнутий ременем безпеки під час керування автомобілем. Після зупинки автомобіль ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_2 , залишається стояти на місці, а його водій перебуває за кермом в салоні автомобіля. В цей же момент, о 22-21 год., до передньої двері водія підходить поліцейський, і подальша фіксації обставин події відбувається з використанням службової камери поліцейського. В момент, коли поліцейський підійшов до дверей автомобіля ВАЗ 21011, за кермом перебуває той самий водій, який не пристебнутий ременем безпеки під час керування автомобілем.

Отже, даний відеозапис підтверджує виникнення для поліцейського підстав зупинити транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , що відповідає положенню ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

В подальшому, як це зафіксовано на відеозаписі, поліцейський пропонує водію ОСОБА_1 вийти з автомобіля і продовжує спілкування з водієм на проїзній частині. Під час розмови поліцейський проголошує, що відчуває від водія запах алкоголю, та пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 відповідає, що такий огляд нічого не покаже, бо він вживає лише енергетичні напої та безалкогольне пиво. Далі поліцейський попереджає водія, що йому необхідно буде пройти відповідний огляд, але просить зачекати допоки він завершить перевірку його особи. Після цього у відеозаписі виникає перерва тривалістю 4 хвилини 30 секунд (запис завершується о 22 год. 21 хв. 42 сек.)

На наступному відеозаписі (розпочинається о 22 год. 26 хв. 13 сек. і завершується о 22 год. 28 хв. 02 сек.) поліцейський повторно проголошує для ОСОБА_1 про те, що у нього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, і пропонує водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що ОСОБА_1 відповідає відмовою, і одразу поліцейський пропонує пройти огляд в медичному закладі, але ОСОБА_1 знову відповідає відмовою. Після цього поліцейський попереджає ОСОБА_2 , що у такому випадку на нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення вимог п. 2.5. ПДР. На це ОСОБА_1 дає відповідь, яка свідчить про розуміння ним наслідків своєї поведінки.

Захисник Апазіді К.Ю. стверджував про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення, який надійшов до суду для розгляду щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, вимогам ст. 256 КУпАП з тих підстав, що час вчинення правопорушень не збігається з часом фіксації події правопорушення, зазначеному на відеозаписі з нагрудної відеокамери поліцейського та відео реєстратора, встановленого в службовому автомобілі поліції.

Але такі твердження суд розцінює як спробу скомпрометувати дії поліцейських та уникнути відповідальності за вчинене, та не приймає їх до уваги, оскільки вважає, що час вчинення правопорушення був вірно вказаний у протоколі про адміністративні правопорушення. Відмінність у зазначенні часу на відеозаписі, створеного з використанням технічних засобів відеозапису, яким було зафіксовано правопорушення, від реального часу, коли було вчинено і виявлено таке правопорушення, обумовлена зміною на території України відліку часу після сезонного переведення стрілок годинників на одну годину назад, що відбулось в ніч на 26 жовтня 2026 року.

Інші доводи захисника щодо порушення принципу безперервності відеофіксації службових дій хоча й знайшли своє підтвердження під час дослідження судом відеоматеріалів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, але суд не приймає їх до уваги, оскільки досліджений відеозапис підтверджує той факт, що водій ОСОБА_1 відповів відмовою на пропозицію поліцейського пройти огляд на місці зупинки або у медичному закладі, і цей факт зафіксований без перерви в часі. В даному випадку відсутність безперервної відеофіксації службової діяльності поліцейського від моменту зупинки транспортного засобу до завершення процедури складання матеріалів провадження про адміністративне правопорушення не свідчить про допущення порушень з боку поліцейського, оскільки КУпАП в діючій редакції не покладає на нього обов`язку застосовувати технічні засоби відеозапису провадження в справі про адміністративне правопорушення в цілому, а лише зобов`язує проводити огляд особи водія із застосуванням технічних засобів відеозапису.

На представлених відеозаписах також видно як поліцейський надає ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення для ознайомлення та можливості внесення до нього пояснень, а також проставлення власного підпису. Але ОСОБА_1 проявив бездіяльність та не скористався наданою йому можливістю реалізувати своє право на внесення до протоколу заперечень проти дій поліцейських чи процедури складання протоколу.

Крім того, захисник наполягав на тому, що висловлення поліцейським вимоги до водія ОСОБА_1 було незаконним з огляду на те, що поліцейським не доведено законність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Однак і з цими доводами суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Як вже було вказано вище, досліджені в справі відеозаписи підтверджують виникнення та існування події, яка вказувала на можливе порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху – це керування автомобілем, який обладнаний засобами пасивної безпеки, без пристебнутого паска безпеки, що й слугувало причиною зупинки поліцейським транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2025 року, ухваленим в справі № 953/12632/25, скасовано постанову ЕНА № 6173060 від 17 листопада 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. Але вказаним судовим рішенням не надана оцінка діям поліцейських та їх дії не були визнані незаконними. Від так скасування накладеного в справі про адміністративне правопорушення стягнення у виді штрафу не зумовлює незаконність дій поліцейського щодо висловлення водієві вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння після виявлення у водія ознак, які характерні для алкогольного сп`яніння.

Крім того, встановлені під час розгляду справи № 953/12632/25 за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Харківській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, не спростовують обставин зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , зафіксованих на відеозаписі, та обставин, які зумовити потребу у проведені огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

Підсумовуючи викладене вище, суд визнає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП – відмова особи, яка керує транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд при накладенні стягнення, керуючись ст.ст. 33-35 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя –

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17000 (Сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (Одержувач ГУК у Харківській області, код ЄДРПОУ 37874947, р/р UA168999980313020149000020001, Банк одержувача – Казначейство України, МФО 899998, код бюджетної класифікації 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) роки.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу – 34000 (Тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн. на користь держави (р/р: UA908999980313111256000026001, одержувач: ГУК у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк Казначейство України, код бюджетної класифікації 22030106).

Попередити ОСОБА_1 , що керування транспортними засобами протягом строку позбавлення права керування транспортними засобами може бути підставою притягнення до кримінальної відповідальності за невиконання постанови суду, що передбачено ч. 1 ст. 382 КК України.

Строк пред`явлення постанови до виконання – 3 місяці з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим апеляційної скарги до органу, який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Суддя О. О. Малихін