Вирок від 16 березня 2026 р. у справі №389/179/24 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Суд: Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період

Дата: 16 березня 2026 р.

Справа: №389/179/24

Суддя: Ябчик Н. М.

17.03.2026

ЄУН 389/179/24

Провадження №1-кп/389/9/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121020000122від 01.02.2023, по обвинуваченню

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Христофорівка Знам`янського району Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, працюючого ТДВ «Колос», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого:

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 скоївухилення від призову на військову службу під час мобілізації, за наступних обставин.

ОСОБА_4 будучи працівником Товариства з додатковою відповідальністю «КОЛОС» та перебуваючи на посаді завідувача ферми, 18.08.2022 отримав відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час строком до 18.02.2023

Згідно військового квитка № НОМЕР_1 ОСОБА_4 має військове звання молодший сержант та 02.10.1998 року наказом Знам`янського міськвійськомату зарахований в запас.

03.01.2023 ОСОБА_4 , самостійно, маючи відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, що надавала йому право на відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою АДРЕСА_3 , де йому було видано направлення на проходження медичного огляду військово - лікарською комісією.

В період з 03 по 04 січня 2023 року ОСОБА_4 проходив медичний огляд військово - лікарською комісією та за його результатами ОСОБА_4 визнаний придатним до проходження військової служби у Збройних Силах України, про що 04.01.2023 складено відповідну довідку №7/14.

04.01.2023 ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою АДРЕСА_3 , власноруч написав заяву про зняття відстрочки від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, що надавала йому право на відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, на підставі чого, на виконання Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», ОСОБА_4 оголошено зміст повістки про відправку та повідомлено про необхідність його прибуття на 08.00 год. 17.01.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою відправки до місця проходження служби, а також попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Після отримання повістки про відправку безпосередньо до місця проходження служби у ОСОБА_4 виник умисел на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Реалізуючи вказаний умисел, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, будучи, відповідно до довідки №7/14 від 04.01.2023, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_4 17.01.2023 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , без вагомих на те причин.

Продовжуючи реалізацію вказаного умислу, будучи, відповідно до довідки №7/14 від 04.01.2023, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним щодо настання кримінальної відповідальності за ухилення від призову на військову службу, почав ухилятись та переховуватись від працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уникнення призову на військову службу під час мобілізації.

Таким чином ОСОБА_4 всупереч вимогам ст.65 Конституції України, Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння і бажаючи їх настання, умисно, будучи відповідно до картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного, та довідки №7/14 від 04.01.2023 придатним за станом здоров`я до проходження військової служби, та належним чином попередженим про необхідність прибуття на 08.00 год. 17.01.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , для відправки до Збройних Сил України, також будучи при цьому повідомленим про кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних причин, не з`явився у вказаний час на відправку для проходження військової служби у лавах Збройних Сил України, та в подальшому ухилявся та переховувався від проходження військової служби, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.

Своїми умисними та протиправним діями ОСОБА_4 скоїв ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, тобто злочин, передбачений ст.336 КК України.

Під час розгляду кримінального провадження між прокурором та обвинуваченим укладено угоду про визнання винуватості від 16.03.2026 року, укладеної між прокурором та обвинуваченим за участю адвоката, відповідно до умов якої сторони угоди у кримінальному провадженні 12023121020000122 від 01.02.2023 відповідно до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ст.336 КК України, яка ніким не оспорюється. Зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, зокрема те, що ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення і зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому засіданні. При цьому, прокурор та обвинувачений між собою узгодили покарання, яке повинен понести обвинувачений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України у виді позбавлення зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, пов`язаних з призначенням зазначеного покарання, передбачених пунктами ч.1 ст.76 КК України.

Крім цього, угодою, роз`яснено обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання, що в разі невиконання угоди прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку, а умисне невиконання ОСОБА_4 умов угоди, буде підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить усі необхідні реквізити, визначені ст. 472 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , його адвокат та прокурор просили затвердити угоду, вказавши, щоостанню укладено добровільно, наслідки укладення угоди, передбачені ч.2 ст. 473, ч.4 ст. 474 КПК України їм роз`яснено та зрозуміло, крім того, ОСОБА_4 зазначив, що повністю визнає вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, вказаного у висунутому обвинуваченні згідно з обвинувальним актом, щиро кається у скоєному.

Прокурор зазначив, що угода відповідає вимогам КПК України та КК України.

Захисник в судовому засіданні вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши про те, що вона відповідає вимогам КПК України та КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є не тяжким злочином.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє права та наслідки укладення та затвердження відповідної угоди з прокурором, передбачені ч. 2 ст. 473 та ч. 4 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Прокурор також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

В судовому засіданні суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди та узгоджена між сторонами міра покарання відповідають вимогам КПК України і КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості. Разом з цим, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії не тяжких злочинів, особу винного ОСОБА_4 який позитивно характеризується, обставини, які пом`якшують покарання, до яких відносить визнання вини, каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне перерахування коштів на потреби ЗСУ в розмірі 30000 грн., має на утриманні матір похилого віку, дружину, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено, а тому узгоджене між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , покарання є необхіднім і достатнім для досягнення мети виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого між ним та прокурором покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_4 , і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Злочином матеріальної шкоди не завдано, потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.

У кримінальному провадженні витрати на залучення експерта відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 370, 372, 373, 374, 376, 469, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16.03.2026 року між прокурором Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у кримінальному провадженні 12023121020000122 від 01.02.2023 року.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 ( три) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Відповіднодо ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду через Знам"янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, ч. 6, ч. 7 ст. 474 КПК України, у тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору

Суддя Знам`янського

міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua