Вирок від 15 березня 2026 р. у справі №183/7127/14 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7127/14

№ 1-кп/183/571/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у закритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014040350003558 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Рогань Харківського району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором ТОВ «Вера», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України,

за участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_3

законного представника потерпілого ОСОБА_7

в с т а н о в и в:

14 вересня 2014 року близько 10 години 30 хвилин ОСОБА_3 на власному автомобілі марки Volkswagen Touareg, державний номер НОМЕР_1 , рухався в напрямку с. Багате Новомосковського району Дніпропетровської області.

Під час руху за вищевказаним маршрутом ОСОБА_3 звернув з траси «Сімферополь-Харків» на вулицю Запорізьку м. Перещепино Новомосковського району Дніпропетровської області та біля магазину «Насіння» по вул. Запорізькій, 2а, побачив раніше йому незнайому неповнолітню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка чекала попутного транспорту, з метою доїхати додому до с. Багате Новомосковського району. ОСОБА_3 зупинився біля неповнолітньої ОСОБА_8 , з метою підвезти її додому до с. Багате Новомосковського району Дніпропетровської області.

Під час руху в напрямку с. Багате Новомосковського району Дніпропетровської області у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на задоволення статевої пристрасті природнім способом з неповнолітньою ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, 14 вересня 2014 року близько 10 години 45 хвилин, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що ОСОБА_8 являється неповнолітньою, з`їхав на автомобілі з автодороги Перещепине - Багате у напрямку посадки, яка знаходиться приблизно в 80 метрах від знаку населеного пункту «Багате», де зупинив автомобіль.

Далі, ОСОБА_3 , запропонував неповнолітній ОСОБА_8 вступити з нею в статевий зв`язок, на що остання погодилась та сама зняла з себе одяг.

Після чого ОСОБА_9 вступив з неповнолітньою ОСОБА_8 у статевий зв`язок природнім способом.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заперечує події, які зазначені в обвинувальному акті. Він пояснив, що підвозив дівчину, вона направлялась до свого села Багате, по дорозі вони розмовляли, вона розповідала йому про свою сім`ю та те, що вона ще школярка. Потім він зупинив своє машину біля лісосмуги, та запропонував роздягнутися, на що потерпіла добровільно погодилась. Зазначив, що у них відбувся статевий акт, але сім`явиверження не відбулось. Насильницьких дій з його боку не було, жодних погроз в її сторону також. Після чого, вона одяглась і він довіз її туди куди вона сама попросила.

Допитана під час попереднього судового розгляду потерпіла ОСОБА_8 не розкрила механізм вчинення злочинних дій ОСОБА_3 та їх взаємного розташування, причин, з яких не могла покинути автомобіль ОСОБА_3 , не навела. Враховуючи смерть потерпілої ОСОБА_8 , на теперішній час усунути суперечності та неповноту у її показаннях неможливо.

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, що не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду.

В судовому засідання були досліджені докази сторони обвинувачення, а саме:

- показаннях свідка ОСОБА_10 про те, що він працює на станції шиномонтажу в м. Перещепине. У 2014 році до нього на роботу приїжджали працівники поліції, на планшеті показували автомобіль «Фольксваген», який він опізнав, оскільки цей автомобіль періодично обслуговується на їх шиномонтажу, водія автомобіля він знав лише в обличчя, його анкетних даних не знає;

- показаннях свідка ОСОБА_11 про те, що візуально знає ОСОБА_8 та її матір, як осіб, які періодично продають продукти харчування на ринку в м. Перещепине, що розташований неподалік від магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », та знаходиться по АДРЕСА_3 , власником якого він є. У 2014 році до нього приїжджали працівники поліції, разом вони переглядали відеозапис з камер відеоспостереження, що встановлені над входом в магазин, та бачили, як ОСОБА_8 сідала в автомобіль чорного кольору;

- витягу з ЄРДР № 12014040350003558 відповідно до якого 14.09.2014 року за заявою ОСОБА_12 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України. Згідно фабули 14.09.2014 року приблизно об 11 годині 30 хвилин, поблизу Багате в лісосмузі невідомий чоловік в автомобілі чорного кольору, вступив у статеві зносини з неповнолітньою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- рапорту чергового Перещепинського МВМ ОСОБА_13 про те, що 14.09.2014 року до Перещепинського МВМ звернулася ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка повідомила про те, що 14.09.2014 року об 11 годині 30 хвилин невідомий чоловік в легковому автомобілі чорного кольору, зґвалтував її дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, прийнятого 14.09.2014 року о 14.00 годині в м. Перещепине від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідності до якого остання просила притягнути до відповідальності невідому їй особу, яка 14.09.2014 року приблизно об 11.00 годині, знаходячись в посадці біля с. Багате, насильницьким способом зґвалтувала її природнім шляхом;

- протоколу огляду місця події від 14.09.2014 року, складеного в період часу з 17 години 15 хвилин до 17 години 30 хвилин старшим слідчим Новомосковського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_14 , в присутності понятих, за участю спеціаліста ОСОБА_15 , за участю ОСОБА_8 та фототаблицями до протоколу. Об`єктом огляду являється ділянка місцевості, яка знаходиться приблизно в 5-ти кілометрах від знаку населеного пункту «Багате». Вказана ділянка місцевості містить сліди від протектору автомобіля у вигляді прим`ятої рослинності. На місці огляду нічого не вилучалося;

- протоколу огляду місця події від 14.09.2014 року, складеного в період часу з 17 години 45 хвилин до 18.00 години старшим слідчим Новомосковського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_14 , в присутності понятих, за участю спеціаліста ОСОБА_15 , за участю ОСОБА_8 та фототаблицями до протоколу. Об`єктом огляду являється ділянка місцевості, яка розташована приблизно в 5-ти кілометрах від автодороги Перещепине - Багате - Керносівка. На вказаній ділянці місцевості міститься з`їзд на ґрунтову дорогу та веде до с. Багате. В ході огляду нічого не вилучалося;

- протоколу огляду місця події від 14.09.2014 року, складеного в період часу з 19 години 15 хвилин до 19 години 30 хвилин старшим слідчим Новомосковського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_14 , в присутності понятих, за участю спеціаліста ОСОБА_15 , та фототаблицями до протоколу. Об`єктом огляду являється магазин під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розташований в АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено, що над вхідними дверима в кутку мається камера відеоспостереження;

- протоколу огляду місця події від 14.09.2014 року та фототаблицями до нього, складеного в м.Новомосковську слідчим СВ Новомосковського МВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_16 в період часу з 20.00 години по 21 годину 08 хвилин, за участю спеціаліста ОСОБА_15 . Об`єктом огляду є автомобіль Фольцваген Туарег чорного кольору, НОМЕР_1 , який знаходиться на вул. М.Головко в м. Новомосковську. Видимих пошкоджень автомобіль не має. На задньому сидінні автомобіля з лівої сторони знаходяться речі, а саме рушник рожевого кольору, на якому маються плями червоно-бурого кольору, біля рушника лежить туалетний папір, біля якого мається шматок зім`ятий, на якому маються плями червоно-бурого кольору. В ході огляду було вилучено рушник рожевий та шматок паперу з речовиною бурого кольору. Автомобіль було оброблено дактилоскопічним порошком, в ході обробки було виявлено сліди рук на передніх та задніх правих дверях, які вилучені до Новомосковського МВ. Ключі та паспорт реєстрації були вилучені до Новомосковського МВ;

- протоколі огляду місця події від 14.08.2014 року, складеного в м. Новомосковську слідчим СВ Новомосковського МВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_16 в період часу з 21 години 50 хвилин по 21 годину 59 хвилин, за участю потерпілої ОСОБА_8 в присутності законного представника ОСОБА_12 . Об`єктом огляду є речі, які добровільно видала ОСОБА_12 в кабінеті 314 Новомосковського СВ по вул. М.Головко в м. Новомосковську, а саме плавки хб чорного кольору жіночі, джинси голубого кольору жіночі, футболка бірюзового кольору жіноча, на якій мається малюнок дівчини з крилами. На плавках чорного кольору мається плями червоно-бурого кольору. Речі було вилучено в поліетиленові пакети, направлено до Новомосковського МВ;

- протоколі огляду місця події від 14.09.2014 року, складеного в м. Новомосковську слідчим СВ Новомосковського МВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_16 в період часу з 21 години 30 хвилин по 21 годину 40 хвилин, за участю потерпілої ОСОБА_8 . Об`єктом огляду являється жіноча сумка, добровільно видана ОСОБА_8 , виготовлена зі штучної шкіри, яка вилучена до Новомосковського МВ;

- протоколі пред`явлення особи для впізнання, проведеного в м. Новомосковську слідчим СВ Новомосковського МВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_14 в період часу з 21 години 50 хвилин по 21 годину 55 хвилин, за участю потерпілої ОСОБА_8 , в ході якого ОСОБА_8 в присутності матері ОСОБА_12 , впізнала ОСОБА_3 , як чоловіка, що зґвалтував її біля с.Багате по одягу, тілобудові, формі обличчя;

- висновку судово-медичної експертизи № 10/С/Е ОСОБА_3 , проведеної на підставі постанови слідчого Новомосковського МВ ОСОБА_14 від 14.09.2013 року, у відповідності до якої будь-яких тілесних ушкоджень на тілі та статевих органах обстежуваного, при зовнішньому огляді ОСОБА_3 не виявлено. Судово-цитологічним дослідженням в мазках-відбитках, змиві зі статевого члену та зрізах лобкового волосся ОСОБА_3 , наявності крові не визначено, клітини піхвового епітелію та особи жіночої генетичної статі не виявлено;

- висновку судово-медичної експертизи № 9/С/Е ОСОБА_8 , проведеної на підставі постанови слідчого Новомосковського МВ ОСОБА_14 від 14.09.2013 року, у відповідності до якої тілесні ушкодження у виді вогнищевого крововиливу та розриву на слизовій оболонці присінка піхви частково з розповсюдженням на задню спайку, неповного розриву дівочої пліви, у своїй сукупності, відносяться до легкого ступеню тяжкості, виникли від дії тупого твердого предмету, яким міг бути статевий член у напруженому стані, за давністю утворення можуть відповідати даті події, вказані у постанові та потерпілою. На момент огляду обстежувана досягла статевої зрілості. Дівоча пліва у обстежуваної порушена частково (відповідно до 6-ти годинам умовного циферблату годинника має неповний розрив довжиною біля 0,2 см, який не доходить до основи пліви), однак її будова дозволяє скоєння статевого акту без повного порушення її цілісності. При судово-імунологічному дослідженні мазків та марлевого тампону з вмістом піхви ОСОБА_8 - в мазках, надісланих на дослідження предметних стеклах і в мазку, виготовленому з вирізок із марлевого тампону з вмістом піхви, сперматозоїди не знайдені. При додатковому дослідженні тампону з вмістом її піхви, за допомого експрес-тесту, наявність сім`яної рідини в слідах на ньому не встановлено;

- висновку судово-медичного дослідження зразка крові підозрюваного ОСОБА_3 № 485-к, проведеного відділенням судово-медичної імунології КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», у відповідності до якої кров підозрюваного ОСОБА_3 належить до групи 0 з ізогемаглютеніннами анти-А і анти-В, за ізосерологічною системою АВ0;

- висновку судово-медичного дослідження зразка крові ОСОБА_8 № 484-к, проведеного відділенням судово-медичної імунології КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», у відповідності до якої кров ОСОБА_8 належить до групи В з ізогемаглютенінами анти-А, за ізосерологічною системою АВ0;

- висновку судово-медичної експертизи жіночої сумки № 896, проведеного відділенням судово-медичної імунології КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», у відповідності до якого в результаті серологічного дослідження поту в об`єктах № 11,12 на ручках сумки, виявлені антигени В і Н. Походження поту в зазначених об`єктах можливе від особи групи В з ізогемаглютенінами анти-А і супутнім антигеном Н за ізосерологічною системою АВ0, такою могла бути потерпіла ОСОБА_8 . Крім того не виключається можливість домішку поту в об`єктах № 11,12 і від підозрюваного ОСОБА_3 , так як один із виявлених антигенів, а саме антиген Н, відповідає його груповій характеристиці;

- висновку судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту рук ОСОБА_3 № 652, проведеного відділенням судово-медичної імунології КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи «ДОР», у відповідності до якого в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_3 наявність крові не встановлено, виявлено клітини поверхневого шару епідермісу, які не придатні для дослідження, також не виявлено і клітини піхвового епітелію;

- висновку судово-медичної експертизи фрагменту паперу № 897, проведеного відділенням судово-медичної імунології КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», у відповідності до якого в результаті серологічного дослідження крові в об`єктах № 1,2,3 на фрагменті паперу виявлені антигени В і Н. Отриманий результат дослідження не виключає можливість походження слідів крові від однієї особи групи В з ізогемаглютенінами анти-А і супутнім антигеном Н, або вона може бути змішаною від щонайменше двох осіб, крові яких властиві антигени В і Н. З урахуванням групових приналежності крові потерпілої та підозрюваного, не виключається можливість походження крові в зазначених об`єктах від потерпілої ОСОБА_8 . Крім того, не виключається можливість домішку крові в об`єктах № 1,2,3 від підозрюваного ОСОБА_3 , так як один із виявлених антигенів, а саме антиген Н, є властивим для його крові;

- висновку судово-медичної експертизи трусів ОСОБА_8 № 895, проведеного відділенням судово-медичної імунології КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», у відповідності до якого в слідах на трусах встановлена наявність крові і сперми. В результаті серологічного дослідження крові в об`єкті № 1 на трусах виявлені антигени В і Н і ізогемаглютенін анти-А. Походження крові в зазначених об`єктах можливе від особи групи В з ізогемаглютенінами анти-А і супутнім антигеном Н, за ізосерологічною системою АВ0, такою особою вірогідніше є ОСОБА_8 . Крім того, не виключається можливість домішку крові в об`єкті № 1 і від підозрюваного ОСОБА_3 , так як один із виявлених антигенів, а саме антиген Н, є властивим для його крові. При дослідженні сперми в об`єкті № 1 на трусах ОСОБА_8 виявлений антиген Н , походження якого не виключається від чоловіка з групою 0 з ізогемаглютенінами анти-А і анти-В незалежно від категорії видільництва. Такою особою міг бути ОСОБА_3 груповій характеристиці якого властивий антиген Н;

- висновку судово-медичної експертизи штанів, футболки ОСОБА_8 № 898, проведеного відділенням судово-медичної імунології КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», у відповідності до якого на штанах, які належать ОСОБА_8 і на футболці встановлена наявність крові. При визначенні видової приналежності крові в об`єктах № 1,2,7 виявлений білок крові людини. В об`єкті № 2 встановлена наявність сперми. В результаті серологічного дослідження об`єктів №№ 1,2 на штанах і № 7 на футболці виявлені антигени В і Н. Походження крові в зазначених об`єктах можливе від особи групи В з ізогемаглютенінами анти-А і супутнім антигеном Н, за ізосерологічною системою АВ0, такою особою вірогідніше є ОСОБА_8 . Крім того, не виключається можливість домішку крові в об`єктах № 1,2,7 і від підозрюваного ОСОБА_3 , так як один із виявлених антигенів, а саме антиген Н, є властивим для його крові. При дослідженні сперми в об`єкті № 2 на штанах ОСОБА_8 виявлений антиген Н , походження якого не виключається від чоловіка з групою 0 з ізогемаглютенінами анти-А і анти-В незалежно від категорії видільництва. Такою особою міг бути ОСОБА_3 груповій характеристиці якого властивий антиген Н;

- висновку судово-медичної експертизи рушника № 899, проведеного відділенням судово-медичної імунології КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», у відповідності до якого на рушнику встановлена наявність крові, виявлений білок крові людини. В результаті серологічного дослідження об`єктів №№ 1-8 на рушнику виявлені антигени В і Н. Отриманий результат дослідження не виключає можливість походження слідів крові від однієї особи групи В з ізогемаглютеніном Анти-А і супутнім антигеном Н, або вона може бути змішаною від щонайменше двох осіб, крові яких властиві антигени ОСОБА_17 . З урахуванням групової приналежності крові потерпілої і підозрюваного, не виключається походження крові в зазначених об`єктах потерпілої ОСОБА_8 . Крім того, не виключається можливість домішку крові в об`єктах № 1-8 і від підозрюваного ОСОБА_3 , так як один із виявлених антигенів, а саме антиген Н, є властивим для його крові;

- висновку судово-медичної експертизи трусів, штанів та футболки, які належать ОСОБА_3 № 679, проведеного відділенням судово-медичної імунології КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР», у відповідності до якого в деяких слідах на трусах встановлена наявність крові, в частині слідів на футболці (об`єкти №№ 5,6) знайдені клітини піхвового епітелію і виявлений білок людини. На трусах (об`єкти №№ 1-3), в інших слідах на футболці (об`єкти №№ 4,7), на штанах (об`єкти №№ 8-10) клітини піхвового епітелію не знайдені. Статеву належність крові та трусах визначити не представилось можливим через недостатню кількість, придатних для статево специфічного диференціювання, їх формених елементів та значне бактеріальне забруднення препаратів. При серологічному дослідженні крові на трусах (об`єкт № 2) виявлені антигени В і Н ізосерологічної системи АВ0. При визначенні клітин піхвового епітелію на футболці (об`єкти № 5,6) виявлений антиген В системи АВ0. Враховуючи результати цитологічного та серологічного досліджень, можливо припустити, що кров на трусах, які належать ОСОБА_3 могла походити від особи (осіб) групи крові В з ізогемаглютиніном анти -А з вмістом супутнього антигену Н. такою особою в даному випадку є потерпіла ОСОБА_8 , враховуючи групову характеристику її крові. Однак в результаті змішування у вищезазначених слідах на трусах не можна виключити можливість домішку крові особи групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0. Клітини піхвового епітелію на футболці підозрюваного ОСОБА_3 могли походити від жінки групи В з ізогемаглютиніном анти-А, якою в даному випадку є потерпіла ОСОБА_8 , враховуючи групову характеристику її крові і дані кольпоцитологічного дослідження;

- висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_8 № 9/С/Е/Д, проведеної на підставі постанови слідчого Новомосковського МВ ОСОБА_14 від 14.09.2013 року, у відповідності до якої тілесні ушкодження у виді вогнищевого крововиливу та розриву на слизовій оболонці присінка піхви частково з розповсюдженням на задню спайку, неповного розриву дівочої пліви, виникли від дії тупого твердого предмету, яким міг бути статевий член у напруженому стані, або не виключається, від дії пальців рук.

Суд, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності, за наслідками повного, всебічного та неупередженого судового розгляду, дійшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено вчинення обвинуваченим дій, а саме статевих зносин із потерпілою зі застосуванням фізичного насильства, з дотриманням стандарту доведення «поза розумним сумнівом».

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України - зґвалтування полягає у статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи. Суб`єктивна сторона зґвалтування характеризується прямим умислом.

Об`єктивна сторона зґвалтування за ст.152 КК України полягає у статевих зносинах, які поєднуються із: 1) застосуванням фізичного насильства; 2) погрозою його застосування (воля потерпілої особи пригнічується) або 3) з використанням безпорадного стану потерпілої особи (воля потерпілої особи ігнорується).

Перелік неправомірних дій, якими обумовлюється факт зґвалтування, є вичерпним. Тому дії особи, яка домоглася згоди особи протилежної статі на статеві зносини в інший спосіб, наприклад, шляхом настирливих пропозицій вступити у статеві зносини або шляхом обману чи зловживання довірою (освідчення у коханні, завідомо неправдива обіцянка укласти шлюб, сплатити за сексуальну послугу тощо) не можуть кваліфікуватись за статтею 152 КК України.

Фізичне насильство при зґвалтуванні - це зовнішній негативний вплив на організм потерпілої особи або на її фізичну свободу, вчинений з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи або приведення її у безпорадний стан. Такий вплив може виражатись у нанесенні ударів, побоїв, заподіянні тілесних ушкоджень, здавлюванні дихальних шляхів, триманні рук або ніг, обмеженні або позбавленні особистої волі, уведенні в організм потерпілої особи проти її волі наркотичних засобів, психотропних, отруйних, сильнодіючих речовин тощо.

Погрозою застосування фізичного насильства як способу подолання чи попередження опору потерпілої особи слід вважати залякування її застосуванням такого насильства до неї і (або) до іншої людини, доля якої потерпілій не байдужа (родича, близької особи), яке може полягати у висловлюваннях, жестах, демонструванні зброї або предметів, що можуть бути використані для нанесення тілесних ушкоджень, предметів, що імітують зброю, які потерпіла особа сприймає за справжню зброю, чи інших діях.

Погроза застосування фізичного насильства повинна сприйматися потерпілою особою як реальна, тобто у неї має скластись враження, що у разі, якщо вона протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, цю погрозу буде реалізовано.

Визначення характеру статевих зносин як зґвалтування у переважних випадках залежать від суб`єктивного ставлення потерпілої до цього.

Тому, для правильного визначення дій винної особи як зґвалтування, належить ретельно перевіряти пояснення потерпілої з цього приводу.

Між тим, добровільні статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, утворюють склад злочину, передбаченого статтею 155 КК України, у разі, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала або припускала), що потерпіла особа не досягла статевої зрілості, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати.

Досліджені під час судового розгляду вказаного кримінального провадження докази в їх сукупності не спростовують версію обвинуваченого ОСОБА_3 щодо обставин статевих зносин між ним та ОСОБА_8 за добровільної згоди останньої. Відсутність тілесних ушкоджень на тілі обвинуваченого та потерпілої (окрім тих, що отримані внаслідок статевого акту) свідчать про відсутність опору з боку ОСОБА_8 , що в свою чергу свідчить про те, що обвинувачений та потерпіла вступили в добровільні статеві зносини.

Таким чином, зміна правової кваліфікації дій обвинуваченого у даному кримінальному провадженні узгоджується з наведеними вимогами законодавства, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155 КК України є нетяжким злочином на відміну від злочину, передбаченим ч. 3 ст. 152 КК України, який відносять до особливо тяжкого злочину.

Крім того, зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду. Так у своїй постанові від 26.03.2024 року ККС ВС у справі № 679/199/21 зазначив, що суд зобов`язаний надати правову оцінку і кваліфікувати їх за відповідним положенням кримінального закону. Зміна кваліфікації судом не свідчить про порушення права на захист.

Завданням суду є оцінка доказів, наданих стороною обвинувачення на доведення пред`явленого нею обвинувачення. Якщо сторона обвинувачення не довела один або кілька елементів злочину, у якому обвинувачувалась особа, однак інші обставини, доведені стороною обвинувачення, свідчать про наявність в діянні іншого складу злочину, суд зобов`язаний надати правову оцінку таким обставинам і кваліфікувати їх за відповідним положенням кримінального закону. Така зміна кваліфікації не свідчить про порушення права на захист, якщо обставини, які дали суду підставі для кваліфікації злочину, були предметом судового розгляду і сторона захисту знала про них і мала можливість їх спростовувати.

Крім того, у постанові від 08.04.2024 ККС ВС у справі № 192/1505/21 зазначено правову позицію, про те, що наявності підстав суд зобов`язаний змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення в аспекті застосування положень ч. 3 ст. 337 КПК.

Кваліфікацією кримінальних правопорушень судом є встановлення і юридичне закріплення в постановленому рішенні точної відповідності ознак вчиненого суспільно небезпечного діяння ознакам складу правопорушення, визначеного в нормі закону про кримінальну відповідальність, поєднане (у разі необхідності) з відмежуванням кримінальних правопорушень одне від одного та від діянь, що не є кримінальними правопорушеннями.

Зміна кримінально-правової кваліфікації судом може виражатися у зміні юридичної оцінки встановлених фактичних обставин, тобто у зміні формули кваліфікації формулювання обвинувачення.

КПК не визначає окремих підстав зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення місцевим судом. Очевидно, ними можуть бути лише загальні підстави зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, які обумовлені положеннями ч. 1 ст. 2 КК, і за наявності таких підстав суд зобов`язаний змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення в аспекті застосування положень ч. 3 ст. 337 КПК.

Отже, встановлені обставини, які підтверджуються дослідженими судом доказами, підтверджують, що обвинувачений здійснив статевий акт з неповнолітньою потерпілою 14 вересня 2014 року у зазначеному в обвинуваченні місці. При цьому судом встановлено, що стороною обвинувачення не доведено під час судового розгляду вчинення дій сексуального характеру без добровільної згоди потерпілої.

Оцінивши усі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого слід вірно кваліфікувати за ч. 1 ст. 155 КК України, а саме як вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, офіційно працевлаштований, раніше не судимий, свою вину у статевих зносинах з неповнолітньою за її добровільною згодою визнав.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає - щире каяття.

При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, визначеному у санкції ч. 1 ст. 155 КК України.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

У випадку постановлення обвинувального вироку, суд повинен звільнити особу від покарання, відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 КК України, на підставах, передбачених ст. 49 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_3 , а саме за ч. 1 ст. 155 КК України вчинено 14 вересня 2014, тобто з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло понад 5 років.

Пункт 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", передбачає, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Таке звільнення є обов`язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 ККУкраїни.

Матеріали справи свідчать, що під час здійснення цього кримінального провадження ОСОБА_3 не вчиняв дій, які могли бути кваліфікованими, як ухилення від слідства або суду, тобто, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності не переривався.

Відтак, ОСОБА_3 підлягає звільненню від призначеного покарання за ч. 1 ст. 155 КК України, відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 КК України, на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу, що узгоджується з Постановою Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року, справа № 735/1121/20, провадження № 13-26кс22 (п. 43).

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який було обрано 16.09.2014 року ОСОБА_3 втратив свою силу 16.11.2014 року.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 155 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, визначених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_12 про відшкодування майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням залишити без розгляду.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

-автомобіль марки «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - вважати повернутим законному володільцю;

-жіночу сумку чорного кольору (квитанція №244), штани голубого кольору, футболку бірюзового (квитанція №245), рушник (квитанція №243), зразки крові ОСОБА_3 (квитанція №252), зразки мікрочасток з правої руки та нігтьові зрізи з лівої руки ОСОБА_3 (квитанція №253), фрагменти паперу, вилученого в ході огляду автомобіля марки «Volkswagen Touareg», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (квитанція №254), носильні речі ОСОБА_3 , зразок крові потерпілої ОСОБА_8 , (квитанція №261), труси чорні (квитанція №260), які зберігаються в камері речових доказів Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити ОСОБА_3 та прокурору негайно.

Суддя ОСОБА_1