Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №711/708/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/248/26 Справа № 711/708/26 Категорія: ст. 173 КУпАП Головуючий у І інстанції Комплєктова Т. О. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю особи яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову Придніпровського райсуду м. Черкаси від 16.02.2026 р., якою

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Золотоноша Черкаської обл., громадянина України, пенсіонера, не одруженого, людина з інвалідністю 3 групи, проживає АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 173 КУпАП та на нього накладено адмінстягнення у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 119 грн., стягнуто судовий збір в розмірі 665,6 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду першої інстанції, 29.12.2025 р. о 13:45 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , намагався відкрити гараж шляхом пошкодження замку вхідних воріт за допомогою електроболгарки, чим вчинив адмінправопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі в зв`язку з відсутністю складу адмінправопорушення в його діях.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про його вину послався фактично лише на протокол про адмінправопорушення, розглянув справу за його відсутності, хоча він надав суду клопотання про відкладення розгляду оскільки хворів. Крім того, наголошує, що суд не звернув уваги на відсутність обов`язкової ознаки дрібного хуліганства - нецензурної лайки, образливого чіпляння, порушення громадського порядку, а тому вважає, що матеріалами не доведено хуліганського мотиву.

Фактичні обставини стосуються можливого майнового конфлікту, що не утворює складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Суд зазначив, що його дії були вчинені «без будь-якого приводу», однак хуліганський мотив не може презюмуватися та повинен бути доведеним належними доказами, яких у справі немає.

Судом неповно з`ясовані обставини справ, а саме правовий статус гаража, наявність правовстановлюючих документів, характер правовідносин між сторонами, що свідчить про порушення вимог ст. 280 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити по викладених мотивах, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адмінправопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адмінправопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адмінправопорушення на розгляд громадської організації, трудовому колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об`єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеня підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 280 КУпАП.

Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

З об`єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб`єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.

Об`єктом адмінправопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері. Обов`язковою ознакою обэєктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.

Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Громадське місце є публічним, знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Склад адмінправопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП, є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття. При цьому імперативною складовою наявності в діях особи адмінправопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є те, що дії особи повинні порушувати громадський порядок і спокій громадян.

Відповідно до змісту протоколу про адмінправопорушення серії ВАД 473658 від 16.01.2026 р., 29.12.2025 р. о 13:45 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , намагався відкрити гараж шляхом пошкодження замку вхідних воріт за допомогою електроболгарки. На переконання посадової особи, яка склала протокол, такими діями ОСОБА_1 вчинив адмінправопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Справа про адмінправопорушення розглядається та вирішується судом виключно в межах протоколу про адмінправопорушення.

З урахуванням того, що протокол про адмінправопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, апеляційний суд вважає, що складений стосовно ОСОБА_1 протокол не може бути визнаний належним та достатнім доказом наявності в його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації, особистих образ, не може свідчити про вчинення дрібного хуліганства, в розумінні вимог ст. 173 КУпАП.

Викладені обставини, на переконання апеляційного суду, ставлять під сумнів дії працівників поліції в частині правомірності притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності.

Суд першої інстанції не звернув уваги на істотні недоліки та порушення при складанні працівниками поліції протоколу про адмінправопорушення, не дав їм належної правової оцінки, не допитав учасників та поклав їх письмові пояснення в обґрунтування висновку про вчинення особою дрібного хуліганства.

Апеляційний суд звертає увагу, що в протоколі про адмінправопорушення фактично не розкрита об`єктивна сторона правопорушення, зокрема у ньому не встановлено факту порушення громадського порядку та спокою громадян (дрібне хуліганство), хоча це прямо випливає з диспозиції ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду за відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, апеляційному суду пояснив, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі, тому він не мав можливості надати свої пояснення стосовно дійсних обставин та подій, не згоден з правовою кваліфікацією його дій в постанові суду, вважає, що в його діях взагалі відсутні ознаки дрібного хуліганства, можливо є ознаки псування (пошкодження) громадського майна, а не особистого.

Жодних доказів на підтвердження мотиву вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме порушення громадського порядку з хуліганських мотивів, нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, матеріали справи не містять.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що у справі відсутні дані, які б характеризували об`єктивну і суб`єктивну сторони адмінправопорушення, за вчинення якого ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності, не наведено їх і в постанові суду, тому що ОСОБА_1 заперечував вчинення ним протиправних дій, а саме - дрібного хуліганства, його пояснення суд належним чином не перевірив і в постанові суду не наведено даних на їх спростування.

У даній справі для встановлення істини та оцінки дій ОСОБА_1 (при доведеності факту вчинення таких дій) має значення мотив такої поведінки, але ні пояснення ОСОБА_2 ( а. пр. 4, 5), ні пояснення ОСОБА_3 (а. пр. 14) таких даних не містять.

Всі зазначені обставини ні органом поліції, ні судом, всупереч вимогам ст. ст. 245, 280 КУпАП, перевірені не були, що свідчить про незабезпечення всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції формально підійшов до розгляду справи, допустив неповноту судового розгляду, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та ухвалення оскаржуваної постанови.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адмінправопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є недоведеним, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних на припущеннях.

Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст. ст. 245, 252 та 280 КУпАП, не встановив всі фактичні обставини справи та всі обов`язкові ознаки складу адмінправопорушення та прийняв помилкове рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому постанова суду підлягає скасуванню, а апеляція задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Придніпровського райсуду м. Черкаси від 16.02.2026 р. стосовно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.