Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №554/3359/24 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/3359/24 Номер провадження 22-ц/814/1008/26Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В. М. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Ванда А.М.,

з участю позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їх представника - адвоката Листопад Н.А., представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гриценка Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , поданою в його інтересах представником - адвокатом Гриценком Борисом Миколайовичем,

на рішення Шевченківського районного суду м.Полтави від 26 вересня 2025 року, постановлене суддею Бугрієм В.М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Полтавської територіальної громади в особі Полтавської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Бардінова Вікторія Володимирівна, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання права власності у порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

02.04.2024 позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд із указаним позовом, у якому просили визнати за ними право власності за кожним по частині в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 на спадкове майно: квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; житловий будинок АДРЕСА_3 ; земельну ділянку з кадастровим номером 5324281407:07:001:0040, площею 1300,00 кв.м, за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, с.Коломак, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд; земельну ділянку з кадастровим номером 5324281497:07:001:0041, площею 2388,00 кв.м, за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, с.Коломак, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарчих будівель і споруд.

В обґрунтування вимог позивачі указували, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , після смерті якої відкрилася спадщина на указане спадкове майно, яку прийняв її чоловік ОСОБА_7 , який постійно проживав зі спадкодавцем та був зареєстрований за місцем відкриття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер. Після смерті ОСОБА_7 спадщину прийняли позивачі: його син ОСОБА_1 та брат померлого ОСОБА_2 , який на підставі договору про зміну черговості одержання права на спадкування, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Бардіновою В.В. за р.№142, закликається до спадкування, як спадкоємець першої черги. Указаним приватним нотаріусом відкрита спадкова справа за №74/2021.

Постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Бардіновою В.В. №15/02-31 від 18.01.2024 та №19/02/-31 від 23.01.2024 позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно із підстав відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Вказували, що відповідач ОСОБА_3 , племінник померлої ОСОБА_6 , привласнив частину рухомого майна спадкодавців та правовстановлюючі документи на спадкове майно, що і стало причиною відмови нотаріуса видати свідоцтво про право власності на спадкове майно.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 16.09.2024 залучено Полтавську територіальну громаду в особі Полтавської міської ради у якості співвідповідача у даній справі./а.с.23 т.2/

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 28.10.2024 залучено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якості третіх осіб./а.с.112 т.2/

Рішенням Шевченківського районного суду м.Полтави від 26.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Полтавської територіальної громади в особі Полтавської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Бардінова Вікторія Володимирівна, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування, - задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємцями за законом першої черги, після смерті ОСОБА_8 , право власності по 1/2 частині за кожним на:

- квартиру АДРЕСА_1 ;

- квартиру АДРЕСА_2 ;

- житловий будинок АДРЕСА_3 ;

- земельну ділянку з кадастровим номером 5324281407:07:001:0040, площею 1300,00 кв.м, за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, село Коломак, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд;

- земельну ділянку з кадастровим номером 5324281497:07:001:0041, площею 2388,00 кв.м, за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, село Коломак, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарчих будівель і споруд.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 15 140,00 грн.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що нотаріус не може видати свідоцтва про право на спадщину без подання правовстановлюючих документів на спадкове майно, зареєстрованих у встановленому законом порядку, бо ці документи перебувають у відповідача. Оскільки існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який має застосовуватися у даній справі.

Із рішенням районного суду не погодився відповідач ОСОБА_3 , в інтересах якого його представник - адвокат Гриценко Б.М., та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, стягнути із позивачів на його, відповідача, користь судові витрати по оплаті судового збору в сумі 8 644,64 грн за подання апеляційної скарги та 30 000,00 грн (по 15 000,00 грн із кожного позивача) витрат по оплаті витрат на правничу допомогу.

Вважає, що оскільки він, ОСОБА_3 , не перебував у родинних відносинах із спадкодавцем ОСОБА_7 , тому не є його спадкоємцем, як і не закликався до спадкування після смерті ОСОБА_6 , а тому є неналежним відповідачем по справі. Наведене, із огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, сформовану у справі №523/9076/16-ц від 17.04.2018, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Звертає увагу, що суд першої інстанції не врахував наявну у позивачів можливість оформити право спадкування у нотаріуса на підставі дублікатів правовстановлюючих документів, копії яких надані до позову; причини не одержання ними дублікатів документів не перевірялися, натомість суд шляхом постановлення відповідних ухвал одержав всі правовстановлюючі документи. Викладене, на думку відповідача, вказує на відсутність належної перевірки винятковості судового способу оформлення спадщини. Отже, позов є передчасним.

Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, сформовану у справі №759/19779/18 від 10.11.2021, зазначає, що у справах про визнання спадкового права відповідачем мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, або орган місцевого самоврядування, якщо таких немає.

Указує на відсутність нотаріальної відмови позивачам щодо частини спадкового майна- земельної ділянки та відсутності відмови позивачу ОСОБА_8 в отриманні свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 та частини житлового будинку АДРЕСА_3 .

Вважає, що позивачами не конкретизовані порушені права та дії відповідача ОСОБА_3 , тоді як посилання на те, що відповідач утримує оригінали документів, - спростовуються наявними у позивачів копіями та є не доведеними. Відтак, маючи копії правовстановлюючих документів щодо нерухомого майна позивачі не вжили жодних дій щодо отримання дублікатів цих документів та ними не надано жодного доказу складності чи неможливості їх отримання.

Оскільки визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, коли спадкоємець об`єктивно позбавлений можливості отримати свідоцтво у нотаріуса (зокрема, неможливо відносити правовстановлюючі документи/отримати дублікати), суд першої інстанції не перевірив таких обставин та не навів мотивів заперечень відповідача проти позову, викладених у відзиві, чим порушив вимоги статей 12, 13, 81, 89, 263 ЦПК України.

Не погоджується із покладенням судового збору на одного відповідача. При цьому звертає увагу, що частина позовних вимог, а саме, щодо визнання права на автомобіль та причіп, залишена без розгляду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13.11.2025 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 18.11.2025.

10.12.2025 до апеляційного суду надійшов відзив позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на апеляційну скаргу, в якому вони заперечили її доводи, просили залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Наполягають на тому, що відповідач ОСОБА_3 таємно заволодів усіма правовстановлюючими документами на нерухоме та рухоме майно спадкодавця; за його заявою від 24.01.2022 про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його тітки ОСОБА_6 заведена спадкова справа. У цій заяві він підтвердив про наявність усіх правовстановлюючих документів на спадкове майно, в тому числі свідоцтво про смерть, дублікат якого вони, позивачі, вимушені були отримувати. Доводять про неможливість одержання дублікатів усіх правовстановлюючих документів.

У суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Гриценко Б.М. доводи апеляційної скарги підтримав наполягав на її задоволенні.

Позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник - адвокат Листопад Н.А. проти задоволення апеляційної скарги заперечили з підстав, викладених у відзиві на неї.

Інші учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилися, що з огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ./а.с.47 т.2/

Після її смерті залишилося спадкове майно:

1) квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 28,9 кв.м, що належала їй на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 10.12.1997 відділом приватизації заводу «Електромотор»/а.с.18, 33-34 т.1/;

2) житловий будинок АДРЕСА_4 ) із господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 153,2 кв.м, який належав ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 22.11.2006, посвідченого Решетилівською державною нотаріальною конторою, реєстровий номер 3971/а.с.22 т.1/;

3) земельна ділянка з кадастровим номером 5324281407:07:001:0040, площа земельної ділянки 1300,00 кв.м, за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, село Коломак, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, на підставі державного Акту на право приватної власності на землю серії ЯЛ №696636 від 27.07.2011/а.с.20-21 т.1/;

4) земельна ділянка кадастровий номер 5324281497:07:001:0041, площа земельної ділянки 2388,00 кв.м, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарчих будівель і споруд, на підставі державного Акту на право приватної власності на землю серії ЯЛ №748955 від 25.01.2012/а.с.20-21 т.1/

21.12.2021 приватним нотаріусом Полтавського МНО Бардіновою В.В. відкрита спадкова справа №74/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 на підставі заяви ОСОБА_1 , оскільки чоловік спадкодавця та відповідно його, заявника, батько ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не встигши прийняти спадщину після смерті дружини./а.с.42 т.2/

Після смерті ОСОБА_8 заяви про прийняття спадщини подали син померлого: ОСОБА_1 та брат померлого - ОСОБА_2 , який на підставі договору про зміну черговості одержання права на спадкування, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Бардіновою В.В. за р.№1424, закликаний до спадкування за законом як спадкоємець першої черги./а.с.9, 19, 28 т.1/

На підставі поданих позивачами заяв приватним нотаріусом ПМНО Бардіновою В.В. 10.12.2021 заведена спадкова справа №72/2021./а.с.83-137 т.1/

Крім того, заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 подали: 21.12.2021- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - сестра спадкодавиці - ОСОБА_5 та племінник ОСОБА_3 (син ОСОБА_3 , брата спадкодавиці, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ). На підставі їх заяв приватним нотаріусом ПМНО Бардіновою В.В. заведена спадкова справа №74/2021. У цій же спадковій справі наявна претензія ОСОБА_9 від 09.05.2022 до спадкоємців ОСОБА_6 на суму 40 000,00 євро./а.с.62-80 т.2/

До спадкового майна після смерті ОСОБА_8 , крім майна, успадкованого ним після смерті дружини ОСОБА_6 , увійшла квартира АДРЕСА_1 , житловою площею 26,0 кв.м, що належала йому на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2003, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М. по р.№3675. Також у спадкову масу входив автомобіль VOLKSVAGEN CADDY, 2007 року випуску, № НОМЕР_2 та напівпричіп ПР ЛЕВ 183131, 2012 року випуску, № НОМЕР_3 ./а.с.31-33 т.160 т.1/

Постановою приватного нотаріуса Бардінової В.В. вих. №15/02-31 від 18.01.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_8 - квартиру АДРЕСА_1 , житловий будинок по АДРЕСА_5 . Відмовляючи у вчиненні нотаріальної дії, приватний нотаріус зазначила, що заявниками не подані правовстановлюючі документи щодо належності вказаного майна спадкодавцю ОСОБА_8 /а.с.10-12, 134-135 т.1/

Іншою постановою цього ж приватного нотаріуса вих№19/02-31 від 23.01.2024 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_2 та житлового будинку АДРЕСА_4 ) з господарськими будівлями та спорудами після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , оскільки не подані правовстановлюючі документи на спадкове майно. /а.с.13 т.1/

05.07.2024 приватним нотаріусом Бардіновою В.В. видані спадкоємцям ОСОБА_8 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на автомобіль та причіп відповідно за р.№ №№707,710, у зв`язку з чим позивачі зменшили позовні вимоги на вказане майно./а.с.99-101 т.2/

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з підстав доведеності позовних вимог та необхідності застосування такого судового захисту як визнання права власності на все спадкове майно, оскільки позивачі не мають можливості оформити спадкові права у нотаріуса у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкові об`єкти нерухомості.

Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками в повному обсязі, з огляду на таке.

Стосовно доведення права позивачів на спадкування за законом першої черги, колегія суддів ураховує наступне

За змістом статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім справа на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців (стаття 1276 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1259 ЦК України черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини.

Із огляду на встановлені судом фактичні обставини та викладені норми спадкового права, позивачі є спадкоємцями за законом першої черги на спадщину, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , яку не встиг прийняти її чоловік ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право якого на спадкування перейшло в порядку спадкової трансмісії, а також на спадкове майно, що належало останньому особисто.

Стосовно визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку, колегія суддів ураховує наступне

Відповідно до частин першої, другої статті 66 Закону України «Про нотаріат» на майно, що переходить у порядку спадкування до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, видається свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини, крім випадків, встановлених Цивільним кодексом України.

Статтею 67 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Підпункт 4.18. пункту 4 глави 10 розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій передбачає, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна.

Відповідно до п.п.1.1., 1.2. пункту 1, пункту 2 глави 22 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат утраченого або зіпсованого документа.

Дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, можуть бути видані за письмовою заявою правонаступників/спадкоємців осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а також виконавця заповіту та на запит нотаріуса, яким заведено спадкову справу. У цьому разі нотаріусу, крім свідоцтва про смерть таких осіб, подаються документи, які підтверджують їх родинні стосунки (свідоцтво виконавця заповіту). Дублікат іпотечного договору може бути виданий за письмовою заявою іпотекодержателя за іпотечним договором.

До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом, дублікат утраченого або зіпсованого документа видається нотаріусом за місцем його зберігання.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 містить роз`яснення, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (абзаци 2, 3 пункт 23 цієї постанови).

Отже, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду Судовий, сформованою у справі №910/3009/18 від 22.09.2020, захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тобто спосіб захисту має бути дієвим (ефективним), а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

Завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом або захисту порушеного права в інший спосіб. Тобто вирішення справи в суді має на меті, зокрема, вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору у іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.

Із матеріалів справи убачається, що позивачі звернулися в суд з позовом про визнання за ними права власності на все спадкове майно поза визначеним законом порядком оформлення спадкових прав у нотаріуса. При цьому, пославшись на викрадення правовстановлюючих документів щодо спадкових об`єктів нерухомості відповідачем ОСОБА_3 , будь-яких належних і допустимих доказів як цих обставин, так і обставин неможливості одержання дублікатів таких документів у компетентних органах (органах, які видавали ці правовстановлюючі документи на ім`я спадкодавця) відносно усіх спадкових об`єктів вони не надали.

Між тим внесення до ЄДРДР заяви спадкоємців першої черги про викрадення документів спадкоємцем наступної черги немає ніякого доказового значення при вирішенні заявлених позовних вимог про визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку.

При цьому колегія суддів не погоджується з доводами відповідача ОСОБА_3 про неналежність його, як відповідача у справі, оскільки він, подаючи нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті тітки - ОСОБА_6 , заявив про своє право спадкувати, як і інший спадкоємець другої черги - ОСОБА_5 , а тому доводи апеляційної скарги щодо неналежності його як відповідача у цій справі - є безпідставними та апеляційним судом відхиляються.

Вирішуючи позов щодо визнання за позивачами права власності на спадкове майно, апеляційний суд приходить до висновку, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині визнання за ними в рівних частках права на належні ОСОБА_6 земельні ділянки, оскільки державні акти на ці об`єкти втрачені та відновленню (видачі дублікату) не підлягають, так як законодавством їх видача не передбачена.

Доведеність належності цих об`єктів нерухомості спадкодавцю ОСОБА_6 підтверджується наданими суду доказами.

Зокрема, Решетилівська міська рада листом від 11.10.2024 №01-43/4045 повідомила суд першої інстанції щодо неможливості виконання ухвали про витребування доказів, указавши, що відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 5324281407:07:001:0040 суб`єкт права власності на земельну ділянку - ОСОБА_6 , документ, що посвідчує право - Державний акт серія ЯЛ номер 696636 від 27.07.2011. Відносно земельної ділянки з кадастровим номером 5324281407:07:001:0041 суб`єкт права власності - ОСОБА_6 , документ, що посвідчує право - Державний акт серія ЯЛ номер 748955 від 25.01.2012. Із початку 2013 року видача державних актів на право власності на землю не здійснюється, а право власності на земельні ділянки реєструється у новоствореному Реєстрі прав на нерухоме майно./а.с.103 т.2/

Відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, викладеній у повідомленні №9-16-0.63-808/2-25 від 26.02.2025, згідно «Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі» до 01.01.2013 внесено запис про реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №696636 від 27.07.2011 за №532420001000317 на ім`я ОСОБА_6 , загальною площею 0,1300 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки №5324281407:07:001:0040. Запис про реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №748955 від 25.01.2012 за №532520001000984 загальною площею 0,2388 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки 5324281407:07:001:0041 - не виявлено. До вказаної письмової інформації ГУ Держгеокадастру у Полтавській області додало Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, які підтверджують зазначену інформацію./а.с.186-187, 188-199 т.2/

Отже, викладене підтверджує належність спадкодавцю ОСОБА_6 на праві власності вказаних двох земельних ділянок та неможливість одержання дублікатів державних актів, які із введенням в дію Державного реєстру прав на нерухоме майно - не видаються, а відсутність реєстрації права ОСОБА_6 у вказаному реєстрі перешкоджає оформленню спадкових прав позивачів на ці земельні ділянки у позасудовому порядку.

Також колегія суддів ураховує, що у позивачів відсутня можливість оформлення у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на спадкову квартиру АДРЕСА_2 . Указана квартира належала ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації житла «Електромотор» 10.12.1997, що підтверджується його копією, посвідченою ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», яке на той час здійснювало реєстрацію відповідного права./а.с.202 т.2/ Орган приватизації припинив своє існування унаслідок перетворення заводу «Електромотор» у ВАТ «Електромотор». Згідно із повідомленням останнього надати вказане свідоцтво неможливо, а житловий фонд був переданий до комунальної власності міста. Із рішення про передачу неможливо встановити, чи передані та якому саме органу документи щодо приватизації житлового фонду заводу. За таких обставин колегія суддів вважає можливим визнати за спадкоємцями право на вказану квартиру, яка входить до спадкової маси спадкодавця ОСОБА_8 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 .

Щодо інших об`єктів спадкування, то апеляційний суд звертає увагу, що матеріали спадкової справи, копія якої долучена до цивільної справи, не містять запитів нотаріуса, вчинених відповідно до названих вимог Порядку вчинення нотаріальних дій, до компетентних нотаріальних органів щодо видачі дублікатів правовстановлюючих документів на спадкове майно, оригінали яких втрачені. Зокрема, щодо дублікату договору купівлі-продажу, посвідченого 22.11.2006 Решетилівською державною нотаріальною конторою, про набуття спадкодавцем ОСОБА_6 права власності на житловий будинок у АДРЕСА_3 ; щодо дублікату договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Колотіловим О.М.

Натомість надані на запит суду першої інстанції до матеріалів справи копії зазначених договорів вказують на те, що ці правовстановлюючі документи можуть і повинні бути відновлені шляхом видачі їх дублікатів вказаними нотаріальними органами (нотаріальною конторою та приватним нотаріусом), які є підставою для оформлення права на спадщину в нотаріальному, а не судовому порядку.

Тому в частині позовних вимог про визнання права власності на житловий будинок у АДРЕСА_3 , і на квартиру АДРЕСА_1 апеляційний суд відмовляє, як і в частині позовних вимог до Полтавської міської ради, як представника органу територіальної громади.

Стосовно розподілу судових витрат, колегія суддів ураховує наступне

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Представництво інтересів відповідача ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції забезпечувалося адвокатом Гриценком Б.М., яким заявлено до стягнення правничі витрати у загальному розмірі 30 000,00 грн, із кожного з позивачів по 15 000,00 грн.

Між тим, колегія суддів дійшла висновку, що такий розмір стягнення не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом правничих послуг, які обмежуються складанням процесуальних документів та не потребують значних витрат у часі, а також участю в одному судовому засіданні. Тоді як відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду у справі №127/9918/14-ц.

Отже, з огляду на рівень складності справи та реальності правничих витрат, з позивачів на користь відповідача підлягають стягненню правничі витрати, понесені ним в суді апеляційної інстанції по 3000,00 грн із кожного. В іншій частині стягнення слід відмовити з підстав їх невідповідності критерію пропорційності у цивільному судочинстві.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, пропорційно задоволеним вимогам, які склали 29%, шляхом взаємозаліку із витратами відповідача в суді апеляційної інстанції, з позивачів на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги по 870,54 грн судового збору із кожного.

Враховуючи викладене, колегія судді дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення районного суду скасуванню, із постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.367, 376, ст.ст.381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану в його інтересах представником - адвокатом Гриценком Борисом Миколайовичем, - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Полтави від 26 вересня 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині вимог до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом першої черги після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , по /1/2 частині за кожним на:

- квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 28,9 кв.м.;

- земельну ділянку з кадастровим номером 5324281407:07:001:0040 загальною площею 0,1300 га за адресою: Полтавська область, Решетилівський район, с.Коломак, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд;

- земельну ділянку з кадастровим номером 5324281497:07:001:0041, загальною площею 0,2388 га за адресою: Полтавська область Решетилівський район, с.Коломак, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарчих будівель і споруд.

В іншій частині позовних вимог до ОСОБА_3 та в частині позовних вимог до Полтавської міської ради, як представника органу територіальної громади, - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 по 870,54 грн судового збору та по 3 000,00 грн витрат на правову допомогу, а всього по 3 870,54 грн, із кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16.03.2026.

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак