Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №527/1158/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/1158/25 Номер провадження 22-ц/814/767/26Головуючий у 1-й інстанції Свістєльнік Ю. М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Лобова О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Молодчин Володимир Петрович, на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 27 серпня 2025 року у справі за позовом Виконавчого комітету Глобинської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування місцем для розташування реклами -

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2025 року Виконавчий комітет Глобинської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування місцем для розташування реклами.

В обґрунтування позову зазначено, що 22 червня 2018 року Виконавчим комітетом Глобинської міської ради було прийнято рішення №153 «Про продовження терміну дії дозволу, виданого ФОП ОСОБА_1 на розміщення зовнішньої реклами в м. Глобине на перехресті вулиць Гагаріна та Мічуріна».

25 червня 2018 року між Виконавчим комітетом Глобинської міської ради та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір №29 на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами.

Відповідачу у 2021 році було надано розрахунок плати за користування місцем розташування рекламного засобу в м. Глобине на перехресті вул. Гагаріна і Мічуріна на суму 7322,40 грн за рік, у 2022 році на суму 7993,62 грн за рік і у 2023 році на суму 8176,68 грн за рік. Відповідачем жодної оплати за вказані періоди не здійснено.

Наявність заборгованості у відповідача також підтверджується результатами перевірки Східним офісом Держаудитслужби Державної аудиторської служби України (Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області) окремих питань фінансово-господарської діяльності Виконавчого комітету Глобинської міської ради, за результатами якої був складений акт від 28 жовтня 2024 року № №201620-28/51 «ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Виконавчого комітету Глобинської міської ради за період з 01 січня 2021 року по 31 липня 2024 року».

Таким чином, внаслідок неналежного виконання умов договору утворилась заборгованість за користування місцем для розташування реклами в розмірі 23492,70 грн.

Виконавчим комітетом Глобинської міської ради було подано позов до Господарського суду Полтавської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 23492,70 грн. 30 січня 2025 року Господарським судом Полтавської області було винесено ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, у зв`язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 станом на 28 січня 2025 року припинив свою підприємницьку діяльність на підставі власного рішення, про що здійснено запис - 14.01.2020, номер запису 25610060004002532.

Вказав, що припинення підприємницької діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження такої діяльності, та не змінює строків, порядку виконання таких зобов`язань. На день подачі позовної заяви за відповідачем наявна заборгованість.

Враховуючи те, що відповідач добровільно наявну заборгованість не погасив, позивач звернувся із даним позовом до суду та прохав стягнути з відповідача на користь Виконавчого комітету Глобинської міської ради грошові кошти у розмірі 23492,70 грн, а також судовий збір.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 27 серпня 2025 року позов Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування місцем для розташування реклами задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області заборгованість за користування місцем для розташування реклами в розмірі 23492,70 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Позиції учасників справи

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 27 серпня 2025 року не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохав суд скасувати оскаржуване рішення місцевого суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, зроблені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні висновки є такими, що не відповідають обставинам справи, а саме воно прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.

Так, суд першої інстанції проігнорував подану представником відповідача заяву про застосування позовної давності.

Крім того, заявлені позовні вимоги є безпідставними з огляду на те, що з 14 січня 2020 року відповідач припинив підприємницьку діяльність, а відповідно і будь-які зобов`язання перед позивачем як ФОП.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Щодо розгляду справи без виклику сторін

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що ціна позову становить 23492,70 грн та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7, та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Встановлені обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що згідно дозволу №1-13 від 02 липня 2013 року ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на розташування рекламного засобу в м. Глобине по вул. Гагаріна, в районі перехрестя з вул. Мічуріна, а саме щита для розміщення реклами 2х3 м висотою 4,4 м (а.с.9).

25 червня 2018 року між Виконавчим комітетом Глобинської міської ради та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір №29 на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами (а.с.6-7).

Відповідно до пункту 8.5 договору термін дії договору з 04 липня 2018 року по 03 липня 2023 року.

Згідно з пунктом 4 договору визначено форму плати за користування місцем та порядок розрахунків.

Із наданого головним бухгалтером Виконавчого комітету Глобинської міської ради розрахунку, вбачається, що заборгованість по договору №29 від 25 червня 2018 року про право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами становить: за 2021 рік – 7322,00 грн, за 2022 рік – 7993,62 грн, за 2023 рік – 8176,68 грн (а.с. 19).

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30 січня 2025 року по справі № 917/179/25 було відмовлено у відкритті провадження за позовом Виконавчого комітету Глобинської міської ради до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 23492,70 грн у зв`язку з тим, що спір підлягає розгляду місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.

Позиція апеляційного суду

Щодо договірних відносин та строку їх дії

У статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої).

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За загальними умовами виконання зобов`язання, що містяться у статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша).

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з внесення плати за договором на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша). Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (частина друга).

Згідно з частиною першою статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому положення статті 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, у порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067, передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до пунктів 23, 24 Типових правил дозвіл надається строком на п`ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві. Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Так, 02 липня 2013 року на підставі рішення Виконавчого комітету Глобинської міської ради від 26 червня 2013 року №187 було видано дозвіл № НОМЕР_1 на розміщення зовнішньої реклами ФОП ОСОБА_1 строком дії з 04 липня 2013 року по 03 липня 2018 року.

25 червня 2018 року між Виконавчим комітетом Глобинської міської ради та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір №29 на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, умовами якого передбачено: обов`язок користувача своєчасно та в повному обсязі сплачувати суму за встановлений пріоритет або за розміщення зовнішньої реклами згідно з дозволом по розрахунковим тарифам, що діють на день сплати (пункт 3.4.3 договору); плата за користування місцем, що перебуває у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами, а також за встановлений пріоритет визначається на підставі тарифів, затверджених виконавчим комітетом Глобинської міської ради, згідно з розрахунком (пункт 4.1 договору); користувач щомісячно перераховує загальну суму плати (пункт 4.3 договору). Також вказано, що договір набуває чинність з моменту отримання користувачем пріоритету чи дозволу на розміщення зовнішньої реклами та діє до моменту закінчення терміну дії пріоритету чи дозволу (пункт 7.1 договору). Згідно пункту 8.5 договору термін дії договору: з 04 липня 2018 року по 03 липня 2023 року.

Позивачем здійснено розрахунок плати за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу в АДРЕСА_1 для ФОП ОСОБА_1 : на 2021 рік – 7322,40 грн, на 2022 рік – 7993,62 грн, на 2023 рік – 8176,68 грн (1 місяць – 681,39 грн).

Матеріали справи не містять в собі відомостей про сплату відповідачем плати за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу в м. Глобине на перехресті вул. Гагаріна і вул. Мічуріна за спірний період, а тому, з урахуванням неналежного виконання останнім умов договору, укладеного між учасниками справи, позовні вимоги Виконавчого комітету Глобинської міської ради про стягнення заборгованості за користування місцем для розташування реклами підлягають частковому задоволенню, з урахуванням терміну дії договору №29 від 25 червня 2018 року.

Так, умовами договору, а саме пунктами 7.1 та 8.5, передбачено: договір набуває чинність з моменту отримання користувачем пріоритету чи дозволу на розміщення зовнішньої реклами та діє до моменту закінчення терміну дії пріоритету чи дозволу; термін дії договору з 04 липня 2018 року по 03 липня 2023 року.

Оскільки матеріали справи не містять в собі відомостей про пролонгацію вище вказаного договору, то позивач має право на стягнення заборгованості за користування місцем для розташування реклами в межах строку дії договору, тобто до 03 липня 2023 року, натомість виконаний Виконавчим комітетом Глобинської міської ради розрахунок, а також розмір позовних вимог, охоплює період за 2023 рік у повному обсязі.

Відтак, з урахуванням умов укладеного між сторонами справи правочину, а також беручи до уваги наданий позивачем розрахунок плати за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу в м. Глобине на перехресті вул. Гагаріна і вул. Мічуріна для ФОП ОСОБА_1 , за умови відсутності надання останнім власного контррозрахунку, колегія суддів вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованості за користування місцем для розташування реклами у розмірі 19470,30 грн (за 2021 рік – 7322,40 грн, за 2022 рік – 7993,62 грн, за 2023 рік по 03 липня – 4154,28 грн).

Що ж стосується неправильного зазначення у наданих розрахунках плати за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу в АДРЕСА_1 для ФОП ОСОБА_1 номера та дати договору, то колегія суддів, з огляду на умови укладеного між сторонами справи правочину та дозволу на розміщення зовнішньої реклами, термін дії якого було продовжено рішенням Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області №153 від 22 червня 2018 року, і за відсутності надання відповідачем власного розрахунку заборгованості, не бере вище вказане до уваги.

З огляду на припинення відповідачем підприємницької діяльності, колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.

У статті 52 ЦК України передбачено, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

У пункті 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 зроблено висновок, що у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою як її права, так і обов`язки за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою. Висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 04 грудня 2013 року у справі № 6-125цс13 підтверджений в пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року по справі № 910/8729/18).

Оскільки відомості про припинення договору №29 на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, укладеного між Виконавчим комітетом Глобинської міської ради та ФОП ОСОБА_1 , відсутні, то ОСОБА_1 як фізична особа відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Щодо позовної давності

За змістом статей 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Слід звернути увагу, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.

Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє в позові через необґрунтованість. Якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності в разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

З матеріалів справи вбачається, що Виконавчий комітет Глобинської міської ради звернувся до місцевого суду з позовом у квітні 2025 року, а тому, на думку відповідача, є підстави для спірних правовідносин застосувати строк позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами КМУ) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням змін та доповнень) постановлено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами КМУ від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

У зв`язку з відміною постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023 року на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 24 год 00 хв 30 червня 2023 року, продовжені строки, визначені статтею 257 ЦК України, завершились у 00 год 01 хв 01 липня 2023 року.

Разом з тим, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, який діяв на час подання позивачем позовної заяви, відповідно до якого, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже, з огляду на вище викладене, колегія суддів вважає, що оскільки з 30 березня 2020 року строк позовної давності продовжувався на період дії карантину, а в подальшому строк позовної давності зупинявся через введений в державі 24 лютого 2022 року воєнний стан до набрання законної сили Закону України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (набрав чинності 04 вересня 2025 року), то підстави для застосування строку позовної давності до спірних правовідносин відсутні.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно з пунктом другим частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вище викладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Молодчин В.П., слід задовольнити частково, а саме рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 27 серпня 2025 року – змінити, задовольнивши позовні вимоги Виконавчого комітету Глобинської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування місцем для розташування реклами частково: стягнути з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області заборгованість за користування місцем для розташування реклами в розмірі 19470,30 грн (замість стягнутих 23492,70 грн); стягнути з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2509,61 грн (замість стягнутих 3028,00 грн).

Щодо судових витрат в частині судового збору

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд частково задовольняє апеляційні вимоги відповідача (на 17,12 %), то з Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області слід стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 622,07 грн.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Молодчин Володимир Петрович – задовольнити частково.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 27 серпня 2025 року – змінити, задовольнивши позовні вимоги Виконавчого комітету Глобинської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування місцем для розташування реклами частково, а саме:

стягнути з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області заборгованість за користування місцем для розташування реклами в розмірі 19470,30 грн (замість стягнутих 23492,70 грн);

стягнути з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2509,61 грн (замість стягнутих 3028,00 грн).

Стягнути з Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 622,07 грн.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03 березня 2026 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.А. Лобов