Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №685/1074/25 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/1074/25

Провадження № 2/685/123/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Самойловича А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь в порядку скороченого провадження без виклику осіб (учасників) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

10 листопада 2025 року від ТОВ «ФК «Гелексі» надійшов позов, в якому зазначено, що 03 березня 2025 року між позикодавцем ТОВ «Фінансова компанія «Гелексі», назва якої було змінено на ТОВ «ФК «Гелексі», позивачем по справі, та позичальником ОСОБА_1 був укладений договір позики № 7001.

Позивачем заявлена вимога стягнути з позичальника на свою користь заборгованість за даним кредитним договором, яка становить 25174 грн. і складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 5000 грн., заборгованості процентах та комісії в сумі 20174 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником своїх договірних зобов`язань по поверненню кредиту.

Відповідачеві позивачем перед зверненням до суду було направлено копію позовної заяви з усіма додатками.

Судом було направлено ухвалу про відкриття провадження по справі, яку відповідач отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач письмового відзиву не направив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачене право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.

10 квітня 2018 року між кредитодавцем ТОВ «Фінансова компанія «Гелексі», назву якого змінено на ТОВ «ФК «Гелексі», та позичальником ОСОБА_1 був укладений договір позики № 7001.

Згідно п. 8.5 договору сторони підтверджують, що даний електронний договір та всі додатки до нього мають юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій паперовій формі.

Текст договору містить відомості щодо адреси, адреси електронної пошти, номеру мобільного телефону, паспортні дані, РНОКПП позичальника, а також відомості про підписання ним договору електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «51799419», тобто факт укладення договору позики між позикодавцем ТОВ «Фінансова компанія «Гелексі» та ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження.

На виконання даного договору позикодавцем в цей же день позичальнику було надано кредит в сумі 5000 грн. шляхом перерахування на його платіжну карту НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс» від 01 вересня 2025 року № 7001, оператора послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків (ТМ Фонді).

Строк повернення позики, згідно п. 1.1.5., 08 травня 2018 року.

Плата за користування позикою, згідно п. 1.1.2, визначена у вигляді процентів у виді 0,01 % в день від поточного залишку позики та комісії в розмірі 1,5 % в день від початкового розміру позики.

Відповідно до графіку платежів, який є додатком до договору, позичальник зобов`язаний був 8 травня 2018 року сплатити позикодавцеві 7114 грн., з яких 5000 грн. повернення позики, 14 грн. процентів та 2100 грн. комісійної винагороди.

Як вбачається з розрахунку заборгованості з 10 квітня 2018 року по 30 липня 2025 року, наданим позивачем, заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 5000 грн. за тілом позики, 74 грн. за процентами та 20100 грн. за комісією.

Відповідачем не надано доказів виконання своїх зобов`язань за договором, тому позовна вимога стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягає задоволенню в повному обсязі.

Умовами договору передбачено сплата процентів за користування позикою, тому позовні вимоги їх стягнення також підлягають задоволенню.

Проте суд не погоджується з нарахуванням комісії, яка нараховується за кожен день користування позикою. Договором позики у п. 1.1.2.2. комісійну винагороду передбачено як складову частину плати за користування позикою, що суперечить нормі ч. 1 ст. 1048 ЦК України, якою єдиною платою за користування позикою є лише проценти.

Матеріали справи не містять вказівок щодо тих послуг, крім самої позики, які позикодавець надає позичальнику за визначену договором комісійну винагороду, тому в суді не знайшов свого підтвердження обов`язок позичальника її сплачувати.

В позовній заяві позивачем заявлена також вимога стягнення з відповідача понесених витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 грн., яка не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Позивачем надано договір про надання правничої допомоги, укладений 09 липня 2025 року між позивачем та адвокатом Рудзей Ю.В., пунктом 1.1. якого передбачено, що адвокат надає правничу допомогу клієнту на умовах і в порядку, визначену цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надану правничу допомогу в порядку, визначеному, цим договором.

Текст договору не містить домовленостей щодо надання правової допомоги у справі, що стосується вимог до відповідача ОСОБА_1 , позивачем не надано також доручення на вчинення конкретних дій, передбачених п. 1.5 договору, яке за даних умов є складовою частиною договору про надання правової допомоги щодо стягнення заборгованості з відповідача.

Оскільки позивачем не доведено існування домовленості щодо надання правничої допомоги, пов`язаної з даною справою, тому і підстави для її стягнення відсутні.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог – 20,16 %.

Оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи, тому датою ухвалення рішення, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 526, 553, 554, 611, 625, 1046, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фк «Гелексі» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фк «Гелексі» (код ЄДРПОУ 41229318) заборгованість за договором позики № 7001 від 10 квітня 2018 року в сумі 5074,00 грн. (П`ять тисяч сімдесят чотири гривні 00 коп.), яка складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 5000,00 грн. та заборгованості по процентах в сумі 74,00 грн.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фк «Гелексі» в задоволення решти позовних вимог.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фк «Гелексі» (код ЄДРПОУ 41229318) сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 488,25 грн. (Чотириста вісімдесят вісім гривень 25 коп.).

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фк «Гелексі» в стягненні витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17 березня 2026 року.

Суддя Самойлович А.П.