Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №638/3926/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/3926/26

Провадження № 3/638/1362/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі судді Невеніцина Є.В., за участю ОСОБА_1 - особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 - потерпілого, розглянувши адміністративний матеріал, який надішов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сокіл Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, громадянина України, одруженого, що має на утриманні неповнолітню дитину, з вищою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , УБД, не є особою з інвалідністю, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколів про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 06.02.2026 об 11-00 годині, керуючи автомобілем «Volkswagen Tiguan» номерний знак НОМЕР_2 по вул. Дерев`янка, 19А у м. Харкові, своїми діями створив небезпеку для руху, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в результаті під час руху відбулось падіння криги з даху автомобіля «Volkswagen Tiguan» номерний знак НОМЕР_2 на автомобіль «Mitsubishi Outlаnder» номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався позаду, чим порушив вимоги п. 1.5., 10.1., 2.3.д ПДР. При ДТП автомобіль «Volkswagen Tiguan» номерний знак НОМЕР_4 отримав механічні пошкодження. Ставши учасником ДТП, ОСОБА_1 з невідомих причин залишив місце події, чим порушив вимоги п. 2.10.а ПДР України.

Вказані дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ст. 124, 122-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вину у вчиненні правопорушення за ст. 124 КУпАП, зазначивши, що дійсно перед виїздом не прибрав лід зі свого автомобіля, який в процесі руху відлетів у автомобіль потерпілого. У вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП вину не визнав та пояснив наступне. Вже на вул. Сумській потерпілий наздогнав його, повідомив про те, що трапилось на вул. Дерев*янка. ОСОБА_1 одразу не повірив, що за вказаних обставин відбулось пошкодження автомобіля ОСОБА_2 . Через те, що він віз дружину у лікарню та у цей день об 11-30 год. була запланована зустріч із іноземною делегацією з приводу міжнародної допомоги силам оборони, він сказав потерпілому, щоб той сфотографував номер його автомобіля та поїхав по невідкладних справах. У цей же день він вибув у місце несення військової служби, а після повернення одразу самостійно звернувся до поліції, щоб дізнатися про обставини справи.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив правильність викладених у протоколі обставин за ст. 124 КУпАП, пояснивши, що він їхав по вул. Дерев`янка, попереду нього на відстані 50-100 метрів рухався автомобіль «Volkswagen Tiguan» номерний знак НОМЕР_2 , з даху якого відлетіли 2 уламки криги, один з яких влетів у лобове скло автомобіля «Mitsubishi Outlаnder» номерний знак НОМЕР_3 та пошкодив його (утворилася тріщина), до цієї події скло було ціле. Від другого уламку ОСОБА_2 зміг ухилитися шляхом маневрування. Потерпілий не зупинявся, наздогнав ОСОБА_1 , повідомив про те, що трапилося. Після цього ОСОБА_1 сказав, що у нього немає часу та поїхав. В автомобілі «Volkswagen Tiguan» номерний знак НОМЕР_2 перебувала жінка.

Окрім визнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, його вина у скоєнні даного порушення підтверджується

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 593731 від 17.02.2026;

схемою місця ДТП від 06.02.2026, у якій зафіксовано межі проїжджої частини, дорожня розмітка, місце отримання пошкодження автомобілем «Mitsubishi Outlаnder» номерний знак НОМЕР_3 та їх характер;

письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 06.02.2026, які є аналогічними тим, що надані в судовому засіданні та викладені вище;

рапортами інспектора поліції О.Рябина та ЧЧ служби 102 від 06.02.2026;

письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 17.02.2026, у яких він викладає обставини ДТП так, як й у судовому засіданні. Також зазначив, що після зупинки біля Центрального парку, пошкоджень на автомобілі ОСОБА_2 він не побачив, адже транспортний засіб увесь був вкритий кригою, на його автомобілі крига була тільки на даху, її цілісність не порушена. Через те, що він віз дружину, що хворіла, у лікарню, та не розумів своєї причетності до ДТП та її обставини, поїхав у невідкладних справах, запропонувавши потерпілому сфотографувати номерний знак його автомобіля. В цей же день, після того як ОСОБА_1 відвіз дружину до лікарні, він вибув за місцем несення військової служби. Також зазначив, що в цей день, перед виїздом до госпіталю, він не прибрав кригу зі свого автомобіля через те, що не мав часу;

відеозаписом з відеореєстратора автомобіля «Mitsubishi Outlаnder» номерний знак НОМЕР_3 , на якому зафіксовано рух вказаного транспортного засобу за автомобілем «Volkswagen Tiguan» номерний знак НОМЕР_2 на відстані біля 30 метрів, коли з його верхньої частини злетіли 2 уламки криги, один з яких вдарив автомобіль потерпілого. Від другого уламку потерпілий ухилився шляхом маневрування.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у порушенні вимог

п. 1.5. ПДР, згідно яких дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 10.1. ПДР, згідно яких Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 2.3.д ПДР, згідно яких для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Вищеперелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та такими, що повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за вказаних вище обставин та кваліфікує його дії за ст. 124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

Разом із цим, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, через відсутність умислу на вчинення правопорушення, а тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

При цьому суд враховує конкретні обставини у справі, неочевидність для ОСОБА_1 його участі у настанні ДТП, ту обставину, що потерпілий повідомив його про падіння криги лише через деякий час, коли він перебував вже на іншій вулиці.

Також суд констатує, що пояснення ОСОБА_1 з приводу його необізнаності із тим, що він став учасником ДТП є послідовними, логічними, не суперечать встановленим судом обставинам та поясненням потерпілого ОСОБА_2 .

На підтвердження необхідності доставлення дружини у лікарню ОСОБА_1 надано суду копію Консультативного висновку спеціаліста Харківського ВМЦК (клінічний госпіталь) ДПСУ, згідно якого ОСОБА_3 втрачено працездатність з 02.02.2026 по 06.02.2026.

У справі відсутні об`єктивні дані, які б вказували на те, що ОСОБА_1 було відомо про те, що він став учасником ДТП, а тому у його діях відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, що свідчить про відсутність у його діях складу вказаного правопорушення.

Слід зазначити, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, вважаю, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи та вважає необхідним призначити стягнення у виді штрафу в дохід держави, що буде достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,6 грн, які підлягають стягненню з правопорушника.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, 247, 251-252, 279, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у виді штрафу в розмірі п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,6 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього буде застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя Є.В. Невеніцин