Вирок від 15 березня 2026 р. у справі №462/1093/26 — Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/1093/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження № 12025142390000300від 03.12.2025 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Зарудці Жовківського району Львівської області, українки, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженої, має на утриманні двоє малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , освіта середня, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, раніше не судимої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_7

обвинувачених – ОСОБА_3 , ОСОБА_6

встановив:

ОСОБА_3 в групі з ОСОБА_6 30.11.2025 в період з 19:59 год. по 20:01 год. перебуваючи в громадському місці біля входу в приміщення магазину «Продукти-135» ТОВ «АТБ Маркет», що за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, 7П, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи загальноприйнятими нормами суспільної моралі, проявляючи явну перевагу над оточуючими, безпричинно, з хуліганських спонукань, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, використовуючи надуманий привід, розпочали словесний конфлікт та шарпанину із потерпілим ОСОБА_8 . Так, ОСОБА_3 , нехтуючи присутністю інших осіб, усвідомлюючи свою кількісну та фізичну перевагу, з метою придушення опору потерпілого ОСОБА_8 утримувала потерпілого ОСОБА_8 за одяг, шарпала останнього та нанесла йому декілька ударів по тулубу, в свою чергу ОСОБА_6 безпричинно наніс потерпілому не менше 11 ударів руками по тулубу та голові.

В подальшому, ОСОБА_3 в групі осіб із ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганських дій, тобто грубе порушення громадського порядку, умисно, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно, близько 20:01 год., перебуваючи у фойє магазину «Продукти-135» ТОВ «АТБ-Маркет» що за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, 7П, нанесла декілька ударів руками по тулубу потерпілого ОСОБА_8 , в той час як ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на порушення громадського порядку вчинене групою осіб, у присутності сторонніх осіб,наніс потерпілому ОСОБА_8 ще декілька ударів ногами та руками по різних частинах тіла.

Внаслідок хуліганських дій, вчинених ОСОБА_3 в групі осіб із ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми носа і потилично-тім`яної ділянки, синця на правій кисті, в ділянці лівого плечового суглобу, садно в ділянці носа, що відносятьсядо тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України.

ОСОБА_6 в групі з ОСОБА_3 30.11.2025 в період з 19:59 год. до 20:01 год. перебуваючи в громадському місці біля входу в приміщення магазину «Продукти-135» ТОВ «АТБ Маркет», що за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, 7П, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи загальноприйнятими нормами суспільної моралі, проявляючи явну перевагу над оточуючими, безпричинно, з хуліганських спонукань, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, використовуючи надуманий привід, розпочали словесний конфлікт та шарпанину із потерпілим ОСОБА_8 . В той час коли ОСОБА_3 , нехтуючи присутністю інших осіб, усвідомлюючи свою кількісну та фізичну перевагу, з метою придушення опору потерпілого ОСОБА_8 утримувала останнього за одяг, ОСОБА_6 безпричинно наніс потерпілому не менше 11 ударів руками по тулубу та голові, при цьому ОСОБА_3 також нанесла потерпілому ОСОБА_8 декілька ударів по тулубу.

В подальшому, ОСОБА_6 в групі осіб із ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганських дій, тобто грубе порушення громадського порядку, умисно, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно, близько 20:01 год., перебуваючи у фойє магазину «Продукти-135» ТОВ «АТБ-Маркет», що за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, 7П, під час нанесення ОСОБА_3 ударів руками по тулубу потерпілого ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на порушення громадського порядку вчинене групою осіб, у присутності сторонніх осіб,наніс потерпілому ОСОБА_8 ще декілька ударів ногами та руками по різних частинах тіла.

Внаслідок хуліганських дій, вчинених ОСОБА_6 в групі осіб із ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми носа і потилично-тім`яної ділянки, синця на правій кисті, в ділянці лівого плечового суглобу, садно в ділянці носа, що відносятьсядо тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнала повністю, підтвердила обставини, викладені у обвинувальному акті, пояснила, що дійсно разом з ОСОБА_6 30.11.2025 в період з 19:59 год. по 20:01 год. перебувала в громадському місці біля входу в приміщення магазину «Продукти-135» ТОВ «АТБ Маркет», що за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, 7П, безпричинно, в присутності інших осіб, розпочали словесний конфлікт та шарпанину із незнайомим до того потерпілим ОСОБА_8 , вона утримувала потерпілого ОСОБА_8 за одяг, шарпала останнього та нанесла йому декілька ударів по тулубу, а ОСОБА_6 в свою чергу безпричинно наніс потерпілому не менше 11 ударів руками по тулубу та голові. В подальшому, разом з ОСОБА_6 , перебуваючи у фойє вказаного магазину нанесла декілька ударів руками по тулубу потерпілого ОСОБА_8 , в той час як ОСОБА_6 , у присутності сторонніх осіб,наніс потерпілому ОСОБА_8 ще декілька ударів ногами та руками по різних частинах тіла, внаслідок чого потерпілому заподіяно тілесні ущкодження. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненому визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті, пояснив, що дійсно разом з ОСОБА_3 30.11.2025 в період з 19:59 год. по 20:01 год. перебував в громадському місці біля входу в приміщення магазину «Продукти-135» ТОВ «АТБ Маркет», що за адресою: м. Львів, вул. Залізнична, 7П, безпричинно, в присутності інших осіб, розпочали словесний конфлікт та шарпанину із незнайомим до того потерпілим ОСОБА_8 .В той час коли ОСОБА_3 , утримувала за одяг потерпілого, вінбезпричинно наніс потерпілому не менше 11 ударів руками по тулубу та голові, при цьому ОСОБА_3 також нанесла потерпілому ОСОБА_8 декілька ударів по тулубу. В подальшому, він з ОСОБА_3 , перебуваючи у фойє магазину, під час нанесення ОСОБА_3 ударів руками по тулубу потерпілого ОСОБА_8 , безпричинно, у присутності сторонніх осіб,наніс потерпілому ОСОБА_8 ще декілька ударів ногами та руками по різних частинах тіла, внаслідок чого потерпілому заподіяно тілесні ущкодження. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, при цьому в матеріалах кримінального провадження міститься письмова заява, в якій просить проводити розгляд кримінального провадження за його відсутності. Жодних претензій, в тому числі майнового чи будь-якого характеру до ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не має.

Враховуючи те, що обвинувачені та прокурор не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив провести судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі, оскільки на цьому не наполягали учасники судового розгляду, а фактичні обставини справи ніким не оспорювалися.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб доведена повністю і її дії органом досудового рослідування правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 296 КК України.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб доведена повністю і її дії органом досудового рослідування правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 296 КК України.

При призначенні обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виду та міри покарання, суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Так, призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке, згідно положення ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, вчиненим умисно, особу винної, яка раніше не судима, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, має на утриманні двоє малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , один з яких не досяг семирічного віку, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 є її щире каяття, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Виходячи з наведеного та з урахуванням всіх обставин у справі, беручи до уваги думку прокурора, потерпілого, який подав заяву про відсутність претензій майнового чи будь-якого характеру до обвинуваченої, досудову доповідь, суд дійшов висновку, що обвинуваченій ОСОБА_3 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для її виправлення та попередження скоєння нею нових злочинів, в межах санкції ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.79 КК України спеціальним видом звільнення від відбування покарання є звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.

Відповідно до ч.1 цієї статті таке звільнення від покарання допускається тільки: 1) щодо вагітних жінок або жінок які мають дітей віком до семи років; 2) при призначенні їм покарання у виді обмеження волі, а також у виді позбавлення волі, крім позбавлення волі на строк більше п?яти років за тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Для застосування вказаної норми права законодавець визначив відповідні підстави, перші з яких містяться безпосередньо у ст.79 КК України і стосуються певних ознак особи, а інші є оціночними та стосуються індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження, характеру дій винної особи, її способу життя тощо. Встановлення оціночних підстав є елементом реалізації дискреційних повноважень суду.

Як встановлено під час судового розгляду, обвинувачена ОСОБА_3 має двох малолітніх дітей, один з яких не досяг семирічного віку, пояснила, що діти проживають разом з нею, знаходяться на її виховання та утриманні, враховано тяжкість та обсяг вчиненого нею суспільно небезпечного діяння, дані про її особу, щире каяття, її молодий вік. Крім того, суд звертає увагу на те, що під час судового розгляду ОСОБА_3 висловила щирий жаль із приводу вчиненого та намір не порушувати закон в майбутньому, тому наявні підстави для застосування ст.79 КК України звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 1 рік та покласти на обвинувачену обов?язки, визначені ст.76 КК України.

На переконання суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення та попереджень нових кримінальних правопорушень.

Так, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, згідно положення ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, вчиненим умисно, особу винного, який раніше не судимий, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 є його щире каяття, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 судом не встановлено.

Виходячи з наведеного та з урахуванням всіх обставин у справі, беручи до уваги думку прокурора, потерпілого, який подав заяву про відсутність претензій майнового чи будь-якого характеру до обвинуваченого, досудову доповідь, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, в межах санкції ч. 2 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі.

Разом з тим, беручи до уваги наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття обвинуваченого та його ставлення до вчиненого, суд приходить до переконання за можливе застосувати до ОСОБА_6 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 рік, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним надалі інших кримінальних правопорушень, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 27.01.2026 стосовно обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на строк два місяці.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на залучення експерта відсутні.

Керуючись ст. 368-371, 373-375 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296КК України, і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 79 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання із випробуванням та визначити їй 1 (один) рік іспитового строку.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язок з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання, обраний ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 27.01.2026 залишити без змін, до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного судом покарання із випробуванням та визначити йому 1 (один) рік іспитового строку.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов`язок з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов`язання, обраний ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 27.01.2026 залишити без змін, до вступу вироку в законну силу.

Речові докази - цифровий носій з відеозаписами з камер відеоспостереження, розташованих у приміщенні та на будівлях ТОВ АТБ "Маркет", вул. Залізнична, 7П, м. Львів; диск із записами з нагрудних камер працівників УПП у Львівській області від 30.11.2025 ( арк. 202 Том №2, арк. 36-32, 38 Том №2) залишити при справі.

Речові докази - куртку балонову чоловічу з капюшоном, чорного кольору із горизонтальним прошиттям нитками, із логотипом «Шахтар» та «Пума»; кепку сірого кольору із дашком; черевики зимові чоловічі, чорні «Пума», які були вилучені 15.12.2025 року в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 2 та які належать ОСОБА_6 повернути ОСОБА_6 .

Скасувати арешт на речові докази, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 17.12.2026.

Речові докази - кросівки оливкового кольору, розмір 38, із написом «PSVGETRAYLS» та прямокутною етикеткою з написом «BKLYN/SHOE» на шнурки; джинси торгової марки «H&M» світло-синього кольору, які були вилучені 15.12.2025 року в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, 2 та які належать ОСОБА_3 повернути ОСОБА_3 .

Скасувати арешт на речові докази, накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 17.12.2026.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

З інших підстав на вирок може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом 30 днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - протягом 30 днів з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: (підпис) ОСОБА_1

З оригінадом згідно. Оригінал вироку знаходиться у справі № 462/1093/26.

Суддя: ОСОБА_1