Постанова від 08 березня 2026 р. у справі №336/958/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/958/26

Пр. 3/336/871/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Л.А. розглянула справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла до суду на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження не зазначене, громадянина України, працевлаштованого на посаді начальника ШЕД КП «Елуаш», адреса проживання: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №572774 від 22.01.2026, - 09.12.2025 о 16-30 годині в м. Запоріжжя на перехресті вулиць Шевченка та 8 Березня, будучи посадовою особою – начальником ШЕД КП «Елуаш», відповідальною за утримання та ремонт проїзних частин доріг, вулиць, розташованих на території Шевченківського району м.Запоріжжя, не вжив заходів щодо ліквідації ями (вибоїни), довжиною 80 см, шириною 25 см, глибиною 10 см, чим порушив правила норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг та вулиць, а саме п.5.2.1 ДСТУ 3587, п.2.3 ст.12 Закону України «Про дорожній рух», що спричинило пошкодження транспортного засобу «Chevrolet Lacetti», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдано матеріальної шкоди, чим порушив п.1.5. ПДР України. Дії ОСОБА_1 за змістом протокола кваліфіковано за ч.4 ст.140 КУпАП.

Згідно з клопотанням про закриття провадження у даній справі, скерованим адвокатом Колодієм А.О. в інтересах ОСОБА_1 , сторона захисту не погоджується із протоколом, який надійшов на розгляд суду, позаяк в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП. Так, матеріали справи не містять доказів обсягу повноважень ОСОБА_1 , переліку посадових обов?язків, доказів працевлаштування на вказаній вище посаді, відповідно, та обставина, що ОСОБА_1 є відповідальною особою за стан вказаної у протоколі ділянки автомобільної дороги, а також суб?єктом адміністративного правопорушення, не є підтвердженою. Посадовою особою, яка склала протокол, поряд із вказаним, не доведено, що з боку ОСОБА_1 не вжито заходів щодо належного експлуатаційного стану відповідної дороги, що є ознакою складу правопорушення. Окремо наголошено на строках ліквідації дефектів дорожнього покриття у відповідності до п.5.2.2. таблиці 3 ДСТУ 3587:2022. Дата виникнення дефекту матеріалами справи не підтверджена. В порушення пп.5 п.3 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09.12.2025, який доданий до протокола, складений за відсутності представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за обслуговування зазначеної ділянки. Також, з урахуванням рапорта поліцейського Гадлевського Н. сторона захисту наполягає на недопустимості даного акта як доказу.

З урахуванням наведеного, приписів п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, захисник просить закрити провадження у даній справі.

Ч.2 ст.268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в разі кваліфікації дії особи за ст.140 КУпАП, не є обов`язковою.

В судовому засіданні судом оголошено перерву перед дослідженням письмових доказів.

Враховуючи наведене, зокрема, ту обставину, що сторона захисту висловила свої заперечення в письмовій формі, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Колодія А.О., що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.

Всебічно вивчивши матеріали справи, суддя дійшла висновку про те, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження з огляду на наступне.

Відповідно до ст.245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. За приписами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п.1.5 Правил дорожнього руху, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Частина 4 статті 140 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Так, ч.1 ст.140 КУпАП визначено, що порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.

Згідно з приписами ч.3 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» у складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення; 7) інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань поліції або на забезпечення її функціонування, рішення про створення яких приймається керівником поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ.

Пунктом 1-4, 8, 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, повинно бути чітко зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у певній статті КУпАП, за якою складено протокол, а до протокола повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.

Так, суд погоджується із доводами сторони захисту з приводу того, що час утворення ями (вибоїни) у протоколі не відображений, матеріалами справи не доведений. Поряд з цим, дата, час та місце пошкодження транспортного засобу не свідчать про те, що вони відповідають даті вчинення порушення ОСОБА_1 . Враховуючи склад адміністративного правопорушення, воно має саме триваючий характер. Дані, відображені в протоколі, не дозволяють суду дійти достеменних висновків з приводу цього.

Суд також зауважує, що суб`єктивна сторона правопорушення (форма вини ОСОБА_1 ) не знайшла свого відображення у суті адміністративного правопорушення за змістом протокола (в графі суті адміністративного правопорушення).

Посадовою особою не додано й доказів на підтвердження обсягу повноважень ОСОБА_1 та переліку його посадових обов`язків, більш того, доказів працевлаштування та заняття певної посади в КП «ЕЛУАШ». Та обставина, що ОСОБА_1 є відповідальною посадовою особою в частині підтримання експлуатаційного стану дорожнього покриття на ділянці автомобільної дороги (перехрестя вул.Шевченка та 8 Березня у м.Запоріжжі) також не знаходить свого підтвердження під час розгляду справи.

Фотознімки, долучені до матеріалів справи, на переконання суду, не відповідають загальним положенням про докази та доказування, зокрема, критеріям належності та достовірності, адже неможливо встановити ані місце здійснення цих знімків, ані дати та часу, чітко визначеної ділянки дорожнього покриття.

У додатках до протокола також містяться схема місця ДТП та акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09.12.2025. Дійсно, є обґрунтованими твердження сторони захисту з приводу того, що в порушення п.3 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, даний акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09.12.2025, складений із порушенням. Проте, в даному випадку йдеться не про участь представника експлуатаційної організації, відповідного положення інструкція не містить.

Так, вказаним пунктом чітко врегульовано, що при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 139, частиною четвертою статті 140 КУпАП або постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою про, зокрема, перешкоду для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття; пошкодження асфальтобетонного покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу; умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху. Так, акт, доданий до протокола, містить невідповідності у порівнянні із протоколом стосовно ширини ями (неточність також відображена у рапорті), крім того, відсутні дані свідків складання акта, як це передбачено його формою (додаток №2 до Інструкції).

Дослідивши наданий акт, суд зауважує, що під час його складання не встановлено й дати виникнення ями, натомість акт містить виправлення, незаповнену графу щодо відповідальної особи, на яку покладено забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці).

Посадовою особою не доведено й невжиття з боку ОСОБА_1 своєчасних заходів щодо належного експлуатаційного стану відповідної дороги, що є однією з ознак складу адміністративного правопорушення, визначеного ч.4 ст.140 КУпАП, з приводу чого суд погоджується із доводами клопотання про закриття провадження.

Власне факт фіксації наявності на певній ділянці дороги ям або вибоїн не доводить винуватості ОСОБА_1 у невжитті своєчасних заходів щодо належного експлуатаційного стану цієї ділянки.

Так, для настання відповідальності за ч.4 ст.140 КУпАП необхідно встановити, що особа порушила правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, або невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху. Зазначені склади є альтернативними.

В даному випадку посадовою особою не встановлено, чи було відомо ОСОБА_1 в силу його службових обов`язків про зазначене у протоколі пошкодження проїзної частини дороги та чи порушив він, виходячи з цього, терміни усунення цих недоліків. Також, не встановлено, що ОСОБА_1 вчинені певні дії або допущено бездіяльність щодо усунення недоліків.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до статті 17 Закону України «Про автомобільні дороги», управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про автомобільні дороги», основними обов`язками органів місцевого самоврядування в частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: 1) забезпечення безперервних, безпечних, економічних, зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів; 2) організація будівництва, реконструкції, ремонту, утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, правилами, нормами; 3) видача дозволів на прокладання нових та ремонт існуючих мереж в межах «червоних ліній» вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 4) завчасне оповіщення учасників руху і мешканців міст та інших населених пунктів про строки та порядок тимчасового обмеження або припинення руху транспортних засобів; 5) здійснення статистичного обліку та паспортизації вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 6) забезпечення дотримання норм природоохоронного законодавства у процесі будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 7) видача в установленому порядку дозволів на тимчасове припинення руху.

За нормою статті 21 Закону України «Про автомобільні дороги», органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: 1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, в тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту, утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 3) розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу, рекламоносіїв; 4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, в порядку, визначеному законом; 5) забезпечення проведення аудиту або перевірки безпеки автомобільних доріг, вжиття необхідних заходів за результатами проведення аудиту безпеки автомобільних доріг або перевірки безпеки автомобільних доріг.

Тобто, посадовою особою не доведено, що саме КП "ЕЛУАШ", а не районна адміністрація ЗМР по Шевченківському району, як дорожньо-експлуатаційна організація, його посадова особа, є відповідальними за належне утримання та ефективну експлуатацію пошкодженої ділянки дороги.

Крім того, ч.3 ст.12 Закону України «Про дорожній рух» врегульовано, що посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані, зокрема, забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони.

Відповідно до п. 1,2 Постанови дія Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони поширюються на автомобільні дороги загального користування, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів, залізничні переїзди (далі - дорожні об`єкти), у межах смуги їх відведення та “червоних ліній” відповідно і є обов`язковими для власників дорожніх об`єктів, органів, що здійснюють управління ними, та їх користувачів, а також для підприємств та організацій, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів.

Ремонт і утримання автомобільних доріг забезпечується Агентством відновлення (автомобільних доріг загального користування державного значення), підприємствами та організаціями, уповноваженими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними та Севастопольською міською держадміністраціями (автомобільних доріг загального користування місцевого значення), підприємствами або балансоутримувачами, утвореними або визначеними органами місцевого самоврядування відповідно до частини першої статті 15 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” (вулиць і доріг міст та інших населених пунктів) (далі - підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів).

Крім того, вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху з 01.12.2022 встановлені ДСТУ 3587-2022.

Відповідно, сам по собі факт наявності пошкодження проїзної частини дійсно становить небезпеку для учасників дорожнього руху, може призвести до критичних наслідків в разі значності пошкоджень, несприятливих погодних умов тощо, проте не доводить саме вини ОСОБА_1 у невжитті своєчасних заходів щодо належного експлуатаційного стану цієї ділянки (ліквідації ям).

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини» (Lutz v. Germany), «Отцюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany)), «Девеєр проти Бельгії» (Deweer v. Belgium), «Адольф проти Австрії» (Adolf v. Austria) та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.

Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, відповідно, провадження у справі підлягає закриттю, а положення ст.38 КУпАП застосуванню не підлягають.

Керуючись ст.9, 140, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження у справі у відношенні ОСОБА_1 , за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КпАП України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв`язку з положеннями п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).

Суддя Л.А. Вайнраух

Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік

Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік