Вирок від 12 березня 2026 р. у справі №403/258/25 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/258/25 провадження №1-кп/403/11/26

В И Р О К І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42025120040000020 від 03 лютого 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Мар`янівка Устинівського району Кіровоградської області,

адреса місця проживання, зареєстрована у

встановленому законом порядку та фактичного

місця проживання:

АДРЕСА_1 , не працюючу, маючу

початкову загальну середню освіту, не одружену,

маючу на утриманні двох малолітніх дітей,

громадянкуУкраїни, не перебуваючу на обліку,

як військовозобов`язана, раніше не судиму

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2007 року обвинувачена ОСОБА_4 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: на незаконне отримання державної соціальної допомоги на дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , всупереч вимогам ч.4 ст.18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та абз.4 п.33 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, згідно з якими жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи факт спільного проживання з батьком дитини ОСОБА_6 - гр-ном ОСОБА_7 з 2004 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тобто протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ввела працівника Управління соціального захисту населення Устинівської районної державної адміністрації в оману з приводу цих обставин, повідомивши, що не проживає з особою, від якої має дитину, та зазначивши про це в особисто підписаній нею заяві про призначення соціальної допомоги. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами у виді одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, обвинувачена ОСОБА_4 в період часу з 01 березня 2007 року по 31 жовтня 2024 року продовжувала вводити в оману працівників Управління соціального захисту населення Устинівської районної державної адміністрації, не повідомляючи при поданні заяв з метою отримання соціальної допомоги одиноким матерям у формі щомісячної грошової допомоги факту її проживання однією сім`єю із батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - гр-ном ОСОБА_7 без реєстрації шлюбу, внаслідок чого обвинуваченій було нараховано та виплачено соціальну допомогу одиноким матерям у формі щомісячної грошової допомоги на загальну суму 92359 грн. 10 коп., якою обвинувачена розпорядилась на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому Управлінню соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації (правонаступнику Управління соціального захисту населення Устинівської районної державної адміністрації) майнової шкоди на вказану суму.

Своїми умисними діями обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Крім того, 21 березня 2007 року обвинувачена ОСОБА_4 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: на незаконне отримання державної соціальної допомоги на сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , всупереч вимогам ч.4 ст.18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та абз.4 п.33 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, згідно з якими жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи факт спільного проживання з батьком дитини ОСОБА_8 - гр-ном ОСОБА_7 з 2004 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тобто протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ввела працівника Управління соціального захисту населення Устинівської районної державної адміністрації в оману з приводу цих обставин, повідомивши, що не проживає з особою, від якої має дитину, та зазначивши про це в особисто підписаній нею заяві про призначення соціальної допомоги. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами у виді одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, обвинувачена ОСОБА_4 в період часу з 01 березня 2007 року по 31 жовтня 2024 року продовжувала вводити в оману працівників Управління соціального захисту населення Устинівської районної державної адміністрації, не повідомляючи при поданні заяв з метою отримання соціальної допомоги одиноким матерям у формі щомісячної грошової допомоги факту її проживання однією сім`єю із батьком дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - гр-ном ОСОБА_7 без реєстрації шлюбу, внаслідок чого обвинуваченій було нараховано та виплачено соціальну допомогу одиноким матерям у формі щомісячної грошової допомоги на загальну суму 94679 грн. 03 коп., якою обвинувачена розпорядилась на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому Управлінню соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації (правонаступнику Управління соціального захисту населення Устинівської районної державної адміністрації) майнової шкоди на вказану суму.

Своїми умисними діями обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, 08 вересня 2014 року обвинувачена ОСОБА_4 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: на незаконне отримання державної соціальної допомоги на сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , всупереч вимогам ч.4 ст.18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та абз.4 п.33 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, згідно з якими жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи факт спільного проживання з батьком дитини ОСОБА_9 - гр-ном ОСОБА_7 з 2004 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тобто протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ввела працівника Управління соціального захисту населення Устинівської районної державної адміністрації в оману з приводу цих обставин, повідомивши, що не проживає з особою, від якої має дитину, та зазначивши про це в особисто підписаній нею заяві про призначення соціальної допомоги. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами у виді одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, обвинувачена ОСОБА_4 в період часу з 01 вересня 2014 року по 31 жовтня 2024 року продовжувала вводити в оману працівників Управління соціального захисту населення Устинівської районної державної адміністрації, не повідомляючи при поданні заяв з метою отримання соціальної допомоги одиноким матерям у формі щомісячної грошової допомоги факту її проживання однією сім`єю із батьком дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - гр-ном ОСОБА_7 без реєстрації шлюбу, внаслідок чого обвинуваченій було нараховано та виплачено соціальну допомогу одиноким матерям у формі щомісячної грошової допомоги на загальну суму 51002 грн. 37 коп., якою обвинувачена розпорядилась на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому Управлінню соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації (правонаступнику Управління соціального захисту населення Устинівської районної державної адміністрації) майнової шкоди на вказану суму.

Своїми умисними діями обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, 01 червня 2016 року обвинувачена ОСОБА_4 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: на незаконне отримання державної соціальної допомоги на сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , всупереч вимогам ч.4 ст.18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та абз.4 п.33 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, згідно з якими жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи факт спільного проживання з батьком дитини ОСОБА_10 - гр-ном ОСОБА_7 з 2004 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тобто протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ввела працівника Управління соціального захисту населення Устинівської районної державної адміністрації в оману з приводу цих обставин, повідомивши, що не проживає з особою, від якої має дитину, та зазначивши про це в особисто підписаній нею заяві про призначення соціальної допомоги. В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами у виді одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, обвинувачена ОСОБА_4 в період часу з 01 червня 2016 року по 31 жовтня 2024 року продовжувала вводити в оману працівників Управління соціального захисту населення Устинівської районної державної адміністрації, не повідомляючи при поданні заяв з метою отримання соціальної допомоги одиноким матерям у формі щомісячної грошової допомоги факту її проживання однією сім`єю із батьком дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - гр-ном ОСОБА_7 без реєстрації шлюбу, внаслідок чого обвинуваченій було нараховано та виплачено соціальну допомогу одиноким матерям у формі щомісячної грошової допомоги на загальну суму 37869 грн. 51 коп., якою обвинувачена розпорядилась на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому Управлінню соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації (правонаступнику Управління соціального захисту населення Устинівської районної державної адміністрації) майнової шкоди на вказану суму.

Своїми умисними діями обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

12 березня 2026 року в даному кримінальному провадженні між прокурором -начальником Долинського відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 за участі її захисника - адвоката ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості, надіслана до суду.

Відповідно до угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 , сторони дійшли згоди щодо: 1) формулювання обвинувачення ОСОБА_4 , яке за змістом повністю відповідає зазначеному вище обвинуваченню; 2) правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 , як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України; 3) узгодженого сторонами покарання, а саме: за ч.1 ст.190 КК України у виді пробаційного нагляду строком на один рік, за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік та на підставі ст.70 КК України остаточно призначеного покарання у виді одного року позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України та звільненням обвинуваченої ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю від одного до трьох років з покладенням обов’язків, передбачених ст.76 КК України: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та можливістю суду покласти на засудженого й інші обов’язки, визначені у ст.76 КК України, і згоди сторін на його призначення.

В угоді про визнання винуватості зазначені та роз’яснені сторонам наслідки її укладення і затвердження, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, в тім числі, щодо обмеження права на оскарження вироку, який може бути ухвалено за наслідками розгляду та затвердження угоди судом, наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримала затвердження судом угоди про визнання винуватості, укладеної 12 березня 2026 року між нею та обвинуваченою ОСОБА_4 за участі її захисника ОСОБА_5 , зазначивши, що дана угода відповідає вимогам КПК України. Поданий цивільний позов прохала закрити у зв’язку з добровільним відшкодуванням обвинуваченою завданих збитків.

Представник потерпілого у кримінальному провадженні - Управління соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації ОСОБА_11 згідно поданого до суду клопотання прохала провести судове засіданні без її участі та зазначила про підтримання у повному обсязі угоди про визнання винуватості, укладеної в межах даного кримінального провадження, надавши письмову згоду прокурору на укладення цієї угоди.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 прохала суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між нею та прокурором, повністю та беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.190 КК України. Суду пояснила, що вона повністю розуміє свої права, надані їй законом; наслідки укладення та затвердження даної угоди; характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, який буде до неї застосований у разі затвердження угоди судом. Підтвердила свою згоду на призначення узгодженого сторонами покарання та відшкодування у повному обсязі завданих збитків.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 прохала суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12 березня 2026 року між прокурором та її підзахисною -обвинуваченою ОСОБА_4 .. Вирішуючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного висновку.

Угода про визнання винуватості, укладена у даному кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, яке відповідно до ч.2 ст.12 КК України є кримінальним проступком, та щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, яке відповідно до ч.4 ст.12 КК України є нетяжким злочином, що відповідає вимогам п.1 ч.4 ст.469 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Укладення угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ч.4 ст.469 КПК України з огляду на надання представником потерпілого письмової згоди прокурору на укладення такої угоди.

Судом встановлено шляхом опитування обвинуваченої ОСОБА_4 , що укладення угоди між нею та прокурором є добровільним, тобто не є наслідком застосування до неї насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з’ясовано, що обвинувачена цілком розуміє зміст укладеної угоди про визнання винуватості між нею та прокурором; права обвинуваченого, передбачені ч.4 ст.474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Відповідно до ч.7 ст.474 КПК України судом не встановлено підстав для відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, зокрема: 1) умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі дії обвинуваченої правильно кваліфіковані: за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) та за ч.2 ст.190 КК України як шахрайство, вчинене повторно; 2) узгоджене сторонами покарання за ч.1 ст.190 КК України у виді одного року пробаційного нагляду та за ч.2 ст.190 КК України у виді одного року позбавлення волі, із визначенням остаточного покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді одного року позбавлення волі із подальшим застосуванням ст.75 КК України та звільненням обвинуваченої від відбування покарання із встановленням іспитового строку та покладенням обов’язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, відповідає вимогам ст.65 КК України щодо врахування: ступеня тяжкості вчинених обвинуваченою ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, одне з яких, передбачене ч.1 ст.190 КК України, являється кримінальним проступком, а інше, передбачене ч.2 ст.190 КК України, є нетяжким злочином; особи обвинуваченої, яка являється особою раніше не судимою та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також постійне місце проживання; пом’якшуючих покарання обставин - щирого каяття, добровільного відшкодування в повному обсязі завданого збитку та відсутності обтяжуючих покарання обставин; 3) умови угоди відповідають інтересам суспільства; 4) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, з урахуванням позиції представника потерпілого - Управління соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації, яка згідно поданого до суду клопотання підтримала укладення угоди про визнання винуватості в повному обсязі та надала письмову згоду на укладення цієї угоди; 5) укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним.

Згідно з положеннями ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі викладеного, суд вважає, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченою відповідають вимогам КПК України, закону та інтересам суспільства, а тому із врахуванням думки сторін угоди, які зазначили про можливість затвердження даної угоди судом, приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 12 березня 2026 року у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст.75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно з ч.3 ст.75 КК України у випадках, передбачених, зокрема, частиною другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов’язки. Тривалість іспитового строку та обов’язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що сторонами угоди про визнання винуватості узгоджено звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, суд встановлює іспитовий строк тривалістю один рік та у відповідності до положень ч.1 ст.76 КК України визначає наступні обов’язки, які покладаються на обвинувачену ОСОБА_4 , а саме: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч.2 ст.475 КПК України вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків, з урахуванням особливостей, передбачених ч.3 цієї статті.

У мотивувальній частині вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду (п.2 ч.3 ст.374 КПК України).

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 20 серпня 2019 року у справі №652/219/17, у частинах 1 і 2 ст.129 КПК України наведено виключний перелік підстав для ухвалення рішення про відмову в задоволенні цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Ухвалою суду від 12 червня 2025 року цивільний позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації до обвинуваченої ОСОБА_4 про відшкодування збитків, заподіяних кримінальними правопорушеннями, в розмірі 275910,01 грн., був прийнятий до розгляду в даному кримінальному провадженні.

Під час судового провадження обвинуваченою ОСОБА_4 на відшкодування заподіяних збитків були сплачені грошові кошти трьома платежами: 22.08.2025 - 99000,00 грн., 25.08.2025 - 99000,00 грн. та 26.08.2025 - 77910,01 грн., а всього в загальному розмірі 275910,01 грн..

Отже, враховуючи, що на дату ухвалення судом вироку підстави для відшкодування заподіяних ОСОБА_4 збитків відсутні, цивільний позов прокурора задоволенню не підлягає.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ч.9 ст.100 КПК України. Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні, а саме: витрати, пов’язані із залученням експерта, відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст.370, 371, 374, 376, 468, 469, 472, 473-475, 532 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12 березня 2026 року, між начальником Долинського відділу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі її захисника - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №42025120040000020, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 03 лютого 2025 року.

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов’язки. На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов’язки: 1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов прокурора залишити без задоволення з огляду на відшкодування обвинуваченою ОСОБА_4 збитків в повному обсязі.

Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні: копії документів: заяв ОСОБА_4 до органу праці та соціального захисту населення Устинівської районної державної адміністрації та Управління соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг на 69 арк.; декларацій ОСОБА_4 до органу праці та соціального захисту населення Устинівської районної державної адміністрації та Управління соціального захисту населення Кропивницької районної державної адміністрації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги на 91 арк.; розрахунків середньомісячного сукупного доходу сім`ї, рішень про призначення допомоги сім`ям з дітьми, розпоряджень на перерахунок допомоги одиноким матерям, розпоряджень на продовження строку виплати на 60 арк.; інформації про призначення та виплату допомоги на дітей одинокій матері на 3 арк., - залишити в матеріалах кримінального провадження №403/258/25 (провадження №1-кп/403/11/26) протягом усього часу їх зберігання.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Устинівський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1