Рішення від 15 березня 2026 р. у справі №932/12065/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/12065/25

Провадження № 2/932/3949/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Потоцької С.С.,

за участю секретаря судового засідання-Карапиш А.М.,

позивача- ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей у твердій грошовій сумі,-

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Дніпра звернулася позивачка з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі.

У позовній заяві позивачка зазначила, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який на даний час не розірвано. Від шлюбу сторони мають спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом із позивачкою та перебувають повністю на її утриманні. Позивачка зазначає, що 25.01.2025 відповідач залишив сім`ю, після чого матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, участі у їх вихованні не бере, життям та потребами дітей не цікавиться. Крім того, позивачка вказує, що відповідач офіційно не працевлаштований та не має офіційного доходу, що унеможливлює стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу). З огляду на викладене, позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 3 500,00 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.

Ухвалою суду від 01.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судові засідання.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, клопотань щодо розгляду справи не подав, правом подання відзиву не скористався.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 26.11.2005, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Кіровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 578 від 26.11.2005 (а.с.7).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського міського управління юстиції, актовий запис № 13 від 13.01.2009 (а.с.5);

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , видане Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 578 від 08.12.2023 (а.с.6).

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади № 2023/005163856 від 10.07.2023 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2025/013136515 від 09.09.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (витяг з реєстру територіальної громади № 2025/013136306 від 09.09.2025) (а.с.8).

Позивач в позовній заяві посилається на той факт, що відповідач в добровільному порядку не бажає брати участь в утриманні дітей.

Факт проживання та утримання позивачкою дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відповідачем не спростований.

Згідно зі статтею 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.89 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною 1 ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному Кодексі України.

Відповідно до роз`яснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього кодексу), або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачується щомісячно.

За приписами ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних правна результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Виходячи з системного тлумачення зазначених норм права, вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).

При цьому, відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплати ним аліментів на утримання дітей саме у твердій грошовій сумі.

При визначенні способу стягнення аліментів, суд погоджується з обраним позивачем способом стягнення аліментів та вважає, що він повинен бути визначений у твердій грошовій сумі за вибором позивача, з якою проживають діти, в силу вимог ч.3 ст.181 СК України. При визначенні розміру аліментів суд враховує те, що відповідач має обов`язок брати участь в утриманні своєї неповнолітньої дитини, а також те, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дитини.

Обставин, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти саме у такому розмірі, матеріали справи не містять.

З метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів дитини, враховуючи покладення законом на батьків обов`язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття, визнання відповідачем позовної заяви, враховуючи стан здоров`я дітей та платника аліментів, який є працездатним, суд вважає, що достатнім, незавищеним та таким, що не буде порушувати майнові права дітей та сторін, є розмір аліментів 3 500,00 грн на кожну дитину щомісяця у твердій грошовій сумі, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину в разі зміни матеріального стану відповідача, а відповідач, за наявності підстав, має право звернутись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

На підставі ст. 191 СК України аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат

Позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору на підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, а позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача судовий збір в дохід держави.

На підставі ст.ст. 180-183, 191 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 279, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей у твердій грошовій сумі – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 ,аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі розміром 3500 (три тисячі п`ятсот ) гривень щомісяця на кожну дитину, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 12 вересня 2025 року та до досягнення дітей повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь держави судовий збір у сумі 2422, 40 грн.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса : АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя С.С. Потоцька