Вирок від 12 березня 2026 р. у справі №299/798/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/798/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026078080000028 від 04 лютого 2026 року по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербовець, Виноградівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, без освіти, одруженого, не працюючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

25 січня 2026 року близько 13 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись біля домогосподарства АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільну небезпечність, маючи умисел на незаконне проникнення на огороджену територію вищевказаного володіння ОСОБА_3 , діючи умисно, всупереч ст. 30 Конституції України, ст. 12 Загальної декларації прав людини та ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно яких кожному гарантується недоторканість житла і не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, усвідомлюючи, що домогосподарство є власністю сторонньої особи, за відсутності дозволу власника ОСОБА_4 на проникнення до володіння останнього, умисно та самовільно шляхом вільного доступу, через незачинену хвіртку воріт, проник на його територію та вільно пересувався по подвір`ю без дозволу власника, чим у такий спосіб порушив конституційне право ОСОБА_4 на недоторканність його володіння.

Дії ОСОБА_3 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд обвинувального акта у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч.2 ст. 302 КПК України, та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Крім цього, суд зазначає, що до обвинувального акта також додана письмова заява потерпілого ОСОБА_4 щодо згоди з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч.2 ст.302 КПК України, та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, виходячи з вимог статтей 381, 382 КПК України, враховуючи, що обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, суд вважає, що є всі правові підстави розглянути обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 щодо вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 162 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Таким чином, з урахуванням згаданих обставин є всі підстави для ухвалення вироку за результатами спрощеного провадження.

Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є кримінальним проступком; особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-фтизіатра не перебуває, за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався (а.п. 57), за місцем проживання характеризується посередньо (а.п. 59), в силу ст. 89 КК України раніше не судимий (а.п. 60-61), ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та обставину, яка пом`якшує покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення кримінального право рушення щодо особи похилого віку.

З врахуванням наведеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання необхідне й достатнє для його виправлення у виді штрафу в межах, установлених санкцією ч. 1 ст. 162 КК України і таке покарання буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлено.

Майно, на яке накладено арешт відсутнє.

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись статтями 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази:

- велосипед марки «Україна», який в ході досудового розслідування передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 ( а.п. 54) – залишити ОСОБА_4 , як законному володільцю;

- відеозапис з камер зовнішнього відеоспостереження за 25.01.2025 із будинку № 6 по вул. Польова в с. Підвиноградів, Берегівського району під назвою «VIDEO -2026-02-03-17-43- 21», що міститься на CD-R диску, який зберігається при матеріалах кримінального провадження (а.п. 40) – залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

ГоловуючийОСОБА_1