Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №215/440/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/440/26

номер провадження 3/215/235/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дудіков А.В., розглянувши матеріал, який надійшов від полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 549988 від 25.12.2025, 24.12.2025 о 23 год. 55 хв., в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, Тернівський район по вул. Героїв Маріуполя біля буд. 52 водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21061, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення, координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п 2.5 ПДР України. Правопорушення зафіксовано на БК 475201, 230700.

У судові засідання призначені на 21.01.2026, 25.02.2026 та 11.03.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи у суді повідомлявся належним чином, а саме шляхом направлення судової повістки за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення та за допомогою смс повідомлень на номер телефону, вказаного в матеріалах справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Частина 1 статті 268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 було відомо, що працівниками патрульної поліції щодо нього складено протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, розгляд якого буде проводитись в Тернівському районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, однак останній до суду не з`явився, розглядом справи не цікавився, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. А отже, суд має провести розгляд справ за відсутності особи. Безпідставне умисне затягування нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким зокрема є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а також завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема щодо своєчасного розгляду справи (ст. 245 КУпАП).

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

За змістом ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 24 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при розгляді справ зазначеної категорії слід звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, у ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим, суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що «вимагає обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність у зв`язку з керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДД України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Враховуючи склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, об`єктивна сторона цього правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 549988 від 25.12.2025, 24.12.2025 о 23 год. 55 хв., в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, Тернівський район по вул. Героїв Маріуполя біля буд.52 водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21061, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення, координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п 2.5 ПДР України. Правопорушення зафіксовано на БК 475201, 230700.

Протокол є важливим процесуальним документом, який має підтверджувати факт неправомірних дій за які передбачена адміністративна відповідальність, а тому він повинен бути оформлений належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних та допустимих доказів.

А тому, особа, яка складає протокол, повинна ретельно з`ясувати обставини події, відшукати можливих свідків події та, у сукупності зі з`ясованими обставинами та здобутими доказами на їх підтвердження, визначитися з наявністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

До протоколу про адміністративне правопорушення долучено пояснення ОСОБА_2 (а.с. 5); рапорт інспектора взводу 1 роти 1 батальйону 1 ППП в м. Кривий Ріг УПП Криворот О. (а.с.4); довідку, згідно з якою, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, повторність вчинення адміністративного правопорушення відсутня, (а.с. 7); відеозапис з нагрудної камери працівника поліції (а.с. 6).

В судовому засіданні було досліджено відеозапис, яким здійснювалася відео фіксація під час якої, відносно ОСОБА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 549988 від 25.12.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 24.12.2025, разом з працівниками поліції перебували біля гаража, поряд з ними був, ОСОБА_2 , яким було здійснено дзвінок до патрульної поліції. ОСОБА_2 . Останній пояснює працівникам поліції, що бачив, як ОСОБА_1 керував транспортним засобом, потім автомобіль зупинився і водій ОСОБА_1 попросив його «прикурити» автомобіль, так як в нього сів акумулятор. ОСОБА_2 зазначає, що спочатку хотів йому допомогти, однак відчув запах алкоголю, тому зателефонував до поліції. На відеозаписі ОСОБА_2 повідомляє, що на його мобільному телефоні міститься запис, яким підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом , однак такий факт ОСОБА_1 заперечує. Також, на відео зафіксовано, що ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройти медичний огляд на місці та в медичному закладі відмовився.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучено пояснення свідка ОСОБА_2 , який зазначив, що 24.12.2025 о 23:55 год. він перебував за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Героїв Маріуполя, на подвір`ї буд. 52, побачив як авто ВАЗ 2106 від`їжджало від двору та зупинилося біля повороту, водій транспортного засобу підійшов до нього та попросив допомоги, пояснив, що не може завести транспортний засіб.

У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що 24.12.2025р., приблизно о 23:30-23:40, перебуваючи за адресою м. Кривий Ріг, Тернівський район, точної адреси не пам`ятає, побачив, як автомобіль ВАЗ 2106 виїжджав з подвір`я та зупинився поблизу повороту. Водій підійшов до нього та попросив допомоги, «прикурити» пояснивши, що не може завести транспортний засіб. Він мав намір йому допомогти, однак помітив у водія явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: поведінку, що не відповідала обстановці, порушення координації рухів, нечітку мову та різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Після того, як він зробив йому зауваження, водій почав поводитися агресивно та вживати нецензурну лайку. У зв`язку з цим він здійснив виклик на лінію «102». Почувши це, водій зачинив автомобіль та намагався залишити місце події, проте він затримав його до приїзду екіпажу поліції. Крім того повідомив, що часто буває свідком подібних правопорушень. Також зазначив, що мав відеозапис де видно, що водій керує транспортним засобом, проте видалив його, оскільки не очікував, що буде викликаний до суду як свідок. Працівники поліції не бачили рух автомобіля.

Разом з тим, суд ставиться критично до наданих показань, оскільки вони не підтверджуються іншими доказами, зокрема відеозаписом, про який вказував ОСОБА_2 на відео працівникам поліції під час складання протоколу. Згідно пояснень ОСОБА_2 у нього виник конфлікт з ОСОБА_1 , оскільки останній виражався нецензурною лайкою на адресу свідка. Ні працівники поліції, ні свідок ОСОБА_2 не надав відеозапис, на якому було б зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (Постанова ВС/КАС від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

Також, в якості доказу надано рапорт інспектора патрульної поліції, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення

Однак, рапорт сам по собі не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року, у справі №524/5741/16-а, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

Інших доказів на підтвердження викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення до матеріалів справи не додано.

Таким чином висновки поліцейського щодо керування транспортним засобом ОСОБА_1 є припущеннями.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до рішення Конституційного суду України, від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, Конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції, не є вичерпними; конституційні права і свободи не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22); громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (частина перша статті 24); юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

Враховуючи те, що доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , матеріали справи не містять, суд приходить до висновку про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення..

Керуючись ст. 247 ч.1 п.1, 284 ч.1 п.3, 251, 252 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя