Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №211/188/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Провадження № 2/211/2473/26

ЄУН 211/188/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Грубника О.М., за участю секретаря судових засідань Бодрухіної Є.А., розглянувши у судовому засіданні в залі Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Релігійної організації "Релігійна громада Довгинцівської помісної церкви Євангельських християн-баптистів у м. Кривий Ріг", про припинення права спільної часткової власності, виділ в натурі 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, визнання права приватної власності на окремо визначений об`єкт нерухомого майна

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат – Бордунова І.О., звернулась до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою до Релігійної організації "Релігійна громада Довгинцівської помісної церкви Євангельських християн-баптистів у м. Кривий Ріг", в якій просить суд:

1. Припинити право спільної часткової власності за ОСОБА_1 на 1/3 частку будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається з наступних будівель та споруд, зокрема: житловий будинок літ. «А-1», загальна площа приміщень – 62,3 кв.м., житлова площа приміщень – 33,2 кв.м.; житловий будинок літ. «В-1», загальна площа приміщень – 31,7 кв.м., житлова площа приміщень – 17,2 кв.м.; літня кухня літ. «Б»; сарай літ. «Е»; гараж літ. «Ж»; вбиральня літ. «З»; літній душ літ. «И»; погріб літ. «К»; сарай літ. «Л»; сарай літ. «М» (тимчасовий); альтанка літ. «Н»; літній душ літ. «П»; замощення І; огорожа №1; хвіртка №2; ворота з хвірткою №3; огорожа №4; огорожа №5; огорожа №6.

2. Виділити в натурі ОСОБА_1 шляхом поділу 1/3 частку будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: прим. 2-1 – коридор – 10,2 м2 в житловому будинку літ. «А-1», прим. 2-2 – передпокій – 9,7 м2 в житловому будинку літ. «А-1», прим. 2-3 – житлова кімната – 11,7 м в житловому будинку літ. «А-1», що складає загальну площу 31,6 м2, житлову площу 11,7 м2 та господарські будівлі та споруди: літня кухня літ. «Б»; сарай літ. «Е»; гараж літ. «Ж»; вбиральня літ. «3»; літній душ літ. «И»; погріб літ. «К»; сарай літ. «Л»; огорожа N?1; хвіртка N?2.

3. Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на окремо визначений об`єкт житлового нерухомого майна - приміщення в житловому будинку літ. «А-1», загальною площею 31,6 кв.м., житловою площею приміщень 11,7 кв.м., а саме: прим. 2-1 – коридор – 10,2 м2, прим. 2-2 – передпокій – 9,7 м2, прим. 2-3 – житлова кімната – 11,7 м2 та господарські будівлі та споруди: літня кухня літ. «Б»; сарай літ. «Е»; гараж літ. «Ж»; вбиральня літ. «З»; літній душ літ. «И»; погріб літ. «К»; сарай літ. «Л»; огорожа №1; хвіртка №2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує на те, що позивач обмежений правом оформити земельну ділянку, на якій розташована належна йому 1/3 частка об`єкту житлової нерухомості з огляду на те, що співвласники використовують землю за різними цільовими призначеннями. Одночасне оформлення речового права на землю обома співвласниками за різними цільовими призначеннями використання земельної ділянки під належною сторонам нерухомістю не передбачено діючим законодавством. Окрім вищевказаного, позивач обмежений у праві реєстрації речового права у Державному реєстрі речових прав через те, що співвласник відмовляється реєструвати своє речове право відповідно до вимог наразі діючого законодавства. Єдиним можливим способом вирішення спірного питання для позивача є припинення права спільної часткової власності, виділ в натурі 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, визнання права приватної власності на окремо визначений об`єкт нерухомого майна.

Згідно висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна за № 2-26 від 26 січня 2026 року, відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, експертом запропоновано єдиний можливий варіант поділу об`єкту нерухомого майна, що належить на праві спільної часткової власності (по 1/3 та 2/3), враховуючи фактичне користування будівлями та спорудами кожного зі співвласників.

Ухвалою суду від 09 січня 2026 року було постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження

Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року було прийнято уточнені позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 , адвоката – Бордунової І.О. та постановлено здійснювати подальший розгляд справи у їх межах.

Ухвалою від 17 лютого 2026 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явились, належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи. Від представника позивача до суду надійшла заява, про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача - Васильченко В.М. у судове засідання не з`явився. Про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У матеріалах справи міститься заява, в якій він просить розглядати справу за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

12.02.1985 року ОСОБА_1 підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 12.02.1985р. Четвертою криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 307, придбав 1/3 частину домоволодіння в АДРЕСА_1 , що складалася з частини будинку «А-1», сараю «Б», сараю «Е», паркану № 1.

Право власності за позивачем зареєстровано 21.02.1985 року в Криворізькому міському бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності, про що свідчить позначка на зворотному боці вищевказаного договору.

14.02.2002 Довгинцівська помісна церква євангельських християн-баптистів Всеукраїнського Союзу Об`єднань Релігійна організація «наразі РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ДОВГИНЦІВСЬКОЇ ПОМІСНОЇ ЦЕРКВИ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ У М. КРИВИЙ РІГ» прийняла в дар на підставі договору дарування домоволодіння, посвідченого Глущенком О.А., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу, 2/3 частини домоволодіння в АДРЕСА_1 .

Право власності за відповідачем зареєстровано у комунальному підприємстві «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», про свідчить Реєстраційне посвідчення КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» від 15.03.2002 року, записане в реєстровій книзі № 9 док, сторінка 103, запис № 653.

Відповідно до Відомості про технічний стан нерухомого майна, за результатами технічної інвентаризації, проведеної станом на 11.11.2025 року, в житловому будинку літ. «А-1», виявлено переобладнання, уточнення лінійних промірів, знос кухонних очагів, зміна функціонального призначення будівель та приміщень та виявлено, що цільове призначення господарських будівель, яке зазначене в правоустановчому документі, не відповідає фактичному користуванню обох співвласників.

В користуванні та володінні ОСОБА_1 , знаходиться 1/3 частина домоволодіння, а саме: в житловому будинку літ. «А-1» група приміщень загальною площею 31,6 кв.м., житловою площею 11,7 кв.м.; літня кухня літ. «Б»; сарай літ. «Е»; гараж літ. «Ж»; вбиральня літ. «З»; літній душ літ. «И»; погріб літ. «К»; сарай літ. «Л»; огорожа №1; хвіртка №2.

В користуванні та володінні Довгинцівської помісної церкви Євангельських християн-баптистів Всеукраїнського Союзу об`єднань знаходиться 2/3 частини домоволодіння, а саме: в житловому будинку літ. «А-1» група приміщень загальною площею 30,7 кв.м., житловою площею приміщень 21,5 кв.м.; житловий будинок літ. «В-1», загальною площею приміщень 31,7 кв.м., житловою площею приміщень 17,2 кв.м.; сарай літ. «М» (тимчасовий); альтанка літ. «Н»; літній душ літ. «П»; замощення 1; ворота з хвірткою №3; огорожа №4; огорожа №5; огорожа №6.

Вищезазначені зміни проведені згідно порядку проведення технічної інвентаризації, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023р., № 488 та згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.06. 2017р., № 406 та не підлягають прийняттю в експлуатацію.

Уточнено функціональне призначення сараю літ. «Б», що фактично є літня кухня літ. «Б».

Гараж літ. «Ж»; сарай літ. «Л»; - збудовані до 05 серпня 1992 року - співвласник ОСОБА_1 , отже не є самочинним будівництвом та не потребує введенню в експлуатацію.

Позивач обмежений у праві реєстрації речового права у Державному реєстрі речових прав у Державному реєстрі речових прав через те, що співвласник відмовляється реєструвати своє речове право відповідно до вимог наразі діючого законодавства. Єдиним можливим способом вирішення спірного питання для позивача є припинення права спільної часткової власності, виділ в натурі 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, визнання права приватної власності на окремо визначений об`єкт нерухомого майна.

За таких обставин, з метою підтвердження можливості виділення частки, на замовлення позивача була проведена будівельно-технічна експертиза щодо можливості здійснити поділ в натурі між двома співвласниками у частках (1/3 та 2/3) житлового будинку садибного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до висновку експерта №2-26 від 26 лютого 2026 року, технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, враховуючи існуюче конструктивно-планувальне рішення будинку, з незначним відхилом від будівельних норм та правил, враховуючи існуючу забудову, виділити в окремі об`єкти в натурі 1/3 та 2/3 частки нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та Довгинцівській помісній церкві Євангельських християн баптистів Всеукраїнського Союзу об`єднань на праві спільної часткової власності – існує. Експертом запропоновано єдиний можливий варіант поділу об`єкту нерухомого майна, що належить на праві спільної часткової власності (по 1/3 та 2/3), враховуючи фактичне користування будівлями та спорудами кожного зі співвласників.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст.317 ЦК України.

Згідно зі статтею15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Згідно зі ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Відповідно до ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної часткової власності пропорційно його частці в праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність і особа стає власником виокремленого майна.

Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

Частка майна, яка виділяється, повинна бути дійсно окремим об`єктом нерухомого майна. При цьому, частка, яка залишається у іншого власника, має також бути окремим об`єктом нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Тобто, при будь-якому виділі частки з нерухомості, завжди відбувається поділ цієї нерухомості на два самостійних об`єкта.

Частиною першою, другою статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст.183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Відповідно до ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Визначальним для виділу частки будівлі в натурі, яка перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки нежитлової будівлі відповідно до часток співвласників.

У постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 445/442/16 (провадження № 61-13434св19) зроблено висновок, що допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об`єкта нерухомого майна є висновок експерта або уповноваженого суб`єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу. З такого ж висновку виходив Верховний Суд у постанові від 17 травня 2022 року у справі № 570/2438/19 (провадження № 61-11448св20).

Отже, виділ з нерухомого майна частки як самостійного об`єкта повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами, що, зокрема, встановлюється за результатами проведення будівельно-технічної експертизи та висновку щодо технічної можливості такого виділу.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. При поділі жилого будинку суд зобов`язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику. Різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.

У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 2114/2-3819/11 (провадження № 61-1070св19) наголошено на необхідності забезпечення дійсного вирішення у дієвий спосіб спору, що виник та існує між сторонами та існування якого позбавляє їх можливості спільно використовувати єдиний об`єкт нерухомості без його поділу (виділу частки) в натурі.

Виходячи з аналізу змісту норм ст. ст.183,358,364,379,380,382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Враховуючи вищевикладене, оскільки представник відповідача не має заперечень до вимог позивача, з метою належного володіння, користування і розпорядження належної позивачу частки нерухомого майна, суд прийшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач просив не стягувати з відповідача судовий збір. У зв`язку із цим, суд вважає за можливе залишити понесені судові витрати за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 76-81, 258, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 316-319, 364, 367 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Релігійної організації "Релігійна громада Довгинцівської помісної церкви Євангельських християн-баптистів у м. Кривий Ріг", про припинення права спільної часткової власності, виділ в натурі 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, визнання права приватної власності на окремо визначений об`єкт нерухомого майна – задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності за ОСОБА_1 на 1/3 частку будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається з наступних будівель та споруд, зокрема: житловий будинок літ. «А-1», загальна площа приміщень – 62,3 кв.м., житлова площа приміщень – 33,2 кв.м.; житловий будинок літ. «В-1», загальна площа приміщень – 31,7 кв.м., житлова площа приміщень – 17,2 кв.м.; літня кухня літ. «Б»; сарай літ. «Е»; гараж літ. «Ж»; вбиральня літ. «З»; літній душ літ. «И»; погріб літ. «К»; сарай літ. «Л»; сарай літ. «М» (тимчасовий); альтанка літ. «Н»; літній душ літ. «П»; замощення І; огорожа №1; хвіртка №2; ворота з хвірткою №3; огорожа №4; огорожа №5; огорожа №6.

Виділити в натурі ОСОБА_1 шляхом поділу 1/3 частку будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: прим. 2-1 – коридор – 10,2 м2 в житловому будинку літ. «А-1», прим. 2-2 – передпокій – 9,7 м2 в житловому будинку літ. «А-1», прим. 2-3 – житлова кімната – 11,7 м в житловому будинку літ. «А-1», що складає загальну площу 31,6 м2, житлову площу 11,7 м2 та господарські будівлі та споруди: літня кухня літ. «Б»; сарай літ. «Е»; гараж літ. «Ж»; вбиральня літ. «3»; літній душ літ. «И»; погріб літ. «К»; сарай літ. «Л»; огорожа N?1; хвіртка N?2.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на окремо визначений об`єкт житлового нерухомого майна - приміщення в житловому будинку літ. «А-1», загальною площею 31,6 кв.м., житловою площею приміщень 11,7 кв.м., а саме: прим. 2-1 – коридор – 10,2 м2, прим. 2-2 – передпокій – 9,7 м2, прим. 2-3 – житлова кімната – 11,7 м2 та господарські будівлі та споруди: літня кухня літ. «Б»; сарай літ. «Е»; гараж літ. «Ж»; вбиральня літ. «З»; літній душ літ. «И»; погріб літ. «К»; сарай літ. «Л»; огорожа №1; хвіртка №2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Релігійна організація "Релігійна громада Довгинцівської помісної церкви Євангельських християн-баптистів у м. Кривий Ріг", ЄДРПОУ 25518353, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Грозненська, буд.26.

Суддя О.М.Грубник