Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №173/1933/25 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1933/25

Номер провадження2-о/173/12/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

повне

11 березня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,

присяжних Фролової Л.М., Хижняка Ю.О.

за участю: секретаря Салтикової С.І.,

заявника ОСОБА_1

представника особи відносно якої вирішується питання про визнання

недієздатною - адвоката Мельник І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Верхньодніпровська міська рада Дніпропетровської області, про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою.

Заявник зазначає, що має доньку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області 16.02.2007 року. Мати дитини, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дитина має діагноз: розумова відсталість і є особою з інвалідністю з дитинства другої групи. Внаслідок хронічного психічного розладу донька не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги і контролю.

Провадження у справі відкрито 25.07.2025.

Ухвалою від 08.09.2025 у справі призначено судово-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_2 , на час проведення експертизи розгляд справи зупинено.

05.02.2026 на адресу суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта.

Ухвалою судді від 10.02.2026 провадження у вказаній цивільній справі поновлено та призначено до судового розгляду.

Заявник в судовому засіданні вимоги заяви підтримав та просив їх задовольнити.

Представник особи, стосовно якої вирішується питання про визнання її недієздатною, адвокат Мельник І.О. просила відмовити в призначенні заявника опікуном.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення заявлених вимог не заперечує та просить задовольнити.

Суд, вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської області 16.02.2007 року.

Мати дитини, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , видане Верхньодніпровським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області 27.09.2018 року.

Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, у ОСОБА_2 стійке виражене порушення психіки, що призвело до вираженого обмеження життєдіяльності.

Згідно виписки медичної карти стаціонарного хворого Ф003/о № 608 та виписки з амбулаторної карти ОСОБА_2 має діагноз: помірна розумова відсталість з порушенням поведінки, що призводить до стійкої соціальної дезадаптації.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №18-ц від 27.01.2026 встановлено, що ОСОБА_2 страждає на хронічний стійкий психічний розлад у формі помірної розумової відсталості. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_2 не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Заявник ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем реєстрації, що підтверджується характеристикою від 17.07.2025.

Рішенням Верхньодніпровської міської ради № 531 від 17.12.2025 затверджено подання про можливість призначення ОСОБА_2 опікуна ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Таким чином, зібрані у справі докази вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатною, оскільки остання страждає хронічним психічним розладом та за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

При цьому, статтею 41 ЦК України передбачено правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною, а саме: над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Крім того, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.

Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Положеннями ст. 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за № 387/3680 (далі - Правила).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.

Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

Пункт 3.2 передбачає, що опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які не досягли 18 років, визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними, перебувають на обліку або проходять лікування в психоневрологічних чи наркологічних закладах, раніше були опікунами чи піклувальниками і з їх вини опіка або піклування було припинено, позбавлені батьківських прав, інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню, або засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Так, заявник ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 . Заявник ОСОБА_1 піклується про хвору доньку, є дієздатною особою, має можливість виконувати обов`язки опікуна, серйозних захворювань (туберкульоз 1-2 стадії, психічні та поведінкові розлади, злоякісні новоутворення 3-4 стадії, інфекції) не має, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, алкогольними напоями не зловживає, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався.

Згідно Подання про можливість призначення опікуна, затвердженого рішенням виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради від 17.12.2025 № 531 встановлено можливим призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .

Обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 бути опікуном ОСОБА_2 у ході судового розгляду судом не встановлено.

Таким чином, встановлені судом та підтверджені належними та допустимими доказами обставини дозволяють дійти висновку, що опікуном ОСОБА_2 слід призначити заявника - її батька ОСОБА_1 .

Водночас, суд не погоджується з доводами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , щодо неможливості призначення заявника опікуном.

Дійсно, встановлено, що заявник притягувався до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 164 КК України та адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП у 2017–2018 роках. Однак, згідно з даними Єдиного реєстру судових рішень (ЄРСР), кримінальне провадження було закрите у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення, а матеріали справи про адміністративне правопорушення були повернуті для належного оформлення та повторно до суду не надходили. Будь-яких судових рішень про притягнення заявника до відповідальності матеріали справи не містять, а наявна довідка, навпаки, підтверджує відсутність судимості.

Доводи представника щодо неможливості виконання заявником обов`язків опікуна у зв`язку з його зайнятістю на роботі суд також відхиляє, оскільки сам факт працевлаштування не свідчить про неможливість здійснення опіки. Судом встановлено, що заявник проживає разом з дочкою ОСОБА_2 , а також з іншими членами сім`ї, які мають можливість надавати допомогу у догляді.

Крім того, суд враховує, що мати особи, відносно якої вирішується питання визнання недієздатною - ОСОБА_2 , померла в 2018 році, а заявник є її батьком та найближчим родичем, з яким вона проживає після смерті з матір`ю та який фактично здійснює її утримання і догляд протягом усього часу.

За таких умов суд дійшов висновку, що призначення опікуном саме батька відповідає найкращим інтересам особи, щодо якої встановлюється опіка, оскільки він є найближчим родичем, обізнаним з її станом здоров`я, особливостями поведінки та потребами у повсякденному житті.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (ч. 1 ст. 40 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Судові витрати необхідно покласти на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12,76-81, 259,264,265,268,293-296,298-300 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), заінтересована особа: Верхньодніпровська міська рада Дніпропетровської області (51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, просп. Шевченка, буд. 21, ЄДРПОУ 04052595), про визнання громадянина недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення опікуна - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , недієздатною та встановити опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити строк дії даного рішення суду про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , недієздатною - 2 роки з моменту набрання рішенням законної сили.

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою ст.300 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Повне рішення складене 16.03.2026.

Суддя: Є.В. Челюбєєв

Присяжні: Л.М. Фролова

Ю.О. Хижняк