Рішення від 12 березня 2026 р. у справі №758/9535/24 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 12 березня 2026 р.

Справа: №758/9535/24

Суддя: Войтенко Т. В.

Справа № 758/9535/24

Провадження 2-др/758/46/26

УХВАЛА

Іменем України

13 березня 2026 року Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Войтенко Т.В., з участю секретаря судового засідання Крупини Ю.А., розглянувши заяву Редьки Михайла Григоровича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної події, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Подільського районного суду м.Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної події.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 09.02.2026 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної події, задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 40723,24 грн.на відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної події, 21 160,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, 2404,80 грн. компенсації вартості проведеної експертизи, 910,22 грн. судового збору та 1803,60 грн. витрат на правову допомогу, а всього стягнуто 68001,86 грн.

13.02.2026 від представника відповідача Редьки Михайла Григоровича в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у даній цивільній справі.

У заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача зазначає, що у позовній заяві Позивач просив стягнути з Відповідача грошові кошти в загальному розмірі 219442,80 грн. (125 163,16 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди + 84 000,00 в якості відшкодування моральної шкоди + 4 279,64 грн. сплаченого судового збору + 6000,00 грн. витрати на правничу допомогу). Суд задовільнив позовні вимоги частково та стягнув 68001,86 грн., отже, відмовив у задоволені позовних вимог у розмірі 151 440,94 грн. Таким чином відсоток незадоволених позовних вимог (тобто в цій частині рішення винесено на користь Відповідача) становить 69,01 %.

Представник відповідача посилається на те, що повний розмір судових витрат, понесених Відповідачем на професійну правничу допомогу становить 60 000,00 (шістдесят тисяч) грн. Таким чином, пропорційно розміру частково задоволених позовних вимог з Позивача на користь Відповідача підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 41 406,00 (сорок одна тисяча чотириста шість) грн.

На підтвердження понесених витрат на праву допомогу зазначає, що 28.08.2024 року між адвокатом Пушкарьов О.О. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги №28-08-24/1. Предметом договору є надання адвокатом Клієнту юридичних послуг з питань захисту прав і представлення інтересів Клієнта у цивільній справі №758/9535/24 за позовом ОСОБА_2 до Клієнта про відшкодування шкоди в наслідок ДТП. Вартість послуг адвоката складає 30000 грн., яка складається із: консультування Клієнта, визначення правової позиції, складання (написання) та подання до суду відзиву на позовну заяву, подання до суду заперечень та пояснень, подання адвокатських запитів, виконання інших доручень Клієнта та надання інших юридичних послуг. За домовленістю Сторін, оплата правової допомоги здійснюватися шляхом 100% попередньої оплати. 08.10.2024 р. Клієнт оплатив правову допомогу згідно Договору, що підтверджується платіжною інструкцією від 08.10.2024р.

10.04.2025 р. сторонами Договору були складені та підписані додатки до Договору, а саме: Акт прийому - передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 28-08-24/1 від 28.08.2024 р. та Детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Пушкарьов О.О. на виконання умов до Договору про надання правової допомоги № 28-08-24/1 від 28.08.2024 р.

Також, 17.04.2025 року між адвокатом Редька М.Г. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги № б/н. Предметом договору є надання адвокатом Клієнту юридичних послуг з питань захисту прав і представлення інтересів Клієнта у цивільній справі № 758/9535/24 за позовом ОСОБА_2 до Клієнта про відшкодування шкоди в наслідок ДТП. Вартість послуг адвоката складає 30000 грн., яка складається із: консультування Клієнта, визначення правової позиції, складання (написання) та подання до суду відзиву на позовну заяву, подання до суду заперечень та пояснень, подання адвокатських запитів, представлення в суді в режимі відеоконференції, виконання інших доручень Клієнта та надання інших юридичних послуг. За домовленістю Сторін, оплата правової допомоги буде здійснюватися шляхом післяплати, протягом 30-ти днів з дня оголошення судом першої інстанції рішення, незалежно від результату розгляду справи.

11.02.2026 р. сторонами Договору були складені та підписані додатки до Договору, а саме: Акт прийому - передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги №б/н від 17.04.2025 р. та Детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Редька М.Г. на виконання умов до Договору про надання правової допомоги № б/н від 17.04.2025 р.

Посилаючись на вказані Договори та Акти, просив стягнути з позивача на користь відповідача понесені Відповідачем судові витрати на правничу допомогу в розмірі 41 406,00 (сорок одна тисяча чотириста шість) грн.

У судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення сторони та їх представники не з`явилися, про розгляд заяви були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, зважаючи на таке.

Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення за заявою Редьки Михайла Григоровича в інтересах ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті всі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні, питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Стороною відповідача у процесі розгляду справи подавався Відзив на позовну заяву. У Відзиві представник відповідача наводила аргументи про необхідність зменшення витрат на правову допомогу 6000 грн., яку просив стягнути позивач у позовній заяві.

При цьому, будь-якої інформації про укладення ОСОБА_1 договору про надання правової допомоги Відзив не містив. Не містив Відзив також інформацію про орієнтовний розмір витрат на правову допомогу, яку поніс чи планує понести відповідач у зв`язку з розглядом справи.

У судовому засіданні 09 лютого 2026 року на виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України представник відповідача не повідомляв суд про те, що не може подати докази, які б підтверджували розмір понесених судових витрат та не повідомляв про те, що впродовж 5 днів подаватиме заяву щодо вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, у конкретній справі представник відповідача у Відзиві на позов не заявляв про намір стягнути витрати на правничу допомогу. Представник відповідача також до моменту переходу судом на стадію ухвалення рішення по суті не надав суду конкретних доказів розміру понесених витрат та не зробив заяву про подання таких доказів протягом 5 днів після ухвалення рішення (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Заява про ухвалення додаткового рішення разом із доказами (договори, платіжна інструкція, акт) подана 13.02.2026.

Відповідач порушив строки та порядок подання доказів витрат на правничу допомогу, тому підстави для їх стягнення відсутні.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/129 наведено правовий висновок про те, що «однією з основних засад (принципів) судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат».

З огляду на зміст частини восьмої статті 141 ЦПК України сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, й після судових дебатів, але виключно за наявності сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Тобто для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Неподання доказів розміру витрат у встановлені ч. 8 ст. 141 ЦПК України строки є самостійною та достатньою підставою для відмови у їх стягненні.

Відповідно до ч. 5 ст. 270 ЦПК України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні заяви Редьки Михайла Григоровича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст.260-261, 270, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Редьки Михайла Григоровича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної події - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Т. В. Войтенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua