Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №707/3354/23 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/3354/23

2/707/12/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2026 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді - Тептюка Є.П.

при секретарі - Зарубі Н.М.,

за участі: представника позивача Ульянова С.М., відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника відповідача Дубинського В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання права власності,-

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

31.10.2023 року до Черкаського суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 , яка діє через свого представника адвоката Ульянова С.М. до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

З урахуванням уточнення позовних вимог ОСОБА_3 просила суд:

-визнати за ОСОБА_3 право власності на частину житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , як на майно придбане в шлюбі з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

-визнати за ОСОБА_3 право власності на частину земельної ділянки, загальною площею 0,1615 га, кадастровий номер 7124980500:01:001:0100, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, як на майно придбане в шлюбі з ОСОБА_5 ., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

-визнати за ОСОБА_3 право власності на частину житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

-визнати за ОСОБА_3 право власності на частину земельної ділянки, загальною площею 0,1615 га, кадастровий номер 7124980500:01:001:0100, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В позовній заяві та додаткових поясненнях вимоги обгрунтовувала наступним

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є його дружина ОСОБА_3 та дві дочки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Померлим ОСОБА_5 складено заповіт, але не на все майно, а тільки житловий будинок з надвірними спорудами та земельну ділянку в АДРЕСА_1 , який він заповів своїй дружині ОСОБА_3 .

Позивач зазначає, що вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 23.02.1999 року. Спірний будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , був придбаний в шлюбі 07.07.1999 року. А тому на думку позивача, в силу положень ч.1 ст. 22 КпШС, є спільним майном подружжя.

Вказаний будинок розміщений на земельній ділянцізагальною площею 0,1615 га, кадастровий номер 7124980500:01:001:0100, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить ОСОБА_5 на підставі державного акту ЯИ №971047, відповідно дана земельна ділянка також є спільним майном подружжя.

На думку позивача домоволодіння і земельна ділянка в АДРЕСА_1 є спільним майном подружжя, а тому до складу спадкового майна входить частина вказаного майна, яка має бути успадкована нею за заповітом. Інша частина вказаного майна належить їй, як спільне майно подружжя і до складу спадкової маси не входить.

Відповідачі по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також звернулися із заявами про прийняття спадщини, вважають вказане домоволодіння особистим майном покійного ОСОБА_5 , є інвалідами і претендують на обов`язкову частку спадкового майна зазначеного у заповіті, з розрахунку, що померлому належав весь будинок і земельна ділянка.

Щодо розміру часток в спадковому майні охопленому заповітом. Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

З заявою про прийняття спадщини звернулися троє спадкоємців першої черги ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до інформації нотаріуса дочки померлого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є інвалідами та в силу ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку. Обов`язкова частка складає половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом. Троє спадкоємців були б повинні спадкувати по 1/3 частки від 1/2частки будинку та 1/2 частки земельної ділянки. 1/3 частка від 1/2складає 1/6 частку. Половина від 1/6 складає 1/12 частку. Отже, обов`язкові частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в спадковому майні охопленому заповітом складають по 1/12 частки кожній. Спадкове майно охоплено заповітом складається:

- 1/2 частка житловий будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частка земельної ділянки загальною площею 0,1615 га, кадастровий номер 7124980500:01:001:0100, цільове призначення для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель.

Позивач зазначає, що заповітом не охоплене все спадкове майно після смерті ОСОБА_5 . Вартість частки спадкового майна не охопленої заповітом, яка припадає на користь кожного з відповідачів більше ніж вартість обов`язкової частки, а тому на думку позивача, правила статті 1241 ЦК України не застосовуються, а тому просить визнати право власності за нею на все домоволодіння в АДРЕСА_1 і земельну ділянкузагальною площею 0,1615 га, кадастровий номер 7124980500:01:001:0100, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ( 1/2частину, як її частку в спільному майні подружжя, а 1/2частину як спадкове майно за заповітом).

Пояснення сторін в судових засіданнях.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача та відповідачі проти позову заперечили.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожна окремо, суду пояснили, що спірне домоволодіння було придбане їхнім батьком ОСОБА_5 за власні кошти, а тому не є спільним майном подружжя і вони мають право на обов`язкову частку.

Заяви та клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 07.11.2023 року справа прийнята до розгляду з відкриттям провадження.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 19.07.2024 року зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , судом визнаний не поданим і повернутий стороні зустрічного позивача.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 12.03.2025 року підготовче провадження у справі закрито та призначено судовий розгляд.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 10.06.2025 року по справі призначено судову оціночну експертизу.

Встановлені судові обставини.

Відповідно до свідоцтва про смерть від 21.12.2022 року НОМЕР_1 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З свідоцтва про одруження від 23.02.1999 року НОМЕР_2 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , уклали шлюб 23.02.1999 року.

2 квітня 2003 року ОСОБА_5 склав заповіт зареєстрований за № 1937, яким жилий будинок та земельну ділянку в АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_3 .

7 липня 1999 року ОСОБА_5 придбав жилий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу посвідченим приватним нотаріусом Романій Н.В.

Відповідно до довідки ЧООБТІ №45376, станом на 04.10.2023 року жилий будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_5 .

Згідно довідки Байбузівськоїсільскої ради №481 від 06.11.2001 року за ОСОБА_5 закріплено 0,43 га землі.

Відповідно до довідки ЧООБТІ №45381, станом на 03.10.2023 року іта нформації з Державного реєстру речових правдомоволодіння в АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на праві власності, в рівних частинах по за кожним.

Земельна ділянказагальною площею 0,1615 га, кадастровий номер 7124980500:01:001:0100, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд,належить ОСОБА_5 на підставі державного акту ЯИ №971047.

Земельна ділянка загальною площею 0,3196 га, кадастровий номер 7124980500:01:001:0024, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, належить ОСОБА_5 на підставі державного акту ЯИ №971048.

Земельна ділянка загальною площею 1,95 га, кадастровий номер 7124980000:02:006:0092, кадастровий номер 7124980000:01:003:00638,цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_5 на підставі державного акту ЧР №070067.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав земельна ділянка загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 7124980500:01:002:0224в АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на праві власності, в рівних частинах по за кожним.

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, а саме земельної ділянки площею 1,7200 га, кадастровий номер 7124985000:02:006:0092, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва оціночна вартість об`єкта оцінки складає 21410.58 грн.

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, а саме земельної ділянки площею 0,2300 га, кадастровий номер 7124985000:01:003:0638, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва оціночна вартість об`єкта оцінки складає 5864.71 грн.

У висновку експерта № 51/24/буд. за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи зазначено, що вартість житлового будинковолодіння в АДРЕСА_2 (з земельною ділянкою) складає 132246 грн.

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, а саме земельної ділянки загальною площею 0,3196 га, кадастровий номер 7124980500:01:002:0024, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства оціночна вартість об`єкта оцінки складає 10923.01 грн.

Відповідно до судової експертизи вартість домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 станом на дату проведення судової експертизи складає 293869 грн.

З наданої інформації ТСЦ МВС №7141 ОСОБА_5 належить автомобіль ВАЗ 21043 ДНЗ НОМЕР_3 .Вартість автомобіля ВАЗ 2104 д/н НОМЕР_3 зазначена відповідачами, як 79020 грн. Позивач погоджується з такою вартістю автомобіля.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є рідними доньками ОСОБА_5 , вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження та не оспорюються стороною позивача.

ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи з 04.05.2018 року, відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 .

ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи з 08.03.2023 року, відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 .

Як вбачається з спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_5 , з заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Норми права, що підлягають застосуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 3 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно з пунктом 1 Прикінцевих положень СК України, з урахуванням відповідних положень ЦК України, цей Кодекс набрав чинності з 01 січня 2004 року. За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності.

З урахуванням зазначених правових норм порядок набуття спільного майна та його правовий режим у цій справі повинен визначатися КпШС України, який був чинним на час набуття спірного нерухомого майна, а поділ майна подружжя має здійснюватися за правилами, передбаченими СК України.

Згідно зі статтею 22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Аналогічна норма закріплена у статті 60 СК України.

Частиною першою статті 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Отже, набуття майна за час шлюбу є підставою для виникнення у подружжя права спільної сумісної власності на це майно. У разі коли презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте в період шлюбу, не спростовано, за відсутності належних доказів того, що майно набуте за особисті кошти одного з подружжя, таке майно вважається спільною сумісною власністю та підлягає поділу, при цьому частки чоловіка та дружини у майні є рівними.

Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, на яке спадкоємці за законом одержують право на спадкування, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), окрім випадків, встановлених у статті 1219 ЦК України.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1241 ЦК України визначено коло осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині.

Так, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Право на обов`язкову частку - це суб`єктивне майнове правоокремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту. Хоча норми про право на обов`язкову частку розміщені у главі, присвяченій спадкуванню за заповітом, за своєю сутністю право на обов`язкову частку належить до спадкування за законом. Тобто право на обов`язкову частку існує лише за наявності заповіту. Коло осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, визначене статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. При з`ясуванні чи відноситься певний суб`єкт до кола осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині слід враховувати, що непрацездатність особи повинна підтверджуватися відповідними документами. При цьому відповідна особа для віднесення її до кола суб`єктів, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, має бути непрацездатною саме на момент відкриття спадщини.

Відповідно до пунктів 5.11, 5.12 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (Порядок) визначено, що при визначенні розміру обов`язкової частки враховується все спадкове майно, як заповідане, так і те, що не охоплене заповітом, а також речі звичайної домашньої обстановки та вжитку. До складу спадкового майна входить і право на вклад у банку (фінансовій установі) незалежно від того, зроблено розпорядження у заповіті чи безпосередньо у банку (фінансовій установі).

Якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов`язкова частка визначається, виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов`язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом. Якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов`язкової частки у спадщині, обов`язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна.

Докази відхилені судом.

За клопотанням представника відповідача в судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Вказані свідки, кожен окремо, суду пояснили, що знали покійного ОСОБА_5 , і останній їм розповідав, що кошти на купівлю спірного домоволодіння в АДРЕСА_1 , йому подарував брат, який проживає в Російській Федерації.

Вказані пояснення суд вважає недостовірними доказами, так як на їх підставі неможливо встановити дійсні обставини справи. Свідки не знають як прізвище, ім`я брата, де він проживає. Суду не надано жодного доказу, взагалі наявності в покійного ОСОБА_5 брата, так і можливості його надати такий подарунок. Навіть, якщо припустити, що ОСОБА_5 дійсно розповідав свідкам про вказані обставини, встановити чи є це достовірним суд позбавлений можливості.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Суд вважає встановленим, що спірне майно, а саме: будинок з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було придбано за час перебування у шлюбі. Земельна ділянка загальною площею 0,1615 га, кадастровий номер 7124980500:01:001:0100, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить ОСОБА_5 на підставі державного акту ЯИ №971047, була надана під розміщення вказаного будинку, а відтак, таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, де частки чоловіка та дружини є рівними, що повністю узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Відповідно ОСОБА_3 частина будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , земельна ділянка загальною площею 0,1615 га, кадастровий номер 7124980500:01:001:0100, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, є її власністю як частка в спільному сумісному майні подружжя.

Що стосується обов`язкової частки у спірному майні, на яку презентують відповідачі, суд зазначає наступне.

Відповідно до судової експертизи вартість домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 станом на дату проведення судової експертизи складає 293869 грн. Отже, вартість 1/12 частки житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 та 1/12 часткиземельної площею 0,1615 га, кадастровий номер 7124980500:01:001:0100, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вартість обов`язкової частки складає 146934,50/12=12244,54 грн.

Разом з тим, наявне спадкове майно не охоплено заповітом, а саме:

- земельна ділянка кожного площею 1,7200 га, кадастровий номер 7124985000:02:006:0092, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельна ділянка площею 0,2300 га, кадастровий номер 7124985000:01:003:0638, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- частка житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_2 та 1/2 частка земельної ділянки загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 7124980500:01:002:0224, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору.

- 1/3 частка земельної ділянки загальною площею 0,3196 га, кадастровий номер 7124980500:01:002:0024, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. 5. Автомобіль ВАЗ 2104 д/н НОМЕР_3 . Як зазначалось вище відповідачі погодились зі всіма оцінками проведеними позивачем щодо майна не охопленого заповітом, крім житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_2 та земельної ділянки загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 7124980500:01:002:0224, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

- Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, а саме земельної ділянки площею 1,7200 га, кадастровий номер 7124985000:02:006:0092, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва оціночна вартість об`єкта оцінки складає 21410.58 грн.

- Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, а саме земельної ділянки площею 0,2300 га, кадастровий номер 7124985000:01:003:0638, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва оціночна вартість об`єкта оцінки складає 5864.71 грн.

- Відповідно до висновку експерта № 51/24/буд. за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи вартість житлового будинковолодіння в АДРЕСА_2 (з земельною ділянкою) складає 132246 грн. (висновок наданий позивачами та проведений на їх замовлення). Відповідач погоджується з такою оцінкою. Оскільки спадковим майном є тільки 1/2 частка будинку та частка земельної ділянки то вартість спадкового майна становить 132246/2=66123 грн.

- Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, а саме земельної ділянки загальною площею 0,3196 га, кадастровий номер 7124980500:01:002:0024, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства оціночна вартість об`єкта оцінки складає 10923.01 грн. Отже, вартість 1/2 частки земельної ділянки загальною площею 0,3196 га, кадастровий номер 7124980500:01:002:0024, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства складає 5461,50 грн.

- Вартість автомобіля ВАЗ 2104 д/н НОМЕР_3 зазначена відповідачами, як 79020 грн. Позивач погоджується з такою вартістю автомобіля.

Отже, загальна вартість спадкового майна не охопленого заповітом складає 66123 + 5461,50 + 21410.58 + 5864.71+79020=177879.79 грн. Кожен із спадкоємців спадкує 1/3 частину спадкового майна не охопленого заповітом, що становить в грошовому вигляді 177879,79/3=59293,26 грн. Враховуючи, що вартість частки не охопленої заповітом більше ніж вартість обов`язкової частки (59293,26>15007,57) то в даному випадку правила статті 1241 ЦК України не застосовуються. Верховним судом в постанові від 21 вересня 2022 року по справі № 170/581/21 зроблений правовий висновок, що у випадку, коли спадкоємцю, який має право на обов`язкову частку у спадщині, в майні спадкодавця припадає частка, рівна обов`язковій або більша, то правила статті 1241 ЦК України не застосовуються.

Щодо твердження відповідачів, що земельна ділянка загальною площею 0,3196 га, кадастровий номер 7124980500:01:002:0024, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства не має відношення до заповіту. Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 971048 виданого Байбузівсько сільською радою земельна ділянка загальною площею 0,3196 га, кадастровий номер 7124980500:01:002:0024, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, розташована по АДРЕСА_1 . Хоча вона входила до земельної ділянки, площею 0,43 га, яка надавалась померлому ОСОБА_5 рішенням № 45 Байбузівської сільської ради 25 жовтня 2001 року. Отже, земельна ділянка загальною площею 0,3196 га, кадастровий номер 7124980500:01:002:0024, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства є спадковим майном не охопленим заповітом.

Верховним судом в постанові від 21 вересня 2022 року по справі № 170/581/21 зроблений правовий висновок, що у випадку, коли спадкоємцю, який має право на обов`язкову частку у спадщині, в майні спадкодавця припадає частка, рівна обов`язковій або більша, то правила статті 1241 ЦК України не застосовуються.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачі не мають право на обов`язкову частку у спадковому майні ОСОБА_5 , яке їй заповів ОСОБА_5 , так як їх обов`язкова частка у майні спадкодавця не охопленого заповітом, є більшою за обов`язкову частку.

За встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 підлягає до повного задоволення.

Судові витрати.

З клопотання про розподіл судових витрат відповідач та його представник до суду не зверталися.

Керуючись ст. ст.258,259,263-265,268,273,354 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання права власності – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на частину житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , як на майно придбане в шлюбі з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на частину земельної ділянки, загальною площею 0,1615 га, кадастровий номер 7124980500:01:001:0100, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, як на майно придбане в шлюбі з ОСОБА_5 ., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на частину житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на частину земельної ділянки, загальною площею 0,1615 га, кадастровий номер 7124980500:01:001:0100, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення буде складено 13.03.2026 року.

Суддя: Є. П. Тептюк