Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №711/12069/25 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/12069/25

Номер провадження 3/711/81/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м.Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (ЕПР1 № 544269) про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП.

В судовому засіданні встановлено, що 18.12.2025 о 14.03 год. в м.Черкаси, по вул. Смілянська, 65, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volvo д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом, дане правопорушення вчинене повторно протягом року, що підтверджується постановою ЕНА 4462115 від 09.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, чим порушив ч.10 ст.15 ЗУ «Про дорожній рух» чим порушив п.2.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

Правопорушник ОСОБА_1 та його захисник Севастьянов С.В., будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення СМС повідомлення, які отримали, в судове засідання не з`явилися, причини неявки суд не повідомили.

Приписами ч.2 ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, однак справи щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП до таких не відносяться, тому суд, приймаючи постанову за результатами розгляду справи стосовно ОСОБА_1 за його відсутності та відсутності його захисника, не порушив право на захист особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст.14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до пп.«а» п.2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до пп.2.4.«а» Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частиною 2 ст.16 наведеного Закону встановлено, що водій зобов`язаний, зокрема, мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що на водія покладено обов`язок мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та пред`являти їх для перевірки на виконання розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Частина 2 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП - повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, виражається у повторному протягом року вчиненні будь-якого з порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови серії ЕНА 4462115 від 09.04.2025 ОСОБА_1 був притягнутий до адмінвідповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП у виді штрафу в сумі 3400 грн. Вказана постанова набрала законної сили, та не скасована.

Не зважаючи на зазначене, 18.12.2025 о 14.03 год. ОСОБА_1 , повторно протягом року, керував транспортним засобом Volvo д.н.з. НОМЕР_2 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування транспортним засобом.

За таких обставин, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а саме: повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП підтверджуються матеріалами адміністративної справи, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 544269;

-постановою серії ЕНА № 4462115 від 09.04.2025, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адмінвідповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП у виді штрафу в сумі 3400 грн.;

-рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 1 БУПП в Черкаській області ДПП капрала поліції Д. Башлика;

-довідкою відділу АП УПП в Черкаській області від 19.12.2025 згідно якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував;

-відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції та іншими матеріалами справи.

Під час попередніх судових засідань, захисник особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 – Севастьянов С.В. надав письмову заяву згідно якої встановлено, що стороною захисту в апеляційному порядку оскаржено постанову Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/24393/25 від 26.12.2025 (дата оприлюднення 29.12.2025 року), якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення за ч.5 ст.126 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п' ять) років. Заява подана після усунення недоліків після повернення попередньо поданої заяви 03.02.2026. Прийняття рішення судом апеляційної інстанції на користь ОСОБА_1 створить відповідні правові наслідки в частині усунення причин для застосування ст.126 КУпАП, а саме в частині відновлення (встановлення судом факту наявності) права на керування транспортним засобом. Проте на день розгляду справи, суду не надані результати розгляду вказаної апеляційної скарги. Натомість, суд вважає необхідним роз`яснити наступне.

З наведених вище норм чинного законодавства, а саме ч.5 ст.14., ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» вбачається, що на водія покладено обов`язок мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та пред`являти їх для перевірки на виконання розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП - повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, виражається саме у повторному протягом року вчиненні будь-якого з порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

На підтвердження вини ОСОБА_1 суду надано постанову серії ЕНА № 4462115 від 09.04.2025, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адмінвідповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП у виді штрафу в сумі 3400 грн. Дана постанова на день розгляду справи не скасована, що утворює об`єктивну сторону правопорушення інкримінованого ОСОБА_1 та передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП. Тому результат розгляду апеляційної скарги на постанову Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/24393/25 від 26.12.2025, не впливає на об`єктивну сторону правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУКУ, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 .

З огляду на обставини встановлені в ході розгляду, враховуючи, той факт, що ОСОБА_1 , повторно протягом року, керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортними засобами, чим грубо порушив правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обставин, які обтяжують відповідальність, суддя вважає за необхідне накласти на останнього адміністративне стягнення в межах санкції ст.126 ч.5 КУпАП, а саме у вигляді штрафу, із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією статті та не відноситься до альтернативного покарання та є обов`язковим, без оплатного вилученням транспортного засобу, оскільки останній йому не належить.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 36, 40-1, ч.5 ст.126, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір»,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції ст.126 ч.5 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, без оплатного вилученням транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що дорівнює 665,6 грн.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В. М. Олійник