Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №702/193/26 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/193/26

Провадження № 3/702/69/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2026 м. Монастирище

Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Барська Т.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , не працює,

за ч. 2 ст. 187 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Згідно зі складеним 16.02.2026 ДОП СП ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області майором поліції Бевзом Р. В. протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №472464, ОСОБА_1 , 06.02.2026 упродовж всього дня не з`явився на реєстрацію до ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, чим порушив п.г ч.1 ст.10 ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі» повторно протягом року.

Уповноважена на складання протоколу особа вважає, що такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачає ч.2 ст. 187 КУпАП.

На підтвердження обставин викладених у протоколі та гіпотетичної винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 187 КУпАП, ДОП СП ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області майором поліції Бевзом Р. В., надані такі докази:

- рапорти від 16.02.2026, згідно з яких адміністративно піднаглядний ОСОБА_1 на протязі дня не з`явився на реєстрацію до ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області (а.с.2, 3);

- копія ухвали Монастирищенського районного суду від 23.09.2025 у справі №702/887/25, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлений адміністративний нагляд терміном на 1 рік з такими обмеженнями: заборона виходу з дому з 22:00 до 06:00 години ранку наступного дня (за винятком часу роботи); заборона виїзду з території Монастирищенської ТГ Уманського району Черкаської області по особистих питаннях без дозволу керівництва ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області; реєструватися в кабінеті дільничних офіцерів поліції сектору превенції ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області один раз на місяць (а.с. 4, 5);

- копія довідки про оголошення 03.10.2025 ухвали суду про встановлення адміністративного нагляду та встановлених обмежень, а також датою реєстрації в ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області для адміністративного піднаглядного ОСОБА_1 – кожну першу п`ятницю кожного місяця, з чим ОСОБА_1 ознайомлений 03.10.2025 (а.с.6);

- копія реєстраційного листа, за змістом якого адміністративно-піднаглядний ОСОБА_1 06.02.2026 на реєстрацію не з`явився (а.с.7);

- копія пояснень ОСОБА_1 від 16.02.2026, в яких він вказує, що 06.02.2026 на реєстрацію не з`явився у зв`язку із ожеледицею на дорогах та відсутністю транспортного сполучення (а.с.8);

- копія постанови Монастирищенського районного суду від 27.11.2025 у справі №702/1122/25 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.187 КУпАП (а.с.9);

- копія паспорта ОСОБА_1 . серії НОМЕР_2 , що виданий Монастирищенським РВ УМВС України в Черкаській області 26.05.2011 (а.с.10);

- копія довідки про доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 16.02.2026 (а.с.11);

- копія наказу №1114 від 17.02.2026 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» відповідно до якого ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлений до військової частини НОМЕР_3 (а.с.12).

Змоги з`являтись за викликом до судді ОСОБА_1 не має, оскільки з 16.02.2026 призваний на військову службу під час мобілізації.

Справа до судді поступила 04.03.2026.

З метою дотримання визначених нормами ст.277 КУпАП строків розгляду справи, суддя вважає доцільним справу розглянути за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши письмові матеріали справи, суддя приходить до таких висновків і такого рішення.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись відповідно до встановленого законодавством порядку.

В статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).

Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне в об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016року) Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), суд встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.

Зі змісту переданого на розгляд судді протоколу випливає, що ОСОБА_1 06.02.2025 упродовж всього дня не з`явився на реєстрацію до ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, повторно протягом року.

Частина друга ст. 187 КУпАП встановлює відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Згідно з частиною першою статті 187 КУпАП особи, щодо яких встановлений адміністративний нагляд, несуть відповідальність за :

1) неявку за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;

2)неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах;

3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;

4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста);

5) нереєстрацію в органі Національної поліції.

Спеціальним нормативним актом, що регулює відносини зі встановлення адміністративного нагляду, є Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місця позбавлення волі».

Частина перша статті 9 цього Закону на осіб, щодо яких встановлений адміністративний нагляд, покладає обов`язок вести законослухняний спосіб життя, не порушувати громадський порядок і додержувати таких правил:

а) прибути у визначений установою виконання покарань термін в обране ними місце проживання і зареєструватися в органі Національної поліції;

б) з`являтися за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов`язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;

в) повідомляти поліцейських, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи, місця проживання чи перебування, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах;

г) в разі від`їзду в особистих справах з дозволу поліцейського в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися у відповідному органі Національної поліції.

При цьому частина перша ст. 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місця позбавлення волі» визначає, що до осіб, щодо яких встановлений адміністративний нагляд, за постановою суду можуть бути застосовані частково або у повному обсязі такі обмеження:

а) заборона виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу;

б) заборона перебування у визначених місцях району (міста);

в) заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району (міста);

г) реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць.

Відповідно до системного аналізу наведених норм матеріального права суддя приходить до висновку, що ст. 187 КУпАП передбачає відповідальність за 1) неявку за викликом до органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2)неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) нереєстрацію в органі Національної поліції.

Зареєструватись в органі Національної поліції особа, щодо якої встановлений адміністративний нагляд, зобов`язана тільки у випадку прибуття у визначений установою виконання покарань термін в обране ними місце проживання (пункт а) частини першої статті 9 Закону).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50-56) визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону»; у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Враховуючи наведені норми матеріального права, здійснюючи їх тлумачення відповідно до концепції якості закону, суддя приходить до висновку, що стаття 187 КУпАП відповідальності за не реєстрацію в міліції від одного до чотирьох разів на місяць (пункт г частини першої статті 10 Закону) не встановлює, а тому у складеному 16.02.2026 протоколі серії ВАД №472464 відомості про подію адміністративного правопорушення відсутні, що виключає відповідальність ОСОБА_1 і тягне за собою закриття справи згідно з п.1 ст. 247 КУпАП.

Зважаючи на наведене, керуючись ст. 7, 8, 9, 187, 245, 247, 251, 256, 268, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, ст. 1, 9, 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місця позбавлення волі», суддя

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Монастирищенський районний суд Черкаської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Тетяна БАРСЬКА