Вирок від 15 березня 2026 р. у справі №636/3239/21 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/3239/21 Провадження 1-кп/636/295/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Харківської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

захисника – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 62020170000001821 від 27.11.2020, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоноармійське Перше, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, на момент вчинення парвопорушення військовослужбовця військової служби за контрактом, на посаді номера обслуги 2 реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого - вироком Великобурлуцького районного суду Харківськї області від 11.02.2021 за ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 246, ст. 70 КК України до покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі, ст. 75,76 КК України - іспитовий строк на 1 рік, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України, -

в с т а н о в и в:

Солдат ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом та з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, у порушення вимог ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, 21.10.2020 не з`явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 . 27.11.2020 командуванням військової частини НОМЕР_1 солдату ОСОБА_5 призупинено строк військової служби та виключено із списків особового складу частини. 24.05.2021, усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинений злочин, ОСОБА_5 самостійно та з власної ініціативи прибув до другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, де заявив про себе та вчинений ним злочин.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, вказавши, що дійсно у вказаний час та за вказаних в обвинувальному акті обставин не з`явився вчасно на службу без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, будучи військовослужбовцем. Повідомив, що щиро шкодує про свої вчинки, зробив для себе належні висновки.

Позиція ОСОБА_5 щодо вчиненого правопорушення не викликає у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

За згодою сторін згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніхто не оспорює.

Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфікує за ч. 4 ст. 407 КК України, як нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних злочинів, які, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, суд також враховує конкретні обставини вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий (в останнє вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області від 11.02.2021 за ч.1 ст. 246, ч.2 ст. 296 КК України до покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, за місцем служби зарекомендував себе з негативної сторони).

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

При призначенні покарання суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, та вважає, що виправлення ОСОБА_5 і попередження скоєння ним нових злочинів неможливо без ізоляції від суспільства.

Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, та ступінь тяжкості вчиненого злочину, суспільну небезпечність скоєного, ставлення обвинуваченого до вчиненого правопорушення, обставини, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також приймаючи до уваги процесуальну поведінку обвинуваченого за час перебування справи в суді, зокрема ту обставину, що його двічі було оголошено у розшук, суд вважає за можливе у даному випадку, призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, передбачене санкцією ч.4 ст. 407 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Застосування положень ст. 75 КК України в даному випадку суд вважає безпідставним, і таким що не відповідатиме меті покарання та принципам справедливості та індивідуалізації покарання, оскільки виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання, на думку суду є неможливим, бо відмова від захисту Батьківщини свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченим злочину, що може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави та в умовах воєнного стану є неприпустимим.

Згідно ч.4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Так встановлено, що згідно копії вироку Великобурлуцького районного суду Харківської області від 11.02.2021, події правопорушень, викладені у вказаному вироку датовані 18.02.2018 та 21.06.2019. Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 407 КК України, датоване 21.10.2020, тобто після вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст. 246, ч.2 ст. 296 КК України, та до засудження ОСОБА_5 за їх вчинення.

Оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про відбуття чи не відбуття ОСОБА_5 покарання за вказаним вироком суду від 11.02.2021, зокрема - про звільнення його від відбування призначеного покарання в зв`язку зі спливом іспитового строку, суд дійшов до висновку про доцільність виконання вироку Великобурлуцького районного суду Харківської області від 11.02.2021 за яким ОСОБА_5 призначено покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі, зі звільненням від їх відбування із випробуванням на строк 1 рік, - самостійно, окремо від покарання призначеного за цим вироком.

Стосовно ОСОБА_5 ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 24.11.2025 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого рахується з 23.11.2025.

Згідно ч.5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Враховуючи викладене суд вважає за доцільне зарахувати ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення у строк призначеного покарання з розрахунку день за день.

Раніше обрані стосовно ОСОБА_5 запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою суд вважає за доцільне залишити до набрання вироком закононої сили.

Речові докази, процесуальні витрати та цивільний позов відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки .

Зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період з 23.11.2025 по 16.03.2026 з розрахунку день за день.

Початок строку відбування призначеного покарання рахувати з 23.11.2025.

Запобіжні заходи стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до набрання вироком суду законної сили залишити раніше обрані - у виглялді тримання під вартою

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення з журналом та технічним записом судового засідання і подати на них письмові зауваження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1