Рішення від 10 березня 2026 р. у справі №699/1582/25 — Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Суд: Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 10 березня 2026 р.

Справа: №699/1582/25

Суддя: Літвінова Г. М.

Справа № 699/1582/25

Номер провадження № 2/699/122/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Івашкової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області через систему "Електронний суд" надійшов позов від ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на підставі Кредитного договору (оферти) № 19.10.2024-100002119 від 20.10.2024 відповідач отримав кредит у розмірі 4 500,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1 (один) % за один день користування кредитом строком на 124 дні.

Протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ" застосовується фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом.

Позивач стверджує, що свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі відповідно до умов Договору. У свою чергу, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав.

За розрахунком позивача, у відповідача станом на дату подачі позовної заяви виникла заборгованість у загальному розмірі 8 730,00 грн, з якої: 3 500,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 2 170,00 грн – заборгованість за відсотками; 810,00 грн - додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості, 2 250,00 грн - неустойка.

З огляду на викладене позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 8 730,00 грн та понесені судові витрати у виді судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 30.10.2025 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, проте звернувся до суду із заявою про часткове визнання позову, яке мотивує тим, що він був мобілізований до лав ЗСУ і з 04.01.2025 по теперішній час перебуває на військовій службі, а тому має передбачені законодавством пільги. Довідку форми 5 та копію військового квитку він надав позивачу засобами електронної пошти, сподіваючись на перерахування кредитної заборгованості.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, у своїх заявах просив розгляд справи здійснювати без його представника.

Дослідивши матеріали справи, суд установив таке.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" зареєстроване як юридична особа, основний вид економічної діяльності 64.92 - інші види кредитування.

З матеріалів справи вбачається, що особу позичальника ОСОБА_1 перед укладенням електронного кредитного договору було ідентифіковано через систему BankID.

Згідно з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) ТОВ «Споживчий центр» пропонує укласти кредитний договір на умовах, встановлених товариством. Кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення договору (оферта), розміщена на сайті кредитора заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Згідно із Заявкою до кредитного договору № 19.10.2024-100002119 від 20.10.2024 відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору від № 19.10.2024-100002119 від 20.10.2024, з якими він попередньо ознайомився. Акцептовані ним умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.

Сума Кредиту: 4 500,00 грн.

Строк кредитування 124 дні, дата повернення кредиту 20.02.2025.

Ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ".

Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ".

Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Комісія, пов`язана із наданням кредиту - 405,00 грн.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 405,00 грн, встановлена за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінету та на відділенях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет, інші послуги, надання яких пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. Зазначено, що до комісії за обслуговування не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Відповідач погодився з тим, що способом його ідентифікації та верифікації є отримання позивачем ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Крім того, відповідач розумів, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи вказаний акцепт одноразовим ідентифікатором (код смс-повідомлення).

Отже, матеріалами справи підтверджено, що 20.10.2024 у встановленому вказаними заявкою та пропозицією порядку, а також відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 строком на 124 дні уклали кредитний договір № 19.10.2024-100002119 за заявкою в електронній формі на суму 4 500,00 грн зі сплатою відсотків за фіксованою незмінюваною процентною ставкою.

Позивач надіслав відповідачу підтвердження укладення договору на вказаних умовах.

Цього ж дня визначена сторонами сума позики була перерахована відповідачу на його платіжну картку, що підтверджується відповідним платіжним документом у матеріалах справи (а.с.9).

Відповідач у поданій до суду заяві не заперечував факт укладення спірного кредитного договору та отримання ним за цим договором кредитних коштів у розмірі 4 500,00 грн.

Згідно з наданою позивачем довідкою-розрахунком заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № 19.10.2024-100002119 від 20.10.2024 складає 3 500,00 грн – основний борг, 2 170,00 грн – проценти за період з 20.10.2024 до 20.02.2025, 810,00 грн комісія за обслуговування, 2 250.00 грн - неустойка, разом 8 730,00 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що відповідачем проведена часткова сплата по кредитному договору на суму 1 800,00 грн - 17.11.2024, на суму 1 000,00 грн - 18.11.2024.

Відповідач надаву суду довідку форми 5 військової частини (номер частини) від 13.11.2025 № 2456, згідно з якою солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині (номер частини) з 04.01.2025 по теперішній час. Ці ж обставини підтверджуються військовим квитком серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Вирішуючи спір по суті, суд застосовує такі норми законодавства.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

У іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.

За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період продовжується з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Матеріали справи свідчать про те, що Заявка кредитного договору № 19.10.2024-100002119 від 20.10.2024, Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), які є складовими Договору, були підписані відповідачем одноразовими ідентифікаторами, надісланими смс-овідомленнями на належний відповідачу фінансовий номер телефону НОМЕР_2 .

Усупереч умовам укладеного кредитного договору, відповідач належним чином не виконував зобов`язання щодо повернення кредитних коштів. Він погасив позику на суму 1 800,00 грн - 17.11.2024, та на суму 1 000,00 грн - 18.11.2024. Ці погашення відбулися до дати мобілізації відповідача до ЗСУ, тобто до 04.01.2025. Ці кошти позикодавець законно зарахував на погашення тіла кредиту та на погашення відсотків.

Після 04.01.2025 відповідач на погашення кредиту кошти не вносив.

За час проходження військової служби відповідачу як військовослужбовцю Збройних Сил України з 04.01.2025 не повинні були нараховуватися штрафні санкції та проценти за кредитним договором, оскільки на нього поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Однак, позивач нарахував відповідачу відсотки за кредитом за період з 04.01.2025 до 20.02.2025 (48 днів) у розмірі 1 680,00 грн (35,00 грн х 48 днів). Таке нарахування є незаконним, тому суд перераховує розмір відсотків.

З відповідача на користь позивача за кредитним договором підлягають стягненню відсотки у розмірі 490,00 грн (2170,00 грн - 1 680,00,00 грн).

Щодо штрафних санкцій за кредитом суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 18 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому не підлягає стягненню з відповідача нараховані позивачем штрафні санкції (неустойка) у розмірі 2 250,00 грн.

Отже, заборгованість відповідача за спірним кредитним договором складає 4 800,00 грн, з яких 3 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 490,00 грн - заборгованість за відсотками до початку мобілізації відповідача до лав ЗСУ, комісія 810,00 грн.

Заборгованість у цій сумі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, так як позивач довів у суді обставини укладення між ним та відповідачем спірного договору, отримання останнім за цим договором кредитних коштів у розмірі 4 500,00 грн та невиконання відповідачем умов договору, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволенням позову на 54,98% стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1 331,83 грн.

Керуючись ст. 13, 76-78, 81, 137, 141, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором № 19.10.2024-100002119 від 20.10.2024 у розмірі 4 800,00 (чотири тисячі вісімсот грн 00 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 1 331,83 (одна тисяча триста тридцять одна грн 83 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, інші дані суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.

СуддяЛітвінова Г.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua